Він плював у мене й поливав брудною лайкою: як батьки можуть зруйнувати успішну кар’єру своїх дітей

Як найрідніші стають головною перешкодою до здійснення мрій у великому спорті.

1 червня світ відзначає Міжнародний день захисту дітей. Щороку в світі фіксуються тисячі випадків жорстокого поводження з найменшими людьми. Щоденні знущання та насилля стали неcтерпними супутниками сотен тисяч, якщо не мільйонів. Замість щасливого дитинства такі хлопчики та дівчатка змушені терпіти несправедливе поводження та лише мріяти про те, що кращі часи прийдуть. Спортсмени — аж ніяк не винятки.

Батьки та їх виховання, безсумнівно, залишають великий відбиток на майбутньому кожної людини. Велика кількість спортсменів зіткнулася з суворим вихованням у дитинстві. Когось це зробило сильнішим, а когось – зруйнувало. Однією зі спортсменок, котрих зламала власна ж сім’я, є відома на весь світ Єлена Докич.

Хорватська тенісистка проживала у маленькому містечку Осієк, що в Югославії, аж поки в країну не увірвалася війна. Родина Докичів спочатку переїхала до Сербії, проте через кілька років батько Дамір забрав сім’ю до Австралії. Саме цей період був найтяжчим у житті маленької атлетки.

Дівчинка почала свою кар’єру у 1998 році, та вже через рік увійшла до ТОП-50 світового рейтингу. Своїми неймовірними результатами Єлена підкорила тенісний корт, проте найважче їй давалися любов та підтримка рідного батька.

Родина мала дуже низький дохід та жила на соціальну допомогу від Австралії. Наприкінці місяця бюджет Докичів складав 9 доларів, котрі витрачалися на проїзд до тенісного корту Єлени, а "спортивне" харчування дівчинки складалося з хліба та солоного маргарину. Батько звісив на плечі донечки зовсім недитячі завдання. Дамір був затятим пиякою, а свій головний обов’язок – утримання родини – переклав на доньку. Кожного дня Докич-старший наголошував, що Єлена – їх останній шанс на гарне життя. Вдома, до та після тренування тенісистка була змушена чути ці нарікання.

Головним скелетом у шафі Докичів було батьківське насильство над дівчиною. Кожного дня Дамір наповнював себе алкоголем, а всю свою злість виливав на доньку. Серб бив дівчинку ременем, плював в неї, давав ляпасів, а про словесні образи годі й говорити… У цей час, мати з братом просто спостерігали жорстокі сцени насилля. Однак, навіть таке звірське знущання не стало перешкодою дівчині для підкорення US Open та виходу до фіналу Ролан Гаррос — поки на юніорському рівні. Проте з часом "скелет" вивалився з батьківської шафи остаточно, адже Дамір почав підіймати руку на спортсменку вже привселюдно.

1999-й був вирішальним роком у кар’єрі Єлени. На першому дорослому Вімблдоні дівчина перемогла першу ракетку світу, швейцарку Мартіну Хінгіс. Це був фурор у світі тенісу. Свій дебютний дорослий тур Єлена закінчила на етапі чвертьфіналу, проте вже в наступному їй вдалося покращити свій результат до півфіналу. Попри всі досягнення доньки, батько продовжував принижувати її гідність. Після матчу дівчинка очікувала від Даміра похвали. Натомість отримала купу брудної лайки:

"Ти – жалюгідна корова, ти не маєш права повертатися додому. Мені соромно за тебе, сьогодні ти не приїдеш в готель, тому сама шукай, де ти будеш ночувати", - сказав батько напідпитку.

Спортсменка залишилася у зоні для гравців, забилася у маленький куточок та просто плакала. Тенісистка не мала й гадки, куди їй іти, адже у гаманці було порожньо, а доступ до її коштів мав лише батько. Втім, один позитив Єлена для себе все ж знайшла — хоча б сьогодні вона не була побита.

Наступні кілька років тенісистка досягла відмінних результатів на кількох турнірах: вихід до півфіналу Олімпійських ігор, перші успіхи на турнірах серії WTA-2001, врешті — дві перемоги на змаганнях цієї ж категорії. Однак ці результати зовсім не тішили батька. Одного разу свою агресію він направив ще й на суддів Australian Open. У першому колі Єлена змагалася з дуже сильною суперницею. Дамір побачив у такій турнірній сітці змову, й звинуватив рефері у підтасуванні результатів. Як наслідок, батько потрапив до чорного списку, а сама спортсменка була відсторонена від турніру на кілька років.

Єлена не раз говорила, що могла перемагати на змаганнях, стати першою ракеткою та займати найвищі позиції всеможливих хіт-парадів, проте відносини з батьком мали жахливий відбиток на її спортивній кар’єрі. Вона намагалася повернутися у великий теніс, проте її моральний стан був основною перешкодою на шляху до успіху.

Вперше про насилля зі сторони Даміра дівчина розповіла у 2009-му році, однак той заперечував слова доньки. За його словами, він був суворим батьком лише заради успішного майбутнього своєї доньки. Яке він власноруч і зруйнував.

У 2014-му тенісистка працювала тренером та коментатором, проте її нова діяльність не стала для дівчини порятунком від самої себе. Вона почала заїдати свої моральні травми та негаразди, а тому набрала аж 120 кілограмів. У той час, як батько був засуджений сербським судом до 15 місяців в'язниці за звинуваченням у погрозах розправи над послом Австралії у Белграді, у 2017-му вийшла друком авторська книга Єлени Докич "Незламна", де спортсменка в деталях описала всі знущання Даміра над нею. Сьогодні тенісистка відзначається активністю в соціальних мережах, де вона не втомлюється показувати, як бореться з пригніченим моральним станом та надмірною вагою.

Діти не обирають своїх батьків. Значно гірше, коли останні "нав'язують" нащадкам важку долю.