Кобі Браянт: п'ять років без "Чорної Мамби"
26 січня 2020 року назавжди залишиться чорним днем в історії баскетболу.
Саме цього дня п'ять років тому в авіакатастрофі гелікоптера спортивний (і не тільки) світ втратив Кобі Браянта, феноменального баскетболіста і сім'янина, батька чотирьох доньок, одна з яких загинула разом із ним.
Залишається тільки гадати, яким би міг бути баскетбольний світ зараз, якби не сталася ця трагедія. Але у фанатів кидання м'яча в кільце ніхто не відбере спогади, які "Чорна Мамаба" залишив після себе.
Саме цим сьогодні ми й займемося. Редактори сайту Чемпіон пригадали 24 події, що визначили кар'єру та життя Кобі Браянта, п'ятиразового чемпіона НБА та баскетболіста до мозку кісток.
Син баскетболіста
Те, що Кобі Браянт став саме баскетболістом, нікого не повинно дивувати, адже кидати м'яч у кільце – це в нього в крові.
Він народився в родині баскетболіста Джо Браянта, який на момент народження сина виступав у НБА за Філадельфію. Водночас мати Кобі, Памела Кокс, – сестра баскетболіста Чаббі Кокса, який також мав досвід виступів у найкращій лізі світу.
Кумедно, що наступним клубом Джо були Кліпперс, які в ті роки базувалися в Сан-Дієго. Як усім відомо, Кобі всю свою кар'єру провів у складі іншої команди з Лос-Анджелеса.
Потім у кар'єрі Джо Браянта був один сезон за Х'юстон, після чого він разом із сім'єю переїхав до Італії. Там батько Кобі виступав за чотири команди, а попрощався з баскетболом він у 1991 році після короткого періоду у французькому Мюлузі.
Дитинство в Італії привило любов до футболу
Коли Джо Браянт вирушив до Італії, Кобі було всього шість років. У Європі "Мамба" вивчив італійську та іспанську мови, якими він ще не раз скористається, щоб морально задавити європейських суперників.
Поки сімейство Браянт перебувало по той бік океану, дідусь Кобі надсилав своєму онукові записи матчів НБА, щоб той вивчав гру, яку полюбив із самого дитинства.
Але крім баскетболу у Браянта була й інша пристрасть. Цілком природно, що американцеві запав у душу головний вид спорту в Європі. Йдеться, звичайно ж, про футбол.
В Італії Кобі вчився грати з м'ячем ногами, а не руками. Саме в дитинстві він полюбив Мілан, який він продовжив підтримувати до кінця своїх днів. Згодом до "россонері" додалася любов до Барселони та Манчестер Сіті.
Конфлікт із Шакілом О`Нілом
У 1996 році склад Лейкерс поповнився майбутніми легендами баскетболу. З Орландо прийшов Шакіл О'Ніл, який протягом шести сезонів трощив усе на своєму шляху, а з Шарлотт був виміняний новачок Кобі Браянт.
Перші два сезони пройшли відносно спокійно. Відкритий конфлікт же вперше розгорівся під час локауту 1998 року, коли по ходу однієї з тренувальних ігор Шак вирішив використати треш-ток у бік Кобі, який не витримав і відповів "Дизелю". Той зі свого боку теж не витримав і відправив свій кулак в обличчя молодого одноклубника. Удар не влучив у ціль – Браянт встиг ухилитися.
Кобі був неймовірним трудоголіком, але при цьому закритим. Він мало з ким спілкувався. Шак же не так сильно покладався на тренування, до того ж любив веселитися. Але вони обидва були ще тими егоїстами, які бажали одного – перемагати. Тож їхній особистий конфлікт завжди залишався за межами майданчика, що зрештою призвело до трипіту.
Але молодий Кобі був ще тією скалкою як для О'Ніла, так і для тренера Філа Джексона, чия тактика з трикутним нападом, що будувалась довкола центрового, не подобалась Браянтові. Керівництву ЛАЛ це набридло, і воно поставило ультиматум – усі мають забути про свої образи.
І якщо Шак погодився з цією умовою, то Кобі залишився собою. Він дав інтерв'ю, в якому розкритикував одноклубника за погану форму та лінь. О'Ніл захотів вдруге спробувати зламати Кобі обличчя. Але й цього разу не вийшло. Натомість вони поговорили і саме тоді їхній конфлікт добіг кінця.
Прихід у лігу
Кобі провокували велику кар'єру, він отримав чудові звіти скаутів. Він мав лише один мінус – вік. Під час драфту баскетболісту було лише 17.
Звичайно, драфт – це 99% не про підсилення "тут і зараз", але так ризикувати ніхто не хотів. Рік тому Міннесота вибрала "школяра" Гарнетта під №1, а він за 28 хвилин у перший сезон давав лише 10 очок, хоча відгуки мав ще кращі, ніж Браянт.
Не дивно, що він упав аж до 13-го вибору. Ризикнути з ним вирішили керівники Шарлотт.
"Фіолетово-золоті" двічі переглядали його під час драфт-комбайну. Джеррі Вест побачив, що хлопчина неймовірно талановитий. Коли його обрали представники Горнетс, він відразу запропонував їм за 17-річного таланта 28-річного бігмена Владе Діваца, який за попередні 7 сезонів у джерсі Лейкерс набирав у середньому 12,6 очка та 8,6 підбирання.
Можливо, тоді такий обмін здавався божевіллям, та як показав час, навпаки, ставка зіграла. Ще й як зіграла.
Трофей у перший сезон
Кобі любив перемагати. У перший сезон юнака запросили на данк-контест.
Cуперниками були Рей Аллен, Майкл Фінлі, Кріс Карр, Боб Сура та... Дарвін Гем. Перший раунд був не дуже вдалим. Данк від 18-річного Кобі отримав лише 37 балів.
Цього вистачило, щоб пройти у фінал. Там він найкраще показав себе серед конкурентів.
Frenemy
Це слово означає, коли між двома людьми є дружба, але одночасно вони є і конкурентами.
Того ж літа до Лейкерс приєднався Шакіл О'Ніл. Можливо, перші свої роки в ліги Кобі не міг змагатися з бігменом за звання "Альфи", проте з кожним роком "дружня ворожнечість зростала".
Перші роки Браянт спокійно реагував на те, що саме Шак – центр всесвіту Лейкерс. Лідер за очками, за згадками в пресі, викликами на Матчі зірок та потраплянням до символічної збірної.
Перше чемпіонство
Все змінилося з приходом Філа Джексона. Цей фахівець майже 10 років працював з покращеною версією Кобі в обличчі Майкла Джордана.
Оскільки саме MJ23 був головним лідером його концепції "Triangle Offense", то Філу треба був схожий виконавець. І бажано не лише за набором навичок, а й той хто буде схожий за характером: егоїстичний, прискіпливий, той, для кого існує лише перемога. Молодий Браянт ідеально підходив.
Сезон 1999/00 став для Кобі проривним. Він покращив свої показники. Так, в атаці все ще домінував О'Ніл, але 1,5 перехоплення та 1,5 блок-шота в середньому за гру в плейоф показали, що цей молодий гард може бути ідеальним на двох сторонах майданчику.
Тріо Філ – Шакіл – Кобі принесло Лос-Анджелесу перший титул за 12 років.
Трипіт
Та то був лише легкий перекус було початком поїдання ліги. Під час регулярного сезону "озерні" не викладалися на всю та повністю доводили свою домінацію в іграх на виліт – 30 перемог при 5 поразках. Джексон здобув свій третій трипіт, а Кобі всерйоз почав розглядатися головним у команді.
З кожним роком підростали і його особисті показники у фінальних серіях. Та проти 30 + 15 від "Дизеля" було важко – всі MVP забирав бігмен.
Інь та Янь не порозумілися
Зрозуміло, що цей Frenemy не зміг вічно тримати рівновагу на терезах. На руку Кобі було те, що він був "голодним", а Шак, здавалося, думав, що вічно буде спочивати на лаврах.
Зайва вага, ігнорування тренувань чи запізнення на них, ролі в кінофільмах та рекламах. Це не заважало О'Нілу виходити на паркет та робити свою роботу, та максималіст Кобі цього не прощав. Він відкрито заявляв, що це демотивує та розслабляє напарників, хоч ніхто з них цього і не признає.
Замість четвертого титулу поспіль cтався виліт від Сан-Антоніо (2-4) у другому раунді. О'Ніла вдало опікав Тім Данкан. І робив це вдало. У чотирьох матчах із шести Кобі став найрезультативнішим, ще в одному вони набрали по 27 очок, і лише раз Шак став найкращим скорером.
Ні, вони не билися, не говорили прямо, що хтось із них винен. Можливо, якби соцмережі розвивалися швидше, до Чаранія того часу подарував би нам масу цікавих інсайдів.
Влітку Лейкерс посилилися Пейтоном та Мелоуном. Гадали, що Кубок Ларрі О'Браєна повернеться до Стейплз-Центру. На шляху став Детройт. Хлопці Ларрі Брауна закрили і Кобі, і Шака. Це стало квінтесенцією. Було зрозуміло: комусь треба піти. Пішов досвідченіший.
Кар'єра в Лейкерс могла закінчитися?
Достовірно відомо про два випадки, коли Кобі Браянт міг змінити команду.
По ходу сезону-2003/04 розвал Лейкерс був неминучим. "Мамба" захотів звалити з команди в Чикаго або Кліпперс, за яких раніше виступали його ідол Майкл Джордан і його батько Джо Браянт відповідно. Але Кобі залишився в Лейкерс. А ось Шакіл О''Ніл і Філ Джексон команду покинули.
Вигравши війну за владу, але залишившись наодинці, Браянт не зміг самотужки привести ЛАЛ до успіху. У наступних двох із трьох сезонів "озерники" вибували на стадії ще першого раунду плейоф, а в сезоні-2004/05 вони взагалі не змогли потрапити в постсезон.
Ці три роки провалів призвели до того, що Кобі запросив обмін. Був варіант з обміном у Клівленд на 22-річного ЛеБрона Джеймса, на який так і не зважився фронт-офіс Кавс. Від трейда в Чикаго відмовився сам Браянт, якому не сподобався розмін на Луола Денга, як і перехід у Детройт.
Але влітку 2022 року стало відомо, що Кобі міг об'єднатися з Дірком Новіцкі в Далласі. Марк К'юбан розповів історію, як йому зателефонував власник Лейкерс доктор Джеррі Басс і повідомив, що каліфорнійцям доведеться розстатися з Браянтом.
Клуби обговорювали варіанти трейда, до якого, до слова, так і не дійшло – тодішній генменеджер ЛАЛ Мітч Капчак переконав Браянта залишитися в Лос-Анджелесі.
Темні роки, де він промінь надії
Та пішов Шакіл. Часи для Лейкерс почалися не найкращі. Воно і не дивно, якщо в тебе стартери Кріс Мім та Смуш Паркер.
Та Кобі засяяв. Купа особистих рекордів. Найбільш легендарним вийшов матч проти Торонто. У кіберспорті є таке поняття "в соло". 22 січня 2006 року він дійсно сам подарував вболівальникам перемогу. 81 очко це досі найкращий результат після легендарних 100 від Вілта Чемберлена.
Загалом у сезоні-2005/2006 Кобі набирав у середньому 35,4 очки. Результативність з того часу матчів НБА зросла відсотків на 20, але лише Хардену вдався сезон із ще кращим набором очок – 36,1 за чемпіонат-2018/19.
Багато хто вважає, що 45 перемог із таким ростером могло і вистачити йому для звання MVP, але нагорода другий рік поспіль дісталася Стіву Нешу.
Зміна номеру
Та той рік показав, що Кобі тепер не тільки обличчя команди, а і всієї ліги. Мінятися він не збирався, проте епохальна метафора відбулася.
Замість звичного №8 на джерсі влітку він перейшов на №24. І ні, це не було щось типу "я наступник Джордана". Кобі просто взяв той номер, під яким ще грав з малечку в школі Ловер Меріон.
Не можна сказати, що він повністю відмовився від вісімки. Правила ФІБА раніше змушували брати номері від 1 до 12, тому на Олімпійських іграх 2008 та 2012 року він грав під знаковою для себе цифрою 8.
Розумні ходи, вдалі вибори на драфті повернули Лейкерс до списку контендерів. Не збавляв обертів і Кобі. Та у кожного Бетмена має бути свій Робін. Ламар Одом старався, але не той рівень.
Перед дедлайном Лейкерс віддали Кваме Брауна, Джаваріса Кріттентона, Аарона Макі за іспанську зірку Мемфіса Пау Газоля. Здивуєтеся, що так мало? Так це не все. Франшиза з Теннесі також отримала права на піки першого раунду 2008 та 2010 років і, найголовніше, Марка Газоля. Так, молодший брат Пау грав у той час ще в Європі, але Лейкерс володіли першочерговим правом на його підписання.
Газоль-молодший невдовзі переїде до Гріззліс, де напише свою, не менш знакову історію, ніж брат.
Браянт отримав у допомогу чудового бігмена, який може і влучити, і підібрати, і відзахищатися. "Озерні" дійшли до фіналу, але Біг-3 Пірс–Гарнетт–Аллен у свій перший рік були просто нестримні – 4:2 і 131:92 в останньому матчі серії.
Два титули поспіль, помста Бостону і перемога в заочній суперечці з Шаком
Залишившись у Місті Ангелів, Браянт взявся робити те, що у нього виходило найкраще – закидати м'яч у кільце. А взимку 2008 року фронт-офіс все-таки привів допомогу в особі Пау Газоля. Їхній тандем став новою силою в НБА, яка в першому ж поході в постсезон вивела Лейкерс у Фінал, де вони поступилися суперкоманді Бостона з Гарнеттом, Пірсом, Рондо та Алленом.
Але, як виявилося, для "пурпурно-золотих" це було лише розминкою перед трирічним забігом у фінальну серію. Спочатку в 2009 році вони в п'яти матчах здолали Орландо Двайта Говарда.
До речі, саме після другого матчу фінальної серії з Меджик 2009 року Кобі видав одну зі своїх найзнаменитіших фраз "Чому радіти? Робота не закінчена".
А рік по тому Браянт і Газоль помстилися Селтікс, взявши реванш за поразку 2008 року. В обох Фіналах Браянта визнавали MVP.
І як же тут не згадати, що Кобі завоював свою п'яту "гайку", на одну більше, ніж було в Шакіла, який свій єдиний титул поза Лос-Анджелесом взяв із Маямі 2006 року. Ще одна маленька перемога на рахунку "Мамби".
Смішно, що вже після завершення кар'єри Браянт і О'Ніл записали розмову, в якій вони обговорили цей момент. Шакіл зізнався, що він рвав і метав, коли Кобі став п'ятиразовим.
Погоня за шостим титулом призвела до катастрофи
Але на п'ятому титулі голод Браянта не завершився, він хотів ушосте стати чемпіоном, щоб зрівнятися з Джорданом. Але все пішло зовсім не за його планом.
Сказати, що далі був справжнісінький провал – нічого не сказати.
Спочатку ЛАЛ не змогли піти за ще одним тріпітом, відлетівши в 2011 році у другому раунді від майбутнього чемпіона в особі Далласа 0-4. Потім через рік у все тому ж другому раунді (цього разу в п'яти матчах) програли майбутньому фіналісту, молодій і талановитій Оклахомі.
Такі результати змусили фронт-офіс діяти, і діяти рішуче. Тож перед стартом сезону-2012/13 склад поповнили... 38-річний дворазовий MVP Стів Неш і Двайт Говард, який вже мав проблеми зі спиною і вже був скандалістом.
Ось тільки таке посилення на практиці не принесло нічого, крім розчарування. Неш пропустив 32 матчі регулярки, Газоль – 33, а Лейкерс уперше за 34 роки стартували з 0-3. До того ж, 18 лютого 2013 року помер Джеррі Басс, що також мало певний вплив на команду.
У підсумку колектив під керівництвом Майка Д'Ентоні сяк-так фінішував сьомим на Заході і безславно відлетів у першому раунді від Сан-Антоніо 0-4.
Але незадовго до цього сталася подія, після якої кар'єра Кобі Браянта вже ніколи не була такою, як раніше...
Трагедія матчу з Голден Стейт
13 квітня 2013 року. Гра проти Ворріорз. Рахунок 71:78 на користь "воїнів" за 06:04 до кінця третьої чверті. Брайнт іде в прохід під кільце, розвертається і робить рваний неточний кидок. Суддя призначає штрафні, але вся увага прикута до Кобі, який, кульгаючи, побіг на свою половину майданчика. Зупинився. Закульгав. Знову зупинився.
Він ще з'явиться на майданчику в тому матчі, але знову впаде на паркет. Виконає два штрафних і піде під оплески Стейплс Центру.
Ще ніхто не знав напевно, але коментатор матчу припустив, що це може бути порване ахіллове сухожилля. Він одразу ж сказав: "Мені не варто так говорити. Травма стопи", але він мав рацію на всі 100%.
Наступного дня "Мамбу" прооперували, і він повернеться в гру тільки в грудні. Як багато хто припускає, ця травма стала наслідком надмірних навантажень. На момент доленосного ахіла Кобі грав сьому чверть поспіль, він проводив на майданчику не менше 40 хвилин у семи матчах поспіль. 34-річний Браянт проводив у середньому найбільше хвилин (38,6) за останні шість років, і тільки новачок Портленда Деміан Ліллард грав більше.
Як було сказано раніше, Кобі вже не був колишнім. Наступні два сезони він не міг нормально грати, то борючись із коліном, то з плечем. Сезон-2015/16 став для нього фінальним у НБА і пішов він із баскетболу так, як міг піти тільки він один.
60 очок і овації залу, партнерів, суперників
Вік і наслідки травми давали знати про себе. Це вже був не той мисливець, який влучав після агресивного проходу, або після свого легендарного фейдевея.
Всі знали, що після регулярки Кобі повісить кросівки, тому його матчі мали ажіотаж, що на домашньому паркеті, що в гостях.
У його останньому сезоні Лейкерс здобули лише 17 перемог, але в головному матчі того кризового року партнери не підвели. Віддячив їм і Браянт.
60 очок. Так з баскетболом не прощався ніхто. Звичайно, деякі кидки можна було і не робити, але там де стояв вибір пас чи кинути самому Кобі у більшості випадків обирав другий варіант.
"Мені сподобалося, як він пішов. На мій погляд, це було ідеально", — сказав після гри тодішній наставник клубу Байрона Скотта.
Ціна на квитки на гру сягала неймовірних 55 тисяч доларів. Ба більше, з матчу продавали навіть повітря за 20 тисяч.
Кар'єра у збірній: добре, але могло бути краще
Кар'єра Кобі у збірній США була такою ж переможною, як і його клубна. Хоча вона могла бути в рази успішнішою, ніж виявилася на ділі.
Спочатку він відмовився їхати на Олімпіаду-2000. Але зрозуміти його можна і потрібно – у міжсезоння в нього було весілля. Але потім Браянт відмовився їхати на чемпіонат світу-2002. А через звинувачення у зґвалтуванні він не поїхав на Олімпіаду-2004. "Мамба" заявив про готовність зіграти на ЧС-2006, але в справу втрутилася операція на коліні.
У підсумку кар'єра в збірній для Браянта по суті розпочалася в 2007 році, коли США виграли чемпіонат Америки і кваліфікувалися на Олімпійські ігри 2008 року. У фіналі американці обіграли Іспанію 118:107, а Кобі виграв своє перше міжнародне "золото".
Ікона Лейкерс повернулася до збірної 2012 року, щоб взяти своє друге олімпійське "золото" і завершити кар'єру. У трьох турнірах Браянт виграв усі 26 матчів, у яких брав участь. Круто? Так. Чи могло бути ще крутіше? Безумовно.
Сьогодні брат, а завтра – суперник: Пау Газоль і Олімпіада-2008
Перед стартом четвертого матчу групового етапу ОІ-2008 проти Іспанії Кобі Браянта запитали щодо Пау Газоля.
"Ми як брати. Ми дуже близькі. І я дуже щасливий за нього, що він добре грає. Так, ми дуже близькі, так що трохи складно грати проти нього", – сказав Кобі.
Перед грою Браянт відвідав Газоля та інших іспанців. Пау вважає, що таким чином Кобі хотів змусити свого одноклубника розслабитися. І, як виявилося, це було частиною плану "Мамби".
"Він хотів задати тон грі. Він сказав: "Я пройду бл**ть крізь Пау", – повідав ЛеБрон про слова Браянта.
Гравці американської команди не повірили словам Кобі, вважаючи, що він жартує. А їм варто було йому повірити. Бо те, що сталося на самому початку поєдинку, справді шокувало як Газоля, так і гравців, мабуть, обох збірних.
Коли під час атаки Іспанії Газоль поставив заслон, Браянт без задніх думок зніс того з ніг, забувши про те, що Пау – його одноклубник і хороший друг.
Ефект був блискучий: США виграли той матч 119:82, перервавши безпрограшну серію чинних на той момент чемпіонів світу.
Великий гравець, який знищував одноклубників
Факт того, що Кобі Браянт був одним із найвидатніших в історії баскетболістів, мало хто стане заперечувати. У найкращий день, яких було доволі багато, ніхто не міг зупинити "Чорну Мамбу", а його тандем із Шакілом О'Нілом не просто так вважається одним із найкращих за всю історію НБА.
Але наскільки він був великим гравцем, настільки жахливим він був для одноклубників під час тренувань.
У молодості він мало спілкувався з партнерами по команді, з часом частенько перетягував на себе ковдру, проявляючи свою егоїстичну сторону, після чого критикував інших гравців за слабку самовіддачу.
З роками цього ставало менше, але Кобі залишався Кобі, який постійно бажав довести, що він альфа в домі Лейкерс. Існують історії, коли він доводив одноклубників до сліз, а деякі тренери відмовлялися від роботи в Лос-Анджелесі саме через нього.
Водночас не можна не визнати, що така поведінка Браянта була викликана лише бажанням перемагати і бути найкращим завжди і в усьому. Того ж він вимагав і від інших.
Кобі хотів, щоб усі гравці Лейкерс відповідали високому стандарту франшизи, який він задавав. І якщо ти був працьовитим, викладався на тренуваннях, віддавав усього себе, Браянт приймав тебе, ти ставав для нього своїм. Решту ж він зневажав, і такі баскетболісти затримувалися в Лос-Анджелесі ненадовго. Наскільки такі методи виховання були виправдані, нехай кожен вирішує для себе сам.
Звинувачення у зґвалтуванні
Окрім булінгу в бік одноклубників були справи і гірше. У червні 2003 року 19-річна працівниця готелю в Колорадо звинуватила Браянта у сексуальному насильстві. За її словами, інцидент стався в готелі, де Кобі зупинився перед медичною процедурою на коліні.
Кобі спочатку відкидав звинувачення. Згодом дівчина пройшла провірку та медичні аналізи, які довели, що секс був. Погодився з цим і Браянт, але заявляв, що це було за обопільною згодою.
Були чутки, що Ванесса Браянт, яка в той час була вагітна первістком хотіла подати на розлучення, та їхній шлюб вистояв. Згодом у них народилося ще три доньки.
Справу вдалося залагодити лише в 2005 році. Умови угоди не розголошувалися, але зірка НБА публічно приніс вибачення.
Походження "Менталітету Мамби" або до чого тут Тарантіно
У цьому випадку ідеально підходить фраза "Геніальне відсилає до великого".
У середині 2000-х Кобі Браянт дав собі прізвисько "Чорна Мамба", надихнувшись витвором Квентіна Тарантіно "Убити Біла" – у фільмі у персонажа Уми Турман було таке прізвисько.
Браянт хотів, щоб його баскетбольні навички імітували здатність однойменної змії "наносити удари з 99% точністю на максимальній швидкості, у швидкій послідовності".
А незабаром відбулося народження терміна "Менталітет Мамби", який характеризував трудову етику та неймовірну, а часом шалену самовіддачу Кобі.
Інша частина Кобі
Певно, його frenemy Шакіл О'Ніл збудував кращу кар'єру на іншому майданчику - знімальному. Та Браянт також мав досвід акторства: епізодичні появи у сіткомах, фільмі "Teddy`s Home" з Марком Волбергом, згадка в легендарних "Сімпсонах".
Найбільшу популярність йому принесла реклама у чипсах, де його напарником став Ліонель Мессі.
Але Кобі має навіть "Оскар". Короткометражний анімаційний фільм "Dear basketball" отримав нагороду в 2018 році. Це була адаптація листа Кобі Браянта, який він написав у 2015 році, оголошуючи про завершення кар'єри. Він виступив сценаристом та озвучив його.
Кобі Браянт та Україна
Ні, на жаль, у нашій країні він так і не побував, хоча були обіцянки. Не грав і проти збірної.
Але цілих шість сезонів з ним пліч опліч грав Станіслав Медведенко. Вони виграли три титули, а сам "Слава" відмічав, що грати з Кобі було тиском, оскільки він завжди вимагав максимуму, але і привілеєм, оскільки такі лідери рідко з'являються на світ.
"Так, у мене були з ним сутички. До бійок справа не дійшла. А потім, як це часто бува, ми з ним подружилися", – говорив Медведенко в інтерв'ю Чемпіону.
День, коли плакав баскетбол
Завершувати цей матеріал ми будемо тим, що і стало його причиною.
26 січня 2020 року світ буквально приголомшила новина про авіакатастрофу гелікоптера біля Калабасаса, міста неподалік від Лос-Анджелеса.
Ця трагедія забрала життя всіх 9 осіб, які перебували на борту: одного пілота і вісьмох пасажирів, одним з яких був Кобі Браянт. Разом із ним загинула його донька Джанна, тренер баскетбольної команди Orange Coast College Джон Альтобеллі, його дружина з 14-річною донькою, а також 13-річна баскетболістка команди Браянта з мамою та помічниця "Мамби".
Під час польоту гелікоптер опинився в тумані та врізався у схил гори. Точна причина аварії гелікоптера була невідомою, оскільки він не був обладнаний "чорною скринькою". Через рік винним у катастрофі визнали пілота, який порушив державні стандарти польоту, пролетівши крізь хмари.
Публічна церемонія прощання з Кобі та Джанною пройшла 24 лютого (24 і 2 – їхні ігрові номери). Згодом клуби, баскетболісти та інші знаменитості віддавали шану "Мамбі" і його доньці, а в 2024 роцы Лейкерс відкрили перед домашньою ареною два пам'ятники, на одному з яких зображені Кобі та Джанна.
Були також пропозиції змінити логотип з образом Джеррі Веста на інший з образом Браянта, але ця пропозиція залишилася на рівні розмов.