Мессі зламає інтернет своєю перемогою на ЧС-2022: думка спортивних журналістів про Мундіаль у Катарі - Частина ІІ

Напередодні ми опублікували першу частину матеріалу, в якому відомі українські спортивні журналісти та коментатори відповіли на чотири запитання про прийдешній Мундіаль та їхні очікування від турніру. До вашої уваги друга частина.

1. Хто фаворит ЧС-2022 (може, спрогнозуєте чемпіона) та чому? Хто з грандів може провалитися (причини)?

Роберто Моралес (коментатор MEGOGO та співведучий Ютуб-шоу ТаТоТаке)

- Ігрові та кадрові фаворити, як на мене, це Франція, Іспанія, Бразилія. Частково - Португалія і Аргентина. Мій особистий фаворит - Бразилія. Розумію, що така позиція виглядає як педалювання мого улюбленого бразильського футболу. Але, ні. Селесао має дуже хороший склад і великий варіативний підбір атакувальних футболістів.

Разом із тим її тренер Тіте дуже довгий час вважався жорстким прагматиком. Він пройшов свій шлях еволюції з цією командою і нині він багато віддає на атаку. Його довіра дідуганам Тьяго Сілві та Дані Алвесу зовсім не виглядає як шаманський ритуал, вони не лише приклад для інших, вони дивним чином ще добре грають. Тренер мав успіхи та невдачі з цією командою, тому зараз або він візьме трофей, або на Бразилію чекають часи змін і, можливо, затяжні.

На провал може претендувати Франція. Парадоксально, адже це ледь не найкраща команда за підбором гравців. "Ледь не" я вставив лише через травми низки майстрів, інакше вони б були беззаперечно найкращими у цьому показнику. У них культовий і серйозний тренер. Проте федерація вже не раз толерувала дуже сумнівні конфлікти всередині збірної. Ось це й насторожує. Франція, якщо програє, то я впевнений, що це трапиться за межами футбольного поля. Категорично не вірю в Англію, адже футбол циклічний вид спорту – повторюючи одну й ту саму дію, ти ніколи не досягнеш однакових результатів. Саутгейт же застряг у своїй парадигмі.

Вадим Скічко (коментатор MEGOGO)

- Для мене фаворитами є дві збірні з Південної Америки: Аргентина та Бразилія. Ризикну передбачити, що Ліонель Мессі зламає інтернет своєю перемогою на ЧС. Як на мене, аргентинці нині надзвичайно сильні - Мессі, Ді Марія, Гомес, Дібала, Лаутаро... Мене переконала їхня перемога на Копа Америка, а також робота Ліонеля Скалоні. Нехай в Аргентини непроста група, а також ймовірна Франція вже на першій стадії плей-оф, я все одно вважаю, що саме за таких умов гартуються справжні чемпіони.

Щодо грандів, які можуть провалитися, то виділю дві збірні: Францію та Швейцарію. У французів буде важкий тягар чемпіонів світу, але до плей-оф вони мають виходити за будь-яких обставин. Проте, далеко сині не мають зайти - у них нема Погба та Канте, які були основними центральними півзахисниками чотири роки тому. Середня лінія дуже важлива, а в заявці французів найдосвідченішим хавом вважається страшенно нестабільний Рабйо.

Щодо Швейцарії (якщо її вважати грандом) то вона потрапила до дуже складної групи де окрім явних фаворитів бразильців є ще небувало сильна Сербія. Не забуваймо також про фактор Камеруну, з яким швейцарцям зустрічатися у першому турі, а це завжди непросто - грати перший матч проти команди, яку вважають аутсайдером. Вважаю, що Швейцарія вперше з 2010 року не вийде з групи.

Олександр Сажко (заступник головного редактора сайту Трибуна)

- Фаворит той самий, що і минулого ЧС - Франція. Навіть не дивлячись на купу травм та проблеми в центрі поля, в Дешама надпотужний склад. Як це не дивно звучить, але Франція так само може стати найбільшим провалом, бо з нею все більше залежить від настрою команди, ніж від ігрових якостей. Що там начудить Мбаппе і як це вплине на команду - питання без відповідей. Бути головним фаворитом та провалитись - таке також буває.

Ще один варіант - Англія. Достатньо подивитись на результати цього року, щоб зрозуміти, що там явно щось не так.

Іван Громіков (коментатор Setanta Ukraine та MEGOGO)

- До перспектив грандів із Південної Америки я завжди ставлюся скептично, спираючись на досвід. Якщо хорошу Бразилію я ще бачив (але тоді до прагматизму додавалися дійсно великі гравці), то сильної Аргентини на моїй пам’яті не було ніколи, навіть коли їх записували до фаворитів. Занадто багато речей заважають безпосередньо футболу та тренерській роботі.

Серед європейських збірних відзначу іспанців: команда пройшла певний розвиток в останні роки, в неї є теоретична перевага на тренерський позиції. Не здивуюся, якщо провалиться Франція. Так вийшло, що періоди успіху в них завжди змінюються періодами, коли зірки руйнують атмосферу в команді, і, здається, на останньому Євро почався шлях у цьому напрямку.

Микита Дмитрулін (Sportarena)

- Збірна Аргентини, якщо вірити букмекерам, є 4-м фаворитом Мундіалю, Мессі та КО не програють 35 матчів поспіль, перемогли вперше за 19 років на Копа Америка і загалом хлопці Скалоні демонструють фантастичну прагматичність, яка дає результат. Для Лео Мессі цей чемпіонат світу скоріш за все – останній, тому мотивація перемогти буде зашкалювати.

Але я солідарний із букмекерами і вважаю, що фаворит ЧС 2022 – це Бразилія. Напевно, найсильніша лінія півзахисту та атаки на турнірі, мінімум втрат (лише Коутіньйо, без якого можна легко обійтись). Якщо на минулих турнірах від бразильців не було таких очікувань, то тут вони є, і небезпідставно. Неймар, Габріель Жезус, Вінісіус, Ентоні, Каземіро та інші зірки "селесао" перебувають на піку форми і я не бачу, чому б не взяти і перемогти на турнірі.

Я вважаю, що хтось із когорти Англія-Франція-Німеччина може провалити турнір. Найімовірніше, це буде збірна Англії. Враховуючи їхні останні результати у Лізі Націй, команда переживає перехідний етап зміни поколінь, що має відобразитись на результатах. Схожа історія у Франції, провал на Євро може перейти у логічний провал і на ЧС та відставку Дешама.

2. Хто з команд може створити сенсацію?

Роберто Моралес

- Данія – дуже системна команда і там є системна робота з усіма національними збірними. З великою цікавістю дивитимуся за Південною Кореєю. Традиційно буде і якийсь мало прогнозований прорив. Особливо це можливо зараз, коли нормального відновлення, а тим паче спільної підготовки гравці не мали.

Фактор роботи фахівців із фізпідготовки та наявності серйозної програми вивчення стану гравців буде давати великі дивіденди. Для прикладу наведу Австралію. За ігровим потенціалом - це дуже сіра миша, але не здивуюся, якщо раптом вона чогось досягне – вийде з групи. Проте, це вже червоне і чорне в казино.

Вадим Скічко

- Про Сербію вже побіжно згадав. Дивовижно, але збірна саме Сербії (без Чорногорії та інших колишніх югославських республік) ніколи не грала в плей-оф чемпіонатів світу. Як на мене, нині у сербів одне з найбільш талановитих поколінь у новітній історії: Митрович, Мілінкович-Савич, Влахович, Костич і багато інших. Ця команда точно створена для великих досягнень.

Також хотів би вкотре висловити захоплення Данією. Їхній тренер Каспер Юльман заслуговує на особливу відзнаку. Данці ледь не створили дива на Євро, у них збалансований склад і група з якої вони цілком можуть вийти з першого місця. Чекаю Данію щонайменше у чвертьфіналі ЧС-2022.

Олександр Сажко

- Ткну пальцем в небо: США. Багато молодих талантів, цілком до снаги група. Навіть англійців, які зараз точно не в найкращій формі, цілком можливо в теорії посунути.

Іван Громіков

- Якщо я скажу про це зараз, то навряд чи така збірна буде сенсацією. Можна сказати про розвиток данців, але якщо про нього говорять майже всі, то кого це здивує? Підозрюю, що до вирішальних стадій дійдуть тільки топ-збірні, серед яких у кращому випадку одна-дві будуть показувати сильний футбол.

Микита Дмитрулін

- Збірна Уругваю може і, скоріш за все, здивує нас, уперше з 2010 року та часів феномена Форлана. Дуже потужний склад, розбавлений легендами Суаресом, Кавані, Годіном та Касаресом з Муслерою. Дуже хочеться, щоб ці хлопці запалили на Мундіалі, адже грають вони яскраво. До того ж, у групі з корейцями, португальцями та ганцями це буде зробити реаьно.

Цікаво буде спостерігати за Швейцарією, яка всіх здивувала на Євро та за Бельгією, яка вже давно демонструє якісний футбол, але на великих турнірах постійно чогось не вистачає на фінальних стадіях.

Окрім цього, є збірна Канади, яка грає вперше на ЧС з 1986 року, і дебютант-господар Катар. Але тут, найімовірніше, буде дуже боляче.

3. Чи є збірна (або кілька), за яку ви вболіватимете чи симпатизуватимете? Якщо є, то чому і яку долю на турнірі ви їм пророкуєте?

Роберто Моралес

- Бразилія. Це любов. Чемпіон.

Іспанія. Тому, що Прімера є найцікавішим чемпіонатом на планеті Земля – найбільш варіативним та ще чемпіонатом янголів і демонів, котрі міняються місцями. Фіналіст.

Уругвай. Маю великі симпатії до цілої низки гравців, серед яких точно немає Годіна, Суареса та Кавані. Півфінал.

Португалія. Вона дуже пістрява за складом. Зичу успіху КріРо. Третє місце.

Вадим Скічко

- Таких збірних буде одразу чотири: Польща, Англія, США та Вельс. Зупинюся лише на поляках. Громадяни цієї країни показали як слід поводитися, коли в твого сусіда сталася біда. Зокрема це стосується футболістів тамтешньої збірної. Крім того, Роберт Левандовський гратиме на ЧС-2022 з капітанською пов'язкою в кольорах прапора України. І як за них після цього не вболівати? Бажаю Кадрі зіграти у плей-оф, хоча група та календар у них відверто складні.

Олександр Сажко

- Навряд буду оригінальним - Польща. Цілком очевидно, чому саме так. Хоча вони можуть навіть із групи не вийти. Загалом симпатії цього року будуть на боці тих країн, які найбільше підтримали Україну.

Іван Громіков

- Я вболіваю за збірну Англії, та не маю великих очікувань від її виступу. По-перше, так склалося історично, тому кожний пристойний виступ англійців стає приємною несподіванкою. По-друге, є конкретна ситуація зараз. Гарет Саутгейт зробив велику справу, Англія вперше за довгий час стала доходити до вирішальних стадій та виглядати командою. Але виступи в Лізі Націй змушують вважати, що цикл команди Саутгейта завершився, і далі буде тільки гірше.

Англійці стали занадто "правильними" - це було необхідно свого часу, а зараз потрібен спалах, щось новое, що надасть імпульсу. Можливо, Джеймс Маддісон? У Саутгейта є для цього гравці, але у вирішальний момент він все одно повертається до того, що дало результат уперше, але може не спрацювати знову. Групу Англія має подолати, далі все залежить від обставин, та до фаворитів я її не записую.

Також підтримаю Вельс. Вихід на чемпіонат світу для них уже є успіхом, хоча в такій групі вони також повинні брати другу позицію.

Микита Дмитрулін

- Особисто я, враховуючи, що Україна та Італія не беруть участі в турнірі, буду вболівати за Аргентину та Бразилію.

Також симпатизуватиму збірній Польщі, гравці та лідери якої показали себе дуже гідно під час повномасштабної війни і вони мають отримати респект від українців. Окрім цього, Андрій Шевченко передав капітанську пов’язку саме Роберту Левандовському. Полякам дуже не пощастило з групою, де є Аргентина та Мексика і ліва Саудівська Аравія. Думаю, що з Мексикою Польща буде битись за другу сходинку. Сподіваюсь, що успішно.

А Аргентина чи Бразилія мають 100% грати у фіналі.

4. Яке Ваше ставлення до незвичного часу проведення чемпіонату світу (посеред клубного сезону в листопаді-грудні)? Чи не вважаєте, що провідні збірні та гравці повинні були виступити із бойкотом турніру та Катару – країни-господарки, до якої є чимало претензій щодо порушення прав людини?

Роберто Моралес

- Чемпіонат у Катарі – зло. Чемпіонат у цей час – зло. ФІФА – знахабнілі мерзотники. Сам Катар – країна-дегенерат і не важливо, що дегенерат багатий. Це та ж РФ, Білогрусть чи Ємен із Палестиною.

Вадим Скічко

- На жаль, після проведення чемпіонату світу в рашці я вже нічому не здивуюся. Питання з місцями проведення ЧС настільки глобальне, що ним слід було займатися заздалегідь, а не постфактум. До ФІФА питань безліч і єдине на що можна сподіватися - що турніри 2018 і 2022 вплинуть на реформування цієї організації.

Олександр Сажко

- ЧС в Катарі - ганьба ФІФА та всього футбольного світу. Всі мої думки з цього приводу дуже детально розкладені ось тут, бо у двох словах це не пояснити. Ставлення до переносу на зиму негативне. Зараз вже пізно бойкотувати ЧС для провідних збірних. Для багатьох гравців це, можливо, єдина така подія в кар’єрі. І питання треба всі ставити ФІФА, а не збірним. А зусилля спрямовувати на зміни у світовій футбольній владі, яка зараз веде себе просто ганебно.

Іван Громіков

- Це могла бути романтична ідея, якби в неї була інша мотивація, а сам турнір проходив в іншому місці та мав шанси стати святом для вболівальників з усього світу, як це зазвичай відбувається з літніми мундіалями. А так футбол просто адаптується: досвід ковіду показав, що адаптуватися можна до всього, що пов’язано з руйнуванням календарів та умов проведення матчів. Головне, щоб воно відбулося та всі отримали гроші. Якось буде.

Щодо бойкоту, то в мене не було жодних очікувань. До соціального протесту футболісти можуть долучатися на безпечному для себе етапі, коли всю основну роботу вже виконали політики та медіа. З Катаром цього не було. Про трагічні події з робітниками, які будували інфраструктуру, та порушення прав людини в країні, звичайно, писали, але це скандали для дуже обмеженого кола людей, які не мають резонансу в світовому суспільстві. Розслідування від журналістів для журналістів. Тому ніякого бойкоту тут бути не могло.

Микита Дмитрулін

- Вся абсурдність проведення Чемпіонату в листопаді посприяла тому, що багато топових гравців збірних-фаворитів пропустять турнір. Чілвелл та Джеймс у Англії, Погба, Канте та Меньян у Франції, Вейналдум у Нідерландів, Жота у Португалії та Тімо Вернер та Марко Ройс у Німеччини.

Але це лише крапля в морі, враховуючи, як взагалі Катар отримав право на проведення цього форуму. Спочатку Південна Африка, потім раша, тепер Катар. ФІФА прикривається тим, що це дає змогу розвиватись нефутбольним країнам, але ми всі чітко, дивлячись на полеміку Інфантіно, розуміємо, що він та ФІФА просто люблять долари.

А остання заява президента ФІФА, що, мовляв, давайте росія та Україна припинять вогонь під час турніру, ще більше демонструє його продажність. Неможливість знайти готель для ночівлі, або просто катастрофічні ціни для туристів, смертність під час будівлі стадіонів, порушення прав людей, зокрема ЛГБТ спільнот, заборона продажу алкоголю, адже у Катарі – це норма (ало, це турнір для вболівальників) – це все лише базові причини, чому ФІФА промазали з вибором країни-господаря. Сам Йозеф Блаттер, колишній президент цієї організації визнав, що то була помилка – обрати Катар. Ось що маємо…

Чи повинні гравці та капітани збірників-учасників саботувати проведення турніру? Дискусійне питання. Раніше, футболісти та спортсмени дуже поверхнево дивились на різні соціально-суспільні проблеми світу, але після вторгнення росії в Україну це трохи змінилось. І мало продовжитись перед стартом турніру. Але враховуючи, що Катар витратив 220 мільярдів доларів, і ФІФА, авжеж, не вигідно псувати відносини з господарем турніру, думаю, що представники всіх федерацій-учасників повідомили гравцям, що будь-яка заява проти участі у турнірі буде означати дискваліфікацію.

Катар - чемпіон світу зі скандалів

Особливий Мундіаль: усе найголовніше напередодні старту ЧС-2022