Той, хто пробіг по лезу: український хокеїст пережив поріз ковзаном по горлу та тричі переміг смерть
Клінт Маларчук – унікальна постать у хокеї. Але ця унікальність здебільшого продиктована подією, яка шокувала глядачів, гравців, та сколихнула суспільство. Люди й досі нажахані тією історією та здебільшого згадують лише про неї, а не про самого хокеїста.
Наша ж мета – розповісти про життя Клінта Маларчука, про те, як він боровся з викликами та як пережив моторошну травму, отриману 22 березня 1989 року. Що тоді сталося?
Глядачі непритомніли, хокеїстів нудило
22 березня 1989-го "Баффало Сейбрс" грали матч проти "Сент-Луїс Блюз". Під час гри стався стандартний для хокею епізод: захисник перших Уве Крупп боровся проти гравця суперника Стіва Таттла та обоє впали на лід. Коли ж Крупп штовхнув Таттла, нога останнього здійнялася вгору й лезо ковзана влучило точнісінько у горло Клінта Маларчука: трохи нижче від воротарської маски, перерізавши яремну вену.
Ось тут шок був у всіх. Видовище було настільки жахливим, що дев'ять вболівальників на перших рядах знепритомніли, двох вхопив серцевий напад, а трьох хокеїстів, які перебували на льоду, тут же знудило.
Цей епізод переслідував Маларчука все життя. Більшість статей, розповідей, відео або ж інтерв’ю про Клінта були саме про цю подію. Я ж поспілкувався з хокеїстом про весь його шлях в хокеї та роль сім'ї його становленні.
Українські гени та турбота батьків
З чого почався шлях сходження майбутньої зірки хокею? Насамперед це українське родинне коріння та спортивні традиції. Дідусь Клінта приїхав до Канади з Івано-Франківщини з України. Це сильно вплинуло на долю та характер Клінта, адже, як казав хокеїст з українським корінням Джонні Буцик:
"Результатом нашого походження і виховання є глибока етика праці. Ми, українці, маємо репутацію сильного бика і довголітню витривалість".
Почитайте біографію Буцика і ви зрозумієте, через що він пройшов, щоб досягнути успіху й стати зіркою НХЛ.
Напевно Вас здивують слова Тоні Юнайтаса, засновника зали Слави боксу у Канаді, про канадського боксера Петра Коляску:
"Петро солідно працює. Він солідно бореться. Очевидно, він же ж українець, хіба ні?".
Як вам таке? Українці загартовані генетично до буття на межі життя та смерті, і при цьому залишаються вмотивованими й незламними. Шлях до успіху був для українців дуже відчутним. Наприклад, відомий хокеїст Ерік Нестеренко стверджував:
"Я хотів чимсь стати і хокей дав мені цю можливість".
Цієї ж думки дотримувався інший славетний хокеїст Едді Шах:
"Якби не хокей, я би був абсолютно нічим. Я з цієї ситуації хотів вийти і хокей здійснив мої бажання".
Чи після цього можна не звертати уваги на умови у яких зростав Клінт Маларчук? Навпаки, ми маємо про це говорити. Бо ж атмосфера навколо юнака Клінта була просякнута українською незламністю й жагою досягнути успіху всупереч всіх перешкод. Тобто, вже за молоду загартовувався характер бути сильним.
Батько Клінта Майк Маларчук та його старший брат Гарт були також хокеїстами й неймовірно те, що вони були воротарями! Тобто, Клінт продовжив родинну традицію хокейних голкіперів. Це направду хокейна династія. Тато та старший брат дуже допомагали Клінту:
"Вони мені дуже багато допомогли, щоб стати брамкарем. Показували як у воротах має бути воротар, пересуватися зліва направо".
Про свого батька Клінт згадує з теплотою, він був героєм для майбутнього хокеїста. Майк активно займався тренерською діяльністю та іншими способами підтримував хокейні програми, в яких брали участь Гарт і Клінт.
"Гарт такий же хокеїст, як і я. Він грав, був задрафтований, мав багато навичок і таланту. Будучи старшим за мене, він був моїм кумиром. Він був воротарем, і це привело мене в цю позицію. Я дивився на нього, мого старшого брата. Я завжди намагався, щоб він пишався мною", – згадував про свого брата Клінт.
Яку ж роль відіграла мама у житті та хокейній кар’єрі Клінта Маларчука? Вона, попри важкий фінансовий стан, робила все, щоб її син займався улюбленою справою. Навіть власноруч зробила хокейну маску.
"Родина не мала грошей купувати воротарські маски. Моя мама довідалася від інших батьків та хокеїстів як власноруч зробити захисну маску для сина воротаря. І вона почала сама їх виготовляти. Процес був дивовижний й водночас магічний, особливо у маминих руках.
Вона спочатку готувала спеціальну масу, замішувала, давала час їй трохи застигнути та прикладала до обличчя. Потім знімала цей відбиток і з нього робила маску, чи з сиру, чи щось таке. Пророблювала отвори для очей та носу".
До речі перші два сезони в НХЛ Клінт виступав у воротарській масці, яку зробила йому мама. Такою була турбота мами про свого сина. У таких умовах Клінт зростав й ставав усе сильнішим та впевненішим.
Кар'єра Клінта Маларчука
Наш герой розпочав виступати у юнацькому хокеї за "Портленд Вінтерхокс" із Західної хокейної ліги (WHL). Потім він продовжив професійну кар’єру в Національній хокейній лізі (NHL) і виступав за "Квебек Нордікс", "Вашингтон Кепіталз" та вже згадану раніше "Баффало Сейбрз".
Також він брав участь у Міжнародній хокейній лізі (IHL) за "Сан Дієго Галлс" та "Лас Вегас Тандер". У його кар'єрі була 141 перемога, 130 поразок, 45 нічиїх, 12 шатаутів. Слід нагадати, що Клін Маларчук свій перший матч у НХЛ зіграв у 20 років! Це направду замолодий вік для серйозних ігор. Однак, Клінт не знітився й чудово провів дебют.
Про хокей Клінт говорить таке:
"На льоду – якщо вас збивають, ви не корчитеся – ви піднімаєтесь і знову вступаєте в бій".
Клінічна смерть та вистріл в підборіддя
Вже після жахливої травми у житті Клінта трапились ще дві суттєві негативні події.
По-перше, у 1992 році у нього трапилася клінічна смерть (приймаючи ліки проти застуди, а також сильні болезаспокійливі він додав декілька літрів міцного пива). Лікарі врятували Клінту життя.
По-друге, у 2008 році він, випадково чи не зовсім, поцілив рушницею собі у підборіддя, куля вийшла через рот. Цього разу також Бог вберіг життя хокеїсту.
Пройшовши такі виклики у житті Клінт загартувався й розпочав ділитися своїм досвідом незламності з іншими людьми.
"Моя мотивація така: є багато інших людей які відчувають депресію. Або ж як професійні хокеїсти завершують кар’єру і не знають, що із собою робити. У таких ситуаціях часто виникають думки про самогубство. Я мав такі ж думки. Але зараз я ділюся з іншими як бути сильним. Я стараюся іншим допомогти".
Варто зазначити, що серед тих хто підтримував Клінта упродовж багатьох років була і є його дружина Джоан. Хоча вона говорить, що має польське коріння, але мені здається, і не безпідставно, що вона з України. Адже її мама з Івано-Франківщини. Вона також зберігає різні українські традиції. І звісно Джоан завжди поруч із Клінтом.
Про Клінта як чудову й сильну особистість говорять його друзі. Наприклад, Кен Хічкок дуже пишається тим, що називає Клінта своїм другом.
Колекція писанок
На останок хочеться згадати про цікаве захоплення нашого героя. Клінт Маларчук має невідомий нікому засіб, який надихає його далі жити, творити, мотивувати інших. Це збирання колекції українських писанок! Уявляєте?
Приємно, що українці за походженням, які все життя провели закордоном, продовжують зберігати традиції рідної країни.