Експерт Чемпіона: Православ’я у Ломаченків – сімейна справа
Андрій Зуєв вважає, що українське суспільство дарма висуває претензії до людини, яка з "колисок була боксером".
Відомий боксерский інсайдер Майк Коппінджер нещодавно повідомив, що Ломаченко може завершити кар’єру. Чемпіон у розмові з боксерським оглядачем Андрієм Зуєвим спробував розібратися, чи час Василю йти, яких помилок він припустився впродовж боксерської кар’єри та що чекає на Ломаченка в майбутньому.
– Пане Андрію, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
– Не думаю, що ще один бій внесе якісь суттєві корективи в кар'єру Ломаченка. Чи виходити в ринг, він має вирішувати сам. Сам має знайти й мотивацію. Вочевидь плюс-мінус якийсь пояс його не дуже зацікавить. Можливо, його зможуть повернути привабливі фінансові пропозиції від Top Rank. Але, знову ж таки, це вже виключно його справа, що робити в такому віці.
– Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?
– Потрапить, адже безумовно заслуговує на це. Коли це відбудеться, мені важко сказати. Мабуть, багато залежить від особистих симпатій членів комісій, що обирають претендентів.
– Якщо підсумувати кар’єру Василя, де він себе проявив більше: в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– Для мене, безумовно, в аматорському. Три вдалі чемпіонати світу й дві Олімпіади. Кубок Вела Баркера – не просто заслужений, а очевидний – з відривом від будь-кого. Як на мене, Василь – ідеальний олімпієць у боксі.
Василь Ломаченко
– Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
– Ні, я думаю, обидві Олімпіади – це піки його спортивної кар'єри. Так, ми сьогодні зациклені на професійному боксі. Наче в молодості боксер реалізує себе в аматорах, а потім виходить на інший рівень – іде в професіонали.
Але любительский бокс – це окремий світ, який і оцінюватися має окремо. Те, що робив Ломаченко в аматорах – просто фантастика. І велика дяка його батькові, що виростив такого чемпіона. Олімпійське золото для України – не така вже й звична справа. Тому як спортсмену-олімпійцю Василю величезна подяка. Зокрема і за його другий олімпійський цикл.
– Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам’ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв – багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Не можу відповісти на це питання однозначно. Так, Василь міг прогресувати в професіоналах з більш досвідченим наставником. Але ж ми розуміємо, що його зв'язок із батьком як тренером тривав із раннього дитинства. Боляче такі пуповини обрізати. Вони вчинили так, як вчинили. Непогано попрацювали і в професіоналах, хоча так, все могло бути яскравіше.
Спеціально передивився його перший бій проти Хосе Луїса Раміреса. Американські коментатори всі чотири раунди розмовляли про те, що він аматор, а не профі, через що йому буде важко. При цьому спочатку віддали Ломаченку належне. Прозвучала фраза про те, що він найвидатніший з аматорів, якого колись бачили.
Цікаво, що їх не дуже вразив правий хук Василя, яким він змусив стати на коліно Хосе. Зате коли мексиканець підсік ноги українця і той видовищно приземлився на дупу, коментатори весело сміялися і казали, що це професійний бокс, до якого Василю треба ще звикати, адаптуватися.
Так, скоріш за все, він ще не адаптувався, коли вже у другому поєдинку вийшов на титульний бій. А от мексиканець навпаки попався дуже досвідчений у всіляких "професійних" хитрощах. Але ж Ломаченкові одразу після поразки знову дали бій за чемпіонство.
І у цьому плані я теж не можу однозначно оцінити, наскільки успішно вписалася команда Ломаченка в американський боксерський бізнес. Є думки, що Василь не зміг стати профі-зіркою світового масштабу через те, що не зовсім розумів закони цього бізнесу. Але ж його справами займався Top Rank, виводив його на чемпіонські бої, вів по категоріям. Може ми просто висували занадто високі очікування?
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Він залишиться маргіналом із "православ’ям головного мозку", чи здоровий глузд візьме гору, як це трапилося з початком повномасштабної війни з Олександром Усиком?
– Щодо "православ'я головного мозку" – не буду давати жорстких оцінок. Я людина не релігійна, але з толерантністю ставлюся до переконань інших. Розумію, що до Василя є претензії через його активну діяльність на користь УПЦ московського патріархату. Але чому ми висуваємо претензії до людини, яка з колиски була боксером? Та й православ'я у них, здається, сімейна справа.
А в суспільстві щось поправити не треба? Скільки приходів в Україні залишилося під УПЦ? Скільки українців відвідує її храми, хрестить дітей, вінчається, відспівує померлих, а також загиблих на війні? А тут на боксера-Васю накинулися.
Українці взагалі швидкі на оцінки й засудження. От тільки лікуватися від "наскрізної корупції головного мозку" ми не збираємося. А Василь так – Ломаченко ще той демон!
Максим Розенко, Чемпіон
Відповідальний редактор – Денис Шаховець