Вночі – операційний стіл, зранку – перемога на Кубку світу. Неймовірна історія Годжі у Санкт-Моріці
Цього тижня на жіночому Кубку світу з гірських лиж нарешті відбудуться перші швидкісні старти сезону – спортсменки завітають на етап у швейцарському Санкт-Моріці. Після стартового відрізку сезону, який був бенефісом представниць технічних дисциплін, в центрі уваги нарешті опиняться королеви швидкості на чолі з Соф'єю Годжею, у якої з етапом у Санкт-Моріці пов'язані особливі спогади.
Італійка по праву вважається найкращою швидкісницею сучасності та в цілому найкращою спеціалісткою даунхіллу у епоху після Ліндсі Вонн. З легендарною американкою вона встигла перетнутися та конкурувати безпосередньо на трасі. При цьому, вони стали хорошими подругами та часто тренувалися разом.
Утім, швидкісницею №1 у світі Годжа стала не тому, що Вонн пішла на пенсію та залишила цей трон вакантним – Соф'я американку з цього трону змістила ще до завершення її кар'єри. Трапилося це у олімпійському сезоні-2017/2018, коли уродженка Бергамо в очній боротьбі з Вонн стала олімпійською чемпіонкою у швидкісному спуску та завоювала свій перший Малий Кубок світу в даунхіллі.
Протягом наступних років Годжа затвердилася у статусі швидкісниці №1 у світі. Соф'я завжди славилася своїм максимально агресивним стилем проходження траси. Часто це був ризик на грані безумства – здавалося, інстинкту самозбереження у неї немає: лише адреналін і безмежна жага до перемоги. Безумовно, така манера гонки призводить до частих невимушених помилок, проте ті гонки, коли Годжі вдавалося їх уникати, були справжніми витворами мистецтва та декласуванням суперниць.
Ще один побічний ефект від агресивного стилю Соф'ї – це, звісно ж, травми. Їх у кар'єрі уродженки Бергамо було дуже багато, в тому числі важких. Проте щоразу італійці вдавалося наперекір усім скептикам повертатися ще сильнішою.
Часто ці повернення були з випередженням графіку. Один із найвідоміших таких випадків трапився у попередньому олімпійському сезоні-2021/22. У першій половині тієї зимової кампанії домінування Годжі у швидкісному спуску досягнуло, мабуть, свого апогею. Соф'я була просто нестримною та штампувала перемогу за перемогою – при чому, часто це були перемоги розгромні. Наприклад, у Лейк Луїсі, де вона привезла найближчій переслідувачці, Брізі Джонсон, 1,47 секунди.
Наприкінці січня 2022 року, за два тижні до старту Олімпіади-2022, Кубок світу приїхав на класичний етап у Кортіну д'Ампеццо – на трасу Ігор 2026 року. Й у суботньому швидкісному спуску Годжа видала свій черговий шедевр. Через сильний вітер, який панував на легендарній "Олімпія делле Тофане", трасу довелося скоротити до всього 1 хвилин і 7 секунд проходження.
Настільки вкорочена траса означала одне: розриви будуть невеликими, а кожна помилка буде вироком у боротьбі за найвищі місця – відігруватися та компенсовувати ці помилки просто ніде. Всі ці розклади були актуальними для простих смертних, але не для Годжі.
Соф'я стартувала, і в цей момент на трасі задув просто шалений за силою порив бокового вітру, який підняв верхній шар снігу в повітря – видимість була жахливою. Будь-яка нормальна спортсменка в такій ситуації перестрахувалася б і їхала би максимально обережно. Але не Годжа: вона продовжувала йти на межі ризику, розвиваючи максимальну швидкість, і на виході з продувної ділянки траси таки припустилася доволі відчутної помилки.
Здавалося б, на такій короткій трасі це мало стати вироком з точки зору боротьби за перемогу. Проте Годжа настільки переважала всіх суперниць за своїм потенціалом, що навіть із цією помилкою здобула перемогу – просто феноменально!
"Думаю, це найкраща перемога в моїй кар'єрі. В нижній частині траси було дуже важко, я знала, що мені треба атакувати на максимумі, бо полога верхня частина траси – це не моя територія. Я провела неймовірний заїзд, мої гоночні лінії були дивними, але я дуже щаслива", – заявила Годжа після перемоги.
Проте вся кар'єра Соф'ї – це американські гірки з різких злетів і болісних падінь. За законами жанру, наступного дня італійка повинна була отримати сильний удар від долі, і це таки трапилося. Під час недільного супергіганту вона втратила контроль над лижами та дуже неприємно впала.
Незабаром Годжа підвелася на ноги та самостійно дісталася фінішу. Втім, це далеко не завжди означає, що травм вдалося уникнути – часто гірськолижники через викид адреналіну в кров просто не відчувають болю. Так було і у випадку з Соф'єю. Через півгодини після інциденту в трансляцію потрапили кадри, як вона покидає трасу помітно накульгуючи та опираючись на працівників збірної Італії. Було зрозуміло, що без пошкодження не обійшлося.
Годжа відправилася до лікарні, й вердикт лікарів шокував: сильне розтягнення хрестоподібної зв'язки коліна, пошкодження підколінного сухожилля та тріщина малогомілкової кістки. Щонайменше місяць повного спокою та, звісно ж, ніякої Олімпіади.
Проте, знову ж таки – все це розклади для простих смертних. Соф'я вирішила боротися за свою олімпійську мрію та полетіла в Пекін, вийшовши на старт швидкісного спуску на знеболюючих із недолікованими травмами. Годжі дістався нещасливий 13-й номер, один із заключних у групі лідерів. І, попри травми, Соф'я видала блискучий заїзд, привізши найближчій переслідувачці, партнерці по команді Наді Делаго, 0,41 секунду.
На жаль, абсолютного хепіенду ця красива історія не отримала – Корінн Сутер, яка стартувала 15-ю, покращила результат Годжі на 0,16 секунди та змусила італійку задовольнитися сріблом. Як би там не було, Соф'я здійснила справжній спортивний подвиг, вкотре проявивши свій незламний характер і жагу до перемоги.
Не менш драматична та вражаюча історія трапилася з нею в грудні того ж, 2022 року, на етапі Кубку світу в швейцарському Санкт-Моріці. П'ятничний швидкісний спуск проходив у складних погодних умовах: снігопад і сильний туман, через які трасу знову довелося скорочувати. По ходу гонки ситуація лише погіршувалася – найкращі умови отримали ранні стартові номери.
Годжі знову не пощастило – вона стартувала лише десятою. На додачу до цього перед її стартом у гонці трапилася затримка на 7-8 хвилин, під час якого свіжий сніг продовжував падати на трасу, погіршуючи і без того погані умови ковзання. Попри всі ці проблеми, Годжа показала другий результат, програвши лише партнерці по команді Елені Куртоні.
Здавалося б, подіум у гонці за таких умов – чудовий результат? Це дійсно так, проте не результат став головною подією в гонці для Соф'ї. В середині траси вона занадто агресивно атакувала апекс під час віражу вліво та на височенній швидкості врізалася лівою рукою в прапорець, та ще й у нижній його частині – контакт був максимально жорстким.
На відміну від падіння у Кортіні, цього разу адреналін у крові не перекрив біль. Після фінішу Годжа негайно зняла рукавичку, поглянула на руху, яка вже встигла опухнути, та одразу все зрозуміла, сказавши "Я зламала руку". Після гонки Соф'я відправилася до лікарні, де діагноз підтвердився: перелом трьох фаланг кисті лівої руки.
Здавалося б, етап у Санкт-Моріці на цьому для італійки завершено, попереду гіпс і відновлення? Звісно ж, ні – Годжа знову наважилася кинути виклик долі та задумала, здавалося б, немислиме. Соф'я мерщій сідає в авто та їде у Мілан на операцію. По дорозі до столиці Ломбардії вона публікує відео в соцмережах, на якому розповідає про свій план: за ніч зробити операцію та повернутися до Санкт-Моріца, щоби в суботу вранці вийти на старт другого швидкісного спуску.
Наркоз, безсонна ніч, 8 швів, пластини в кисті? Для шаленої дівчини з Бергамо все це дрібниці. Знеболюючі уколи, міцне перебинтування руки – і вона рветься на старт суботнього даунхіллу. А як же тримати лижну палицю травмованою та практично не функціонуючою рукою? Та просто міцно примотати її скотчем. План "надійний", як швейцарський годинник.
Проте наперекір всім обставинам Годжа не просто виходить на старт, а ще й здобуває переконливу перемогу, на 0,43 секунди випереджаючи найближчу переслідувачку, словенку Ілку Штухец – просто неймовірно! До слова, та перемога для Соф'ї стала ювілейною, 20-ю в кар'єрі на Кубку світу. Більш епічного способу здобути ювілейну перемогу не придумали б і голівудські сценаристи.
"Вчора рука була поламана, проте сьогодні вона вже відремонтована. Я не могла відштовхуватися палками на старті, тому сьогодні у мене не було такої великої переваги, як на контрольних тренуваннях. Але півсекунди – це достатньо. Навіть 0,01 секунди було би достатньо.
Я повинна подякувати всім людям, які допомогли мені – від лікарів до водія, який привіз мене у Мілан. Розумію, що це було ризиковано, але я сказала собі, що після Пекіну я зможу витерпіти все, і саме це я і зробила", – заявила італійка після фінішу.
Того дня у Санкт-Моріці Годжа не вперше продемонструвала свою непереборну жагу до перемоги, та довела, що її сміливості можуть позаздрити й більшість чоловіків. Цього тижня вона повертається на легендарну "Корвілью", де, після кількох гігантів у Зольдені та Північній Америці, по-справжньому розпочне, можливо найважливішу зимову кампанію у своїй кар'єрі. Сезон домашньої Олімпіади-2026 та боротьби за Великий кришталевий глобус. Травми Федеріки Бріньоне, Лари Гут-Бехрамі, Корінн Сутер – все це відкриває перед Годжею цілком реальні перспективи в боротьбі за загальний залік Кубку світу. Боротьбі, в якій вона стільки разів зазнавала образливих фіаско через кляті травми. Можливо, саме зараз доля поверне шаленій дівчині з Бергамо всі борги за попередні роки.
