Вони битимуться за...

"Чемпіон" завершує розмову про старт сезону в Україні, говорячи про команди, котрі йдуть в лідерах після третини сезону в УПЛ.

6. "Таврія"

Сімферопольський клуб став одним з небагатьох у так званому "другому ешелоні", котрий повністю виправдовує передсезонні сподівання. У Криму хочуть боротися за Європу вже зараз, тому і придбання роблять не на перспективу, давши привід для жартів про збірну України-2006 у футболках "Таврії". Але жарти жартами, а як показує старт першості тріо Єзерський-Калиниченко-Назаренко все ще здатне демонструвати футбол непоганого рівня, а Семен Альтман за роки праці в ФФУ не втратив тренерського хисту. Тренер почав танцювати від пічки, і не дарма у нічийній серії з чотирьох ігор кримчани розкатали три "нулівки". Навіть у програних матчах "Кривбасу" та "Дніпру" звинуватити оборону у вирішальних голах доволі складно, Сердюк виконав класний дальній удар, Коноплянка забив зі штрафного без шансів.

Складніше із грою в атаці. Ідахор, забивши у першій ж грі, надалі видав серію невдалих матчів та випав з основи. Фещук, котрий замінив його, не виблискує, Пищур ще не встиг стати своїм і виходить на заміни, а на Гігіадзе через його вік ставку як на головного форварда робити не варто, гравець заміни, не більше. От і виходить, що сподівання як на голеадорів варто покладати на тріо атакувальних хавбеків, куди крім згаданих екс-"дніпрян" входить Шиндер. Разом Максим, Сергій та Антон забили 8 з 14 голів команди в УПЛ, і якщо не йде в них, то не йде в усієї команди. На щастя, поки частіше йде, але помітно, що Назаренко та Калиниченко втомлюються і "сідають" хвилині на 70-й. Тому не слід дивуватися виграним першим таймам у "Карпат", "Кривбаса" та "Дніпра", і втраті очок у другій половині ігор. Не на руку команді тут грає і розташування у спекотному Криму, але тут вже нічого не поробиш, варто буде подивитися, що буде з "фізикою" у більш прохолодні осінні місяці.

Альтман розуміє проблему і підписав пару непоганих виконавців у захист, щоб якщо вже хавбеки будуть просідати, мати шанс відбитися у обороні. Путраш є одним з найбільш перспективних центрбеків України, Аделейе провів дуже непоганий минулий сезон і, враховуючи його напружені стосунки з керівництвом донецького "Металурга", має шанси залишитися в "Таврії" на постійній основі. Але чи вийдуть саме захисники на перший план - питання перспективи. Поки що ж до гри особливих претензій немає, ця команда виглядає потенційно непогано на довгій дистанції. Цікаво буде перевірити хлопців Альтмана проти грандів з Києва та Донецька, з якими "Таврія" гратиме наприкінці першого кола. Там і буде видно, наскільки критична відсутність забивного центрфорварда, та чи так вже критичний вік гравців для досягнення результату у матчах з суперниками найвищого рівня.

Прогноз: боротьба за місце в Лізі Європи, швидше за все, вдала

5. "Арсенал"

В цьому сезоні "каноніри" претендують на те, щоб нарешті вийти на якісно новий рівень. Замість нестабільної команди, котра покладалася здебільшого на індивідуальну майстерність лідерів, в українській першості з'явився колектив, де ініціативу на себе може взяти будь-хто з гравців півзахисту та нападу. Вже встигли відзначитися голами Шацьких, Мазілу, Ковпак, Флореску, Кобахідзе, у Кубку "додалися" Максимов, Гоменюк та Міколюнас. І зараз після чергового туру хочеться обговорювати вже не якісь вчинки Рабиновича, а гру команди Кучука.

У персоні останнього і є секрет трансформації. Тренер, котрий тривалий час вдало працював у Молдові, отримав шанс на батьківщині і вчепився у нього. Навіть в умовах обмеженої фінансами селекції до команди прийшов ряд цікавих виконавців, і Куансах з Лампі, безперечно, претендуватимуть на місця у старті, де вже закріпився Флореску. А якщо згадати, що завдяки звичці підбирати непотрібних "Дніпру" футболістів у киян і без цього був непоганий за іменами склад, то майбутнє команди малюється в світлих тонах. Команда, котра не програла "Шахтарю" та "Металісту", заслуговує на це. При цьому навіть у цих матчах "Арсенал" не зраджував манері гри - атакувальній, швидкій, але при цьому комбінаційній. Не дарма віковий Шацьких все частіше виходить з лави запасних, адже Максимові не так вже й просто витримати темп гри "від Кучука" всі 90 хвилин. Натомість у тренера з'являється у резерві гравець, котрий може зіграти роль джокера та одним пасом чи ударом вирішити долю гри.

І все ж, при всьому позитиві, котрий навіює гра команди складно забути, що нікому вона, за великим рахунком, не потрібна. "Арсенал" залишається серед аутсайдерів за відвідуваністю, і, чесно кажучи, перспективи в цьому питанні не видно. Після чергової заяви Рабиновича, у дусі "згадайте як ми збирали по 40 тисяч на "Олімпійському" довелося побачити скрінсейвер оголошення в одній з соціальних мереж, де пропонувалося по 20 гривень тим, хто відвідає гру Кубка проти "Олександрії". Звичайно, такими методами можна досягти показника, скажімо, у 20 тисяч на грі, але чи є це методом, котрий справді дозволить завоювати прихильників? Не віриться, і на місці власника клубу я б більше покладався на суто спортивні методи, досягнення команди. Але "хазяїн - барин", якщо Вадим Зіновійович хоче витрачати гроші подібним чином, заборонити йому неможливо.

Прогноз: боротьба за місце в Лізі Європи до останнього, яка закінчиться невдачею

P.S. І одне питання до керівництва клубу - це нормально, що на офіційному сайту УПЛ в заявці команди все ще числить Євген Євсєєв? Чи це до УПЛ треба?

4. "Кривбас"

В позитивному сенсі команда-несподіванка чемпіонату, і цим все сказано. Того, що після третини першості саме "Кривбас" буде стояти найвище в таблиці з команд так званого "дніпровського пулу" не міг передбачити ніхто. Можливо, окрім Юрія Максимова, та й те віриться з трудом. Секрет успіху? Навіть складно сказати, лише виокремити завзятість, з якою у кожній грі б'ється криворізький клуб, трохи везіння (божевільна помилка Неділька у грі з "Волинню", розслабленість "Зорі" та втома "Таврії" після перших виграних таймів), нарешті тренерський хист Максимова.

Щодо гравців, то складається враження, що кадровий підбір у команди пару років тому був навіть трохи кращим. Але й зараз від щедрот "Дніпра" команді перепало кілька футболістів, що не виглядали б зайвими у головній команді області. Дуже непогано виглядає Федорчук, котрий може закрити будь-яку позицію у захисті чи півзахисті, Самодін забив 3 голи всього у 5 зіграних зустрічах (4 в основі), лисиць кий в центрі захисту виглядає точно не гірше за Мандзюка з Чеберячком. Пристойно грають Бойко (можливо, найкраща орендна угода першого кола) та новачок Бабатунде, котрий у виділені йому хвилини завжди є найяскравішим гравцем команди. Йому б ще трохи більше досвіду і відповідно ігрового інтелекта, але й без цього хлопчина дуже перспективний. Бачачи, що команда заграла-забігала на трибуни потягнулися і глядачі, і зараз цифра в районі 10 тисяч, про які тому ж "Арсеналу" залишається мріяти, для Кривого Рога - звичне явище.

Виникає питання, чи надовго протягнеться ця казка? Календар ігор, у цьому році в команди не найскладніший, але й очкового запасу немає. Тому думається, що у верхній частині таблиці команда може залишитися, а на якому місці - загадка, але не з найскладніших. Враховуючи, що позаду одразу кілька колективів, що мають більш потужне фінансування, а відповідно і склад слід очікувати, що "Кривбас" все ж опуститься.

Прогноз: місце ближче до хвосту топ-десятки

3. "Металіст"

Хоча "Металіст", на перший погляд тупцює на місті, але цього року команда Маркевича за всіма показниками зробила крок вперед. Так, знову бронзова сходинка, але якісно зріс рівень гри. Адаптувався до українського футболу Крістальдо, котрий зараз забиває у кожній грі (а не забиває - ще більше), вдало влився у склад Соса, Хав'єр так просто є головним претендентом на звання найкращого гравця першості.

Втім, є й темна сторона Місяця. Маркевич фактично зовсім вивів з основи українців і одна з причин вболівати за "Металіст" фактично зійшла нанівець. Спостерігати за тим, як 9 (давайте будемо чесними і додамо до 7 легіонерів Едмара з Дишленковічем), а в єврокубках усі 11 легіонерів здобувають перемоги не так вже й цікаво. Хоча з точки зору видовища ці хлоці й видають інколи концерти найвищого рівня, цього не відняти. Але й грати через "не можу", коли суперник не дає розгорнутися творчим натурам південно американців їм дуже складно. У матчі з "Динамо" команда відверто відскочила, "Таврія" та "Арсенал" грамотно побудували захист, а "Оболонь" не схотіла розвалюватися, програючи 1:2 - от вам і нічиї, після яких відставання від небезгрішних "Динамо" та "Шахтаря" становить вже 4 очки. І це "Металіст" ще не грав з самими донеччанами, "Дніпром" та впертою "Ворсклою". Здається, що індикатором того, на що спроможний цей склад стане саме матч 14-го туру в Донецьку, адже, за великим рахунком, "Металіст" вже має міряти себе не по "Дніпру", зараз він ближчий до дуету лідерів в усіх сенсах.

При цьому важливим фактором, котрий вплине на перебіг подій можуть стати єврокубки. Адже "Металісту" в них дісталася доволі проста група, і "Аустрія", "Мальме" та "АЗ" мають виснажити команду менше, ніж опоненти "Шахтаря" по Лізі Чемпіонів чи "Динамо" по Лізі Європи. Якщо Маркевичу вдасться грамотно розподілити сили, а кадровий ресурс для цього є, то харків'яни матимуть змогу піднятися на щабель вище не лише з точки зору гри, а й за результатами.

Прогноз: боротьба за місце в Лізі Чемпіонів, де все залежатиме від особистих зустрічей з грандами

2. "Динамо"

Нещодавно відомий російський журналіст Васілій Уткін висловився в тому дусі, що Сьомін як тренер починає відживати своє, мовляв, і за сучасними тенденціями не стежить, і успіхи його в далекому минулому. Думка доволі суперечлива, але певне раціональне зерно в цьому є, хоча й не зовсім в тому сенсі, котрий вкладав у неї коментатор.

Сьомін отримав таку команду, котра дозволяє йому не надто стежити за суперниками. Є таке враження, що межа можливостей у футболістів "Динамо" є доволі обмеженою. Вони вміють добре діяти на зустрічних курсах чи забивши першими та граючи на контратаках, але раз за разом пасують проти грамотно побудованого захисту. І якщо, наприклад, нічию з донецьким "Металургом" можна списати випадковість чи втому від єврокубків, то матчі у тим самих єврокубках з "Брагою" та "Рубіном" виглядали просто як близнюки. Та й "Сток Сіті" недалеко втік. Командної гри киянам вистачає лише для розгромів суперників рівня "Оболоні" чи зовсім розваленого "Дніпра", усі інші матчі - розрахунок на індивідуальну майстерність. Хотілося дописати "лідерів", але якраз лідерів команді і бракує. Шовковський грає у воротах, у полі повести за собою партнерів не може, та й у своїх володіннях останнім часом припустився кількох прикрих помилок. На Шевченка вже не варто розраховувати у кожній грі, те ж саме, на жаль, можна сказати і про значно молодшого Гусєва. Молодь же дуже залежить від настрою та того ж рівня спротиву суперника. Додає нервів і брак концентрації та дисципліни в окремих гравців, потенційні футболісти основи Гармаш та Хачеріді часто-густо ведуть себе просто безвідповідально, та й більш досвідчені футболісти можуть помилитися і віддати, як Корреа у кубковій грі з "Кремінем" пас на власні ворота. Багато проблем можна було б вирішити на трансферному ринку, але... Пообіцявши, що "Динамо" буде купляти футболістів, котрі вже зараз можуть посилити команду, Сьомін та Суркіс слова не дотримали. З чотирьох новачків лише Ідейе можна назвати посиленням, та й те проти нього почали грати жорсткіше, і Сьомін вже почав залишати нігерійця серед запасних. Аруна більше запам'ятовується неточними ударами здалеку, за які напевне у нього прописаний бонус в контракті, а Дуду та Ескобар - поки що коти у мішку. Тому і виходить, що Сьомін навіть теоретично "здогадуючись", що робити із суперниками стилю "Рубіна", поступається ним - треба мати гравців рівня хоча б того ж "Ліона", аби пробити захисні мури.

Те, що при всьому цьому команда поступається першим рядком таблиці лише за різницею голів - зайвий показник того, що запас міцності у команди є, а індивідуальний клас футболістів хоча й недостатній для боротьби з середнячком англійської Прем'єр-ліги, але для Прем'єр-ліги української його вистачає з головою. Ну а Сьомін, напевно, дуже хоче додати до чемпіонства 2009-го року титул 2012-го, а може й не один.

Прогноз: боротьба за чемпіонство, швидше за все, невдала, без зимового посилення можлива втрата навіть другого місця

1. "Шахтар"

Протидію цьому бажанню найактивніше висловлює одвічний - насправді, тільки-но десять років минуло - суперник киян у боротьбі за "золото". Серед усіх колективів УПЛ "Шахтар" виглядає такою чорно-помаранчевою стелою, котра рветься до неба у вигляді Ліги Чемпіонів і не надто переймається, що там робиться внизу під ногами.

Доволі яскраво симптоми теперішнього ставлення "гірників" до внутрішніх змагань проявилися ще минулого сезону. Тоді "Шахтар" на відміну від минулих років, забивши один гол не рвався добивати суперника, а міг спокійно перекочувати м'яч в середині поля, ігноруючи спроби іншої сторони відібрати сферу. Вдасться забити другий - чудово. Не вдасться - "1:0 - теж перемога", як казав класик катеначчіо Еленіо Еррера. Проте що-що, а термін "катеначчіо" до футболу "гірників" застосувати складно. Луческу не змінює формулі "українці в захисті, бразильці в нападі", маючи при цьому більше простору для маневру зі складом, ніж рік тому. Прихід найкращого бомбардира чемпіонату Селезньова збільшив конкуренцію в атаці, а Дентіньо примусив пожвавішати Жадсона та Косту, котрі всім видом показували, що переросли рівень УПЛ і йому не дуже цікаво тут. І не треба забувати Рибку, котрий вдало скористався травмою ще вчора найкращого воротаря України П'ятова і витіснив Андрія з основи. Досвідчений тренер, висококласні виконавці в кожній ланці команди, глибокий склад - що ще треба для щастя?

Як виявляється, "Шахтар" забуває, що робити, якщо суперник не здається, програючи у рахунку. "Арсенал" та "Чорноморець" дотиснули "гірників" вже у доданий час, а "Порту" показав, що у Європі не будуть чекати 90-ї хвилини. Тривожні симптоми, як для команди, що є однією з найкращих у Східній Європі, і жадає позбутися приставки "Східній" у попередній частині речення. Хоча... Ми ж говоримо про чемпіонат України, а в ньому "Шахтар" залишається фаворитом №1.

Прогноз: Донецьк - чемпіон, так в Україні зараз майже всюди.