Непослідовність суддівства, ліберальність арбітрині ФІФА, тривожний дзвінок у Дніпрі: огляд 4 туру Екстраліги
5-6 листопада збірна України з футзалу зіграла дві переможні гри проти Чехії, а вже в суботу, 9 листопада, сім "збірників", які представляли Сокіл, Енергію та ХІТ, грали за свої команди в матчах четвертого туру Екстраліги. Його головною особливістю стало те, що вперше в сезоні забитими м’ячами відзначилися всі 12 команд, що дозволило зафіксувати рекордний показник результативності.
Окрім цього, в турі були ще кілька цікавих подій, які в сезоні відбулися вперше. І щоб читачі про них дізналися, одразу переходимо до наших фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. Їх назбиралося за підсумком туру не традиційна десятка, а на одну більше.
Гра туру
Матч фіналістів минулорічного плейоф, якими є Енергія та ХІТ, в програмі туру був поза конкуренцією. Віцечемпіон та чемпіон України підтвердили свій високий рівень, і суттєва різниця в рахунку, 1:5 на користь ХІТа, не повинна вводити в оману.
Команда Олега Лук’яненка не мала цілісної підготовки до гри у Львові, адже одразу п’ять її гравців приймали участь в товариських матчах збірної України проти Чехії. Чемпіони України обрали правильну стратегію, і поки сил у гравців було достатньо, приголомшили "енергетиків" двома забитими м’ячами. На це Валерій Легчанов відреагував тайм-аутом, після якого Енергія поступово прибрала ініціативу, що дозволило відіграти один м’яч. І надалі у "енергетиків" було безліч нагод, щоб поновити рівновагу, але в ударі був Олександр Сухов, який не дозволив господарям відігратися.
Ключовим в грі став третій гол ХІТа на 26-й хвилині, у виконанні Євгенія Жука. Цей м’яч суттєво вплинув психологічно на господарів, що красномовно підтверджує їхня беззуба гра в заключні хвилини "5 на 4", яка дозволила ХІТу двома м’ячами Ігоря Чернявського добити "енергетиків".
Час туру
Три години 15 хвилин. Саме стільки від свого початку о 12.00 тривала гра в Дніпрі між Athletic Futsal і Aurora Team, яка двічі переривалася повітряними тривогами. Перша з них пролунала на 6-й хвилині, але була нетривалою, і гравці обох команд навіть не встигли охолонути, тому гра відновилася практично одразу після відбою.
Вдруге тривога змусила учасників гри залишити майданчик, коли судді готові були дати свисток до початку другого тайму, і ця вимушена перерва затягнулася настільки, що була близькою до офіційного часу, після якого можна вести мову про перенос гри – це 75 хвилин. Втім, майже на прапорці "часу Х" команди отримали можливість повернутися на майданчик, і надалі другий тайм пройшов від і до.
Тут можна хіба що додати, що надаючи дозвіл двом командам з Дніпропетровщини на проведення матчів в Дніпрі, Асоціація футзалу України пішла на відвертий ризик. Поки що в Дніпрі пройшли три гри: дві, коли господарем був Athletic Futsal, і одна, коли свого суперника приймала Суха Балка. Гра між Athletic Futsal і Aurora Team це перший дзвіночок стосовно того, що гарантій, що стартовий та фінальний свисток в грі в Дніпрі пролунають в один день, немає ніяких. Ситуація в цьому фактично прифронтовому місті залишається тривожною і нестабільною.
Розгром туру
Коли в грі у Дніпрі пролунав фінальний свисток, тішитися цьому могли хіба що гравці Aurora Team, тим більше, що з двох ігор в регулярному чемпіонаті в цьому місті вони провели вже обидві, так би мовити, "відстрілялися", при чому максимально ефективно, здобувши 6 очок. А от у підопічних Олександра Кабаненка, гарантовано в когось з них, повинна була промайнути думка, що на краще було б, щоб другий тайм грався в якийсь інший день. Друга 20-тихвилинка для Athletic Futsal стала справжнім жахом: помилка за помилкою,
провал в захисті за провалом, і за 7 хвилин по перерві рахунок для господарів змінився з 2:2 до 2:5. Враховуючи, що в "рамці" Aurora Team у другому таймі з’явився Юрій Савенко, шанси у дніпрян на позитивний результат стали нульовими, а після фінальної сирени на табло світилися цифри 3:8 – і це розгром.
Таким чином, в регулярному чемпіонаті зафіксована друга перемога з великим рахунком – з різницею в п’ять м’ячів і більше. В попередньому турі, нагадаємо, Сокіл розбив МСК Харків 7:2, і статистка розгромів набула такого вигляду: в 23-х іграх, що були зіграні за 4 тури, 2 розгроми, що складає 8,695 %.
Гол туру
В четвертому турі Екстраліги був зафіксований рекордний показник результативності, і це стосується як абсолютної кількості забитих м’ячів, так і в середньому за гру. Арбітри в шести іграх взяття воріт фіксували 37 разів, і це в середньому 6,17 м’яча за гру. Попри велику кількість голів, якихось фантастичних серед них не було, тому "голом туру" варто визнати м’яч, який був забитий в Рівному в грі між Кардиналом-Рівне та Ураганом.
Другий м’яч у ворота франківців став результатом злагоджених дій одразу трьох гравців рівненської команди. На 17-й хвилині голкіпер Кардиналу-Рівне Дмитро Дяченко підключився до атаки своєї команди, з центрального кола закинув м’яч на голову Любомиру Парфенюку, і той скинув м’яч в штрафний майданчик гостей, які просто "загубили" Дмитра Скибчика. Треба зазначити, що м’яч прилетів до Дмитра не зовсім зручно, але він зміг підлаштуватися під удар, яким спрямував шкіряну кулю точнісінько в дальній верхній кут.
Блискучі синхронні командні дії гравців Кардиналу-Рівне плюс виконавча майстерність Дмитра Скибчика дозволили відбутися цьому маленькому шедевру.
10-метрові туру
В п’яти суботніх та недільних матчах Екстраліги на диво арбітри жодного разу не фіксували у однієї з команд шостий фол, відповідно, не було жодного 10-тиметрвого удару. Цю прогалину заповнила гра, яка закривала тур, в Рівному між Кардиналом-Рівне та Ураганом, ще й в двох екземплярах.
Цікава вимальовується тенденція. Кардинал-Рівне провів другу домашню гру, і вдруге в першому ж таймі у суперника рівнян арбітри фіксують навіть не шість, а сім порушень. Як тут не зробити застереження київському ХІТу, якому грати в Рівному за два тижні в шостому турі.
Сім фолів це два 10-тиметрових, перший з них на 17-й хвилині пробивав Микита Козлюк і не зміг переграти Олександра Сіріцького.
Коли вже перший тайм добігав свого кінця, "ураганівці" знову порушили правила, цього разу м’яч до своїх рук взяв Владислав Сорокін, дабл-пенальті реалізував, чим поклав край жахливій статистиці.
А вона в тому, що різні гравці різних команд Екстраліги цього сезону не змогли реалізувати 10(!) 10-тиметрових поспіль. І тільки одинадцята спроба, у виконанні Владислава Сорокіна, стала результативною. Для Кардиналу-Рівне це був четвертий дабл-пенальті на його користь, і за цим показником рівненська команда є беззаперечним лідером.
Воротар-голеадор туру
Попри те, що воротарі в футзалі вражають протилежні ворота доволі часто, проходити повз такий факт в нашому регулярному чемпіонаті є недоречним. Одним з найзабивніших голкіперів в Екстралізі є Юрій Савенко, який в своїй кар’єрі пограв за чимало клубів, і в багатьох з них не тільки чудово грав на своїй рідній позиції, але за нагоди вражав і протилежні ворота. Наприклад, минулого сезону, коли Юрій був в Урагані, він тричі відзначився забитими м’ячами, а один з них був визнаний навіть кращим голом сезону.
Цього сезону Юрій Савенко грає в Aurora Team не максимум часу, адже головний тренер команди Євген Задорожний прагне не залишати без ігрового часу дублера Савенка Миколу Гуйвана. Саме він і розпочинав гру киян в Дніпрі, а Савенко вийшов на майданчик тільки в другому таймі.
Варто визнати, що якби Athletic Futsal не продовжував вперто грати з п’ятим і з порожніми воротами навіть за безнадійного рахунку, то Савенко пішов би з майданчика без голу, але господарі подарували Юрію можливість пробити по беззахисним протилежним воротам, і він її не змарнував. На 40-й хвилині гри у виконанні Юрія Савенка вийшов такий собі традиційний воротарський гол, коли голкіпер вражає протилежні ворота ударом від своїх воріт через весь майданчик.
Тут є хіба що одне зауваження. Якщо передивитися цей момент прискіпливо, то не можна не помітити, що Савенко взяв м’яч до рук після передачі від свого гравця Владислава Моспана, і це був не випадковий відскок м’яча від нього, а свідомий пас своєму голкіперу. Але арбітри після більш ніж тригодинного перебування на майданчику схоже що втратили концентрацію і цю деталь не помітили.
Гол Юрія Савенка став третім воротарським в сезоні після голу Андрія Острікова (SkyUp Futsal) в першому турі та Микити Поддубного (МСК Харків) в третьому.
Автогол туру
Чотири тури позаду в Екстралізі, і знову маємо підстави говорити про м’ячі, які опиняються в сітці від своїх же гравців. В Рівному не пощастило гравцю Урагану Андрію Ткачуку. На початку другого тайму гравці Кардиналу-Рівне отримали право на середній аут, з нього Дмитро Скибчик щосили пробив в напрямку воріт суперника, і м’яч від ноги Андрія Ткачука опинився у сітці.
Автогол Андрія Ткачука став п’ятим випадком цього сезону, коли гравці вражають власні ворота.
Ювіляр туру
Гра в Дніпрі між Athletic Futsal і Aurora Team назавжди буде пам’ятною для гравця господарів Олега Виставного, адже вона для нього стала сотою на рівні Екстраліги. 27-мирічний вихованець харківського футзалу раніше грав за такі команди, як Локомотив, ДЕ Трейдинг та Рятувальник. З цього сезону він в Athletic Futsal, і ювілейна гра не стала для Виставного святковою, адже його команда зазнала розгромної поразки 3:8.
Червона картка туру
З точки зору серйозних порушень четвертий тур не вийшов неординарним, за виключенням гри в Хмельницькому, де вперше в сезоні арбітри вдалися до червоної картки. Точніше, один арбітр – це Дмитро Дудка, який таким чином покарав гравця хмельничан Костянтина Абзалова за фол на Мар’яну Пелеху. На 29-й хвилині Абзалов прийняв м’яч на позиції стовпа, на якій він грає чимало, при протидії суперника зробив рух ліктем назад, після чого Пелех опинився на паркеті.
У футболі це трактується як відмашка, і ми бачили чимало прикладів, що за такі порушення гравці одразу бачать перед собою червоне світло. Суха Балка за рахунку для себе 2:3 отримала чисельну перевагу, втім, реалізувати більшість не змогла, що після гри головний тренер команди з Жовтих Вод Денис Овсянніков відмітив як один з ключових факторів, який призвів до поразки.
Щодо червоної картки, немає жодних питань немає – підстави для неї були залізні. Але є але: в протоколі гри додано, що червона картка виписана Абзалову "за жорстоку поведінку". По цьому і є деякі питання. Перше – в чому була жорстокість Абзалова? Друге – які такі критерії арбітр Дмитро Дудка, як особистість, вкладає в поняття "жорстокість"?
Що про "жорстокість" пише інтернет, і далі цитата: "Жорстокість – це властивість особистості виявляти образливі дії, нелюдське ставлення до інших живих істот, завдавати їм болю або позбавляти життя з почуттям власного задоволення. Це риса особистості, яка проявляється в егоїзмі, у злості до навколишнього світу, до себе, у заздрості та ненависті до людей".
Саме це було в діях Абзалова? Коли його лікоть знайшов обличчя Пелеха, невже Абзалов хотів позбавити Пелеха життя "з почуттям власного задоволення", проявив "нелюдське ставлення» до нього і дійсно порушив правила за наявності "ненависті до людей", зокрема до Пелеха? Про якого, до речі, буде далі.
Жорсткість в діях Абзалова – так, нерозважливість – так, але тільки не жорстокість. Очевидним тут є одне, що цей запис в протокол про "жорстоку поведінку" арбітром Дудкою був зроблений свідомо з однією ціллю – щоб Костянтин Абзалов за свій фол отримав якомога максимальну дискваліфікацію, а клуб Сокіл залишився без одного із своїх провідних гравців на якомога довший термін.
(Не)червона картка туру
Тему арбітра Дудки можна було б на попередній номінації закрити, якби в грі Сокола та Сухої Балки до вилучення Абзалова не стався один в один такий же ігровий момент, але до нього Дмитро Дудка підійшов з абсолютно іншою трактовкою, напевне, забувши, що в суддівстві має бути присутнім принцип послідовності. Якщо арбітр якимось чином трактує один епізод в бік однієї команди, то і аналогічний епізод в бік протилежної команди він мусить трактувати таким же чином. Про що ж мова?
На 13-й хвилині гри, в першому таймі, гравець Сокола Олег Гуцуляк на величезній швидкості тікав від гравця Сухої Балки Артема Петренка, який, втративши надію зупинити Гуцуляка, вдарив того ліктем в обличчя так, що Гуцуляк опинився на паркеті.
Арбітр Дудка був поруч, але Петренко побачив перед собою лише жовту картку. Тобто, на думку арбітра, у Петренка не було бажання "завдати болю" Гуцуляка, що є однією зі складових жорстокості. Тобто, Петренко заїхав супернику ліктем в обличчя, будучи чемною і вихованою людиною, практично "джентльменська поведінка". І це при тому, що Петренко не тільки бив Гуцуляка в обличчя, він ще і зривав потенційно гольову атаку, адже після того, як Гуцуляк втік би від Петренка, він вибігав з голкіпером сам на сам.
Різниця в двох епізодах вбачається тільки одна. Олег Гуцуляк, як справжній чоловік, навіть після брудного вчинку суперника якомога швидше підвівся з паркету. Так цей гравець вихований по життю, що чоловік має приймати удар саме так. А от у Мар’яна Пелеха зовсім інше розуміння того, що таке бути справжнім чоловіком, і з паркету він ще дуже довго не піднімався, хоча і бачив, які санкції Абзалову вже були винесені. Головне – питання про послідовність в діях арбітра Дудки в грі в Хмельницькому залишається відкритим. Хоча очевидно, що тут більше мова про його непослідовність.
А тому, що з послідовністю в головах арбітрів АФУ самісінька каша, є ще одне підтвердження. Це епізод з гри між Кардиналом-Рівне та Ураганом.
На численних повторах видно, що "кардиналівець" Микита Козлюк окрім того, що наступив на ногу Андрію Британу, ще й завдав тому акцентований удар ліктем в живіт. Але, на думку арбітра Антона Ноєва, який був в двох метрах від місця порушення, це навіть не фол.
Ліберальність туру
І далі, як обіцялося трохи вище, про Мар’яна Пелеха, який дякувати за те, що гру в Хмельницькому він дограв до кінця, має другому арбітру Марії Мисловській. Комусь більше подобається "арбітриня", але тут важливішим є, що Мисловська має статус "рефері ФІФА" і досвід роботи на міжнародному рівні.
Але спочатку роз’яснення, що це за така назва цієї номінації – "ліберальність", і в цьому нам знову допоможе інтернет: "Ліберальність – зайва толерантність, поблажливість до когось або чогось, що призводить до потурання чомусь поганому, гідному осуду, тому ліберальність це риса, гідна засудження".
На жаль, все це мало місце в діях Марії Мисловської в епізоді, який в грі в Хмельницькому відбувся на 39-й хвилині, а якщо бути точним, то за 67 секунд до фінальної сирени, і важливо, що рахунок в той момент був 3:2 на користь Сокола, а Суха Балка відчайдушно намагалася уникнути поразки за рахунок гри з п’ятим.
Саме в цей момент гравець гостей Іван Ярошенко прийняв на стегно Кирила-Іллю Бабака в середині майданчика. Арбітри зафіксували порушення, і м’яч покотився до Мар’яна Пелеха. Гравець Сокола Владислав Первєєв прагнув забрати м’яч, щоб швидко ввести його в гру, адже ворота Сухої Балки були порожніми, але Мар’ян Пелех навмисно нахилився, взяв з паркету м’яч до рук з однією метою – завадити супернику швидко ввести м’яч.
Абсолютно очевидна "неспортивна поведінка" Мар’яна Пелеха, яка з боку Марії Мисловської мала би бути покарана жовтою карткою.
Чому ж арбітриня ФІФА проявила все те, що входить в поняття "ліберальності"? А все пояснюється дуже-дуже просто: у Пелеха вже була жовта картка, яку він отримав на 32-й хвилині! Марія Мисловська не могла цього не пам’ятати, тому пішла на ліберальний крок: вилучити Пелеха це б означало фактично закрити гру, яку Сокіл, маючи на одного гравця більше, спокійно б довів до перемоги.
Сокіл і так її довів, забивши на останній хвилині четвертий м’яч, але саме ліберальність Марії Мисловської в очевидному епізоді дала підстави головному тренеру Сокола Роману Ковальчику констатувати, що "судді все зробили для того, щоб Суха Балка мала хоча б нічию".
Бонус. Про гроші на конто Асоціації футзалу України
В попередніх матеріалах про перші три тури чемпіонату України вже було про те, що цього сезону Асоціація футзалу України внесла до Регламенту Екстраліги пункт, що якщо гравці однієї команди в одній грі отримали три і більше жовтих карток, то клуб має перерахувати на розрахунковий рахунок АФУ 5000 гривень. Щось подібне було і в минулі роки, але 3000 гривень і за 4 жовті в одній грі. Такий собі спосіб від АФУ підзаробити, який започаткований був ще в давні часи колишнім очільником АФУ Геннадієм Лисенчуком.
Рахувати чужі гроші – чи найулюбленіше заняття для людства, тому надалі в бонусах будемо вести калькуляцію, скільки ж АФУ "зрубила грошенят по-легкому" за допомогою арбітрів, їй же підпорядкованих.
За підсумками четвертого туру на 5000 гривень спорожніє гаманець власників та спонсорів одразу двох клубів. Перший це київська Aurora Team, гравці якої Юрій Сагайдачний, Максим Бессалов та Владислав Завертаний отримали по жовтій в грі проти Athletic Futsal. У Сагайдачного картка за неспортивну поведінку – щось сказав, у Бессалова за затримку суперника руками, а от за що жовту картку побачив перед собою Завертаний, це з трансляції, на жаль, так і залишилося енігмою.
У понеділок же арбітри п’ять разів показували жовті картки в Рівному в співвідношенні чотири до одного. У "кардиналівців" з попередженнями пішли з майданчика одразу чотири гравці, враховуючи граючого головного тренера Євгена Ланка, у франківців ще в першому таймі жовту картку за суперечки з арбітрами отримав головний тренер Юрій Іванишин.
Три картки у Aurora Team та чотири у Кардинала-Рівне це відповідно дев’ятий та десятий випадки, коли гравці однієї команди в одній грі отримали три і більше жовтих карток, що після чотирьох турів збільшило бюджет Асоціації футзалу України загалом на 50 тис. гривень. По клубах поповнення йшло в таких розмірах:
по 10 тис. – SkyUp Futsal, in.IT
по 5 тис. – Сокіл, Aurora Team, Ураган, ХІТ, МСК Харків, Кардинал-Рівне
Анатолій Подвойський для Чемпіона
Відповідальний редактор – Денис Шаховець