П'яте колесо збірної України. Чому Бондаренко ризикує стати новим Буяльським
За підсумками протистоянння з Грузією Збірна України не змогла здобути другу перемогу в Лізі націй-2024/25. В заключній дуелі в межах групового раунду турніру команда Сергія Реброва спробує переграти Албанію на полі суперника. Гра відбудеться 19 листопада, початок зустрічі – о 21:45 за київським часом. У першому колі змагання команда бразильського тренера Сільвіньйо здобула перемогу у номінально домашній для України грі 2:1.
Однією з головних проблем "синьо-жовтих" залишається питання центральних півзахисників. Нестача ефективного футболу у виконанні тих, хто відповідає за головний плацдарм у сучасному спорті №1, не раз призводила до слабких результатів за періоду Реброва. Левова частка причин та відповідальності лежить на самому наставнику, який не в змозі розгледіти та використати найкращі якості футболістів, які демонструють більш якісну гру на клубному рівні. Однак не варто забувати й про інші фактори та особливості гри у виконанні самих футболістів, що призводять до такого стану речей, який має головна команда країни наразі.
Тривалий час з гравцем, який в силу різних причин та обставин, які не завжди залежать від нього самого, не може реалізувати свій талант у збірній України, асоціюється прізвище футболіста київського Динамо Віталія Буяльського. Останній – не один сезон лідер столичного клубу, на користь якого говорить стабільно класний футбол та високі індивідуальні показники.
Чемпіон порушує тему незатребуваності в лавах національної команди ще одного гравця з провідного клубу України, який має потенціал для підвищеної уваги до своєї персони, а головне – виглядає футболістом, якому до снаги підсилити гру головної команди країни.
Ключова фігура в побудовах Пушича
З початку сезону 24-річний хавбек Шахтаря Артем Бондаренко провів уже 17 матчів, у яких записав у свій актив 6 голів та віддав 3 результативні передачі. Він – другий бомбардир чинного чемпіона країни й один з найкращих футболістів УПЛ за системою "гол+пас" (серед "гірників" – найкращий). Виглядає так, що лише головна зірка "помаранчево-чорних" Георгій Судаков є більш помітною фігурою серед, як правило, п’яти представників середньої лінії, проте такий візуальний ефект пов'язаний, в першу чергу, з іншими завданнями та специфікою гри "десятки" клубу. Ба, навіть більше – саме Бондаренка варто назвати тим гравцем, який з трьох центральних хавбеків Шахтаря виконує найбільший об’єм роботи, та є "відповідальним" за якісну взаємодію оборони та атаки перед доставкою м’яча до єдиного нападника команди.
Втім, Бондаренко виглядає тим гравцем, якому для відчуття "свого" футболу в складі збірної, таке враження, потрібні усі без винятку виконавці з клубу, які будуть сприяти такому ж яскравому виступу і в футболці національної команди. І це – перша, проте далеко не остання подібність Бондаренка як лідера середньої лінії Шахтаря "колезі" з табору Динамо, який в українському футболі давно став ледь не фігурою-мемом саме через недостатню реалізованість у національній збірній.
Перспектива всупереч: ситуація краща, ніж здається?
Чи не головне питання на поверхні. Чи поступається Бондаренко за рівнем майстерності іншим футболістам збірної України на своїй позиції? Дивлячись правді у вічі, висновки – не на користь гравця команди Маріно Пушича. І Олександр Зінченко, і Микола Шапаренко, і травмований Руслан Малиновський, і потенційний дебютант Єгор Ярмолюк, і згаданий вище Судаков, мають в своєму арсеналі різні козирі та покладаються на сприятливі обставини як то, до прикладу, перебування в складі клубів із провідних ліг Європи, де інтенсивність перевищує матчі УПЛ в рази. Інша справа, що практично кожен футболіст із перелічених у попередньому реченні в таборі головної команди країни чомусь втрачає якщо не левову частку навичок та умінь і зарядженості на результат, то значний перелік своїх кращих якостей. Разом з тим, того ж одноклубника Дмитра Криськіва гравцем, який на фоні Бондаренка вирізняється неймовірними скіллами та користю в складі національної команди, аж ніяк не назвеш. Однак варто пам'ятати й про те, що цей півзахисник потрібен нинішньому тренерському штабу "синьо-жовтих" у якості, в першу чергу, опорного хавбека.
Разом з тим, в хавбека Шахтаря є одразу два потужних союзники, яких той же Буяльський в силу об'єктивних причин позбавлений – мова про вік та час. За останні півтора року Бондаренко значно додав, і нині заслужено є одним із лідерів "гірників", без якого уявити команду вже складно. Виглядає так, що своєї стелі один з найкращих футболістів молодіжної збірної України останніх років іще аж ніяк не досяг. Тож якщо Бондаренко продовжить невпинний рух уперед та буде все більш незалежним у вмінні робити результат та різницю, "підлаштовуватися" під такого майстра буде команда та завдання, які отримуватиме уся середня лінія, а не навпаки.