Не словом, а ділом, або Чому поїздки в Москву шкідливі для здоров'я. 5 висновків з матчу Динамо — Партизан
Київське Динамо не залишило шансів сербському Партизану у першому поєдинку другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. Перед матчем-відповіддю столичний український клуб створив відчутний гандикап, щоб почуватися впевнено.
Чемпіон уважно спостерігав за діями "біло-синіх" у першому матчі сезону-2024/25. І вибрав головне для свого читача.
Привіт із попереднього сезону: проблеми в захисті нікуди не поділися
Олександр Шовковський надав перевагу перевіреному варіанту лінії захисту із тим набором футболістів, який у попередньому сезоні використовував не раз. Тож новачок колективу Брайан Себальйос залишився на лаві запасних. Втім, з такими показниками "якості" у окремих епізодах та відношенням до виконанням своїх обов'язків колумбієць може отримати свій шанс вже невдовзі.
Протягом матчу перманентно складалося враження, що Денис Попов та Максим Дячук не зробили висновку з розіграшу-2023/24 та серії провальних матчів у власному виконанні. Суперник наданими центрбеками киян "лазівками" скористався лише двічі, проте й це для матчу з суперником такого рівня — однозначно забагато.
Цього разу — на користь: "динамівці" були зарядженими, але не перегоріли
Збірну України з кількома футболістами Динамо у складі небезпідставно критикували за відсутність налаштованості на гру з Румунією у першому турі Євро-2024. Недооцінка потенціалу суперника та переоцінка можливостей власних — "класика" у виконанні багатьох українських команд у єврокубках. Увечері 23 липня у Любліні все було інакше.
"Біло-сині" вийшли на матч із відчуттям обов'язку — відповідати за численні вислови перед матчем та настрій, заданий головним тренером команди. І виконали поставлені перед командою завдання більш ніж на 100%. Після гри Шовковський говорив про важливість розмов у роздягальні. Що б там не казав до початку матчу та у перерві наставник "біло-синіх", із завданням "накачки" колективу правильною порцією психології він впорався якнайкраще.
Динамо з Буяльським та без — усе ще різні команди
На другу половину Динамо вийшло на поле без свого капітана. Олександр Піхальонок загалом підтвердив свій потенціал, і провів доволі якісний тайм, та ще й забив симпатичний м’яч, який, вірогідно, остаточно поховав амбіції "трунарів". Але з Піхальонком замість Віталія Буяльського Динамо було іншим.
У діях команди відчувався брак гостроти, а ближче до воріт суперника нерідко проявлялася шаблонність. Доставка м’яча до штрафного майданчика потребувала більше часу, а дії атакуючих футболістів виглядали більш прогнозованими. І це той стан речей, який головному тренеру та його помічникам іще належить здолати — команда, яка ставить перед собою великі завдання, так залежати від одного футболіста не може.
Відчутний кадровий дисбаланс: Динамо ризикує не врахувати уроки минулого
Вперше за останні роки вже перший матч нової кампанії показав, що Динамо нарешті може похизуватися глибиною складу. Вихід Навіна Малиша, а згодом і 4 хавбеків замість усього трикутника в центрі поля та Андрія Ярмоленка засвідчив, що Шовковському є на кого покластися на ключових ділянках без відчутної втрати в якості — в головного тренера є те, що називається нехитрим словом "варіанти".
Однак зазначене вище все ще не стосується центру нападу. Владислав Ванат не забив, але провів непоганий матч. Проте форвард "біло-синіх" не був замінений не випадково — навіть приблизно рівнозначної альтернативи на лаві йому просто не було. І це ще одне нагадування клубу про необхідність завершення початої роботи з придбання нападника.
Радіти зарано: з Рейнджерс на одному запалі далеко не заїдеш
По завершенні гри наставник киян наголосив, що питання виходу у наступний раунд не вирішене. Та якщо виходити з футбольних реалій та озброїтися обережним оптимізмом вже зараз, краєм думки про шотландського гранда замислюватися можна.
Незважаючи на схожість чемпіонатів Сербії та Шотландії з точки зору домінування двох команд, Джерс — втілення зовсім іншого рівня можливостей. Колектив тренера Філіпа Клемана має незрівнянно кращий підбір виконавців, а також футболістів, яким знайомий високий рівень гри у єврокубках. Тут однією лише "накачкою" перед грою не обійдешся, та й клуб із Глазго подібними до "партизанських" сентиментами по відношенню до країни-терористки, на щастя, не відзначався. Тут і буде перевірено увесь хист і талан Олександра Шовковського як тренера, який мусить вчитися бути майстерним наставником в умовах підвищеного ризику та особливо складних завдань єврокубкової кампанії.