Головне

Історія дня. У 13 років він боровся з жінками, а зараз став чемпіоном Європи

До звитяги Василя Михайлова українці не вигравали чемпіонати Європи з вільної боротьби протягом 10 років.
19.05.2023 18:22 Максим Розенко 1580 0
Історія дня. У 13 років він боровся з жінками, а зараз став чемпіоном Європи

Джерело - Чемпіон.

У Львові на велотреку СКА відбувся чемпіонат України з трьох видів боротьби. Змагання такого рівня і такого масштабу місто Лева прийняло вперше. Серед титулованих спортсменів у Львові змагався уродженець селища Тарутине Одеської області Василь Михайлов. Після перемоги на чемпіонаті Європи, до слова першої для України за останні десять років, він став чемпіоном України з вільної боротьби у ваговій категорії до 86 кг. Що цікаво, золото для України у Загребі Василь здобув у категорії до 79 кг. Після завершення змагань у Львові Василь Михайлов поспілкувався з журналістом Kamp-Sport.

Василю, які сутички були найскладнішими? 

Думаю, що кожна сутичка була складна по-своєму. Коли була сутичка за вихід у фінал, я поступався на першій хвилині з рахунком 0:6 (Валентину Бабію з Київської області – авт.). Тоді довелося зібрати всі сили і зробити, щоб цей поєдинок завершився достроково. Вважаю, що в цій сутичці мені вдалося зібратися і бути врівноваженим.

Золото на чемпіонаті Європи у Загребі Ви здобули у ваговій категорії до 79 кг, а на чемпіонаті України перемогли у категорії до 86 кг. Де Вам змагатися найкомфортніше? 

Вважаю, що моя вага 79 кг. Тут мені комфортно. У категорії 86 кг виступаю доволі рідко. Чемпіонат України був лише другим моїм стартом, де я виступав у цій вазі. Це олімпійська категорія і цей крок, мабуть, є вимушеним. Цей рік є олімпійським, тому хочу на чемпіонаті світу завоювати ліцензію для України у цій вазі. Це мої плани, а як воно буде, не знає ніхто…

 Сподіваюся, що на чемпіонаті світу в Сербії, яка має відбутися на початку вересня, не буде росіян і білорусів, і наша команда зможе там виступити. Звісно, буде дуже погано, якщо ми не будемо виступати на чемпіонаті світу. Життя спортсмена надто коротке, але я готовий пожертвувати Олімпійськими Іграми, незважаючи на роки праці на тренуваннях. Моя позиція проста: якщо ми будемо виступати разом з представниками країни агресора, люди будуть думати, що в нас в країні усе добре. Багато хто подумає, що у нас немає ніякої війни, мовляв людей не вбивають і країну не знищують. Зважаючи на це, я готовий пожертвувати Олімпійськими іграми, але у мене є великі сподівання, що ні росіян, ні білорусів там не буде.

Чекаємо росіян в Олімпійській збірній біженців МОК

Згадаємо чемпіонат Європи, де ви виграли золоту медаль у ваговій категорії до 79 кг. Для вас це найбільше спортивне досягнення у кар’єрі? 

Ні. Кожен успіх цінний по-своєму. У спорті я уже 20 років. Були успіхи на юнацькому, кадетському, молодіжному та дорослому рівнях. Якщо говорити про дорослий спорт, то в мене була ще бронзова медаль на Кубку світу в Бєлграді і також бронза на чемпіонаті світу також в тому ж таки Бєлграді.

Наскільки ви задоволені своїм виступом на чемпіонаті Європи в Хорватії? 

Золото – це успіх. В нашому виді спорту у чоловічих змаганнях 10 років не було такої медалі на чемпіонаті Європи. Приємно, що я повторив це досягнення. Переможців не судять (сміється). Звісно, були свої моменти та помилки, особливо у фіналі. Розумів, що тут велика відповідальність, але свою справу, вважаю, я виконав.

Ви дійсно колись спарингували з дівчатами, зокрема з Іриною Мерлені та Марією Стаднік?

Так, було таке. Мені було 13. Через рік у Варшаві я виграв чемпіонат Європи серед кадетів у ваговій категорії до 42 кг. Тоді Володимир Євонов періодично брав мене на збори, де я допомагав тренувати Іру Мерлені та Марію Стаднік. Думаю, це було класно з обох сторін. Ірина Мерлені уже тоді була олімпійською чемпіонкою, а Марія Стаднік - бронзовою призеркою Олімпійських Ігор. Пригадую, спарингував також з Олександрою Когут зі Львова, яка також добилася значних успіхів на міжнародній арені, ставши чемпіонкою світу. (Марія Стаднік багато років виступає за збірну Азербайджану - Авт.).

Історія дня: як українця нахабно засудили в сутичці з росіянином на Олімпіаді

У вас в домашньому музеї бракує тільки однієї медалі – олімпійської.

Так, це моя мета. У мене є всі медалі: кадети, юніори, молодь, дорослі, а от олімпійської бракує.

Чи бачите себе тренером після завершення професійної кар’єри? 

Так. Періодично я приходжу в спортзали, де проводжу майстер-класи. Це і в Одесі, і в рідному селищі Тарутине.

Діти знають хто такий Василь Михайлов? 

Так. Коли приїжджаю в Тарутине, також треную дітей по можливості, однак сьогодні часу катастрофічно бракує. Дуже багато тренувань. Вдома, де мешкають мої батьки, буваю рідко: або раз в півроку, або раз на три місяці.

✅ Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб завжди бути в курсі головних подій зі світу спорту!

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua

Коментарі ()