Вчимо й переходимо на рідну українську мову: правила життя Марти Костюк

28 червня народилася українська тенісистка, друга ракетка України (2023 рік) Марта Костюк. Очевидно, киянка ще не виправдала видані їй аванси, й, напевне, власні очікування, однак їй усього 21.

Тенісистка ще з юного віку відома своєю принциповістю, громадянською позицією (можливо, її народження на День Конституції не просто збіг обставин) і гострим слівцем.

Правила життя Марти Костюк

"Домінуй, володарюй, принижуй", - мій ігровий стиль.

Професійна кар'єра тенісистки змушує відмовлятися від того, що властиво дитинству. Цього прекрасного часу, коли ти щасливий і в тебе немає ніяких проблем. У тенісисток дуже багато обов'язків, ми стикаємося з серйозним тиском. Це складно, але мені вдається впоратися

Йти у політику в мене думок не виникало. Вважаю, що я принесу більше користі, як незалежний представник нашої країни. У своїй сфері я буду більш корисною, ніж в політиці.

Скільки коштує годинний урок від Світоліної? А я отримала його безкоштовно. Чи були у мене шанси? Так, проте я думала, що вона - неймовірна, що вона - бог. І нічого не змогла з цим зробити (після поразки від Еліни Світоліної у третьому колі Australian Open-2018. - ред.).

Коли я граю проти сильних гравців (мова про топ-5 світового рейтингу. - ред), то не вірю, що можу їх подолати.

Патріотизм – це позиція душі. Для мене багато значить патріотизм. Для мене честь представляти свою країну на змаганнях. Люблю, коли звучить наш гімн, завжди сльози навертаються на очі.

Я завжди буду дотримуватись власної думки. На жаль, у нас багато "патріотів" на словах, але не на ділі.

Я дуже люблю виступати під нашим прапором, люблю представляти Україну у світі. Я пишаюся своєю країною, вона значить для мене дуже багато, але для багатьох вона ще достатньо не відома, тому мені особливо подобається її відкривати та представляти. Це велика гордість і честь для мене",

Не знаю чому, але в дитинстві вболівала за Надаля, кожного року іспанець грав у фіналі Roland Garros проти Роджера Федерера, але потім зустріла Джоковича…

Я хотіла вийти заміж за Новака Джоковича. Думаю, що він в курсі. Тому що у сербській пресі була замітка про те, що 13-річна українка мріє вийти заміж за Джоковича. У нас із ним різниця у віці - 15 років. У моїх батьків - 18, так що 15 для мене - це не суттєво.

Добре, що я знаю Роджера Федерера. Коли ми зустрічаємося, то завжди вітаємося. Коли Іван Любичич (тренер Федерера, який також консультує українку. - ред.) спостерігає за моїми матчами, то Роджер потім питає, як у мене пройшла гра.

Федерер – геній, але і в його грі є недоліки. Ногами недопрацьовує. Уболівальники цього не помічають просто.

Жоден російський гравець не прийшов, щоб побачити мене. Ніхто з них не сказав, що вони шкодують, що їхня країна робить із моєю...

Кажуть, що важка праця винагороджується. Тому я не думаю про свої перемоги, як про чарівну казку, диво.

Була пропозиція грати в росії (до повномасштабного вторгнення. - ред.), але я відмовилася. І поки на сході будуть бойові дії я вважаю недоречним брати участь у змаганнях, які проводять у росії.

Я дуже вдячна спадам, які у мене були. Завдяки ним я стала сильнішою і багато чого дізналася. Рада, що вчуся на помилках, які раніше допускала. У мене була втома фізична і моральна. Мені здається, це найскладніша форма спаду. Без нього ніяк. Всі знали, що він буде, але ніхто не знав, наскільки сильний. Не знаю, грала б я в теніс, якби не вигравала. Але все життя складалося, що я виграю і йду швидше, ніж інші в моєму віці.

Громадяни росії з радістю пожертвують мільйонами життів, щоб уникнути поразки. Вони категорично відкидають її, але я впевнена, що вони програють.

російські гравці дивуються, чому ми їм не посміхаємося: "Адже ми не зробили нічого поганого. Ми не хочемо війни". Наче ми її хочемо. Вони не кажуть нічого поганого, але й нічого хорошого теж не кажуть.

У жодного тенісиста немає 100% підтримки у своїй країні. Навіть Роджера Федерера та Стена Ваврінку засуджували у Швейцарії. На жаль, і до мене доходять прояви українського гейтерства, що ранить найсильніше. З іншого боку, я отримала багато привітань після свого успіху в Остіні.

Я можу не вітатися з деякими гравцями (мова про росіян і білорусів. - ред.), але я ні до кого не підходила, ні з ким не розмовляла. Можливо, вважається, що я сію ненависть, просто перебуваючи в роздягальні. Я не знаю, що люди вигадують. Очевидно, що є напруга, ми не друзі, зараз ми в стані війни.

Я одразу попередила, що не буду тиснути руку (росіянам і білорусам. - ред.), не буду робити фото, тому вони були до цього готові - для них це не стало сюрпризом (крім аріни сабаленка, яка увесь час влаштовує дешеве шоу після матчів з українками - ред.).

Всім уболівальникам на трибунах і тим, хто дивився матч, особливо в Україні, я хочу сказати: "Слава Україні!"

Я не змінилася щодо того, що відбувається в Україні та в турі. Той, хто висловлюється проти війни, має повне право бути в турі, але той, хто цього не робить…

Я не хотіла б жити в країні, яка не дозволяє мені висловлюватися, яка не дозволяє мені жити своїм життям, яка хоче, щоб моя сім'я була в небезпеці через мої дії. Ось чому ми намагаємося змусити їх (росіян. - ред.) висловитись у будь-якому разі.

Україні потрібен мир і свобода, за які ми зараз вмираємо. Не гроші!

Що стосується моїх відносин із російським тенісистом, то ми давно розійшлись. У кінці минулого року я почала зустрічатись зі ще одним представником росії, а на момент початку війни ми навіть були разом. Але для мене одразу стало зрозуміло, що ці стосунки не можуть існувати. І через тиждень ми розійшлись.

Мені потрібно багато часу, щоб подолати психологічну травму навіть після закінчення війни.

Вчимо й переходимо на рідну українську, щоб раптово не стати "соотєчествєнніком"

Мені боляче, що жоден російський гравець не прийшов, щоб побачити мене. Ніхто з них не сказав, що вони шкодують, що їхня країна робить із моєю...

Ми, українські тенісистки, дуже здивовані та незадоволені відсутністю будь-якої реакції на ситуацію в нашій батьківщині. Особливо дивно спостерігати за цим, згадуючи, якою оперативною, адекватною та сміливою була позиція WTA у питаннях соціальної несправедливості та сексуальних домагань.