Кривбас: Попелюшка сезону чи каліф на годину?

Криворізький "Кривбас" - головна несподіванка першої частини сезону 2011/12 років. З цим сперечатися дуже складно. Команда, котра ледве не вилетіла рік тому, зараз йде 5-ю, відстаючи від сусідів з "Дніпра" на два очки. Так, позаду одразу кілька команд на відстані однієї перемоги, але все ж позаду. І хотілося б вірити, що колектив, створений Максимовим, на досягнутому не зупиниться.

Однак цієї віри немає. Ні, сумнівів у профпридатності тренера не може бути, Юрій Вільйович вже довів свою перспективність. Спочатку, коли не лише повернув "Оболонь" у вишку, а й зробив киян міцним середняком. А потім за півроку встиг врятував від вильоту "Кривбас", котрий вже поховали як команду УПЛ та ще й землею труну зверху присипали. Перший повний сезон Максимова в Кривому Розі після цього вийшов невдалим, але було видно, що тренер не є байдужим до справи та має серйозну мотивацію, вочевидь, вищу за ту, що була в футболістів.

Зараз Максимов став менш імпульсивним. Поступово відходить в минуле період, коли він міг виконати потрійну заміну вже у першому таймі, позбавляючи себе варіантів на випадок травм та втоми у другій половині гри. Тепер це максимум один свіжий гравець вже у першому таймі (інколи дуже вдало виходить, як з Бабатунде, що приніс перемогу над "Чорноморцем"). Інколи тренер стримувався з трудом, але ж стримувався. А відповідно і футболісти віддячували йому за терпіння самовіддачею.

За цим показником до "кривбасівців" майже не було претензій. Команда, даруйте за штамп, билася на полі від початку і до кінця. Два фірмові сценарії розвитку подій ігор "Кривбаса": 1) досить швидкий гол у стартові півгодини та втримування переваги (домашні перемоги з "Волинню" та "Чорноморцем"); 2) поразка або нічия за підсумками першого тайму та додавання наприкінці гри (виграші у "Зорі", "Таврії", вдома з "Оболонню" та "Іллічівцем" ). Іноді вдається поєднувати голи у першій та останній третинах матчу (виїзні перемоги над тими ж "пивоварами" та "іллічами").

Як ви можете бачити, більшість з цих команд представляють другу половину таблиці. Перформанси у протистояннях з грандами "Кривбасу" вдаються нечасто. У першому колі команда програла всій топ-четвірці із загальним рахунком 0:6, тобто багато не пропускала, але й забити не могла. Але й тут можна побачити зсуви до кращого - виїзна перемога над "Дніпром", котрий ніби почав набирати форму, дорогого коштувала. Так, після цього була розгромна поразка від "Шахтаря", але всі, хто дивився цей матч, визнають, що "гірники" майже ідеально використали всі свої моменти, а от "Кривбас" - ні, хоча за кількістю їх щонайменше не поступався.

То ж, нема претензій і до гравців, котрі завдяки непогано поставленій захисній грі (до цих чотирьох голів від "Шахтаря" команда йшла третьою за пропущеними) витискали майже усі очки, де могли. Та й за збалансованістю складу "Кривбас" може дати фору багатьом командам-конкурентам. То в чому ж причина недовіри до амбіцій команди?

Ситуація достатньо відома, ті, хто стежить за українським футболом, без сумніву вже здогадалися про що піде мова. Якщо придивитися до ростера "Кривбаса", то виникне питання: а скільки ж, власне, футболістів належать цій команді на постійній основі? Кількість гравців, котрі перебувають у оренді з "Дніпра" зашкалює, чимало тих, хто засвітився у "Динамо" та "Арсеналі". Враховуючи непрозорість українського футболу, точної цифри не називає ніхто, але те, що вона перебільшує десяток - майже на 100% точно. І тут важко не погодитися з Павловим, котрий заявив з фірмовою іронією, що селекція не потрібна, коли в тебе майже весь склад з "Динамо" та "Дніпра".

І нехай орендовані відпрацьовують на повну, а деякі (насамперед Бойко та Федорчук) виступають на рівні кандидатів у збірну принаймні на найближчу перспективу, давайте трохи замислимося. Уявіть ситуацію, за якої "Дніпро", від якого при Рамосі можна чекати чого завгодно, продовжує виступати нестабільно і за пару турів до кінця сезону все ще веде боротьбу з "Кривбасом" та "Арсеналом" за путівку в Європу. Як ви думаєте, хто опиниться третім (чи другим) зайвим у суперечці команд, що називають власністю однієї й тієї ж людини? Так, "Кривбас" може обмінюватися перемогами з "Дніпром" протягом сезону, але у вирішальний момент будь-який нормальній бізнесмен вирішить, що треба виводити в Лігу Європи команду, в яку вкладено більше грошей, аби вони хоч якось відбилися.

Та й чи потрібен своїм господарям "Кривбас" саме як учасник єврокубків, що веде до додаткових витрат? Чи може вистачить й того, що команда виступає таким собі "відстійником" для футболістів (а може й тренера, Рамос не вічно буде в "Дніпрі", судячи з усього), котрі "вже" чи "ще" не проходять у основу "дружніх" команд? Досить помітна паралель з "Іллічівцем". Різниця поки в тому, що в Маріуполь вирушають з "Шахтаря", де сформований кістяк команди, а отже, як би ти не грав, шансів на повернення не так багато. До "Дніпра" потрапити трохи легше.

Може, цим (і звісно Максимовим) і викликана помітна різниця у мотивації гравців. Хоча бувають і випадки подібні з Гладким, котрий заявив, що на відміну від Льопи та Антонова просто не хоче їхати у оренду в Кривий Ріг. Але хотілося б вірити, що "Кривбас" має власні амбіції, що його теперішні лідери втомляться чекати виклику до головної команди та продовжать битися за свою честь у Кривому Розі. От тільки, як вже доводилося зазначати в матеріалі про маріупольців, від фанів та ЗМІ в цьому випадку нічого не залежить...

Найкращий матч: "Дніпро" - "Кривбас" - 0:2

Найгірший матч: "Арсенал" - "Кривбас" - 2:0. А взагалі-то поразка від донецького "Металурга" в 1/8 Кубку.

Тріо найкращих гравців першої половини сезону: Федорчук, Бойко, Самодін

Гравець-розчарування: Мотуз. Колишній "суперджокер" зовсім здав, регресує вже другий сезон поспіль, а йому тільки 30 в цьому році.

Прогноз: поза єврокубками