Українська правда

Чиновники п'ють - спортсмени програють

Сергей Шемшученко — 11 серпня 2008, 22:34

Адже, як каже Павленко, "Україна залишиться в списку країн з серйозними спортивними амбіціями".

"Кому війна - кому мати рідна" - кажуть про людей, які вміють навіть у найкаламутнішій воді виловити для себе золоту рибку. Українська політична еліта, схоже, добирає собі людей саме за цією визначальною ознакою. І якщо до перманентної "посткучмівської" політичної кризи українці давно звикли, то до перманентного неприкритого ґешефту лише звикають. Ну, коли за регламентом можна везти на Ігри дружину, то чому б і ні? Нічого, що зарплата олімпійця 500 гривень, можна підправити той регламент і замість масажиста і тренера взяти ще й дітей.

Цього разу українські чиновники частували своїх іноземних колег по-народному: борщиком, галушками, а може і чарчиною, куди ж без цього. Коли навіть Яна Клочкова, яку ще чекає який-не-який але олімпійський старт у естафеті, може позувати із зовсім неспортивним келихом шампанського. Ні, ми у жодному разі не примушуємо Яну відмовлятися від спиртного, і що ще важливіше, від гламурних тусовок у київських нічних клубах. Але тут уже або-або. А от у високопосадовців такої проблеми немає - їм кілометри не бігти, їм бюджет дай поділити.

Для "повного боєкомплекту" забули Сердючку. Фото НОК
Нічого, що тренер української збірної з важкої атлетики живе на 36 гривень на день та вирощує прямо на базі у Кончі-Заспі городину, щоб було що їсти. Реклама за  наддорогу і кумедну парадну форму відпрацьовується, "еліта української культури" презентує - о не дай Боже такого нікому - українську культуру у Пекіні, український дім відкрили, носатих ляльок та глечики з вуликами виписали ледь не з Пирогова. І от тоді, коли усі статті витрат успішно освоєні, можна сміливо не взяти на Олімпіаду дружину та, можливо, відправити її на тепле море. Від гріха подалі...

Жак Рогге гідно сприйняв виклик справжньому цінителю народної кухні, і розплився посмішкою, згадавши, що "Україна продовжує відігравати важливу роль у світовому олімпійському русі". І ми, глупі діти Олімпіади-80, віримо у світле майбутнє. Особливо, коли нам молодий улюбленець президента каже, що "нова сучасна стратегія олімпійської підготовки, яку готує Мінмолоді - дасть українському спорту вищих досягнень нові імена, закріпить в українських серцях як олімпійські ідеали, так і олімпійські амбіції". Не нагадує вирізки газети "Правда" 1976 року?

Врешті-решт про що це ми? А, у нас після програних уже трьох днів, все ще нуль олімпійських медалей. Звісно, нам ще далеко у розвитку спорту до таких спортивних гігантів як Тайвань, Таджикистан та Зімбабве. Адже вони уже серед сорока "вмедальованих" держав.

Нічого, що ми не чемпіони - у Козловського завжди є шанс. Фото НОК
Третій день для України приніс контрастний душ. Спочатку головна надія дня чемпіон світу Ігор Борисик у фіналі стометрівки брасом став лише сьомим, стрільці Лазейкін та Айвазян не пробилися до фіналу, а рапіристка Ольга Лелейко програла у першому ж поєдинку. І тут гарячої води додав дзюдоїст Геннадій Білодід, який сходу переміг росіянина. І вже майже окріп - українська чоловіча команда зі стрільби з лука пробилася до півфіналу. А це - боротьба за медалі!

За тим іще боксер Василь Ломаченко перемагає свого найпринциповішого і найсильнішого суперника росіянина Альберта Селімова.

І тут знову фортуна вирішує надто нас не бавити - стрілки з лука програють італійцям півфінал та поступаються у матчі за бронзу, а Білодід посідає лише сьоме місце.

Плавання, як і вчора, не було надто успішним для України - Сергій Адвена вийшов до півфіналу на дистанції 200 м баттерфляєм, а Денис Силантьєв, на жаль, не потрапив до шістнадцятки півфіналістів. Не змогла і Ганна Дзеркаль, яка хоча і виграла свій заплив на 200 метрів комплексом, пробитися до півфіналу.

І тут, невже Олена Бондаренко, яка по ходу матчу поступалася маловідомій венесуелці, перемагає! Щоправда суперниця сама знімається зі змагань через травму. Катерина, молодша сестра Олени, поступилася росіянці Дємєнтьєвій, а Тетяна Перебийніс - Вікторії Азаренка з Білорусі.

А тут іще всюдисущі китайці б'ють нашого боксера Олександра Ключка у ваговій категорії до 60 кг.

Вітрильний спорт порадував ще менше. І якщо Максим Оберемко та Ольга Масливець продовжують виступати у класі RS:X, то у класі 49 ER Родіон Лука та Георгій Леончук у другому заїзді були дискваліфіковані.

Що ж, сьогодні, крім Павленка, Васюника і Бубки, радіти можна хіба що за Василя Ломаченка, який не тільки переміг свого суперника у останньому фіналі чемпіонату світу, але й повівся більше ніж гідно:

"Перед кожним своїм поєдинком я виходжу на ринг з прапором України. Віддаю його супернику. Цього разу Селімов прапор не взяв. Напевно, він на мене дуже ображений".

До речі, після бою росіянин відмовився потиснути руку нашому боксеру. Сподіваємося, що українець винесе наш прапор не тільки на ринг, але й на найвищу сходинку олімпійського п'єдесталу.

Після третього дня змагань, у якому без участі України були розподілені тринадцять комплектів нагород, підсумкова таблиця виглядає так:

М
Країна
ЗСБВ
1 Китай93214
2 Південна Корея4408
3 США34512
4 Італія3328
5 Австралія2035
6 Японія2024
7 Великобританія2013
8 Чехія2002
9 Нідерланди1113
10 Іспанія1012
10 Фінляндія1012
12 Азербайджан1001
12 Індія1001
12 Румунія1001
12 Таїланд1001
16 Росія0426
17 Франція0325
18 Північна Корея0134
19 Куба0112
19 Німеччина0112
21 Австрія0101
21 Колумбія0101
21 Угорщина0101
21 Норвегія0101
21 Словаччина0101
21 Швеція0101
21 Туреччина0101
21 В’єтнам0101
21 Зімбабве0101
30 Бразилія0022
30 Індонезія0022
32 Алжир0011
32 Аргентина0011
32 Білорусь0011
32 Хорватія0011
32 Грузія0011
32 Швейцарія0011
32 Таджикистан0011
32 Тайпей0011
32 Узбекистан0011