Єфремова: У сутичці з росіянкою боролася за всю Україну
17-річна Марія Єфремова найближчим часом в складі жіночої збірної України з боротьби виступить на чемпіонаті Європи серед дорослих в румунському Бухаресті.
Марія розповіла про свою готовність до дебюту на дорослому Євро, оцінила виступи на юніорських чемпіонатах Європи та світу в 2023-му.
- Маріє, зовсім скоро ти виступиш на чемпіонаті Європи. Які в тебе очікування та налаштування на прийдешній Євро?
Для мене це буде перший дорослий чемпіонат Європи, тож з нетерпінням чекаю на старт турніру. Серйозно налаштована здобути золоту медаль. Буду дуже старатися, щоб досягти такого результату. Вважаю себе готовою до Євро й зовсім скоро покажу всім, на що я здатна.
Як би ти оцінила зараз свою форму?
На сьогодні почуваюсь в хорошій формі. Нещодавно виступила на рейтинговому турнірі в Хорватії, де програла в другій сутичці. Трохи не вдалося добре налаштувати себе в моральному плані до дорослих змагань. Але я здобула потрібний досвід і на чемпіонат Європи буду готовою на максимум.
Наскільки сильна конкуренція між українками в твоїй ваговій категорії?
В категорії 53 кг виступає багато сильних і досвідчених борчинь. Важливо докладати чималих зусиль, щоб бути серед найсильніших
Оціни 2023-й рік особисто для себе в змагальному плані. Ти стала чемпіонкою Європи та віцечемпіонкою світу U-20…
Цей рік був дуже важким для мене, адже я вперше боролася на міжнародних змаганнях U-20. Багато працювала над собою, постійно морально налаштовувалась до кожної сутички. Майже всі суперниці були старшими за мене, відповідно вони мали кращий досвід в змагальному плані. Тому я мала набагато більше готуватись. Дуже рада, що змогла стати чемпіонкою Європи і вийти у фінал світової першості.
Чи задоволена "сріблом" чемпіонату світу U-20? Чи вірила, що тобі вийде досягти такого результату в 17 років?
Звичайно, хотіла після "золота" чемпіонату Європи повторити успіх на чемпіонаті світу. Не скажу, що повністю задоволена срібною медаллю. Вже після змагань ми з тренерами розуміли, що я мала всі шанси показати себе краще у фіналі. Проте, це потрібний досвід. Я стала лише більше працювати над собою.
Чи багато аналізувала сутичку проти представниці Індії Антім Антім, з якою боролась у фіналі?
Так, я мабуть більше п’яти разів передивилась цю сутичку. Побачила ті помилки, яких припустилась. Разом з тренерами зробили хороший аналіз і зробили багато висновків.
Яке в тебе ставлення до допуску росіян і що відчуваєш, коли бачиш їх на змаганнях? Оскільки ти з Бахмуту, для тебе потенційні сутички з росіянами будуть найбільш принциповими?
Я розпочинала змагання в Загребі з сутички проти росіянки. Виходила на килим дуже злою всередині. Чесно кажучи, не хотіла боротись проти неї, але все-таки розуміла, що необхідно йти та перемагати. Я відчувала, що борюся за своє рідне місто та за всю Україну. Таке налаштування дозволило мені виграти сутичку.
Розкажи, як ти розпочала свій шлях у боротьбі, чому вирішила обрати саме цей вид спорту?
Можна сказати, що в мене борцівська сім’я. Мої тренери це мій тато і дядько – Андрій і Максим Єфремови. Зацікавилась боротьбою одразу після того, як навчилась ходити. Завжди приходила подивитись на тренування, хотіла також боротись, а потім вже спробувала свої сили в цьому виді спорту.
На жаль, через повномасштабну війну, ти не можеш проживати й тренуватись у Бахмуті, який зруйнований російськими окупантами. Де ти живеш і готуєшся до змагань зараз?
Протягом п’ятнадцяти років я жила в Бахмуті. З рідним містом завжди будуть тільки теплі спогади. Маю надію, що найближчим часом Бахмут стане вільним і зможу повернутись у відбудоване місто. Тренуюся в Конча-Заспі, а проживаю зараз в Полтаві. Наразі ми не маємо дому, живемо в гуртожитку. Хочемо спробувати купити якусь квартиру, але на сьогодні це дуже дорого.
Обіцяю всім вболівальникам показати себе якнайкраще!