Непереконливий виступ Шиффрін, друга перемога Шварца. Підсумки гірськолижного вікенду
Гірські лижі
Старти вікенду
Субота, 27 грудня
Земмерінг (Австрія), гігант, жінки
Лівіньо (Італія), супергігант, чоловіки
Неділя, 28 грудня
Земмерінг (Австрія), слалом, жінки
Друга перемога Шварца за тиждень
У чоловічому Кубку світу відбувся перший в історії старт у Лівіньо, де був проведений супергігант. Враховуючи, що йдеться не про швидкісний спуск, контрольних тренувань на трасі "Лі Дзета" не було, тому спортсменам доводилося знайомитися з нею в змагальних умовах.
В цілому траса в Лівіньо коротка та доволі проста – широка, без будь-яких серйозних складнощів рельєфу, покриття чи в плані видимості. А ось постановка воріт була доволі складною з технічної точки зору. Ще після п'ятничної інспекції траси Домінік Паріс заявив, що постановка багато в чому нагадує гігант, і результати гонки цю характеристику підтвердили.
Перемогу здобув Марко Шварц, який у поточному сезоні топові результати видавав лише у гіганті. Для австрійця ця перемога стала другою менш ніж за тиждень часу – в неділю, 21 грудня, він виграв гігант у Альта Бадії. Успіх у Лівіньо вивів Шварца на друге місце в загальному заліку Кубку світу, проте відставання від Одерматта становить 304 очка – на жаль, про ту реальну боротьбу за Великий кришталевий глобус (ВКГ), яку австрієць нав'язував своєму тезку два роки тому до важкої травми, зараз не йдеться.
У боротьбі за перемогу в Лівіньо Шварц випередив трьох представників збірної Швейцарії. Алексі Монне доволі несподівано сильно проїхав технічно складний низ дистанції, що принесло йому другий результат. Третім став Франьо Фон Алльмен, який реабілітувався за схід із дистанції у попередньому супергіганті у Валь Гардені. Одерматт залишився без подіуму – четверте місце. Втім, його вражаюча серія триває: у супергіганті на Кубку світу він не опускався нижче за 7 місце з 6 березня 2022 року.
Збірна Швейцарії загалом була на голову сильнішою за інші команди: у топ-10 також потрапили Лоїк Мейяр і Стефан Рогентен, а Марко Колер показав 11-й результат. 7 місце Мейяра – ще один хороший доказ того, що постановка воріт у Лівіньо багато в чому нагадувала гігант. Про це свідчить і 14 місце гігантиста Рівера Радамуса. А ось Раян Кокран Зігле, який, навпаки, вважається чистим швидкісником, навіть зумів його обіграти – 13 місце.
Сам Паріс, хоч і скаржився на надмірну технічність траси, виступив більш ніж гідно, замкнувши топ-5. Італієць у поточному сезоні дуже стабільний, проте до першої перемоги дістатися поки що не може. Часто ці перші перемоги приходили до нього саме наприкінці грудня на його улюбленій трасі в Борміо, проте цього року "Стельвіо" з календаря Кубку світу тимчасово випала з усім відомих причин.
Топ-10 замкнув Нільс Аллегр – француз довів невипадковість своїх успіхів у Валь Гардені. В очки заїхав і молодий французький гігантист Альбан Елезі Каннаферіна – 27 місце. А ось сенсаційний переможець супергіганту в Валь Гардені, Ян Забистран, нічого схожого в Лівіньо не показав – 21 місце. Не зумів довести невипадковість своїх успіхів на "Саслонгу" і Алессіо Міджано – швейцарець взагалі залишився без очків, посівши 33 місце.
Утім, без сенсацій у Лівіньо не обійшлося. Головною з них став Сімон Йохер, який розділив 5 місце з Парісом. Для 29-річного німця це особистий рекорд на Кубку світу та загалом лише третє потрапляння у топ-10. При чому, попереднє трапилося майже 4 роки тому – в березні 2022 року в Квітф'єллі.
Були і гучні розчарування. Вінсент Кріхмайр вважався одним із головних фаворитів супергіганту, проте дістатися фінішу не зумів. Зірковий австрієць помилився за траєкторією на виході з трампліну та на технічно складній нижній ділянці втриматися на трасі таки не зумів. Грубої помилки внизу припустився і господар траси Маттіа Кассе, який показав 47-й результат – найгірший серед усіх, хто дістався фінішу. Александер Омодт Кілде поки що від оптимальної форми дуже далекий – лише 36 місце.
Непереконливий етап від Шиффрін, третя перемога Шайб
В останні два роки результати Мікаели Шиффрін у гіганті дуже помітно просіли: американка у цій дисципліні не піднімалася на подіум з 20 січня 2024 року, коли вона посіла 2 місце в Ясній. Це та сама гонка, в якій важку травму отримала багаторічна суперниця Мікаели, Петра Влхова. І, здавалося б, не було кращого місця для того, щоби перервати цю невдалу серію, ніж Земмерінг.
Місцева траса "Панорама" є однією із найбільш успішних для Шиффрін, у тому числі й із точки зору гіганту. У цій дисципліні у Земмерінгу американка перемагала чотири рази – вражаючий результат, особливо враховуючи, що ця локація на Кубку світу до цього з'являлася лише раз у два роки, чергуючись із Лінцом.
Проте у підсумку ми стали свідками доволі непереконливого виступу Шиффрін у Земмерінгу. Піднятися на подіум у гіганті не вдалося – три помітні помарки в першій спробі та лише 6 місце у підсумку. У слаломі Мікаела таки здобула шосту перемогу поспіль, проте була вона найменш переконливою в цій переможній серії. У попередніх 5 слаломах американка щоразу привозила своїм суперницям більше однієї секунди, у Земмерінгу перевага склала всього 0,09 секунди. При чому, в другій спробі Мікаелі довелося робити рейд з 4 місця.
Особливо мізерною ця перевага Шиффрін виглядає на фоні того, якими величезними були розриви у слаломі в Земмерінгу. Розстановка воріт у першій спробі була дуже складною, аритмічною та підступною. На додачу до цього – температури були високими, і снігове покриття "Панорами" дуже швидко "попливло".
Умови ковзання стали настільки поганими, що пізні стартові номери не мали жодних шансів втрутитися у боротьбу за найвищі місця. Як підсумок – розрив між першим і 30-м місцем після першої спроби склав неймовірні 5,94 секунди, а до фінішу дісталася лише половина учасниць: 40 із 79. У підсумковій таблиці у 5 секунд відставання від Шиффрін помістилися лише 12 спортсменок. І на фоні цього 0,09 секунди переваги Мікаели над Каміль Раст виглядають просто мізерними.
Чи означає це, що період безроздільного домінування Шиффрін у слаломі позаду, і в наступних стартах ми побачимо настільки ж рівну боротьбу та, можливо, навіть поразки американки? З такими висновками поспішати не будемо. Тим більше, що, як уже було сказано, умови у Земмерінгу були дуже специфічними.
Ще однією вагомою особливістю недільного слалому було те, що перша спроба відбувалася вже після заходу сонця, коли температура помітно впала, і в другій спробі траса вже не розбивалася настільки швидко. Таким чином, спортсменки з пізніми стартовими номерами, які в першій спробі програвали катастрофічно багато через розбиту трасу, не отримали можливості в другому раунді відігратися за рахунок того ж фактору.
Тому висновок тут один. Нічні слаломи – ідея прекрасна, проте після заходу сонця слід проводити обидві спроби, а не лише другу, бо інакше змагання виходять абсолютно несправедливими зі спортивної точки зору.
Що стосується Раст, то вона стала другою не лише в слаломі, а й у гіганті. При чому, і там швейцарка програла дуже мало – лише 0,14 секунди. Каміль цілком могла перемогти, проте занадто слабко проїхала заключний сектор другої спроби: саме там доля гонки і вирішилася не на її користь. Із перемогами швейцарці у поточному сезоні поки що не щастить, проте Раст дуже стабільна: у останніх 8 стартах у неї 7 потраплянь у топ-5 і одне 10 місце.
Ну а виграла п'ятничний гігант Юлія Шайб, для якої це вже третя перемога у поточному сезоні. Головна конкурентка австрійки в цій дисципліні, Еліс Робінсон, зійшла із дистанції вже у першій спробі. Цим новозеландка завдала дуже вагомого удару як по своїх шансах на Малий кришталевий глобус (МКГ) у гіганті (Шайб не просто перехопила лідерство, а й заробила 88-очковий запас), так і в боротьбі за загальний залік, у яку вона вв'язалася завдяки успіхам у супергіганті.
Топ-3 у гіганті замкнула Сара Хектор, яка наступного дня була дискваліфікована в слаломі. Шведка дісталася фінішу в другій спробі, проте після цього судді розглянули її заїзд у повторі та помітили страдл. Четвертою в гіганті стала Валері Греньє. Попереду – улюблений етап канадки у Краньській Горі, де вона здобула обидві свої перемоги на Кубку світу. І до нього Валері підходить у чудовій формі.
Топ-5 у гіганті замкнула Марина Гонсєніца-Даніель, якій вдалося прорватися з 12 місця після першої спроби. В топ-10 на Кубку світу вона не потрапляла з березня 2023 року, здавалося, що пік кар'єри 31-річної полячки залишився позаду, тому такий її успіх став відверто несподіваним. Разовий сплеск чи відродження? Відповідь дасть лише час.
Оновила свій особистий рекорд на Кубку світу – вже втретє у поточному сезоні – Лара Делла Меа, яка посіла в гіганті 9 місце. Третє поспіль потрапляння 26-річної італійки у топ-10 у гіганті – здається, у неї наклюнулася стабільність, і Лара нарешті починає виправдовувати ті щедрі аванси, які їй видавалися у молодості. Делла Меа у поточному сезоні зарекомендувала себе як майстер других спроб, проте у недільному слаломі навпаки відступила з 13 на 23 місце, грубо помилившись і, по суті, зупинившись на дистанції.
Восьмою в гіганті стала лідер збірної Італії, Соф'я Годжа. В другій спробі вона в своїй традиційній агресивній манері атакувала, проте в умовах розбитої, горбистої траси це було не найкращим рішенням.
Теа Луїза Стьєрнесунд після першої спроби гіганту йшла четвертою та могла поборотися за подіум, проте сама позбавила себе призових шансів, припустившись грубої, дитячої помилки на старті другої спроби. Як підсумок – лише 9 місце.
Найкращий чистий час другої спроби видала господарка змагань, Ніна Астнер, якій це дозволило здійснити вражаючий рейд з 30 місця на 12. Особистий рекорд на Кубку світу і лише друге потрапляння у топ-20.
У слаломі рейд у другій спробі вдалося здійснити іншій австрійці, Наталі Фальх, яка з 20 місця прорвалася на 11. Для неї це також особистий рекорд на Кубку світу. Враховуючи вказані вище обставини в недільному слаломі, зробити це з 56-м стартовим номером було дуже непросто. Ще однією сенсацією з пізніх стартових номерів у слаломі стала 23-річна андорка Карла Міхарес Руф, яка посіла 18 місце – це її перші в кар'єрі очки на Кубку світу.
Не може занести собі в актив етап у Земмерінгу Емма Айхер, яка після 19 місця в гіганті зійшла у першій спробі слалому. Попри весь універсалізм молодої німкені, для боротьби за найвищі місця в загальному заліку їй поки що бракує стабільності. Її досвідчена партнерка по команді Лена Дюрр після 10 місця у гіганті стала лише 17-ю в слаломі. Все ж, схоже, прогрес у гіганті дався їй ціною певного просідання в коронній дисципліні.
Нестабільна й інша молода претендентка на загальний залік, Лара Кольтурі. В гіганті вона йшла третьою після першої спроби, проте в другому раунді зійшла з дистанції – другий поспіль схід для албанки. В неділю вона таки змогла реабілітуватися, посівши 3 місце, проте невимушених помилок і втрат очок у неї забагато.
Головною ж невдахою етапу в Земмерінгу можна назвати другого номера збірної США, Полу Мольцан. Вона двічі зійшла з дистанції в других спробах, хоча обидва рази після першого раунду йшла високо – на 6 і 7 місцях.
Збірна Австрії після суботньої перемоги Шайб у слаломі залишилася без подіуму, проте Катаріна Лінсбергер і Катаріна Труппе фінішували одразу за топ-3. Збірній Швеції у слаломі грозив тотальний провал – Хектор, як уже було сказано вище, отримала дискваліфікацію, а Анна Свенн Ларссон у другій спробі зійшла з дистанції. Врятувати скандинавок зуміла лише молода Корнелія Елунд, яка посіла 7 місце. Другий найкращий результат у кар'єрі 20-річної шведки.
Потішила і Дженіфера Германе, яка вдруге поспіль замкнула топ-10. Схоже, талановита латвійка нарешті повертається до своєї оптимальної форми після важкої травми. А ось Зрінка Лютіч продовжує розчаровувати – хорватці не вдалося намацати своїх пікових швидкостей навіть у Земмерінгу, який у минулому сезоні приніс їй першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. Цього разу на рахунку Лютіч лише 13 і 8 місця. Продовжує розчаровувати і Мелані Мейяр, яка посіла 16 місце. У поточному сезоні швейцарка досі не може дотягнутися до топ-10 у слаломі, хоча у минулій кампанії звідти майже не випадала: 8 фінішів у чільній десятці в 10 стартах.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
