Скромний хлопець без соцмереж виграв Золотий м'яч: шлях до успіху Родрі
Нетипова історія сучасного футболу, яка дарує надію
Родріго Ернандес Касканте отримав Золотий м'яч 2024 на церемонії, яка відбулася в театрі Шатле в Парижі. Досягнення, яким іспанський футболіст написав важливу сторінку в історію футболу цієї країни – він став другим іспанцем, що взяв цю нагороду, після Луїса Суареса в 1960 році.
У минулому сезонів Родрі виграв чемпіонат Європи, чемпіонат і Суперкубок Англії, а тепер і Золотий мʼяч.
Одним з тих, хто найбільше святкував успіх гравця збірної Іспанії та Манчестер Сіті, був тренер, який майже 10 років тому подарував йому дебют у професійному футболі у складі Вільярреала – Марселіно Гарсія Тораль.
На пресконференції, яку тренер Вільярреала дав буквально ж у понеділок, Марселіно підкреслив:
"Мені пощастило, що наші шляхи перетнулися. Я думаю, він дебютував зі мною не тому, що я змусив його це зробити, а тому, що він вже мав достатньо здібностей, щоб зробити це, і я дуже щасливий за нього".
Шлях Родрі до вершини пройшов через лави юнацьких команд мадридського Атлетико, доки у 2013 році, уродженець столиці Іспанії не вирішив, що зміна клубу – це найкращий варіант для нього. Він перейшов до Вільярреалу, де поступово і пробився до першої команди, про що згадував Марселіно.
У складі "жовтої субмарини" він став відкриттям Ла Ліги, його хотіли одразу кілька клубів, у тому числі гранди. Барселона була на межі підписання контракту з Родріго, однак у 2018 році він вирішив повернутися додому – в Атлетико.
У Мадриді півзахисник провів лише один сезон, протягом якого не зумів зачарувати вболівальників, однак зумів зачарувати тренерів – Сімеоне не хотів втрачати людину, навколо якої планував будувати гру. Проте прийшов Манчестер Сіті, який зазвичай не торгується – виплатив суму відступних у розмірі 75 мільйонів і хавбек вирушив на Туманний Альбіон, у найкращу лігу світу.
І це не дивно, адже в Родрі був зацікавлений сам Жузеп Гвардіола. А наш герой горів бажанням працювати із тренером, який мав зробити з нього найкращого опорника світу. І зробив – останні два роки Родрі безумовно саме таким і був.
У сезоні 2022/23 він остаточно зарекомендував себе як один з найкращих півзахисників планети, вигравши усі титули з Манчестер Сіті, забивши гол у фіналі Ліги чемпіонів, та додавши до цього списку Лігу націй зі збірною Іспанії – це був перший титул "фурії рохи" з 2012-го.
Сам Родрі у своїй промові після отримання нагороди відзначив, що це не зовсім його титул:
"Я розумію, що футбол – це командний вид спорту, і ця нагорода виграна завдяки Сіті, персоналу, гравцям. Для мене це все дуже особливо, без вас у мене б нічого не вийшло. Дякую національній збірній, Луїсу де ла Фуенте за те, що довіряв мені так довго. Я хочу згадати Дані Карвахаля, який отримав таку ж травму, як і я, і заслуговує бути тут, так само як і я. Ця перемога не для мене, а для іспанського футболу, для багатьох гравців, які її не здобули, але заслужили, як Іньєста, Хаві, Ікер, Бусі, як і багато інших, для іспанського футболу і для фігури півзахисника".
Проте якщо про Родрі-футболіста ми знаємо майже все, до розриву хрестів могли бачити його на полі кожного тижня, то про те, який він поза футболом – дізнаємося зараз.
По-перше, у свої 28 років Родрі окрім успішної спортивної кар'єри ще й здобуває освіту в університеті. Він побудував життя, абсолютно далеке від футболу, яке змушує його тримати ноги на землі. Саме через це про нього не так багато відомо.
Родрі – син Антоніо, інженера, та Олени, менеджерки з маркетингу. Має двох братів – Гонсало та Альваро. Однак головна особливість футболіста, яка робить його майже винятком у сучасному футболі, – ревно ставиться до свого приватного життя – іспанець навіть не має соціальних мереж.
Кажуть, йому не подобається робити своє життя публічним. Хоча особисто я впевнений, що це допомагає йому залишати своє ментальне здоровʼя на високому рівні. Його знають як футболіста, а те що поза полем, навіть банальний відпочинок влітку, – виключно його особисті справи. Такий підхід.
Якось в одному зі своїх інтерв'ю футболіст зазначив:
"Слава не наповнює мене. Я не люблю бути екстравагантним".
І попри те, що його голова завжди була зосереджена на футболі, Родрі обрав альтернативний шлях до навчання за межами гри – університет. Таке ми бачимо у футболі все більше, коли гравці здобувають освіту та активно розвиваються поза полем. Ернандес не став виключенням.
Новоспечений володар ЗМ завжди продовжував вчитися – після закінчення бакалаврату вступив на Магістратуру. Уже бувши гравцем першої команди Вільярреалу, уродженець столиці вступив на спеціальність "Бізнес-адміністрування та менеджмент" до Університету імені Жауме I в Кастельйоні.
"Це був період, коли він все проходив на відмінно. Йому не треба було казати: "Ей, якщо ти не докладаєш зусиль у школі, то у футболі все буде складно". Він чітко усвідомлював, що, хоча він хоче бути футболістом, його освіта і навчання в середній школі, а потім в університеті повинні продовжуватися", – казав Армандо Де ла Морена в інтерв'ю Relay. Він був його тренером впродовж 17 років.
Футболіст не кинув навчання навіть після підписання контракту з Манчестер Сіті. Навпаки він закінчив процес, тож його зобов'язання перед Жузепом не стали перешкодою для отримання диплома про вищу освіту.
Друг півзахисника Сімо розповідав про це в інтервʼю іспанському виданню Relevo:
"Коли він підписав контракт зі Сіті, він ще не закінчив навчання, але робив це дистанційно, і ніхто не знав, що іноді протягом тижня він сідав на літак до Кастельйона, щоб скласти іспит, і повертався до Манчестера в той же день".
Під час навчання в університеті Родрі здобув не лише освіту, але й велике кохання. Саме в резиденції Жауме I він познайомився з Лаурою. Дівчина також вважає за краще триматися в тіні, коли мова йде про Ернандеса, і, хоча у неї є соціальні мережі, її акаунти є приватними, тому не так багато деталей їхніх стосунків відомо широкому загалу.
Родрі з Лаурою на церемонії вручення Золотого м'яча-2024
"Я хотів би подякувати найважливішій людині в моєму житті, Лаурі. Сьогодні (28.10.2024) наша річниця, вісім років, і без тебе цей шлях не був би таким, як зараз. Моїй родині, звичайно, за всі цінності, які вони мені дали, за те, що вони допомогли мені з самого початку і зробити правильні кроки, щоб стати людиною, яка грає у футбол заради любові", – подякував Родрі своїй родині.
Лаура – лікарка, і підтримує футболіста як може. Саме вона першою вибігла на стамбульський газон, коли Манчестер Сіті виграв Лігу чемпіонів, щоб привітати свого чемпіона. Однак цікаво, що вона все ще живе між Валенсією та Англією, не переїхавши до Манчестера як то кажуть на 100%.
Пара не виключає повернення додому? Про що футболіст сказав після отримання Золотого мʼяча:
"В Англії мені комфортно, у мене є контракт, переживаю гарний відтинок свого життя. Зараз у мене багато часу, щоб думати, і звісно, я був би радий колись повернутися до Іспанії. Там мій дім, тож, чому б не пограти в Ла Лізі".
Родрі отримує нагороду найкращому гравцю чемпіонату Європи-2024
Однак поки він не повернувся до Іспанії, фіксуємо перервану серію: вперше з 2009 року Золотий мʼяч отримав не Ліонель Мессі та не гравець мадридського Реала, хоч спочатку все і вказувало саме на перемогу Вінісіуса Жуніора.
Це футбол. У ньому бувають несподіванки, навіть у визначенні лауреатів в індивідуальних нагородах.
"Наостанок, я хотів би розповісти анекдот про процес, який привів мене сюди. Коли мені було 17 років, я спакував валізи, щоб поїхати до Вільярреала грати в першому дивізіоні, і я пам'ятаю, як одного дня сказав: "Досить". Зателефонував батькові, плачучи від відчуття, що все скінчено, що я вклав все своє життя, щоб досягти цього, і здавалося, що мрія зникає, на що він відповів: "Якщо ми сюди потрапили, ми не збираємося підіймати білий прапор".
І з того дня мій менталітет змінився. Я нормальний хлопець, з цінностями, який вчиться, який намагається все робити добре і не дивиться на стереотипи поза футболом, і такий хлопець може досягти вершини, завдяки всім", – закінчив свій виступ Родрі, закінчую свій виступ і я.
Відповідальний редактор – Станіслав Лисак