Чого очікувати від ЧС-2022 у Катарі: думка спортивних журналістів

Уже в неділю, 20 листопада, матчем між збірними Катару та Еквадору стартує 22-й чемпіонат світу з футболу.

Ми поставили відомим українським спортивним журналістам та коментаторам чотири запитання про прийдешній Мундіаль та їхні очікування від турніру. До вашої уваги перша частина матеріалу.

1. Хто фаворит ЧС-2022 (може, спрогнозуєте чемпіона) та чому? Хто з грандів може провалитися (причини)?

Олександр Гливинський (прессекретар національної збірної України з футболу, президент Асоціації спортивних журналістів України):

Фаворити традиційні – Бразилія, Аргентина, Іспанія, Франція, Німеччина, Англія. Також традиційно потужні Португалія, Хорватія, Бельгія, кожна з яких ще не була чемпіоном світу, однак сенсацій від цих команд ми чекаємо від чемпіонату до чемпіонату. Провалитися, як завжди, може кожен. Усе залежить від того, чи у даний момент команда збереться в оптимальній функціональній та психологічній формі. Час проведення Кубка світу безпрецедентний, як і місце проведення. Тому та із команд, яка зуміє пристосуватися до незвичних умов, зможе показати свої козирі й упіймає необхідний кураж – та й переможе. 

Андрій Сеньків (ведучий Ютуб-шоу KDK, Закрутка та ГУД ІБЕНІНГ!)

Це найважчий великий турнір для прогнозу - бо ми фактично не бачили команди під час передтурнірної підготовки. Чи не єдиний індикатор сили тієї чи іншої збірної - мала кількість кадрових втрат і загалом сила кадрового потенціалу, а не ігрові кондиції чи тренерські напрацювання.

Тому скажу очевидне. Для мене є три фаворити цього турніру - Бразилія, Аргентина та Португалія. Кожна з цих команд має феєричний ростер, сильних футболістів на кожній позиції та мінімум кадрових втрат (як Ло Чельсо в Аргентини). Важливо, що в двох з трьох цих команд є найкращі гравці в історії футболу (Мессі та Роналду), яким є що доводити і які вочевидь проводять останній великий турнір. На них і зроблю ставку. 

Роман Сінчук (автор на UA-Футбол):

Не буду оригінальним, фаворитів два - Бразилія та Аргентина. Дуже тренерські команди, які довго грали разом, гарно зіграні і виглядають як потужні єдині механізми. Плюс два суперпотужні Х-фактори в лиці Неймара та Мессі в кожної. Франція їде на турнір в статусі чемпіона світу, але без топових хавбеків - і це каталізатор ймовірного провалу. Також є сумніви по Англії, яка надто вже давно не показувала сильний футбол, а група в неї незручна з якої сторони не глянь. 

Андрій Столярчук (коментатор ЧС-2022 на Суспільному):

Перед мундіалем найбільшим фаворитом мені видавалася збірна Франції. Протягом останніх 7-8 років, напевне, це була найкраща команда світу за якістю та глибиною складу. Але перед цим турніром Франція втратила своїх основних виконавців в середині поля - Канте і Погба. Це суттєво послабить чинних чемпіонів у Катарі, але все одно підопічні Дешама залишаються одними з головних фаворитів цього чемпіонату. Звично сильно виглядають і 2 латиноамериканські гранди - Бразилія і Аргентина. Без сумніву, вони теж входять до когорти найбільших фаворитів.

Серед європейських збірних, окрім Франції, відзначу дуже симпатичну збірну Іспанії під керівництвом Луіса Енріке, від якої я очікую високого результату на цьому мундіалі. Дуже сильне молоде покоління і в Португалії, яка залишила у своєму складі і знакових ветеранів на чолі з Кріштіану Роналду. Цей мікс також може допомогти команді зазіхнути на найвищі місця. Не менш яскраве молоде покоління має і Німеччина, яка заслужено теж входить до когорти фаворитів.

Туди ж віднесу і Англію, де попри велику критику Гарет Саутгейт побудував неяскраву, але дуже прагматичну команду, націлену на результат. І такий підхід вже вивів Англію до четвірки найкращих на останньому мундіалі і вони були максимально близькими до першої в своїй історії перемоги на чемпіонатах Європи в 2021 році, коли лише у серії післяматчевих пенальті в фіналі поступилися Італії. Також не скидав би з розрахунків Бельгію. Схоже, для їхнього золотого покоління це буде останній шанс виграти футбольний меджор. 

Андрій Кудирко (журналіст, керівник проєкту Золотий талант України):

Фаворити традиційні – Німеччина, Бразилія, Франція, Іспанія, Англія, Аргентина, Бельгія.

2. Хто з команд може створити сенсацію?

Олександр Гливинський

Очікую, що Португалія врешті-решт здивує світ. Ця команда завжди готова битися з фаворитами, у них достатньо класних гравців, тож, думаю, що півфінал їм точно по силах. Також цікаво буде поспостерігати за США та Канадою – у цих збірних достатньо гравців у сильних європейських клубах. Також Данія має хорошу команду, що вона показала на останньому Євро.

Андрій Сеньків

Сенегал - шалений кадровий потенціал, хороша гра на турнірі в 2018-му, і тренер, який знає і вміє, як з цим всім працювати. Викликає питання хіба травма перед турніром Мане. Якщо він відновиться й набере форму, ця команда може зайти далеко.

США - схожа історія до сенегальської. Зараз в американців найсильніше покоління в історії (соррі, Донован та Демпсі). Більшість гравців грають у топ-чемпіонатах, більшість гравців у праймовому віці, а тренер вміє ставити сучасний інтенсивний футбол. Якщо в Ааронсона і компанії піде - очікую їх навіть у чвертьфіналі.

Данія - якщо ви дивилися минуле Євро, то розумієте, про що я. Команда Юлманда - одна з найбільш тренерських на цьому турнірі. Це - не просто список гравців з хорошими якостями. Це - команда, яка добре вміє грати в футбол й виконувати план на гру. 3-5-2 з швидким переходом від оборони в атаку й ефективним пресингом. Єдина проблемна позиція - форвард. Дольсберг не став своїм у Севільї, а Дамсгор - у Брентфорді. Але Юлманд знає, як все поремонтувати.

Роман Сінчук

Данія - перший претендент на сенсацію. Смілива, агресивна і при цьому дисциплінована команда, яка в поточній Лізі Націй двічі била Францію - чому ні?

Андрій Столярчук

Найперша збірна, яка приходить на думку, це Данія: чудово організована команда, яка попсує нерви всім своїм суперникам і може створити чимало сенсацій.

Андрій Кудирко

Завжди варто очікувати чогось яскравого від представників Африки. Дуже далеко вони ніколи не заходили, але шороху наводили. Цікаве поєднання досвіду та молодості має Уругвай. Не виключено, що знову на азіатському ЧС (як, наприклад, Корея у 2002-му) вистрілить хтось із місцевих збірних. Симпатична молода команда у США – чемпіон Північної Америки. Непоганий підбір виконавців у Сербії – майже такий, як у Хорватії, яка створила сенсацію у 2018-му.

3. Чи є збірна (або кілька), за яку ви вболіватимете чи симпатизуватимете? Якщо є, то чому і яку долю на турнірі ви їм пророкуєте?

Олександр Гливинський

Мої симпатії цього разу на боці американців з канадцями, які активно активно підтримують нас у боротьбі з орками. Плюс, як я вже казав – у них цікаві збірні: Канада, взагалі, вийшла до фіналу завчасно. Це друга участь у Кубках світу для країни кленового листя з того часу, як збірна, яку складали в основному українці, грала з ними на Кубку світу 1986 року у Мексиці. І також певні симпатії матиму до португальців – це заключний мундіаль для Криштіану Роналду, тож мені особисто хотілося, аби великий гравець гідно завершив свою міжнародну кар’єру.

Андрій Сеньків

Як і на Євро, вболіватиму за Данію. Подобається стиль цієї команди, правильні меседжі перед турніром у Катарі, а також футбольна система в цій країні. Та й сама країна - то любов. Стеля цієї команди - у півфіналі турніру. Але багато залежатиме від жеребу.

Роман Сінчук

Вболіватиму за Аргентину, бо Мессі йшов до трофею довше за інших, і надто вже часто йому не щастило. За Данію - за сміливість і драйв. За Польщу, бо поляки наші найбільші друзі сьогодення.

Андрій Столярчук

Працюючи коментатором багато років, стерлися межі звичайного вболівання за якусь конкретну команду. Тому зазвичай свої вболівальницькі симпатії віддаю цікавим, яскравим командам, які грають в якісний, сучасний футбол. Наприклад, зараз мені дуже імпонує вже згадана збірна Данії, яка демонструє високий рівень, маючи при цьому далеко не зірковий склад.

Натомість не дуже подобається Англія, яка маючи розкішний підбір гравців, грає в дуже простий, десь навіть примітивний футбол. Хоча з тими гравцями, які має Саутгейт під своєю рукою, можна було би грати в зовсім інший, набагато якісніший і цікавіший футбол.

Окрема графа вболівання для мене на мундіалях - яскраві команди з інших континентів. Майже кожен чемпіонат світу, за яким я стежив, дарував збірну, якій я віддавав свої вболівальницькі симпатії: Камерун-90, Нігерія-94, Мексика-98, Сенегал-02, Уругвай-10, Коста-Ріка-14... Думаю, і цей мундіаль також подарує ще одну таку футбольну попелюшку.

Андрій Кудирко

Однозначно вболіватиму за Польщу. Це наші сусіди, наші надійні партнери, які в скрутну мить під час московитської навали допомагали та допомагатимуть Україні. Такі сусіди – безцінна річ.

Також – за США. З тих самих причин, за винятком того, що Штати – не сусіди. Але завдяки їх підтримці ЗСУ має інструменти добряче навалювати московитам.

А ще – за Бразилію, бо то Бразилія, то душа футболу.

4. Яке Ваше ставлення до незвичного часу проведення чемпіонату світу (посеред клубного сезону в листопаді-грудні)? Чи не вважаєте, що провідні збірні та гравці повинні були виступити із бойкотом турніру та Катару – країни-господарки, до якої є чимало претензій щодо порушення прав людини?

Олександр Гливинський

Підстав для бойкоту вистачає. Коли Катару віддали право проведення чемпіонату світу, була просто маса розслідувань у західних медіа щодо того, як катарці "домовлялися" про підтримку перед голосуванням. Раджу усім подивитися міні-серіал FIFAuncovered, який нещодавно вийшов на Netflix– там можна вкотре побачити, що таке ФІФА і як вона вирішує питання.

Однак попри те, що зловживання ФІФА призвели до відсторонення з посади президента цієї організації Зеппа Блаттера, який нині відбуває восьмирічну дискваліфікацію, зафіксовані зловживання чомусь не призвели до перегляду результатів голосувань, за якими росія та Катар були визнані переможцями конкурсу на кращу заявку. Все одно новий очільник ФІФА Джанні Інфантіно плазував перед пуйлом під час мундіалю у рашці, а тепер теж саме робитиме перед шейхами.

Про порушення прав людини у Катарі говорить весь світ, а ФІФА вуха позатикала. В Ірані дівчину вбивають лише за те, що порушила ісламський дрес-код, тисячі людей протестують проти цього свавілля – їх за це приговорюють до смертної кари, в тому числі легенду світового футболу Алі Даеї!!! А що ФІФА? Дискваліфікувала Іран? Та ні! Ось вони приїжджають на Кубок світу, гратимуть зі США та Англією. Тут уже ж навіть, крім  людських підстав, є ще й суто футбольна – другого в історії бомбардира національних команд скоро стратять – а ФІФА все мовчить, а Інфантіно просить припинити "обидві сторони" у війні в Україні стріляти на час чемпіонату світу! Голуб Миру знайшовся! ФІФА потребує люстрації планетарного масштабу! А  світ інертний – такий, якою була Європа на початку вторгнення орків в Україну.

Якби національні асоціації об’єдналися – так як зробили це, підтримавши крок Польщі, після початку вторгнення, чим змусили ФІФА переглянути своє перше рішення перенести ігри рашки на нейтральне поле і таки відсторонили їх від ігор - тоді й ФІФА знову змушена була б реагувати. А так відбувається традиційна картина – "ми за мир в усьому світу": помовчали-помовчали, почекали поки затихло, і все наче добре. На організацію, яка не гребує ніякими грошима, лише накопичуючи їх і не відмовляючись від кривавих мільйонів, потрібен лише колективний тиск авторитетних футбольних асоціацій – тоді буде результат.

Щодо проведення Кубка світу у листопаді-грудні, як я вже казав – це річ безпрецедентна, як і кліматичні умови. Моє ставлення до цього глибоко негативне. ФІФА намагалася вдати, що це велике досягнення, мовляв вперше чемпіонат світу відбудеться на Близькому Сході. Але країни цього регіону не досягли великого успіху у футболі, аби отримати це право, їхній авторитет базується суто на нафто-газових мільярдах, вони систематично порушують права людей, їхні внутрішні правила  поведінки часто суперечать загальноприйнятим у цивілізованому світі та ще й через те що у них таких клімат весь футбольний світ повинен змінювати усталені правила й вперше проводити Кубок світу взимку! Гроші вирішують усе! Як до цього можна ставитися? Як до цілковитої ганьби світового футболу. 

Андрій Сеньків

Цей чемпіонат світу - одна з найбільших бздур ФІФА. Чемпіонат світу в росії важко переплюнути, звісно, але ФІФА наближається до свого "досягнення". Між останнім матчем клубного футболу до першого матчу чемпіонату світу - один тиждень. Команди не встигли ані відновитися, ані нормально підготуватися. Як і не встиг звичайний вболівальник переварити те, що ось - вже скоро Мундіаль. Нема ажіотажу, обговорень, розуміння.

І винна в цьому ФІФА - як найбільший популяризатор футболу на планеті, ха-ха. Додаємо сюди жахливі умови та смерті робітників при підготовці до турніру, проблеми з дискримінацією та повну аморфність щодо російської агресії в Україні - й отримуємо мікс, який змушує сприймати цей турнір, як щось дуже прохідне.

Щодо бойкоту - то цілком згоджусь. Щоб перевернути сучасний стан справ у футболі та звернути увагу на проблематику проведення турнірів у "брудних" країнах, це слід було зробити. Але футбольна спільнота обмежились поодинокими закидами в бік ФІФА та Катару, а також скигленням про інтенсивність сезону й велику кількість травм. Між словами та діями часто є прірва. Ця ситуація - яскравий приклад цього.

Роман Сінчук

Проблема не стільки в осені за вікном - зрештою, так гравці навпаки підійшли до ЧС свіжішими, як у численних порушеннях прав людини в Катарі. Добре відомо, що на грандіозних будівництвах загинуло понад 6500 чоловік, чого не було навіть в РФ чи ПАР. І так, за це потрібно було карати, але світ виявився надто слабким і лицемірним. Хочеться вірити, що це була остання така слабкість, і надалі "Північних потоків" не буде і в футболі теж.

Андрій Столярчук

Предметно на це питання можна буде відповісти вже після самого турніру. Тому що фактор незвичного часу проведення мундіалю має як плюси, так і мінуси. Щодо можливого бойкоту, то я притримуюся думки, що спочатку потрібно ретельно обдумувати всі наслідки і ризики, які можуть виникнути перед тим, як ухвалювати якісь рішення.

Коли Катар обирали країною-господаркою чемпіонату світу, хіба не знали про ті проблеми, які існують в цій країні і які не корелюються зі стандартами звичного демократичного світу?! Це ж не якісь нові реалії, які виникли в останній момент і на які терміново потрібно було реагувати. Більше того, знаючи корумпованість ФІФА, а також, маючи приклад Мордора, який після загарбницьких війн у Грузії (2008) і Україні (2014), проводив чемпіонат світу в 2018 році, у мене не було ніяких сумнівів, що далі балачок тут справа не зайде. А світова футбольна спільнота, на жаль, не настільки самоорганізована, щоб реально протистояти ФІФА в таких питаннях.

Андрій Кудирко

Сам по собі досвід зимового ЧС – цікавий. Він змушує шукати нові варіанти, нові схеми, нові календарні плани. Звичайно, він порушує звичний режим футбольного життя, але не можна стояти на місці. А ще цікаво потім буде стежити за виступами клубів, які відправили до Катару найбільше футболістів (Баварія, МанСіті, Барселона, МЮ, Реал, Челсі). Чи вистачить у зірок сил та натхнення дограти клубний сезон на тому рівні, якого вимагають амбіції їх клубів.

Бойкот? Про це може розмірковувати тільки людина, яка знаходиться на місці футболістів чи тренерів. Це їх справа, я не можу вимагати від них якоїсь радикальної позиції. Так, на будівництві загинуло дуже багато працівників. Рахунок, як кажуть, йде на тисячі. Але ж не Катар їх примусив їхати на заробітки, а злидні, в яких вони живуть у своїх країнах. І це, скоріше, питання до урядів тих країн, звідки ці люди прибули на будівництво. Інша справа – в яких умовах жили та працювали люди в Катарі.

Катар - чемпіон світу зі скандалів

Особливий Мундіаль: усе найголовніше напередодні старту ЧС-2022