Буффону на прощання: дякую, що йшов так довго
Нема великого бажання писати про те, який вплив мав Буффон на моє зацікавлення футболом. Переважно тому, що такого впливу я не зазнав, хоча майже завжди на різного розміру полях ідентифікував себе як воротаря.
Переповідати цікаві випадки з біографії, розкриваючи особистість легендарного голкіпера, теж не сильно хочеться. Для цього, зрештою, є ДжанлукаЛападула.
Джіджі де-факто завершив кар'єру ще кілька років тому, а позавчора це сталося лише де-юре. Його вихід на пенсію відбувався плавно. Це був тривалий та трохи дивний процес. Так навіть краще, бо для нас це трапилось безболісно. Воно не працює, як з уколами від медсестри – коли що різкіше, то краще...
Буффон був кілька разів надзвичайно близьким до виграшу Кубка чемпіонів, але так цього й не зробив. Утім, став тим, кому різні барселони та баварії, за які він ніколи не виступав, на прощання дякують в інстаграмах. Він виграв набагато більше, що не виміряти жодною графою "Досягнення" у вікіпедії.
"Сейв так само важливий, як і гол". Здається, так він каже? У цій фразі й була вся гра Джанлуїджі. Він жив тією миттю, що тривала між порятунком своїх воріт і натхненно-драйвовим спостереженням за тим, як невдоволений суперник іде подавати кутовий.
Він так само чітко відчував цей момент навіть тоді, коли йому було вже далеко за тридцять. І міг порадіти так само щиро за партнера по команді. Ось як у цьому епізоді на відео нижче – разом із К'єлліні у відомому матчі-відповіді плей-оф ЛЧ на Вемблі проти Тоттнема у 2018-му, коли Ювентус породисто страждав, але таки переламав хід протистояння.
Поза сумнівом, без Буффона вони б тоді не вистояли. Хай там якою геніальною вийшла трихвилинка Іґуаїна та Дибали. "Notte da Campioni", – сказав опісля італійський коментатор. Перекладу не потребує, правда?
Потім ще буде знаменитий камбек на Бернабеу, який затьмарило традиційне мадридське суддівство та людина зі "сміттєвим баком замість серця"... Тієї ночі я назавжди зненавидів англійських арбітрів. Однак це яскравий спогад, і теж про Буффона.
Проте весь Джіджі – в цих кадрах, разом із Джорджо та Андреа. Мабуть, це і є головний та останній значущий гайлайт його кар'єри для мене. Кар'єри, що завершувалася не один рік, відтак жалю немає, а є тільки вдячність.
Андрій Дунець, Чемпіон
Підписуйтесь на телеграм-канал автора
Фото: Getty Images
Інші тексти автора: