Новий успіх Калініченка, сота перемога Клебо. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня
Субота, 6 грудня
Вісла (Польща), HS 134, особистий турнір
Неділя, 7 грудня
Вісла (Польща), HS 134, особистий турнір
Друге очко Калініченка на Кубку світу
Кубок світу зі стрибків з трампліна після вояжу північною Європою перемістився значно південніше та завітав у Віслу. Збірна України на місцевому трампліні імені Адама Малиша доволі часто тренується, і були сподівання, що тут Євгену Марусяку вдасться віднайти свою оптимальну форму. На жаль, цього не трапилося – лідер української команди двічі навіть не пройшов кваліфікацію та, більше того, навіть не був до цього близьким – 60 і 59 місця.
Пошуки самого себе для Марусяка тривають, а ось його багаторічний партнер по команді, Віталій Калініченко, перебуває у найкращій формі в кар'єрі. Минулого тижня в Руці він у віці 32 років набрав своє перше в кар'єрі очко на Кубку світу, проте всі розуміли, за яких обставин це трапилося: в лотерейних погодних умовах, у турнірі, який був розіграний у одну спробу.
У Віслі повторення такого успіху не віщувало нічого. У першому особистому турнірі Калініченко пройшов кваліфікацію з 44-м результатом, проте в основному раунді посів останнє, 50 місце. В неділю кваліфікацію він взагалі пройшов "на тоненького" – із 49-м результатом.
Проте у першому раунді основного турніру Віталій несподівано видав дуже класний за якістю стрибок на 127,5 метра – не вистачило хіба що настільки ж акуратного приземлення, як у Руці. Тим не менше, українцеві вдалося пробитися у фінальний раунд. Там він виконав значно гірший стрибок всього на 113,5 метра, проте таки набрав своє друге в кар'єрі очко на Кубку світу.
Так, у першій спробі у Віслі Калініченку трохи пощастило з вітровими умовами, проте все це було зовсім не схоже на вітрову лотерею Руки. Цей успіх Віталія був значно більш закономірним і цінним. Є підстави сподіватися, що для нього це було не останнє потрапляння в очки у поточному сезоні. Залишається лише сподіватися, що в певний момент прорве і Марусяка – тоді можна буде помріяти й про перше в історії України потрапляння одразу двох вітчизняних стрибунів у залікову зону на Кубку світу.
Переможний дубль Превца, криза Австрії
Загалом же етап у Віслі став бенефісом Домена Превца, який оформив переможний дубль і перехопив у свого партнера по команді Анже Ланішека лідерство в загальному заліку Кубку світу. Востаннє Домен надягав жовтий біб також у Віслі – 14 січня 2017 року, 3249 днів тому. Немов у іншому житті.
Суботня перемога Домена була дуже переконливою. Він на 6,8 бала випередив найближчого переслідувача, Філіппа Раймунда, а Рьою Кобаясі, який замкнув топ-3, програв 19 очок. В неділю Превц-молодший також був найсильнішим, проте цілком міг залишитися без перемоги стараннями журі.
Справа в тому, що через теплі погодні умови снігове покриття на горі приземлення у Віслі було доволі жорстким. Та й сама конфігурація трампліну не сприяє комфортному приземленню на дальностях за хілсайзом. Попри все це, журі відверто зависило стартову лавку, і десятка лідерів загального заліку Кубку світу опинилася в ситуації, коли для того, щоби виходити в лідери, потрібно стрибати за хілсайз, а це – ризик змазаного приземлення та низьких оцінок за стиль.
Найкраще впорався з цією ситуацією головний тренер збірної Німеччини Штефан Хорнгахер, який запросив для своїх підопічних пониження лавки на одну сходинку, і Фелікс Хоффманн і Філіпп Раймунд зуміли перелетіти необхідні 95% від потужності трампліну, щоби отримати додаткову компенсацію.
Після стрибка Раймунда журі опустило лавку на 17-ту сходинку вже своїм рішенням, проте і цього було замало. Тим не менше, наставник збірної Словенії Роберт Хргота не наважився на запит щодо пониження стартових воріт для Превца ще на одну сходинку. В підсумку Домен стрибнув на неймовірні 137 метрів, проте приземлився "в горшок" і програв на цьому багато балів за стиль.
Замість того, щоби нокаутувати своїх суперників вже у першій спробі, словенець ішов лише четвертим із відставанням у 4,8 бала від лідера. Безумовно, можна покритикувати Хрготу за нерішучість, проте перш за все в цій ситуації винне журі, яке жертвує безпекою спортсменів та спортивною складовою змагань заради ніби то підвищення видовищності змагань. У поточному сезоні така проблема виникла вперше, проте в цілому з моменту введення системи коменсацій вона носить перманентний характер.
Як би там не було, в другій спробі Превц свою перемогу таки здобув, випередивши Рьою Кобаясі на 0,9 бала. Справедливий і закономірний підсумок недільного старту. Ну а Ланішек у Віслі опинився в тіні свого партнера по команді, посівши лише 4 і 8 місця. Втім, запас у загальному заліку, який був у Анже до етапу в Віслі, дозволяє йому зараз відставати від Домена всього на 32 бали.
Варто зазначити, що в обох стартах у Віслі компанію Превцу на подіумі складали ті ж люди – Філіпп Раймунд і Рьою Кобаясі, які по одному разу посіли 2 і 3 місця. Знову солідно виглядала вся збірна Японії. В неділю Рен Нікайдо зупинився за крок від подіуму, 9 і 11 місця посів Наокі Накамура.
Що стосується Раймунда, то в суботу в першій спробі він отримав трохи занижені оцінки, проте, враховуючи його підсумкове відставання у 6,8 бала від Превца, не можна говорити про те, що це вплинуло на результат змагань.
На рахунку другого номера збірної Німеччини, Фелікса Хоффманна, 5 і 8 місця – солідний результат, проте, якщо брати до уваги його виступи в тренуваннях і кваліфікаціях, то можна було розраховувати на щось більше.
А ось зіркові ветерани збірної Німеччини, Карл Гайгер і Андреас Веллінгер, залишаються в глибокій кризі. Гайгер двічі поспіль навіть не пройшов кваліфікацію – востаннє з ним таке траплялося ще в сезоні-2014/15 на етапі в Ліллехаммері. Сам Карл після недільного провалу заговорив про те, що йому, можливо, пора повернутися на Континентальний кубок.
Навряд чи це найкращий вихід із ситуації, а ось пропуск кількох етапів заради додаткових тренувань йому би не завадив. Проте наступний етап для збірної Німеччини домашній, у Клінгенталі, тому навряд чи Гайгер буле його пропускати.
Веллінгер двічі кваліфікацію проходив, проте в неділю зробив це з горем навпіл – на 50 місці. Як би там не було від набору очок Андреас був безнадійно далекий. 7 місце в лотерейному старті у Руці таки було випадковістю, а не симптомом виходу з кризи.
Прірва в рівні між двома лідерами збірної Німеччини та Гайгером і Веллінгером зараз просто величезна, і заповнює її лише П'юс Пашке, який продовжує стабільно набирати очки – 17 і 12 місця. Втім, усі ми пам'ятаємо, що він є яскраво вираженим "декабристом", тому в січні цілком може доєднатися до двох інших іменитих ветеранів.
По ходу минулого тижня прийшла і неприємна для фанатів збірної Німеччини новина з-за меж Вісли: хрестоподібні зв'язки коліна порвав Юстін Ліссо. Олімпійський сезон для талановитого німця завершився, навіть не розпочавшись. Враховуючи, що для нього це вже третя аналогічна травма, цілком імовірно, що в спорт Ліссо вже не повернеться.
Багаторічний лідер збірної Австрії Штефан Крафт пропускав другий етап Кубку світу поспіль через сімейні обставини, і без нього команда Андреаса Відхьольцля після домінування на старті сезону доволі несподівано потрапила в кризу. І якщо тижнем раніше відсутність австрійців у топ-10 у Руці можна було пояснити примхами погоди, то провалу Австрії у Віслі виправдань немає.
В неділю в топ-10 знову не було жодного представника Австрії, у суботу від повного провалу команду врятував Даніель Чофеніг, який замкнув топ-6. Дуже розчаровує Ян Хьорль, який посів лише 16 і 21 місця. Нестабільна й молода ланка команди: Штефан Ембахер після 8 місця у суботу в неділю став лише 32-м, а Максімільян Ортнер взагалі покинув Віслу без жодного набраного очка.
Йонас Шустер, який на польському етапі знову підміняв Штефана Крафта, виступив непогано – 22 і 20 місця. При чому, в суботу він цілком міг опинитися на кілька позицій вище, якби не змазав приземлення у першій спробі. Загалом же Шустер у збірній Австрії точно не виглядав найгіршим, проте закріпитися в основі команди на подальші етапи йому буде непросто. Так, рівень підопічних Відхьольцля помітно просів, проте якогось явного кандидата на виліт немає.
Погані справи й у збірної Норвегії. У суботу Крістоффер Еріксен Сундал посів 7 місце – і це найкращий результат норвежців у поточному сезоні. В неділю Сундалу не пощастило: він не зміг виконати свій кваліфікаційний стрибок через несправність кріплення. Другий схожий інцидент для Крістоффера у поточному сезоні – у перший день етапу в Фалуні він не зміг вийти на старт через зламаний замок на комбінезоні.
В цілому суботній турнір міг вийти для норвежців цілком непоганим, якби не провал у другій спробі: Маріус Ліндвік відступив з 8 місця на 18, Халвор Егнер Гранеруд – з 11 на 21. В неділю ж команда Руне Велти повернулася до своїх базових налаштувань: жодного потрапляння у топ-15. Щоправда, найкращим цього разу став не Ліндвік, а Йоханн Андре Форфанг, який посів 16 місце – його найкращий результат у поточному сезоні.
Для господарів, збірної Польщі, домашній етап вийшов схожим на американські гірки. Розпочалося все з провалу. Каміль Стох, для якого це останній виступ на Кубку світу в Віслі в кар'єрі, навіть не пройшов кваліфікацію до суботнього турніру, провалилася й решта команди, яка набрала сумарно лише 29 очок. Це найгірший результат поляків на етапі у Віслі з моменту появи цієї локації на Кубку світу в 2013 році.
Проте в неділю все перевернулося з ніг на голову, і Польща видала свій беззаперечно найкращий виступ у поточному сезоні. Кацпер Томасяк став п'ятим, встановивши свій особистий рекорд на Кубку світу. 18-річний поляк досі не випадає з залікової зони в своєму дебютному сезоні на Кубку світу. У топ-10 фінішував і Пьотр Жила – 7 місце. При чому, після першої спроби ветеран взагалі йшов другим і мав шанс стати другим найстаршим призером етапів Кубку світу в історії – звісно ж, після Норіакі Касаї. Проте, об'єктивно кажучи, Жила у першій спробі стрибнув вище голови, тому його відступ у другому раунді закономірний.
Успіх саме Жили важливий у контексті оцінки роботи головного тренера збірної Польщі Мацея Мацюшака. Раніше ми вже говорили про те, що всі успіхи збірної Польщі у поточному сезоні були пов'язані з іменами Томасяка та Стоха, які працюють не в загальній групі, а на самопідготовці з персональними тренерами. І 7 місце Жили в неділю – це перший серйозний успіх у поточному сезоні саме підопічних Мацюшака.
Стох у неділю також не вразив, посівши лише 27 місце, проте на прощання бодай потішив домашню публіку двома стрибками. А ось хто дуже приємно та несподівано вразив у неділю, так це інший ветеран Мацей Кот. Останніми роками він випав із основи збірної Польщі та з'являвся на Кубку світу лише епізодично та здебільшого як представник національної групи – саме так було й у Віслі.
В неділю Кот несподівано посів 14 місце – для нього це перше потрапляння у топ-15 на Кубку світу з 4 березня 2018 року! Водночас, Александер Жніщоль продовжує розчаровувати, і в Віслі знову не набрав жодного очка – більше того, в п'ятницю він навіть не пройшов кваліфікацію. Тому тренерський штаб збірної Польщі ухвалив абсолютно логічне кадрове рішення – Кот замінив Жніщоля у основі команди на наступний етап у Клінгенталі.
Продовжує вражати своєю стабільністю лідер збірної Франції Валентен Фубер, який двічі посів 10 місце. При чому, не можна сказати, що такі результати є стелею його можливостей – у кваліфікаціях він показував 3-й і 4-й результати. Доводить закономірність своїх успіхів і Владімір Зографскі – 11 і 6 місця. Болгарин у поточному сезоні вже набрав більше очок (165), ніж за всю попередню кампанію, яка для нього також вважалася досить успішною.
Довів невипадковість свого успіху в Руці й лідер збірної Фінляндії Ніко Кютосахо – він двічі став 15-м. А ось Грегор Дешванден у неділю розчарував, посівши 45 місце. Для нього це найгірший результат на Кубку світу з 6 листопада 2022 року, коли він посів 48 місце в тій же Віслі. Недільна невдача призвела до того, що Грегор перервав свою вражаючу серію з 44 поспіль потраплянь у топ-30 на Кубку світу. Вона була найдовшою триваючою серією на Кубку світу.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня
Четвер, 4 грудня
Бівер Крік (США), швидкісний спуск, чоловіки
П'ятниця, 5 грудня
Бівер Крік (США), супергігант, чоловіки
Субота, 6 грудня
Мон Тремблан (Канада), гігант, жінки
Неділя, 7 грудня
Мон Тремблан (Канада), гігант, жінки
Бівер Крік (США), гігант, чоловіки
Робінсон очолила залік гіганту
Жіночий етап у Мон Тремблан був схожим на американські гірки. Було чимало спортсменок, які провалилися у суботу, проте успішно виступили в неділю, або навпаки. Острівцем стабільності була Еліс Робінсон, яка в суботу здобула дуже впевнену перемогу (0,94 секунди переваги над найближчою суперницею), а в неділю стала третьою.
Хоча, відверто кажучи, взірцем стабільності не була й вона. В неділю Робінсон також лідирувала після першої спроби та йшла на переможний дубль, проте наприкінці другого заїзду припустилася грубої помилки, яка відкинула її на третє підсумкове місце. Як би там не було, 160 очок за два старти дозволили Еліс очолити залік Кубку світу в гіганті.
В суботу свою другу перемогу в поточному сезоні здобула Робінсон, у неділю те ж саме вдалося Юлії Шайб – саме вона скористалася помилкою Еліс. Втім, у суботу помилилася вже сама австрійка, і її помилка була значно серйознішою – Юлія зійшла з дистанції вже у першій спробі. Як би там не було, за відсутності травмованих Федеріки Бріньоне та Лари Гут-Бехрамі саме Робінсон і Шайб здаються двома найсильнішими гігантистками світу, значно випереджаючи за рівнем решту суперниць.
Якщо хтось і може змагатися з ними на рівних, то хіба що Сара Хектор. Утім, вікенд у Мон-Тремблан для неї склався таким же чином, як і для Шайб – схід з дистанції у суботу та прекрасний виступ у неділю. Варто зазначити, що у суботу постановка першої траси була дуже підступною, і з Хектор це зіграло злий жарт.
На першій половині дистанції був "сліпий" віраж, у якому через рельєф наступні ворота просто не проглядалися. В таких випадках потрібно просто знати трасу на пам'ять, а Хектор її, вочевидь, не запам'ятала, просто пролетівши мимо воріт.
В неділю після першої спроби йшла лише сьомою, проте найкращий час другого заїзду дозволив їй прорватися на друге місце. Приємно вразила у другому раунді й інша шведка, Хільма Льовблом: четвертий час другого заїзду дозволив їй прорватися з 28 місця на 18. Лише третє потрапляння 25-річної шведки у топ-20 на Кубку світу, і двічі це трапилося саме у Мон Тремблан.
В суботу врятувати збірну Швеції від провалу несподівано зуміла Естель Альфан, яка в другій спробі здійснила рейд з 13 місця на сьоме. Для доньки легендарного Люка Альфана це повторення найкращого результату в кар'єрі в гіганті на Кубку світу. В неділю закріпити успіх їй, на жаль, не вдалося: груба помилка у першій спробі та лише 39 місце.
У зв'язку зі сходом Шайб у суботу найкращою з австрійок стала Стефані Бруннер, яка посіла 11 місце. В неділю після першого раунду вона замикала топ-10, проте в другому заїзді відступила аж на 10 позицій.
Змішані емоції домашнім уболівальникам подарувала канадка Валері Греньє. В суботу вона потрапила на подіум, у неділю – зійшла з дистанції вже у першій спробі. Був потенціал показати класні результати й у її молодої партнерки по команді Брітт Річардсон. Проте у ексчемпіонки світу серед юніорок проклюнулася проблема з другою спробою – вона двічі випадала за межі топ-10. Утім, її потенціал очевидний: у суботу вона показала 9-й результат у першому раунді навіть попри доволі грубу помилку на початку заїзду.
Видно великий потенціал і в заїздах Клари Дірез. У суботу вона замкнула топ-5 навіть попри те, що у першій спробі припустилася дитячої помилки при відштовхуванні на старті. В неділю в першому раунді вона показала 12-й час попри те, що також припустилася кількох помилок, а в другому заїзді чергова помилка привела до сходу з дистанції. Втім, немає впевненості в тому, що Дірез на наступних етапах виглядатиме настільки ж цікаво. Все ж, траса у Мон Тремблан її улюблена: саме тут трапилися обидва потрапляння Клари у топ-5 в гіганті на Кубку світу.
Як уже було сказано вище, в суботу постановка траси, особливо в першій спробі, була дуже складною та підступною. За таких умов Зрінка Лютіч вирішила йти від оборони, без надмірного ризику, і не прогадала, посівши 2 місце – перший подіум хорватки у поточному сезоні.
Мікаелі Шиффрін така ж обережна тактика в суботу принесла третій результат у першому раунді. Проте в другому раунді проблема американки з другими спробами в гіганті знову проявилася, і Мікі відступила на 6 позицію. В неділю вона виступила краще, розділивши 4 місце з Каміль Раст. В цілому непоганий вікенд для Шиффрін, чия форма в гіганті викликали багато побоювань, особливо після скромного 14 місця на домашньому етапі в Коппер Маунтін. Проте факт залишається фактом: останній подіум Мікаели в гіганті датований ще січнем 2024 року.
Раст посіла 4 місце не лише в неділю, а й у суботу. Загалом швейцарка на старті поточного сезону в гіганті виглядає навіть сильніше, ніж у слаломі, який завжди вважався її профільною дисципліною.
Повертаючись до американок, двічі вдався рейд у другій спробі Полі Мольцан. У суботу вона піднялася з 20 місця на 13, в неділю – з 18 на 6. Ніна О'Браєн у суботу замкнула топ-10, а в неділю після першого раунду взагалі йшла третьою. Проте в другій спробі американка зійшла з дистанції. Але тут варто говорити навіть не про те, що її надмірно ризикована манера їзди вилізла боком, а про психологію: Ніна просто перегоріла та припустилася дитячої помилки на самому початку другого заїзду.
Приємно вразила в суботу Емма Айхер, для якої гігант є найслабкішою дисципліною. Вона посіла 12 місце, що є її особистим рекордом у цьому виді на Кубку світу. Проте в неділю німкеня повернулася до базових налаштувань – 36-й результат.
Не може занести собі в актив етап у Мон Тремблан лідер збірної Норвегії, Теа Луїза Стьєрнесунд. В неділю вона стала восьмою, а в суботу після першого раунду посідала 4 місце, проте в другій спробі зійшла з дистанції.
Продовжує розчаровувати в гіганті Лара Кольтурі, яка в Мон Тремблан посіла 23 і 15 місця. До нинішнього сезону саме гігант був її найсильнішою дисципліною, проте тепер спеціалізація 19-річної італо-албанки дуже помітно змістилася в бік слалому.
Соф'я Годжа в Мон Тремблан провела два непоганих гіганти, посівши 8 і 11 місця. Цього тижня на жінок очікують перші швидкісні гонки сезону, і після них можна буде оцінювати перспективи італійки в загальному заліку.
Найкращий етап у кар'єрі провела Лара Делла Меа, яка двічі посіла 9 місце, хоча до цього жодного разу не потрапляла в топ-10 на Кубку світу. При чому, обидва рази 26-річна італійка здійснювала рейд вгору в другій спробі – з 23 і 21 місць відповідно. В суботу вона взагалі показала найкращий час другої спроби.
Ася Дзенере в неділю після першого раунду йшла четвертою, проте в другому заїзді відступила на 13 місце. Звісно, не те, чого хотілося б італійці, проте все одно непоганий результат, який доводить невипадковість її успіху на етапі в Коппер Маунтін, де вона стала 9-ю. Суботній гігант, щоправда, вона провалила, показавши 34-й результат, проте сама Дзенере заявила, що того дня в неї дуже сильно боліла спина, і вона взагалі ледве рухалася.
Дві перемоги Одерматта в Бівер Кріку
У чоловіків другою половиною американського турне був традиційний етап у Бівер Кріку. Цього року на висотах у Колорадо було незвично тепло, тому з проведенням етапу виникли проблеми через нестачу снігу. Один із двох швидкісних спусків довелося перенести у Валь Гардену, інші гонки відбулися по дещо вкороченій трасі. При чому, обрізати довелося не зверху, а знизу – на висотах зі снігом було все гаразд.
З трасою в Бівер Кріку пов'язані особливі спогади одразу в двох зірок чоловічого Кубку світу – Вінсента Кріхмайра та Марко Одерматта. Обидва саме тут здобули свої перші перемоги на Кубку світу – в 2017 і 2019 роках відповідно. І саме австрієць і швейцарець стали головними героями американського етапу цього року, на двох розібравши перемоги в усіх трьох стартах.
Кріхмайр виграв супергігант, перед цим ставши п'ятим у швидкісному спуску. В обох швидкісних видах постановка траси була дуже непростою, особливо на траверсі на першій половині дистанції. І саме проходження тієї ділянки було ключовим фактором у боротьбі за перемогу. В швидкісному спуску без помилок пройти траверс вдалося Одерматту, в супергіганті – Кріхмайру, і обом це принесло перемоги. Що стосується швейцарця, то у супергіганті він на траверсі помилки таки припустився, і саме тому показав лише п'ятий результат.
Ще тижнем раніше, після етапу в Коппер Маунтін, говорилося про великий потенціал Раяна Кокрана Зігле, який, попри грубу помилку, став 10-м у супергіганті. І в швидкісному спуску в Бівер Кріку він цей потенціал підтвердив, показавши другий результат. Утім, наступного дня в супергіганті він виступив значно гірше – лише 13 місце.
У швидкісному спуску компанію Одерматту та Кокрану Зігле на подіумі склав Адріан Змізет Сеєрштед. Для нього це лише третій у кар'єрі подіум на Кубку світу, при чому, два попередніх датовані ще груднем 2020 року.
Інший зірковий швейцарський швидкісник, Франьо Фон Алльмен, став четвертим у даунхіллі, проте наступного дня зійшов із дистанції в супергіганті. Швейцарець доволі небезпечно впав, проте зумів уникнути травм. До слова, впав Фон Алльмен у тому ж місці, що і Рок Азнох днем раніше.
І падіння словенця виглядало значно страшніше. У нього злетів шолом, і Рок втратив свідомість. На щастя, травм голови вдалося уникнути, життю Азноха нічого не загрожує, проте сезон для нього завершено: у словенця розрив хрестоподібної зв'язки коліна та меніска.
Інша молода зірка збірної Швейцарії, Алексіс Монне, у швидкісному спуску припустився грубої помилки, проте показав 9-й результат – високий потенціал очевидний. Також у даунхілі трапилася знаменна для збірної Швейцарії подія – Нільс Хінтерманн повернувся на Кубок світу після річної перерви, пов'язаної з лікуванням онкологічного захворювання. 20-й результат – нічого видатного, проте саме повернення не може не тішити.
Ще одне зіркове повернення, Александер Омодт Кілде, став 11-м у швидкісному спуску, після чого зійшов із дистанції в супергіганті – на щастя, обійшлося без травм. Фредрік Мьоллер у супергіганті показав другий результат – норвежець доводить невипадковість своїх успіхів зразка минулого сезону.
Приємно дивує на старті нового сезонну Домінік Паріс. Зірковий італієць за багато років привчив до того, що завжди розпочинає сезон слабко, і набирає оптимальну форму аж наприкінці грудня. 11, 6 і 4 місця у перших трьох швидкісних гонках сезону – дуже непоганий результат за його мірками.
Гігант у Бівер Кріку також виграв Одерматт. Швейцарець розгромив своїх суперників у першій спробі, проте провів відверто слабкий другий заїзд, показавши у ньому лише 25-й час і ледь не розгубивши свою величезну перевагу – з 1,31 секунди запасу на фініші залишилося лише 0,23. Як би там не було, недільна перемога стала для Марко 49-ю на Кубку світу – ювілей не за горами.
Другим у гіганті став Алекс Вінатцер, який у другій спробі здійснив рейд з 10 місця на свій перший у кар'єрі подіум у гіганті на Кубку світу. За останні півтора року саме гігант став основною дисципліною для італійця, і прогрес у цьому виді нарешті приніс йому призове місце. І не можна сказати, що цей успіх не закономірний чи несподіваний. У перших двох гігантах сезону він посідав 8 і 5 місця – подіум назрівав.
Компанію Одерматту та Вінатцеру в чільній трійці склав Хенрік Крістофферсен, для якого це другий поспіль подіум у гіганті. Легендарний норвежець на старті нинішнього сезону також у слаломі виглядає слабкіше, ніж у гіганті. Хоча, на відміну від Вінатцера, в його випадку це виглядає радше збігом обставин, ніж закономірністю.
Сенсаційний чемпіон світу в гіганті, Рафаель Хаазер, продовжує розчаровувати в дисципліні, яка принесла йому золото домашнього мундіалю – в Бівер Кріку він посів 28 місце, останнє серед усіх, хто дістався фінішу обох спроб. При цьому, не можна сказати, що австрієць не в формі – в п'ятницю він став третім у супергіганті. У гіганті ж у нього досі жодного подіуму на Кубку світу…
Несподіваний переможець попереднього гіганту, Штефан Бреннштайнер, у Бівер Кріку став четвертим. При цьому, в першій спробі він припустився грубої помилки на початку дистанції, в результаті якої втратив не лише чимало часу, а й палку. І зупинитися за крок від подіуму попри такий грубий збій – дорогого вартує. Одерматту Бреннштайнер у підсумку програв лише 0,41 секунди. Враховуючи те, скільки часу втратив Штефан на тій помилці в першій спробі, в цього був потенціал навіть здобути другу перемогу поспіль.
Місцевих уболівальників у гіганті потішив Рівер Радамус, який у другій спробі здійснив рейд з 18 місця на шосте. Найкращий результат для 27-річного американця на Кубку світу з лютого 2024 року. Ще один вражаючий рейд видав Лукас Фойрштайн, який показав найкращий час другої спроби та прорвався з 30 місця на 10. При чому, його на другій спробі цілком могло не бути. Лукас показав 31-й час першої спроби та вже збирався їхати в аеропорт Денвера, проте його вчасно зупинили: німець Александер Шмід отримав дискваліфікацію та звільнив місце у топ-30 для Фойрштайна.
Цілком міг поборотися за подіум Тібо Фавро. Після першої спроби він йшов четвертим, проте в другому раунді припустився грубої помилки на верхній ділянці траси та відступив на 8 місце. 11-м став легендарний ветеран Алексі Пінтуро. Молодий Альбан Елезі Каннаферіна в другій спробі піднявся з 28 місця на 16-те. Ексчемпіон світу серед юніорів у гіганті в Коппер Маунтін і Бівер Кріку пробував свої сили й у швидкісних видах, проте там набрати очки поки що не вдається.
Продовжує розчаровувати на старті сезону Томас Тумлер, який не може піднятися вище за 9 місце. Минулого року саме в Бівер Кріку він здобув свою першу та поки що єдину перемогу на Кубку світу, проте нічого схожого повторити не вдалося. Після першої спроби швейцарець ішов п'ятим і претендував на подіум, проте в другому раунді відступив на 14 місце.
Розчаровують й інші імениті гігантисти – Жан Краньєц і Філіп Зубчіч. Перший посів 24 місце, другий навіть не відібрався до фінального раунду. Лише 22-м став Марко Шварц. Друге місце австрійця на відкритті сезону в Зольдені дало надію на те, що Марко знову претендуватиме на загальний залік, проте подальші результати Шварца показали, що такі оптимістичні висновки були передчасними.
Фабіан Грац після першої спроби посідав 7 місце та претендував на особистий рекорд на Кубку світу – до цього він жодного разу не потрапляв у топ-10. Проте 27-річний німець свій шанс розтринькав, зійшовши із дистанції в другій спробі.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня
П'ятниця, 5 грудня
Тронхейм (Норвегія), спринт, класика, чоловіки/жінки
Субота, 6 грудня
Тронхейм (Норвегія), скіатлон, 20 км, чоловіки
Тронхейм (Норвегія), скіатлон, 20 км, жінки
Неділя, 7 грудня
Тронхейм (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки
Тронхейм (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки
Ілар кидає виклик Діггінс у загальному заліку
У жінок етап Кубку світу в Тронхеймі стартував з доволі хаотичного спринта, який подарував перемогу Йоханні Хагстрьом. При чому, формулювання "подарував" використано не випадково – дуже багато обставин сприяли цьому успіху шведки.
Вже у чвертьфіналі вилетіли срібна та бронзова призерки спринта на ЧС-2025 на цій же трасі, Крістін Шістад і Надін Фендріх. При чому, Шістад за рівнем своєї фізичної готовності була цілком здатна боротися за перемогу, проте припустилася тактичної помилки в позиційній боротьбі.
Спуск вона пройшла на другій позиції, позаду Ясмі Йонсу. З заключного повороту на фінішну пряму вона вийшла по зовнішній траєкторії та збиралася фінішувати по крайній лівій лижні. Проте цієї можливості її позбавила Йонсу. Зміщатися на середню лижню було вже запізно – її зайняла Йонна Сундлінг. В підсумку Шістад довелося фінішувати не у вкатаній лижні, а збоку, і на її швидкості на фінішній прямій це позначилося. Вона програла фотофініш Сундлінг і пробилася до числа лакі-лузерів.
Сама Йонсу, яка показала найкращий час у кваліфікації, припинила боротьбу в півфіналі. В першому забігу спортсменки вирішили гратися в тактичні ігри та буквально зупинилися на вершині підйому перед спуском – ніхто не хотів виходити на спуск першим. Ця зупинка призвела до того, що другий забіг виявився швидшим, і сама Хагстрьом пройшла у фінал як лакі-лузер, у той час як Йонсу та Колетта Ридцек вилетіли.
Але і на цьому подарунки долі для Йоханни не завершилися. У фіналі спершу впали Лінн Сван і Лаура Гіммлер, а потім – ще й Йонна Сундлінг, яка до цього встигла ще й лижну палицю зламати. Хагстрьом цими подарунками долі таки скористалася, і в боротьбі за свою другу в кар'єрі перемогу на Кубку світу випередила Емму Рібом.
Сван у своїй першій (і поки що єдиній) гонці сезону стала третьою, а Сундлінг посіла четверте місце – навіть попри свої падіння вони випередили Гіммлер і головну сенсацію спринта – Інгрід Бергене Обрекк із національної групи збірної Норвегії, яка замкнула топ-5. Для 23-річної норвежки це був четвертий у кар'єрі старт на Кубку світу, до цього її найкращим результатом було 18 місце в Ліллехаммері рік тому.
Вже у чвертьфіналі спринта вилетіла і Джессіка Діггінс, проте наступного дня вона реабілітувалася у скіатлоні, здобувши свою першу перемогу в прощальному сезоні в кар'єрі. Скіатлон вийшов не надто селективним, і перемогу розігрували одразу 10 спортсменок. У фінішному спринті Діггінс випередила Хейді Венг і Еббу Андерссон.
Діггінс і Андерссон потрапили на подіум і в розділці вільним стилем. Щоправда, в неділю наступила вже черга шведки здобувати свою першу перемогу в сезоні. Ебба впродовж практично всієї дистанції лідирувала, проте ледь не втратила перемогу на останніх 3,1 км, де її перевага над Моа Ілар скоротилася з 6 до 2 секунд. А ось Венг розділку проїхала слабко, лише замкнувши топ-10.
Що стосується Ілар, то вона добралася до півфіналу спринта та стала четвертою в скіатлоні. На даний момент саме Моа виглядає головною (якщо не єдиною) конкуренткою Діггінс у боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Шансів на особисті медалі на Олімпіаді-2026 у шведки небагато, тому вона абсолютно резонно робить ставку на Кубок світу, де наразі програє Діггінс лише 17 очок.
Віцечемпіонка п'ятничного спринта, Емма Рібом, виступила в обох дистанційних гонках. В розділці вона посіла 13 місце, а у скіатлоні вона стала дев'ятою. Рібом втрималася в першій групі до самого кінця, проте сил на фінішний спринт уже не вистачило.
Не вразила у Тронхеймі інша зіркова шведська дистанційниця, Фріда Карлссон, яка розпочала сезон з перемоги в розділці в Руці. Вона замкнула топ-5 у скіатлоні, провівши абсолютно бліду та пасивну гонку, після чого відверто розчарувала в розділці, показавши 8-й результат. Там вона програла, зокрема, й 21-річній італійці Марії Джісмонді. Для ексчемпіонки світу серед юніорок це 6 місце стало особистим рекордом на Кубку світу, хоча одне потрапляння у топ-10 у неї вже було – на аналогічній гонці в березні поточного року в Холменколлені. Повертаючись до Карлссон, її регрес порівняно з етапом у Руці можна пояснити харчовим отруєнням, яке шведка перенесла напередодні поїздки в Тронхейм.
Що стосується скіатлону, то там із першої групи Рібом на фініші обіграла лише Каролін Сімпсон-Ларсен. Не дивно, враховуючи, що норвежка випала з пелотону на класичній половині дистанції, після чого самотужки зуміла перекластися на коньковій.
Зворотній шлях – із першої групи в другу – пройшла після перевзування Йоханна Матінтало. Вона тривалий час була змушена працювати наодинці, між двома групами, і в підсумку фінішувала лише 14-ю.
Як би там не було, Матінтало в Тронхеймі виглядала лідером збірної Фінляндії. Продовжує розчаровувати на старті сезону Кертту Нісканен, яка в двох дистанційних гонках показала лише 19-й і 31-й результати. Кріста Пармакоскі в скіатлоні стала лише 26-ю, після чого не вийшла не старт недільної розділки через сильну печію. Вона у фінки з'явилася через те, що у суботу вона з'їла гамбургер, булочка в якому виявилася несвіжою та запліснявілою.
Поступово набирає оптимальну форму Астрід Слінд, яка перехворіла перед стартом сезону. Норвежка посіла 6 місце в скіатлоні, після чого зупинилася за крок від подіуму в розділці, програвши Діггінс 3,1 секунди.
При цьому, Слінд лише на 0,4 секунди випередила Сундлінг, яка днем раніше не вразила у скіатлоні. Йонна не всиділа у групі лідерів на класичній частині дистанції, після чого на коньковій половині дистанції випала навіть з другої групи та фінішувала 20-ю. Очевидно, що форма зіркової шведки на старті сезону далека від оптимальної.
Ювілей Клебо, перша перемога ексбіатлоніста Хедегарта
Головна інтрига етапу в Тронхеймі була пов'язана з місцевим спортсменом, Йоханнесом Клебо, який приїхав до себе додому з 99 перемогами на Кубку світу в активі та мав чудові шанси відсвяткувати ювілейну, соту перемогу перед рідними вболівальниками. І норвежець це зробив уже в перший день змагань, прогнозовано вигравши спринт класикою.
Більше того, Клебо в Тронхеймі відкрив другу сотню своїх перемог, ставши найсильнішим у суботньому скіатлоні. Гонка, як і у жінок, виявилася не надто селективною – саме це Йоханнесу і було потрібно. Перемогу розігрувала група з 15 гонщиків, і Клебо, якому технічно складний характер розв'язки на стадіоні в Тронхеймі з крутим спуском і поворотом перед фінішем підходить ідеально, не залишив жодних шансів суперникам.
Перемога Клебо в спринті була абсолютно прогнозованою, проте загалом сенсацій у п'ятницю було чимало. Ще у кваліфікації вилетів зірковий француз Люка Шанава. Великою кількістю падінь відзначився не лише жіночий, а й чоловічий спринт. В чвертьфіналі впали та вилетіли Федеріко Мочелліні, Джеймс Шунмейкер і Евен Нортуг, у півфіналі їхніми товаришами за нещастям стали Харальд Остберг Амундсен і переможець кваліфікації Бен Огден.
На цьому сенсації не завершилися. Ерік Вальнеш і Ансгар Евенсен у фіналі несподівано посіли два заключних місця, а компанію Клебо на подіумі склали Оскар Опстад Віке та Альвар Мюльбак. Для 21-річного Віке цей подіум став другим у кар'єрі на Кубку світу, для Мюльбака – взагалі першим.
Шведський вундеркінд, який регулярно практикує виступи на Ski Classics, зробив ставку на добре знайомий для себе даблполінг. Звісно, в підйомах він на цьому втрачав, проте не надто складне за рельєфом спринтерське коло в Тронхеймі зробило цю тактику дієвою. На фінішній прямій Мюльбак творив вражаючі речі, відігруючи по декілька позицій на кожній стадії плейоф.
Після такого несподіваного успіху Альвара в спринті від нього чекали й успіхів у дистанційних гонках. Проте їх не було: в скіатлоні він став лише 46-м, а в коньковій розділці взагалі не фінішував – 19-річний швед став яскраво вираженим класистом.
Відзначимо і четверте місце 20-річного Ларса Хеггена, для якого п'ятничний спринт став дебютною гонкою на Кубку світу. Після цього він солідно виступив і в обох дистанційних стартах – 19 і 13 місця. Дивуватися такому успіху Хеггена не варто. В лютому поточного року він став головним героєм юніорського чемпіонату світу в Скілпаріо, де завоював три золота та одне срібло. Ларс – потенційно нова зірка збірної Норвегії.
В цілому норвезькі етапи Кубку світу часто не подобаються представникам інших збірних – на них домінування скандинавів, які можуть додатково заявити національну групу, стає ще більш яскраво вираженим. У Тронхеймі це особливо проявилося в дистанційних гонках: у скіатлоні норвежці забрали перші 8 місць, у розділці – перші 7.
Єдиний із гостів етапу, хто двічі заїхав у топ-10 – австрієць Міка Вермюлен. Хоча у розділці від нього можна було очікувати чогось більшого, ніж 10 місце. Продовжує розчаровувати Іво Нісканен, на рахунку якого – 25 і 30 місця. При цьому, в скіатлоні легендарний фін випав з пелотону вже на своїй улюбленій класичній частині.
Нісканен явно провалює старт сезону, і фінські вболівальники можуть лише сподіватися, що це цілеспрямована стратегія виходу на пік форми до Олімпіади. Високої конкуренції за місце в складі збірної Фінляндії немає, Іво з його статусом поїздка до Мілану та Кортіни гарантована – форсувати форму на старт сезону, щоби відібратися на Ігри, на відміну від тих же норвежців, немає сенсу.
В обох дистанційних гонках у складі збірної Фінляндії найкращим став Арсі Руусканен – 14 і 8 місця. Результат у недільній розділці вільним стилем став для нього повторенням особистого рекорду на Кубку світу, встановленого три роки тому в гонці аналогічного формату на 20 км у Давосі.
Непогано виступили в Тронхеймі господарі майбутньої Олімпіади, італійці. У скіатлоні 15-м став Елія Барп, який зумів витримати селекцію в пелотоні. Проте на фінішний спринт сил йому вже не вистачило. А в недільний розділці дев'ятим став Мартіно Каролло, який потрапив у топ-10 і тиждень тому в масстарті у Руці. Молоде покоління збірної Італії на старті сезону домашньої Олімпіади помітно додало.
Талановитий француз Матес Делож став 11-м у скіатлоні, проте в неділю несподівано провалив розділку своїм улюбленим вільним стилем – лише 30 місце. Провалив етап лідер збірної Швеції Едвін Ангер, який у трьох гонках жодного разу не потрапив навіть у топ-20. Зазначимо, що представники збірної Швеції по ходу етапу скаржилися на готовність своїх лиж.
Що стосується збірної Норвегії, то для них недільна розділка була важливою в контексті боротьби за путівку на Олімпіаду. І дуже вагому заявку на поїздку в Італію зробив Айнар Хедегарт, який здобув свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. Ексчемпіону світу серед юніорів з біатлону вдалося зробити це лише в четвертій для себе гонці. Вражаюча статистика, особливо, якщо взяти до уваги і три попередні результати – восьме та два других місця.
Втім, поїздку на Олімпіаду він собі ще не гарантував. При нинішніх вкорочених олімпійських квотах для топзбірних таким вузьким фахівцям, як Айнар, потрібно дуже постаратися, щоби виграти конкуренцію в універсалів, здатних закрити значну частину програми Олімпіади.
У боротьбі за перемогу Хедегарт усього на 0,4 секунди випередив Андреаса Фьордена Реє, який продовжує колекціонувати найбільш образливі місця. Якщо раніше він регулярно показував четверті результати, то тепер зупинився за крок не від подіуму, а від перемоги. Втім, у суботньому скіатлоні він став лише 8-м.
Не може бути задоволеним своїм виступом на етапі в Тронхеймі Харальд Остберг Амундсен. Так, у скіатлоні він став другим, проте в спринті вилетів уже в чвертьфіналі, а в розділці вільним стилем, яка завжди вважалася його улюбленим видом, лише замкнув топ-5. А ось Сімен Хегстад Крюгер етап у Тронхеймі просто провалив: лише 10 і 17 місця в двох дистанційних гонках. Попри всі колишні заслуги та статус Сімена, з такими результатами у нього виникнуть величезні проблеми із завоювання путівки на Олімпіаду.
Ще однією яскравою подією етапу в Тронхеймі стало раптове відродження зіркового ветерана Еміля Іверсена. У скіатлоні він став третім, піднявшись на подіум на Кубку світу вперше з березня 2021 року, а в розділці вільним стилем – абсолютно не своєму виді програми – показав четвертий результат. Дуже несподівані успіхи 34-річного ветерана, який раптово включився в боротьбу за поїздку на Олімпіаду тоді, коли його списали з рахунків, здається, абсолютно всі.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня
Субота, 6 грудня
Тронхейм (Норвегія), масстарт, 10 км/HS 102
Неділя, 7 грудня
Тронхейм (Норвегія), особистий Гундерсен, HS 138/10 км
Лампартер зміцнює лідерство, повернення Гайгера
У двоборців головною подією етапу в Тронхеймі стало передчасне повернення на Кубок світу його чинного володаря, Вінценца Гайгера. У двох особистих стартах він посів 19 і 8 місця – результат непоганий, проте очевидно, що форма німця ще далека від оптимальної, при чому, в обох компонентах.
Після етапу в Тронхеймі Кубок світу з двоборства йде на двотижневу перерву. Чудовий шанс для Гайгера попрацювати над своєю формою та повернутися в пікових кондиціях. Тим більше, що наступний етап Кубку світу в Рамзау для нього є улюбленою та найбільш успішною локацією в усьому календарі.
Ну а поки Гайгер лише в пошуках оптимальної форми, Йоханнес Лампартер продовжує нарощувати свою перевагу над суперниками в загальному заліку Кубку світу. В неділю він здобув свою чергову перемогу – вже третю в чотирьох стартах нинішнього сезону. В Гундерсені австрієць показав другий результат на трампліні, а в гонці впевнено розібрався з партнером по команді Францом-Йозефом Рерлем, не підпустивши при цьому переслідувачів.
Недільна перемога стала для Лампартера ювілейною, 20-ю в кар'єрі на Кубку світу. Солідна цифра для людини, якій довелося змагатися в епоху домінування Ярла Магнуса Ріібера.
Рерль собі етап у Тронхеймі однозначно може занести в актив – подіуми в обох стартах. У топ-3 на Кубку світу австрійський ветеран не піднімався з лютого 2023 року. Втім, всерйоз аналізувати суботній турнір важко. Масстарт виявився абсолютно неселективним, і на фініш разом приїхала група з більш ніж 40 гонщиків. По суті, з двоборства це перетворилося на старт зі стрибків з трампліна, де фактор лижної гонки грав мінімальну роль у розподілі місць.
Хоча, варто зазначити, що Штефан Реттенеггер від себе зробив усе можливе, щоби масстарт вийшов більш селективним. Він пішов у ранню атаку, проте австрійцеві не вдалося ні втекти самому, ні спровокувати своїх суперників на активність. Попри атаку, Реттенеггер-молодший зумів зберегти достатньо сил на заключні кілометри дистанції та фінішував четвертим у гонці. В стрибку після цього він відступив на 13 місце.
В неділю Штефан замкнув топ-6, піднявшись з 10 місця у гонці. В цілому, зміна балансу в бік лижної гонки, яка намітилася ще у минулому сезоні, Реттенеггеру-молодшому на користь не пішла.
А ось його старший брат, Томас, перекроювати себе не захотів, залишившись двоборцем із явним ухилом у бік стрибків. І в суботу він сповна скористався незбалансованістю першого особистого турніру, здобувши першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. Парадокс: із двох братів Реттенеггерів Томас завжди був менш талановитим і успішним, ніж Штефан, проте свого часу раніше добрався до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу, а тепер – і до першої перемоги. Підтримати суботній почин Томас не зумів, і в неділю посів лише 13 місце.
Незбалансованість і парадоксальність суботнього турніру призвела до доволі несподіваних результатів і дозволила багатьом спортсменам оновити особисті рекорди на Кубку світу. Про Томаса Реттенеггера вже було сказано вище, для Венделіна Таннхаймера друге місце стало першим у кар'єрі подіумом на Кубку світу.
Невипадковість свого успіху німець довів у неділю, посівши 4 місце. Таннхаймер дійсно помітно додав у поточному сезоні, особливо в стрибку – схоже, що багаторічний планомірний прогрес нарешті вивів його на топовий рівень.
У боротьбі за третє місце в неділю він поступився партнеру по команді, Юліану Шміду, який днем раніше розділив 7 місце з Мартіном Фріцом. Непогані, стабільні результати від лідера збірної Німеччини, проте він продовжує потрохи відставати від Лампартера в загальному заліку. У боротьбі за ВКГ головна надія Шміда – етапи зі стрибками на 90-метрових трамплінах, де Лампартер почувається гірше, ніж на 120-метрових.
Йоханнес Ридцек у суботу виграв спринт за перемогу в масстарті, проте, як двоборець із явним ухилом у бік гонки, не мав жодних шансів на високий підсумковий результат, і став 22-м. У недільному Гундерсені він у гонці прорвався з 28 місця на сьоме.
Ілкка Херола у поточному сезоні дуже додав у стрибках, проте цей прогрес дався йому ціною втрати гоночних швидкостей. Тим не менше, у Тронхеймі він двічі фінішував на підступах до подіуму – рівень, до якого він привчив протягом своєї кар'єри. Той самий випадок, коли від перестановки доданків сума не змінюється. В цілому, недільний турнір збірна Фінляндії може занести собі в актив – у топ-10 фінішував і другий номер команди, Еро Хірвонен.
Повертаючись до суботнього турніру, в ньому свої особисті рекорди оновили ще два австрійці – Пауль Вальхер і Флоріан Кольб, які посіли 5 і 10 місця відповідно. Найкращий результат у кар'єрі показав і молода надія збірної Німеччини Ріхард Штенцель, який став 11-м. Оновив особистий рекорд і Іржі Конвалінка – 14 місце.
Відзначимо і вдалий дебют на Кубку світу 21-річного господаря змагань Айдара Йохана Стрьома, який став 17-м. В неділю він також виступив солідно, замкнувши топ-20. Свіжа молода кров, яка нинішній збірній Норвегії дуже потрібна.
Скандинавам завершення кар'єри Ріібера та Йоргена Гробака далося нелегко. Домашній етап вони провалили: найкращий результат за два дні – 8 місце Айнара Луроса Офтебро в суботу. Він підтверджує свій статус лідера збірної Норвегії на даний момент, у той час, як його старший брат Єнс, на якого покладалися головні сподівання, продовжує розчаровувати.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
