Українська правда

Конкурував із Марадоною, став кумиром Галлагерів, спонукав купити майбутнього президента. Історія Георгія Кінкладзе

Getty Images
Конкурував із Марадоною, став кумиром Галлагерів, спонукав купити майбутнього президента. Історія Георгія Кінкладзе

Розповідаємо історію таланту від Бога.

Збірна України завершить груповий етап Ліги націй матчем із грузинами. Попри те, що у збірної Грузії дедалі більше яскравих представників у топлігах – Мікаутадзе, Квернадзе, Мамардашвілі – у статусі кумира нації вже давно закріпився Хвіча Кварацхелія.

Гравець із видатною технікою міг би претендувати й на Золотий м'яч, якби цього року не проводили чемпіонат світу. Дії Хвічі допомогли вибити з плейоф Ліверпуль, Баварію, виграти Лігу чемпіонів – і, головне, зробити це не як новачок, а захистивши головний титул. Відсутність Хвічі через травму збільшує шанси української збірної, попри всі внутрішні проблеми.

Водночас, хоч як дико це звучить, Кварацхелія – не перший футболіст, який своїми діями шокував топліги. Ба більше, найімовірніше, він навіть не найтехнічніший грузин, який отримував шанс у Європі. Історія Георгія Кінкладзе не принесла його клубу великих перемог, але від цього лише цікавіше, як людина з такими скромними успіхами змогла завоювати таку безмежну, таку безумовну любов уболівальників.

Початок: дискваліфікація за підкуп арбітра, поїздка до Марадони

Кінкладзе народився в Тбілісі в родині інженера та вчительки. Усупереч імені Робінзон, батько не зосереджувався на собі й намагався розвинути таланти сина: Георгій багато бігав піском, піднімався в гори, зміцнював м'язи ніг. Мати навчала його грузинських танців, які розвинули техніку – і зрештою син виріс таким талантом, що до Тбілісі потягнулися посланці топклубів.

Техніка Георгія навіть через десятиліття перехоплює подих. Його вміння тримати м'яч за міліметри від ніг під час швидкісних проходів декласувало навіть найчисленніші лінії оборони. На Кінкладзе ще в юніорському віці претендували Галатасарай, Баєр, Кайзерслаутерн, який щойно став чемпіоном, — але гравець відмовляв усім. Причини спонукають уперше й востаннє провести паралель з Андрієм Ярмоленком: Георгій теж хотів спочатку зіграти з Динамо в Лізі чемпіонів.

Утім, тут варто зважати на час і місце. По-перше, якщо говорити про футбол, тбілісців уже після перемоги над Лінфілдом у кваліфікації ЛЧ дискваліфікували за спробу підкупу арбітра. А по-друге, Грузія початку дев'яностих загрузла у війні та кримінальних розбірках настільки, що рано чи пізно навіть найромантичніше налаштована людина прагнула її покинути. Першою закордонною спробою стала оренда в німецькому Саарбрюкені. Кінкладзе не підійшов жорсткий футбол Другої Бундесліги, де на нього влаштували справжнє полювання – і йому довелося їхати до… Дієго Марадони.

Так, новим клубом, який прихистив Георгія, став Бока Хуніорс, де великий аргентинець проводив останні місяці кар'єри. Щоправда, у цьому партнерстві було більше статусу, ніж футболу: Кінкладзе зізнається, що вони з Дієго навіть жодного разу не поговорили. Марадона разом із дітьми (!) приїздив на тренування на пів години, відпрацьовував удари й їхав. Із погляду тактики перехід теж був не найкращим рішенням: усі розуміли, через кого просуватиметься м'яч.

Одночасно з цим тбіліське Динамо вело переговори із самими Атлетіко та Реалом, але гранди не були готові взяти таланта – "бланкос", наприклад, могли запропонувати місце лише в дублі. Тим часом почався відбір на Євро-1996, у якому грузини просто розгромили збірну Уельсу – 5:0. Легендарний воротар Евертона й валлійців Невілл Саутолл говорив: "Вони нас знищили… Кінкладзе був гравцем зовсім іншого класу, беззаперечно найкращим на полі".

Місце слави: клуб невдах, бомбардир із НДР, чемпіон світу на чолі

Про розгром валлійців багато заговорили й на островах, і найшвидше пожвавився клуб, про який нині чимало говорять.

Нинішньому поколінню вболівальників складно навіть уявити, наскільки іншим клубом порівняно із сьогоденням був Манчестер Сіті в дев'яностих. Не просто бідний, а злиденний клуб, який зовсім недавно подолав статус команди-ліфта – і все це в лізі, що перебувала у глибокій кризі. Нагадаю, що в 1990–1995 рр.. англійців відсторонили від єврокубків, вони втрачали найкращих гравців – але, до речі, тоді чемпіонат значно більше нагадував британську лігу, ніж тепер.

Манчестер Сіті завершив сезон-1994/95 на 17-му місці. У "містян" була зірка: Уве Реслер примудрився потрапити до десятки найкращих бомбардирів ліги з 15 голами, а загалом за сезон забив аж 22. Він, до речі, теж приїхав до Манчестера з Динамо – дрезденського, адже виріс у футбольній системі НДР. Але загалом класу бракувало – і для просування м'яча та більшої кількості варіантів в атаці клуб торгувався за Кінкладзе.

У червні 1995-го Уельс приймав збірну Грузії у матчі-відповіді. Збірна Сакартвело перемогла завдяки ось цьому:

А вже за місяць Георгій підписав контракт із Сіті.

Про рівень успішності його виступів в Англії найкраще говорить такий факт: одного разу гурт Oasis на годину затримав концерт, бо до них за лаштунки прийшов сам Кінкладзе.

"Гіо" став навіть не зіркою, а кумиром "містян". Через десятиліття ті самі Галлагери, уболівальники Ман Сіті з дитинства, називають серед улюблених гравців Давіда Сільву як символ золотих часів, а Кінкладзе – як символ жахливих. Георгій, на відміну від колишнього одноклубника, не витягнув команду до титулів самотужки, але подарував таку саму захопливу гру, яку дарують Oasis.

Він міг підхопити м'яч у центрі поля, пройти весь захист і пробити без шансів для воротаря. В історію увійшли такі голи проти Саутгемптона:

І Мідлсбро:

Для таких людей і вигадали слово "unstoppable":

Кінкладзе виявився унікальним генієм свого місця – людиною, яка на новому місці, по суті, показала, що її талант відповідає рівню тих самих Реала, Атлетіко, Боки, але яка потрапила до конкретного клубу в найгірший для нього час. Про сильну команду в тодішньому Ман Сіті навіть не йшлося, а тренер був відомий радше ігровими здобутками. Алан Болл – один із чемпіонів світу 1966 року, який як тренер більшу частину кар'єри провів у нижчих лігах і отримав пропозицію від "містян" головним чином завдяки гучному імені.

І, треба сказати, Болл стартував так, що залишається лише дивуватися терпінню власників. Карріка звільнили після 8 очок у 10 матчах? У чемпіона було 2 в 11! І навіть забити вдалося лише в трьох із них. Алана, утім, залишили – і команда вийшла з піке. Кінкладзе грав так добре, а звикнути до Англії йому було так складно, що вже в січні для компанії йому купили людину, яка нині виконує обов'язки президента: Міхаїл Кавелашвілі ще в Динамо забивав після передач нашого героя, але в Англії в нього мало що вийшло.

Натомість Кінкладзе вдалося стати навіть не просто зіркою, а іконою для вболівальників. Ман Сіті вдалося вийти з піке, до останнього туру претендувати на порятунок і вилетіти лише через власну дурість: в останньому турі "містяни" вирішили, що їх влаштовує нічия, й усіма силами утримували її проти Ліверпуля, хоча потрібно було перемагати. Логічним кроком здавався відхід зірки… Але Гіо побачив на стадіоні плакати "Не йди" грузинською – і вирішив залишитися. Як він згодом казав: "Як можна було покинути людей, які мене так люблять?"

Пригоди Кінкладзе в Чемпіоншипі лише додали шарму його легенді. Він налагодив взаємодію з Реслером, почав частіше забивати сам – а в якийсь момент з'явився й тренер із тих, хто найкраще вміє адаптувати його таланти. От тільки команді це не допомагало: навіть у другому дивізіоні клуб завершив сезон на 14-му місці.

Чому успіхи настільки не відповідали таланту? Хай уболівальники Ман Сіті пробачать, але Кінкладзе, можливо, ще й заважав реалізувати потенціал команди. Він не відпрацьовував у захисті, не грав на команду, а на один гол із претензією на премію Пушкаша, якби її тоді вручали, Георгій проводив десяток матчів без результативних дій.

До того ж гравець, скажімо так, надто перейнявся статусом зірки та прізвиськом "Кінкі" (річ не лише у скороченні прізвища – англійською це означає "ексцентричний"). На зарплату він купив Феррарі, яку розбив під час вуличних перегонів. Зворушлива деталь: уболівальники розібрали знищену машину на сувеніри, але загалом було зрозуміло, що розгульне життя дедалі сильніше поглинає грузина. Будь-яка дівчина їхала до будинку молодого грузина на перше ж запрошення — який уже тут футбол…

Коли 1998 року Ман Сіті вперше у своїй історії вилетів до третього дивізіону, стало зрозуміло, що час прощатися.

Після прощання: невдалий наступник Літманена в Аяксі, рекомендаційний лист від Фергюсона

Наступним клубом Кінкладзе став Аякс – ще далеко не суто "ферма", зовсім недавній переможець Ліги чемпіонів. Зірковий статус гравця приніс Сіті, можливо, головну користь від співпраці: Аякс заплатив клубу третього дивізіону 5 мільйонів фунтів.

При цьому про амстердамський етап кар'єри Кінкладзе згадувати не любить. Його хотіли придбати на заміну Ярі Літманену, але великий фін залишився ще на один сезон. Грузина ставили на правий фланг, і він там нічого не показав, досі нарікаючи на тренера Мортена Ольсена та схему гри. Що сказати: треба, мабуть, справді бути генієм не від світу цього, щоб розкрити творчі таланти в Чемпіоншипі дев'яностих і не показати їх в Аяксі.

Георгій повернувся до Англії, але про топклуби вже не йшлося. Ба більше: через амстердамську невдачу він навіть за збірну став грати мало, і йому був потрібен виняток із правил, щоб отримати дозвіл на роботу в Англії. Рекомендаційного листа написав… сер Алекс Фергюсон. Він, попри статус "ворога" в дербі, завжди вмів цінувати талант. Кінкладзе відіграв у Дербі чотири сезони, три з них – в АПЛ, навіть отримував визнання як гравець року, але культового статусу набув лише в Манчестері.

Хоча відтоді змінився навіть стадіон, постать "Кінкі" досі має культовий статус серед уболівальників Ман Сіті. Мабуть, його персона, як жодна інша, символізує романтичну епоху змін в англійському футболі. Символізує те, як навіть пересічний аутсайдер Прем'єр-ліги міг придбати лідера збірної, як армію "дерев'яних солдатиків" почали розбавляти чарівниками – але водночас ще певний час мали значення такі поняття, як щирість і відданість клубу.

Збірна Грузії з футболу