Його Атлетико: секрети живучості Дієго Сімеоне
У Короля Артура був круглий стіл, а в Дієго Сімеоне – квадратний.
Томас Реньонес – колись латераль, а нині менеджер команди – пам'ятає про цю частину обов'язків.
Коли Атлетико летить на збори, він домовляється щоб на місті був великий стіл на 24 персони. На кожній стороні – по 6 стільців, щоб всі могли глянути в очі всім. Якщо такого стола нема, команда вибирає інший готель.
Дієго Сімеоне байдуже, скільки зірок в будівлі; важать лише близькість до стадіону і стіл.
"Це обов'язково – щоб гравці дивилися один на одного. Щоб вони сиділи разом. Щоб були разом", – каже тренер.
Колись давно в грудні 2011-го він очолив Атлетико, що плівся на 10-му місці в Прімері, і його промову мало хто почув:
"Ми повинні повернутися до цінностей, які принесли цьому клубу славу. Ми повинні стати командою воїнів. Сильною, агресивною, швидкою. Такою, як тут завжди любили".
У той час мільярдера Хесуса Хіля Маріна – сина шаленого Хесуса Хіля – переконували не наймати Сімеоне, що в молодості мав змішану пресу. Боси Рівер Плейта взагалі хотіли його розірвати за серію з 11 матчів без перемог.
Зараз Хіль сміється – каже, вони стільки матюків наговорили даремно.
Він все одно найняв Дієго, а той привіз з собою стола і оберемок чорних костюмів – його метод заснований на увазі до символів.
***
Відтоді Атлетико зіграв з ним понад 700 матчів – це рекорд Іспанії.
Кілька складів вже змінилось, та зручними для суперників Матрацники не були ніколи. Навіть Реал, що минулоріч програв лише двічі в сезоні, обидві поразки отримав у дербі.
Як так?
"Мені бос часто повторював дві фрази. Перша – капітан ніколи не падає. Не можна здаватися, якими б поганими не були справи. Друга – ніхто не важливіший за команду. Великі зірки, як Вілья, Фалькао, Туран могли вирішити долю матчу, але коли вони зрозуміли, що команда більша за них – їхня гра лише покращилась", – згадує Габі.
Атлетико купив свого екскапітана за 3 млн, Хуанфрана – за 4,25, Годіна – за 8, Дієго Косту – за 1, Міранда прийшов безкоштовно. Це була купка ноунеймів, яку Чоло переконав, що вони щось більше.
"Ми не мали трофеїв за плечима, це правда, але він змусив нас їх захотіти", – історія, яку пережив Габі, ніби з казки.
Вже у фіналі Кубка короля-2013 Атлетико переміг Реал вперше за 14 років або 24 матчі в усіх турнірах.
Мотивація – талант, якого у Чоло чи не найбільше в Ла Лізі.
***
"Андреа, якщо ми зможемо отримати трохи грошей від наших перемог, то зможемо купити інших гравців... В сенсі, з іншими якостями", – казав у 2013-му Дієго спортивному директору Андреа Берті.
Ще одним соратником Сімеоне був тренер по фізпідготовці Оскар Ортега на прізвисько Ель Профе, у якого гравці стрибали по полю на одній нозі на фітнес-м'ячах, бо"ми, чорт забирай, не Барселона!"
Третім і найхаризматичнішим асистентом Чоло був Герман "Ель Моно" Бургос, апологет брутального мачізму, який, бувало, йшов врукопашну на лавку суперників.
Зараз двох в клубі вже нема, а Берта збирає речі.
За вакантне крісло спортдира бореться Хуанфран, і Сімеоне вже провів з ним співбесіду. Немислима річ деінде, але не в Атлетико.
"В інших клубах після 5-6 поразок міняють тренера, а гравці почуваються захищеними. Тут же захищений тренер, а гравці адаптуються... або йдуть", – каже Феліпе Луїс, а ще згадує, як перед матчами Чоло закривався сам в кімнаті.
Рефлексії Сімеоне приводили Атлетико до цікавих еволюцій. Було вже щонайменше дві версії чолізму. Перша – контратакувальна, коли команда з Годіном, Мірандою, Раулем Гарсією нагадувала таран з 11 зубцями. Друга – вигадлива, витончена, де красивих комбінацій, як у Барселони. Обидві виграли по одній Ла Лізі.
Хто не готовий мінятися синхронно з Чоло – покидає клуб, все просто.
Який же Сімеоне справжній?
"Це не я, а футбол змінився. Коли я думаю про покоління Годіна, то розумію – сьогодні воно було б приголомшене. Все стало ще швидше, і мені теж доводиться міняти методи", – каже Дієго, що насправді хамелеон.
***
Іноді зміни самі йшли до рук, як Луїс Суарес, що прагнув помститися Бартомеу.
Когось, як Антуана Грізманна, довелося перевчати чи не з нуля.
"Були тренування, де я не розумів, що Сімеоне від мене хоче, і не витримував цього. Мені було складно влитися в колективну гру. Я приходив додому і жалівся дружині, що терпіти його не можу. Але в підсумку все склалося вдало", – пригадує француз.
Зараз він найкращий бомбардир в історії Атлетико; той, хто побив рекорд Луїса Арагонеса.
Є й зворотні випадки, коли сильні гравці приходили, а Сімеоне їх викидав, як неліквід – Гаїтан, В'єтто, Джексон Мартінес, Соса; не прижився й 130-мільйонний Жоау Фелікс.
"З Чоло ми завжди ризикуємо втратити 100% вкладених в гравця грошей. До його системи адаптуватися нелегко. Треба бігти, бігти й бігти. Якщо не готовий – ти не граєш. А великі таланти бігати не люблять", – посміхається Хіль Марін.
Як і компаньона Енріке Сересо, його часто питають – чи не збирається він міняти тренера? Відповідь незмінна.
У 2023-му Deloitte оцінив дохід Реала у 831 млн євро, а Барселони – у 800. Атлетіко заробив значно менше – 364 млн, але це 15-е місце в світі і третє в Іспанії.
Жодного разу в епоху Сімеоне Матрацники не пролітали повз ЛЧ.
"Чоло не просто менеджер. Він перетворив наш клуб з нестабільного на такий, що може конкурувати з будь-яким у світі. Ось чому ми його так цінуємо", – каже мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда, що активно топить за Матрацників.
У 2024-му це не примха, а статусна річ.
Пам'ятаєте одноденну Суперлігу? Туди покликали лише найуспішніших, і Атлетико був серед них.
"Сімеоне – наш найкращий популяризатор", – Хіль Марін на деякий час зробив Сімеоне найбільш високооплачуваним тренером світу із 24 млн зарплати (зараз вже 16) лише тому, що він давав ще більше.
***
Дає і досі – тому ми про нього й говоримо.
Атлетико після 18 турів Ла Ліги має ті ж 38 очок, що й Барселона, але у Матрацників є гра в запасі.
Понад те, у команди Сімеоне серія з трьох перемог в ЛЧ і найкраща поточна форма у великих чемпіонатах – 11 перемог поспіль в усіх турнірах.
Поки Анчелотті грає майже всі матчі одним складом, а Флік прогадав з раннім виходом на пік форми, Ель Чоло зробив ставку на ротацію, і його Атлетико лідирує в Європі за голами від гравців, що вийшли на заміну – 10.
Вгадав Дієго також з новим фітнес-тренером – з Луїсом Піньєдо гравці отримують на 60% менше м'язових травм.
Нема нового Суареса й Кости? Сімеоне побудував гру так, що за Атлетико вже забили 13 різних футболістів, а на дворі лише грудень.
Менеджмент по ходу матчів теж елітний. Приміром, тиждень тому з Хетафе Чоло замінив Грізманна на Коке на 63-й хвилині за рахунку 0:0, що несподівано допомогло – гра спростилась, і Серлот забив з навісу.
При тому сам Антуан теж у геніальній формі, забив 7 голів за листопад-грудень, й іноді творить ось таку магію.
Тим часом в центрі поля Пабло Барріос забирає ігровий час у Коке, як той свого часу крав хвилини у Габі. Спадкоємність вихованців Атлетико в півзахисті буде продовжена.
Паралельно на правому фланзі дозрів спадкоємець самого Чоло – Джуліано Сімеоне і забиває, і віддає всі сили, що вкотре відображає еволюцію тренера. Ще 5-6 років тому він виступав проти переходу іншого сина Джованні через страх втратити роздягальню:
"Я не тратив на нього гроші, він був у клубі, і ми з тренерами вирішили, що він може нам допомогти. Я дивлюся на нього, як на гравця".
Разом з тим, "cojones" при синові ще трибунам не показував. У цій команді він також і батько.
***
Свого часу, хто тільки не боров Чоло за ті cojones!
А ще за грубий, подекуди "автобусний" футбол; за підбурювання трибун; навіть за траурний гардероб.
Помітили, що зараз цього менше?
Час всіх розсудив. Новий контракт Сімеоне з Атлетіко закінчиться аж у 2027-му. Хіба Арсен Венгер та сер Алекс Фергюсон годяться йому в орієнтири.
"Неймовірно! Фантастична робота. Я дуже поважаю Сімеоне і його спосіб життя. Його команда – ніби його віддзеркалення", – виснував вчора Гансі Флік. Він сам тренер, і тому розуміє.
Аби стати "Сімеоне в Атлетико" мало хисту і харизми; потрібні "правильні" власники, а ще глибокий зв'язок з клубом, який у Дієго тягнеться з 1996-го, коли він був молодим бокс-ту-боксом у золотій команді Радомира Антича. Зорі сходяться таким чином раз-два на покоління, не частіше.
Зміна клубу? Надто пізно і навіть небезпечно. Гі Ру після 36 років в Осері протримався в Лансі лише 4 матчі.
Вони давно вросли одне в одного – клуб і тренер.
Та й хіба просто тренер?
Після всього пережитого Атлетико ніби його маленька імперія, де він керує, як хоче, у дуже специфічних умовах Ла Ліги:
"Ми сильно змінилися, і зараз у вас є відчуття, що ми готові стати чемпіонами. Але я скажу так – живіть в реальному світі. Ми в Іспанії, і ми Атлетико, отже ніколи не можна забувати, що Реал та Барса завжди в кращій позиції. Ми щосезону лише намагаємось нівелювати цю перевагу".