Ніколь Козлова: Визнання від суперниць означає, що ти здобула їхню повагу
Футболістка національної жіночої збірної України Ніколь Козлова, яка була визнана найкращою гравчинею сезону в чемпіонаті Шотландії, переживає один із найконтрастніших періодів у кар'єрі – від піку форми до важкої травми і тривалого відновлення.
В ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону" 25-річна футболістка розповіла про цінність індивідуальної нагороди, визнання від суперниць, непросту реабілітацію та свої найближчі цілі.
– Вас визнали гравчинею року. Футбол – командний вид спорту. Мабуть, по-особливому приємно отримувати тут індивідуальні нагороди?
– По-перше, виграти таку нагороду – це велика честь. Футбол – це командний вид спорту, і командний успіх завжди на першому місці, але отримувати індивідуальні нагороди – це особливе відчуття. Водночас це не лише моя нагорода – це нагорода моєї команди, моїх тренерів і моєї сім'ї. І не лише за цей рік, а й за всі попередні роки також. По-друге, я думаю, що це нагадування про те, що якщо ти наполегливо працюєш і завжди є найпрацьовитішим там, де ти є, одного дня це обов'язково окупиться. Тож треба ніколи не здаватися.
– За вас проголосувала більшість футболісток. Це визнання від колег додає ще більшої впевненості?
– Особливо приємно, що за тебе голосують футболістки, проти яких ти граєш тиждень у тиждень. Я б сказала, що це ще цінніше, коли визнання приходить від суперниць – це означає, що ти здобула їхню повагу.
– Хто вже встиг привітати з нагородою? Можливо, було вітання від Андрія Шевченка?
– Мене привітали дуже багато людей – з усього світу! Дуже приємно.
– Дев'ять голів і п'ять результативних передач – це тільки початок?
– Я думаю, що цього року приносила на футбольне поле не лише голи та результативні передачі. По-перше, ми змагалися в багатьох турнірах, і я змогла допомогти команді голами та асистами в чемпіонаті, кубках і в Європі. По-друге, як вінгер, я виконувала багато роботи в захисті, а також допомагала команді створювати моменти завдяки своїй креативності. Це не завжди видно лише зі статистики. Але з особистої точки зору голів менше, ніж я б хотіла, однак, на жаль, мій сезон був перерваний через травму, коли залишалося ще 10 ігор.
– Як почуваєтеся після травми і як проходить ваше відновлення?
– На жаль, травма, яку я отримала, є досить серйозною – передня хрестоподібна зв'язка і меніск. Це розбило мені серце в момент, коли це сталося. Я почувалася на вершині, насолоджувалася футболом, і попереду було багато важливих матчів за збірну та клуб. В одну секунду все це зникло, і попереду мене чекав дев'ятимісячний період відновлення.
Однак я успішно перенесла операцію і зараз перебуваю на сьомому тижні після неї. Реабілітація проходить добре – це довгі години в залі, у басейні та багато часу наодинці. Фізично ця травма дуже складна, але ментально, я б сказала, ще складніша. Я рухаюся крок за кроком, день за днем.
– Чемпіонат Шотландії – наскільки він є конкурентним та сильним за рівнем, на вашу думку?
– Я вважаю, що шотландський чемпіонат є дуже сильним – тактично, технічно і фізично. Топ-5 команд дуже близькі за рівнем, і в будь-який день будь-хто може перемогти будь-кого. Це чудово, тому що потрібно показувати свій найкращий рівень, якщо хочеш перемагати. Зараз три команди борються за чемпіонство, і все дуже щільно та конкурентно.
– Ваш клуб продовжує боротьбу за чемпіонство в шотландській Прем'єр-лізі. Як оцінюєте шанси на чемпіонство?
– Ми все ще маємо шанс виграти чемпіонат і будемо рухатися вперед від матчу до матчу. Останнім часом наші виступи були не найкращими, але я повністю вірю в команду. У нас дуже талановитий склад, і всі готові багато працювати один для одного. Я буду дуже сильно підтримувати команду з бровки.
– Які ваші амбіції на найближчі роки, в якому чемпіонаті себе бачите та в якому клубі хотіли б спробувати?
– Важко говорити про майбутнє, коли я зараз проходжу через таку серйозну травму і довгий період відновлення. На даний момент усе, про що я мрію, – це повернутися на футбольне поле й знову грати у футбол.