Остання гастроль. Як Беленюка вмовляли повернутися на килим після початку повномасштабної війни
Сьогодні олімпійському чемпіону Жану Беленюку виповнилося 34 роки. Париж-2024 став третьою Олімпіадою для уродженця Києва, і з кожної він повертався додому з нагородою. З Ріо-де-Жанейро привіз срібло, з Токіо-2020 – золото, з Парижа-2024 – бронзу. Таким чином він першим з українських борців зібрав повний комплект олімпійських медалей.
Чемпіон попросив головного тренера збірної України з греко-римської боротьби Володимира Шацьких розповісти, як вже віковому Беленюку вдалося на мажорній ноті закінчити свою спортивну кар’єру.
"Буквально за 20 днів до старту Олімпіади в Токіо-2020 Жан зазнав серйозної травми – жорсткого вивиху плечового суглоба, – нагадує Володимир Шацьких. – З усіма супутніми проблемами: розриви, гематоми, розшарування губи. Його участь в олімпійському турнірі була під великим питанням. Але Беленюк не відмовився від своєї мрії, попри обмежену рухливість суглоба. Я досі не уявляю, як він впорався з цією ситуацією. Нагадаю, в Японії Жан став олімпійським чемпіоном.
Після Токіо він трохи втратив мотивацію. Говорив, що в нього вже інші інтереси та цілі. Після початку повномасштабної війни я особисто попросив його, щоб він залишився у спорті. Фактично ми вмовили його повернутись на килим.
Через пандемію олімпійський цикл був короткий – лише три роки. Перший рік Жан не виступав – лише проводив легкі тренування. Потім за пів року привів себе до тями. Йому було непросто набрати форму. Вік вже давав про себе знати. Але зрештою все склалося добре. Беленюк завоював олімпійську ліцензію, а потім і бронзову медаль у Парижі-2024.
Паралельно Жан займався суспільно-політичною діяльністю – в США та на зборах у Франції перед Олімпіадою активно давав інтерв'ю міжнародним медіа, в яких розповідав про реальну ситуацію з війною у нашій країні. Йому вдавалося поєднувати це з тренувальним процесом. Працював як робот – дивуюся, звідки в нього стільки енергії.
Коли звільнили Бучу, він одним із перших привіз туди гуманітарну допомогу. Не відходив від команди, завжди приїжджав та підтримував. Жан – гарний приклад для наших молодих хлопців".
Максим Розенко, Чемпіон