Джерело - tribuna.com.
Перша ракетка України Ангеліна Калініна відреагувала на вторгнення росії в Україну.
Про це розповіла сама тенісистка в ефірі The Functional Tennis Podcast.
"Я досі не можу повірити, навіть зараз, що цей кошмар продовжується вже 4 місяці. 17 лютого ми з чоловіком поїхали до Дохи, тобто через тиждень буде 17 червня та 4 місяці, як ми були в Україні востаннє.
Так, я буквально подорожую з турніру на турнір, я справді практично живу в Турі. До цього я жила в Україні, у Києві завжди тренувалася. Зараз я не знаю, що сказати про свою тренувальну базу.
Поки ми не можемо повністю зрозуміти, що робити, ми ще обговорюємо наші плани. Поки що я шукаю можливості, як і з ким тренуватися і як жити в принципі.
І я практично впевнена, що я не одна така. Поки що все так працює в мене, я не знаю, як в інших, але я впевнена, що багато хто перебуває в такій же ситуації.
Дякувати богу, я можу брати участь у найбільших турнірах, де розігрується найбільше очок, де є більше можливостей і тоді я маю можливість підніматися в рейтингу.
Сподіваюся, що зможу вдосконалюватися і ставати кращою як гравець. Прогрес у рейтингу та на турнірах також дозволяє мені заробляти.
Я допомагаю багатьом своїм родичам. Мої бабуся та дідусь живуть на окупованій території. Їм дуже важко виїхати. Особливо у фінансовому плані. Я надсилаю гроші батькам, а вони передають їх їм. Так, не така вже позитивна історія.
Вони просто живуть одним днем. Там дуже багато російських солдатів, ракет, військової техніки, буквально за їхнім будинком. Отак вони й живуть. Так, це лячно. Нема слів, щоб описати, що вони відчувають.
Мої батьки та мій брат зараз у Києві. Коли війна почалася, вони ледве поїхали з Ірпеня, там всюди обстрілювали. 2 місяці вони мешкали там, де практично не було ні води, ні газу, ні опалення. Просто намагалися вижити, бо там нічого не було.
Нині вони у столиці. Сьогодні може бути гарний день, а завтра – все може заново розпочатися. Усі живуть на сумках, усі в очікуванні. Сьогодні все добре, а завтра ми не знаємо. Так і живуть, так і я живу, бо весь час на зв’язку. Для всіх це божевілля, – сказала Калініна.
