Чекаємо росіян в Олімпійській збірній біженців МОК

Совецьку росію не допустили до участі в VІІ Олімпійських іграх-1920 в Антверпені через розв’язану російсько-польську війну

23 червня 2024 року МОК буде відзначати своє 130-річчя. За цей час організація пройшла чималий шлях, повністю монополізував олімпійський рух та став одним з ключових інструментів глобальної політики. Доходи МОК зараз вимірюються мільярдами доларів, серед спонсорів організації - найбільші світові бренди. При цьому керівництво МОК часто-густо робить заяви, які важко зрозуміти. Томас Бах, який з 2013 року займає посаду президента організації, наполегливо виступає проти усунення російських спортсменів від участі в Олімпійських іграх через військову агресії росії в Україні. Мовляй, спортсмени не повинні страждати через політиків. Таку “політичну нейтральність” МОК демонструє далеко не вперше.

Скільки разів покарали Німеччину

В 1916 році VІ літні Олімпійські ігри повинні були відбутися в Берліні. Рішення було ухвалено МОК 27 травня 1912 року. В столиці Німецької імперії навіть встигли побудувати 16-тисячний стадіон. Але влітку 1914 року почалася І Світова війна. МОК, який на той час очолював француз П’єр де Кубертен, відредагував на це не відразу. В перші місяці запеклих боїв багатьом здавалося, що війна не буде тривати довго і Олімпіаду вдастся провести. Можливо, навіть в Берліні. Але, як ми знаємо з історії, І Світова закінчилася в листопаді 1918 року. Олімпійські ігри в Берліні були скасовані і від них залишився лише порядковий номер (на літніх Олімпійських іграх номера лишаються навіть на скасованих турнірах).

VІІ літні Олімпійські ігри-1920 пройшли в бельгійському Антверпені. Веймарська республіка (тогочасна назва Німеччини) отримала олімпійський бан разом зі своїми союзниками (Угорщина, Австрія, Туреччина і Болгарія) по І Світовій війні (привіт білорусам). До них приєдналася і совецька росія (СРСР країна почала називатися в 1922 році) за розв’язану напередодні польсько-російську війну. МОК просто проігнорував заявку від неї на участь в Іграх 8 атлетів.

Не було Німеччини і на VІІІ Олімпійських іграх у Парижі-1924. Підкреслимо: Німеччину, яку було визнано винною в розв’язанні І Світовій війні, спочатку лишили права проводити Ігри-1916, а після закінчення війни дали бан ще на 8 років (два олімпійських турніри).

Хоча з часом МОК змінив відношення до Веймарської республики (нагадаю, нацисти прийдуть до влади в Німеччині в 1933 році). Німці виступили на зимовій та літній Олімпіадах-1928, Іграх-1932 і вже при нацистському режимі приймали Олімпіади-1936. Зимову Третій Рейх провів з 6 по 16 лютого 1936 року в Гарміш-Партенкірхен, літню з 1 по 16 серпня 1936 року в Берліні. Наступної Олімпіади світові довелося чекати довгих 12 років. На заваді стала ІІ Світова війна.

Ще до її початку проведення V зимових Олімпійськіх ігор-1940 МОК вирішив надати Японії. Турнір повинен був пройти в місті Саппоро. Після того, як в 1937 році Японія напала на Китай, її позбавили цього права. Спочатку Ігри були перенесені в швейцарський Санкт-Моріц, але через розбіжності між швейцарським спортивним комітетом та МОК турнір довелося ще раз переносити. Змагання повинні були пройти … знов в німецькому Гарміш-Партенкірхен.

Ганебна поведінка МОК яскраво проявилася після початку ІІ Світової війни. Навіть після того, як Третій рейх окупував Польщу, Міжнародний олімпійський комітет не ініціював дій по перенесенню або скасуванню Ігр у Гарміш-Партенкірхені. Олімпіада була скасовано лише 24 листопада 1939 року по ініціативі… Третього рейху, який звинуватив Великобританію та Францію у відмові від мирних переговорів. Вам ця лінія поведінки Третього рейху зараз нікого не нагадує?

При цьому МОК деякий час ще розглядав можливість замінити Гарміш-Партенкірхен Гельсінкі і провести зимову Олімпіаду в Фінляндії. Але в листопаді 1939 року прийняв остаточне рішення щодо скасування Ігр. У будь-якому разі Гельсінки б не мали можливості прийняти Ігри, адже 30 листопада 1939 року Фінляндія зазнала ганебного агресивного нападу від Совецького Союзу. Совецькі літаки бомбардували мирний Гельсінкі, совецько-фінська війна закінчилася лише 12 березня 1940 року.

Були скасовані як зимові, так і літні Ігри, які також були повинні пройти в Гельсінкі з 20 липня по 4 серпня 1940 року. Причому спочатку ХІІ літні Олімпійські ігри повинні були відбутися в Токіо з 21 вересня по 6 жовтня. Але після нападу Японії на Китай МОК забрав у “Країни сонця, що сходить” проведення і зимової, і літньої Олімпіади.

У червні 1939 року право провести зимову Олімпіаду-1944 виграла Італія. Змагання повинні були відбутися в Кортіна-д’Ампеццо. МОК скасував Ігри тільки в 1941 році, на третій рік ІІ Світової війни.

Після закінчення ІІ Світової війни Німеччина та Японія не були запрошені на зимові Ігри і Санкт-Моріц-1948 та літню Олімпіаду в Лондоні-1948.

Розквіт мілітаризму та резолюція ООН

Які тенденції ми бачимо? Країни-агресори напередодні війн традиційно подають заявки на проведення Олімпійських ігор. Це Німеччина-1916 та 1936, Японія-1940, Італія-1944 та росія-2014. Навіть Біларусь в 2019 році прийняла в Мінську Європейські ігри (масштаб країни не дозволяє замахнутися на Олімпіаду). В період розквіту мілітаризму ці тоталітарні країни роблять спроби підняти свій авторитет у світі через проведення глобальних спортивних турнірів. Невже це не розуміє теперішнє керівництво МОК на чолі з Томасом Бахом?

"Допуск росіян та білорусів до Олімпійських ігор ґрунтується на резолюції ООН про боротьбу з дискримінацією в олімпійському русі", - підкреслює президент МОК, закликаючи всіх до конструктивного діалогу.

Але ж є чудова можливість дотримуватися резолюції ООН про боротьбу з дискримінацією. Якщо російські спортсмени засуджують криваву війну, яку ганебно розпочало керівництво їх країни, їм потрібно виїхати з росії, отримати статус біженців ООН, разом з яким і шанс виступити за Олімпійську збірну біженців МОК. Ця команда фінансується МОК (отримує олімпійські стіпендії) і приймає участь в Іграх починаючи з Ріо-де-Жанейро-2016. Цей проект Томас Бах підтримує особисто і разом з МОК позиціонує як символ надії для біженців по всьому світу і спробу привернути увагу до міжнародної проблеми біженців. 8 мільйонів українських біженців, які вимушено покинули рідну країну через війну, навряд чи будуть заперечувати проти такого кроку.

Максим Розенко, Чемпіон