Божевільний у своєму репертуарі: Марсело Б’єлса зруйнував Уругвай, як і попередні свої команди

Збірна Уругваю підійшла до межі на чемпіонаті світу-2026.

Перемога над Іспанією або виліт – чи може бути щось жахливіше для команди, де давно вже нема талантів, калібру Форлана, Суареса й Франческолі?

Ба більше, ця збірна Уругваю ще й дотла зруйнована зсередини.

Тренер Марсело Б'єлса не даремно має прізвисько "Божевільний". Де б він не працював, в яку б країну не їхав, усе завжди завершується однаково.

***

Це ж як треба втомити гравців на тренуваннях, щоб Феде Вальверде не міг піднятися з ліжка?

Марсело Б'єлса підкорив ще одну марну вершину.

Днями Феде разом з Родріго Бентанкуром, Серхіо Рочетом та Мануелем Угарте прийшли прямо до його кабінету, аби попередити – вони виснажені через завеликі навантаження.

Четвірка сказала за весь колектив – Селесте хочуть зіграти проти Іспанії з низькою лінією захисту і на контратаках, бо високий пресинг підтримувати вже не здатні.

Знаєте, що було далі? 

Б'єлса закричав, щоб зійшлися всі, а тоді видав монолог про своє бачення футболу на 48 хвилин.

Більшість уругвайців розвернулися і пішли геть, не дослухавши й до середини.

Ветеран Атлетико Хосе Марія Хіменес намагався їх зупинити, але його одного було замало. Команда втомилася. Вона більше так не може.

***

Зрештою, це було ясно ще минулого листопаду, коли Уругвай програв неосновному складу збірної США 1:5.

Вже тоді Селесте грали ніби з гирями на ногах.

"Я відчуваю, що команда постраждала через мій підхід до матчу. Через те, як я готував гравців. Те, що сталося сьогодні, є результатом моєї роботи як тренера", – заявив тоді Б'єлса, але у відставку не подав, а ще 2 години читав журналістам лекцію.

Вони не здивувалися. Нормальну людину Ель Локо – Божевільним – не прозвуть.

До того ж, із табору Уругваю якраз заговорив Луїс Суарес.

"Це переходить усі межі. Ми якось вимагали від Б'єлси, щоб він з нами бодай вітався!

Як капітан команди, я п'ять хвилин висловлював йому наші претензії і побажання, на що він відповів: "Велике спасибі". Жодної реакції.

А ситуація з Каноббіо? Це ненормально. Він змусив основного нападника виконувати роботу молодих хлопців, яких ми взяли з собою для спарингів. А потім він змусив цих же хлопців грати замість нас. Це повна неповага. Каноббіо не витримав – і я на його боці", – гнівався Ель Пістолеро.

За той бунт його більше не викликали до Селесте, а Агустін Каноббіо не грав за Уругвай ще 2 роки, перш ніж вибачився перед Б'єлсою заради ЧС-2026.

Ось він, забиває у ворота Кабо-Верде. 

Та не можна сказати, що Б'єлсу це хоч трохи цікавить.

Ще перед ЧС він оголосив, що піде зі збірної по завершенні Мундіалю, а на самому турнірі запам'ятався головно критикою ФІФА та оцим фото.

"Я не модель і не маю вам нічого пояснювати!" – гаркнув Локо, коли його спитали, в чому ж річ.

Здається, він і сам не знає. Б'єлса ніби втратив останню краплю душевного спокою, яку ще мав. 

"Коли ми прибули до Нью-Йорка, він заборонив нам зупинитися та привітати уболівальників. Наказав йти прямо до готелю. А наступного дня під час промови перед командою Б'єлса заявив: "За кого грає уругваєць? За народ!" Ми аж розсміялися", – дивується Суарес. 

***

Це десь неймовірно, що Марсело виріс отаким.

Його рідний брат Рафаель – кадровий дипломат, довго працював послом Аргентини в Чилі. Сестра Марія Еухенія – успішна політикиня, була віцегубернаторкою провінції Санта-Фе.

Вони в унісон запевняють , що Марсело найрозумніший в сім'ї, але це не той розум, що дає радість.

Скоріше, це той, що мучить; не дає спати ночами.

Ще у молодіжці Ньюелс Олд Бойз у 1987-му, Б'єлса досяг рівня скаутингу, коли знав всіх дітей у Росаріо! Саме він привів у футбол Габріеля Батистуту, якого ніде не брали через зайву вагу.

Його тодішній помічник Хорхе Гріффа розповідає шалені речі: "Коли Маурісіо Почеттіно було 12 років, Б'єлса прийшов до будинку його сім'ї о 2-й годині ночі та сказав матері, що дуже хоче його підписати. Мати провела його до спальні, але Почеттіно спав. Б'єлса сказав: "Не хвилюйся, мені не потрібно з ним розмовляти, мені просто потрібно побачити його ноги".

Великі "футбольні" ноги Поча згодом помогли Ньюелсу виграти 2 чемпіонства у 1991-92.

Також в тій команді забивав Рікардо Лунарі, якого Б'єлса знайшов у 1985-му, коли 15-річний юнак зробив хет-трик у себе на районі:

"Його поява у нашому житті була величезною зміною для нас, підлітків, що звикли грати задля розваги. Ми тренувалися годину-півтори, але з Марсело довелося бігати 3 години з рівнем концентрації та фізичної інтенсивності, до яких ми не звикли і майже помирали".

Не витиснути максимум, а підвести гравця до межі фізичних та моральних сил – ось кредо Б'єлси.

І саме тому в нього так мало трофеїв.

Люди ж не роботи. Всі ми маємо право і на втому, і на образу.

Навіть найвідданіші, як Лунарі, зрештою, покинули Б'єлсу, аби не провести життя, як Божевільний:

"Одного разу ми прийшли на тренування, а його ніде не було видно. Ми чули його крики, його вказівки, але не могли його знайти. Потім раптом хтось його помітив. Він був на дереві, шукаючи найкращий вид на наше тренування.

У мене немає тієї сили, яка потрібна, щоб бути поруч із ним. Я захоплений футболом, але не думаю про гру 24 години на добу. Я не хочу так жити".

***

Чи хоче Б'єлса? Чи, може, не вміє інакше? Це теж велике питання.

Його дім – кімнатка в тренувальному центрі або готелі.

Із одягу – лише спортивні костюми.

Б'єлса ніколи не торгується щодо зарплат, натомість на ЧС-2002 він привіз із собою понад 7000 дисків із записами суперників Аргентини. Очевидці кажуть, що аби змонтувати 15-хвилинне відео Марсело якось переглянув повністю 54 матчі.

Ель Локо винайшов не лише просунутий скаутинг, а й відеоаналіз у сучасному вигляді. Вже у мексиканському Атласі у 1993-95 він робив те, що європейцям і не снилося.

Ну, а вінцем його тренерських винаходів став відбір на ЧС-2002.

Аргентина тоді змела зі шляху всіх – Бразилію з Рівалдо, Уругвай з Рекобою, Колумбію з Аспрільєю.

"Він зібрав нас в холі, а тоді сказав: "Я даю вам установку, ви її приймаєте – і бачите результат. Я навчу вас пресингувати високо – біля воріт суперника. Це допоможе створювати гольові моменти, що полегшить усім життя. Якщо ви приймаєте цю ідею, все одразу стає набагато простіше", – пригадував Кілі Гонсалес.

"На тактичних заняттях у нас було так багато стрілочок на дошці, що можна було подумати, ніби нас обстріляли індіанці", – жартував Тата Мартіно.

Тоді вони всі були в захваті, адже результат-то був.

Він зник вже на самому Мундіалі.

Безкінечний високий пресинг був проривною концепцією для свого часу, проте вихолостив Аргентину саме тоді, коли сили були потрібні найбільше – і Альбіселесте навіть не вийшли з групи.

Б'єлса після того турніру на 3 місяці поїхав у монастир.

Зате його стиль неймовірно потішив Пепа Гвардіолу, який шукав натхнення для майбутніх звершень:

"Жодна інша футбольна ідея не привабила мене так сильно, як та, яку в 2002-му запропонувала Аргентина Марсело Б'єлси".

***

Це і є парадокс Ель Локо – він майже нічого не виграв за 40 років, зате вплинув на футбол більше, ніж, наприклад, Анчелотті.

Б'єлса генерує ідеї, проте доводять їх до ума, отримують зиск геть інші люди.

А Божевільний мучиться зі своєю одержимістю далі.

Міф гласить, що у Ньюелсі Б'єлса вийшов до фанів з гранатою в руках, погрожуючи себе підірвати, якщо вони не облишать його в спокої після 0:6. Нібито тоді його й прозвали Локо.

А от екснападник збірної Чилі Марк Гонсалес розповідає вже цілком документальну історію:

"Це було після поразки Еквадору в 2008-му. Б'єлса зайшов у роздягальню, він був розпалений: ходив туди-сюди і ні з ким не розмовляв. У роздягальні була друга кімната, Марсело пішов туди. Його довго не було, тож ми зайшли, а він там лежить на масажному столі геть голий. Наче хтось збирається робити йому операцію. Він пролежав там з півгодини, абсолютно голий".

Дивак, що з нього взяти?

Б'єлса звільнився з Лаціо у 2016-му, пропрацювавши 48 годин. 

Він вигнав усіх дорослих гравцівв з Лілля у 2017-му, набравши одну молодь, і вже за півроку опинився у зоні вильоту й поїхав геть.

Він визнав, що шпигував за всіма суперниками Лідса в Чемпіоншипі, а коли ліга присудила 200 тисяч фунтів штрафу, то сплатив їх замість клубу, хоча його ніхто не просив.

При тому – так! – були в нього і успішні каденції, як в тому ж Лідсі, Атлетику чи Марселі, де Б'єлса наближався до омріяної досконалості, проте завжди на короткий термін. На "Велодромі" він лідирував пів сезону, а в кінці опустився на 4-те місце:

"Психологічно дуже важко повторювати те саме щодня. Треба бути дуже сильним, бо це схоже на фабрику. А він вимагав цей ритм щодня, щохвилини. Ми втомилися.

До того ж, у нас було мало з ним контакту. Я вітався з Б'єлсою, може, двічі. Спочатку це шокувало. Ми вирішили, що він монстр. Але це не так. Він просто... інший, розумієте?" – резюмував екскапітан Марселя Род Фанні.

Та й у Більбао те саме. На піку та команда била Ман Юнайтед Фергюсона на "Олд Траффорд". 

Але вже за місяць, виснажена й вихолощена, без бою віддала трофей Атлетико Сімеоне. 

***

І от зараз Уругвай, де все відбулося за тим же сценарієм, нічого нового.

У 2023-му, коли Б'єлса їх очолив, Селесте змели Бразилію та Аргентину, перемігши в Буенос-Айресі (2:0) вперше з 1937 року. 

Але що далі? Божевільний виснажив усіх фізично, психологічно – і Уругвай вже не сильніший за Саудівську Аравію й Кабо-Верде.

Шкода, що так.

Ба більше, і Б'єлсі шкода. На тій пресконференції у Флориді він був обеззброююче щирим:

"Всюди, де б я не з'явився, атмосфера стає напруженою. Ось чому я рідко виходжу на публіку. Я токсичний. Мені це не подобається, але це моя карма. Я сором'язливий, одержимий. Я робот. Я не люблю безлад. Це мої недоліки. Мені важко поводитися вільно й дружелюбно".

Раст Коул у реальному житті – ось хто він такий.

Разом з тим, Уругвай не міг знайти менш підходящого тренера на цей Мундіаль. Не в Феде там проблема, не в Муслері і не в "слабкому поколінні", а суто в Ель Локо. Зрештою, як і завжди.