Українська правда

Збірна України Шредінгера: чому експеримент Петракова не вдався

Щоб охарактеризувати нинішній стан справ у збірній України, можна звернутися до знаменитого уявного експерименту Ервіна Шредінгера. Згідно з ним, кіт, що знаходиться у закритій коробці, є одночасно мертвим та живим.

Петраков – сміливець. Був лише один варіант, за якого тренерові не пригадали б невиклик Руслана Маліновського. Цей варіант – 6 очок у жовтні. Він не справдився, а тому зі сміливця Олександр Васильович перетворився в ту саму авантюрну людину з 200 гривнями в кишені, про яку на емоціях говорив Вацко в студії після матчу.

Віктора можна зрозуміти. Окрім того, що він є відмінним коментатором для збірної, він ще й має відмінні приятельські стосунки з багатьма футболістами цієї збірної. Деякі з них, так вже склалося, грають в Аталанті під 18-м номером.

Так, Петраков справді є великим сміливцем і він справді міг вийти переможцем із цієї ситуації. Йому дійсно не треба Маліновського – його роль у грі проти Боснії епізодично виконав Степаненко, віддавши пас на Циганкова, який міг стати гольовим.

А за виліт Зінченка наставник, мабуть, навіть міг і подякувати долі – менше головного болю та не довелося пояснювати, чому Олександр не в старті. В центрі поля для креативу одного Шапаренка було достатньо та ще й забагато.

Петраков не любить пас заради пасу. І ситуація, яка не склалася, а яку склав для себе Петраков, яскраво про це свідчила. Але все завершилося грою на утримання нічиєї у Львові – тренер сам так сказав.

А ще він сказав про те, що:

·        "Ми не Франція, Іспанія чи Італія. Що є – те є"

·        "Не забиваєш ти – забивають тобі"

·        "Це втома. Нема питань до хлопців"

·        "Мені соромно, що так зіграли"

·        "У Боснії буде битва"

І всі ці фрази є абсолютно нормальними та прогнозованими. Ми не повинні дивуватися, що тренер випустив Сікана, а не Довбика. Бо Данила він знає та вигравав із ним молодіжний чемпіонат світу. У Петракова – інтуїція, а планшет – у Авраама Кампомара. Олександр Васильович про це знову ж таки сам і повідомив.

Петраков хотів усім показати, але натомість вигадав конфлікт із пресою та встановив рекорд за нічиїми у відборі. Особливості темпераменту вже зробили його період перебування у збірній України памятним, як і кожну з пресконференцій. Навіть ту, де було лише 37 слів. Особливо ту, де було 37 слів.

Відбір на ЧС ще не закінчено. Теоретичні шанси на плей-оф досі зберігаються. Однак експеримент Петракова під назвою "Весь світ проти мене" вже, можна стверджувати, не вдався. Цей дослід був не мисленнєвим, як у Шредінгера, а досить-таки практичним. І наш кіт, радше, є мертвим, ніж живим.

В. о. головного тренера збірної зараз постає дуже зручною мішенню. Втім, крайній аж ніяк не він. Крайнього знайти дуже легко – це УАФ.

Кажуть, іноді в кризовий момент варто просто нічого не робити. Асоціація сприйняла це надто буквально і нічого не робить у будь-який, не лише у кризовий, момент. Циркова вистава-епопея непродовження контракту зі штабом Шевченка завершилася призначенням на його місце штабу, який ставить команді майже зовсім протилежну гру посеред турніру.

Найчастіше те, що виглядає, як результат роботи УАФ, звучить, як результат роботи УАФ, та пахне, як результат роботи УАФ, є просто результатом роботи УАФ. А Петракова, незважаючи на все, навіть трохи шкода.

Андрій Дунець, Чемпіон

Читати більше статей автора у його Телеграм-каналі

Збірна України Руслан Маліновський Олександр Петраков