Галицька зірка реслінгу та кіно з вухами як цвітна капуста
Чемпіон розповідав про канадського українця Бронко Нагурського – футболіста, що став рестлером. А тепер представляємо рестлера, який перетворився на зірку Голлівуду, американського українця Майка Мазуркі.
Чимало знаних рестлерів зробили кар’єри в кіно. Найкраще нам відомі Халк Хоган та Дуейн Джонсон. А першим рестлером, який проклав багатьом колегам шлях до великого екрана, по праву вважають Майка Мазуркі, уродженця Тернопільщини. Цей велетень (зріст – 196 см, бойова вага – 110 кг) з розбитим обличчям із глибокими шрамами, з вухами форми цвітної капусти та кривим носом перетворив роки побиття, щоб заробити на життя, на вагомі здобутки, визнання та повагу.
Мазуркi народився 25 грудня 1907 року як Маркіян Юліанович Мазуркевич у галицькому селі Купчинці (сучасний Тернопільський район), поблизу тодішнього австро-угорського Тарнополя, нині – українського файного міста Тернопіль.
Майк Мазуркі
У 1915 році родина Мазуркевичів переїхала до Сполучених Штатів, де оселилася в місті Когос (Cohoes), штат Нью-Йорк. Маркіян навчався в середній школі в Інституті Ла Саль у Трої, Нью-Йорк. Після закінчення школи він змінив ім'я на Майк, а прізвище їм скоротили ще імміграційні чиновники в нью-йоркському порту.
Майк закінчив Мангеттенський коледж, де отримав ступінь бакалавра мистецтв у 1930 році. Також він вивчав право у Школі права Фордхемського університету (Мангеттен). Під час навчання Мазуркі проявив себе як здібний спортсмен – грав у американський футбол та баскетбол. Є інформація, що він деякий час займався в балетній школі Василя Авраменка, великого майстра українського народного танцю. Це виглядає цілком ймовірним, адже Авраменко переїхав з Канади до Нью-Йорку 1928 року та відкрив свою першу школу саме на Мангеттені.
На початку 1930-х років Майк Мазуркі звернувся до професійної боротьби, щоб заробляти гроші.
"Це було під час Великої депресії, і я міг заробляти в десять разів більше, ніж зарплата юриста, – сказав він газеті Globe & Mail у 1970 році. – Пам’ятайте, що я займався важкою справою, а не такою боротьбою, яку бачите сьогодні. Я проводив пару місяців на рік у лікарнях".
Рефрен про травму він буде постійно повторювати протягом своєї кар'єри.
"Я зламав майже кожну кістку свого тіла", – стверджував Мазуркі.
Він не був великим борцем, проте виступав на самому високому рівні та зустрічався у змаганнях і спарингах із такими легендарними майстрами реслінгу як Лу Тес, Джим Лондос, Душитель Льюїс, Гас Зонненберг, Рей Стіл та інші.
Майк Мазуркі
До світу кіно Майк Мазуркі спочатку потрапив як бодигард голлівудської суперзірки Мей Вест. Фактурний велетень отримав свою першу роль у вестерні "Красуня дев’яностих" (Belle of the Nineties, 1934), де Мей Вест була головною зіркою. Справжнім початком своєї акторської кар’єри Мазуркі вважав нуар "Жорстокий Шанхай" (1941) режисера Джозефа фон Штернберга, який одного разу побачив Майка на турнірі з реслінгу в Лос-Анджелесі.
То був початок тривалої кар'єри в кіно та на телебаченні. Ймовірно, його найвідомішою роллю була роль туподумного, але небезпечно одержимого головоріза Муза Меллоя в жахливому фільмі-нуар "Вбивство, мій милий" (1944). Він зіграв психопатичного вбивцю з ножем в оригінальному фільмі "Дік Трейсі" (1945). До речі, у 1990 році Мазуркі зіграв епізодичну роль в однойменному фільмі Уоррена Бітті.
Але що стосується ролей, найбільш близьких до правди, то найкращу реакцію викликала роль Мазуркi у нуарному фільмі Жюля Дассена "Ніч і місто" (1950). Фільм є одним з найкращих, коли-небудь створених на тему професійної боротьби. Його найяскравішою сценою є сутичка між персонажами Майка Мазуркі та легендарного борця Станіслава Збишко, того самого Збишко, який був багаторазовим чемпіоном світу з греко-римської боротьби й реслінгу, та свого часу (1906) зробив нічию у двогодинному протистоянні з самим Іваном Піддубним. Такий собі апофеоз американського реслінгу – двобій українця з поляком.
Протягом своєї акторської кар'єри Майк Мазуркі ніколи не кидав професійну боротьбу. Він зізнавався, що любить реакцію публіки та вміння грати з її емоціями. Коли Майк більше не міг змагатися, він працював суддею. Повідомляється, що його характерна невиразна мова була спричинена травмою адамового яблука під час боротьби.
Загалом Майк Мазуркі зіграв у понад 140 кіно- й телефільмах. Декілька фільмів з його участю навіть колись потрапили до радянського кінопрокату. Зокрема, це культова комедія Біллі Уайлдера "У джазі лише дівчата" (1959), де він зіграв гангстера, поплічника мафіозного боса Коломбо "Білі гетри", та комедія Стенлі Крамера "Це божевільний, божевільний, божевільний світ" (1963, епізодична роль шахтаря).
Втім, сам актор-борець жартома казав, що його поява у відеокліпі на пісню Рода Стюарта "Закоханість" (Infatuation, 1984) принесла йому більше слави, ніж всі ролі разом. Там він зіграв літнього охоронця дівчини, який вправно нокаутує героя кліпу (Стюарт).
Майк Мазуркі помер 11 грудня 1990 року в Глендейлі, штат Каліфорнія, в Глендейльському адвентистському медичному центрі. Йому було 82 роки, і його пережили третя дружина Сільвія Вайнблатт (з якою він одружився в 1968 році) та доньки Маннетт і Мішель від другого шлюбу з Жанетт Бріггс.
Але спадщина Мазуркі набагато більша, ніж просто акторська майстерність або реслінг. У 1965 році він заснував клуб Cauliflower Alley Club, некомерційну братерську організацію колишніх борців, акторів, боксерів та інших прихильників спорту. Центром діяльності CAC у перші роки існування організації був ресторан Mazurki’s Baron’s Castle у парку Макартур у Лос-Анджелесі.
Після того, як клуб переріс можливості ресторану Майка Мазуркі, він протягом багатьох років базувався неподалік – у Студіо-Сіті, штат Каліфорнія. Логотипом клубу є вухо Майка Мазуркі у формі цвітної капусти (Cauliflower), якої часто набувають вуха професійних борців. Найвища нагорода у боротьбі, приз "Залізний Майк Мазуркі", щороку вручається на урочистому банкеті CAC, які проходять у різних історичних голлівудських локаціях.