Всесвітнє визнання Пеле та найскандальніший фінал в історії мундіалів. Історія чемпіонатів світу. ФОТО. ВІДЕО

Право проведення чемпіонату світу 1962 року отримала Чилі, що для багатьох стало несподіванкою. До того ж за два роки до старту турніру Чилі спіткала страшна трагедія – землетрус, який забрав тисячі людських життів.

Вставало навіть питання про перенесення чемпіонату світу в іншу країну, але чилійці відстояли своє право на проведення турніру і не осоромилися.

Чемпіонат світу з футболу 1962 року

• Господарі турніру: Чилі.
• Строки проведення: 30 травня - 17 червня.
• Кількість учасників: 16.
• Чемпіон: Бразилія.
• Бомбардири: Гаррінча, Вава (Бразилія), Леонель Санчес (Чилі), Флоріан Альберт (Угорщина), Валентин Іванов (СРСР), Дражан Єркович (Югославія) – по 4 м'ячі.
• Кращий гравець – Гаррінча (Бразилія).

Відбіркові матчі

В Європі відбіркові матчі принесли пару сенсацій: на чемпіонат не відібрались срібний та бронзовий призери минулого турніру.

Збірна Франції поступилася команді Болгарії в додатковому матчі з рахунком 1:0. Причому, що цікаво, за місяць до його проведення команди зустрічалися між собою в заключному матчі групового етапу. Тоді французів влаштовувала нічия, але вони поступилися теж 0:1, пропустивши на передостанній хвилині, і дозволили Болгарії наздогнати себе за очками.

Шведи аналогічно до французів програли Швейцарії вирішальний останній матч в групі 2:3, а потім поступилися 1:2 в додатковій зустрічі.

Формат відбіркового турніру не передбачав прямого попадання на турнір команд з Африки й Азії – вони потрібно було зіграти стикові матчі з представниками європейського континенту. У підсумку югослави перемогли Південну Корею 5:1 і 3:1, а іспанці – Марокко 1:0 і 3:2.

Таким чином, на чемпіонаті світу знову були представлені лише три континенти:

• Європа – 10 країн.
• Південна Америка – 5.
• Північна Америка – 1.

Формат чемпіонату світу з футболу 1962 року

Чемпіонат проходив за класичною схемою: 4 групи по 4 команди, з яких виходили по 2 кращі збірні до наступного раунду – матчів на виліт.

На відміну від формату чемпіонату світу 1958 року, в разі рівності очок додатковий матч не призначався, а перевагу отримувала команда, що має кращу різницю забитих і пропущених м'ячів.

Група 1: СРСР, Югославія, Уругвай, Колумбія.

Група 2: ФРН, Чилі, Італія, Швейцарія.

Група 3: Бразилія, Чехословаччина, Мексика, Іспанія.

Група 4: Угорщина, Англія, Аргентина, Болгарія.

Гарінча (ліворуч)

Груповий етап

Група 1

Збірна СРСР розпочала чемпіонат упевненою перемогою над сильною збірною Югославії, проте потім команда, виграючи по ходу гри у Колумбії 3:0 і 4:1, примудрилася втратити перемогу.

Югослави ж після поразки в першому турі впевнено розібралися з двома південноамериканськими збірними.

Таким чином, колективу з радянського союзу була необхідна, як мінімум нічия в заключному матчі з Уругваєм. Ту зустріч команда СРСР виграла, забивши переможний гол на 89-й хвилині, але в історію світового футболу цей матч увійшов завдяки безпрецедентній вчинку радянського капітана Ігоря Нетто.

Лев Яшин

За рахунку 1:1 Ігор Численко забив гол у ворота уругвайської команди. Однак м'яч залетів туди із зовнішнього боку через дірку в сітці. Це і намагалися довести уругвайці італійському арбітрові Чезаре Йонне, але безуспішно. Однак коли те ж саме йому пояснив Нетто, арбітр гол відмінив.

Ви можете уявити подібне в сучасному футболі? – Навряд. Той же Штефан Кісслінг, забивши «Хоффенхайму» через дірку в сітці з чистою совістю відсвяткував гол.

І ще. У матчі з югославами в результаті фолу з боку Моджіча перелом ноги отримав Едуард Дубинський. В результаті травми у нього розвинулася саркома, від якої він помер в 1969 році у віці 34 років.

Це не єдиний приклад грубої і навіть брудної гри, яку демонстрували деякі збірні на тому чемпіонаті.

Група 2

У цій групі виступали господарі турніру, і в перших двох матчах чилійці перемогли збірні Швейцарії та Італії. Перемога над швейцарцями питань не викликала, а ось матч з італійцями увійшов в історію світового футболу як «Битва при Сантьяго».

Обидві команди грали грубо, але арбітр з Англії Кеннет Астон належним чином реагував тільки на грубість європейців, показавши дві червоні картки на 8-й і 41-й хвилинах гравцям збірної Італії. Фоли ж чилійців залишалися без уваги, навіть тоді, коли Леонель Санчес боксерським ударом зламав ніс Умберто Маскіо.

Італійці залишилися фактично увосьмеро (заміни ще не були введені в правила гри) і пропустили два голи в кінцівці зустрічі.

У підсумку перед третім туром Італія мала примарні шанси на продовження боротьби і тільки в разі поразки збірної ФРН від команди Чилі. Але німці перемогли 2:0 і заслужено посіли перше місце в групі.

Група 3

Ще один неймовірно грубий матч відбувся в першому турі цієї групи. Чехословаччина перемогла Іспанію за рахунок гола, забитого на 80-й хвилині, але іспанці на той час не дорахувалися трьох (!) футболістів, які отримали травми.

Бразильці перемогли збірну Мексики, але вже в наступному матчі з командою Чехословаччини через травму втратили Пеле до кінця турніру. До речі, цікава деталь – більше тренерський штаб збірної Бразилії склад не змінював, тобто весь турнір Бразилія зіграла 12-ма футболістами, включаючи травмованого Короля.

В останньому матчі бразильці «горіли» 0:1 в матчі з командою Іспанії – такий рахунок міг залишити їх за бортом турніру. І треба ж такому статися, що Амарілдо, гравець, який замінив Пеле, відправив у сітку воріт іспанців обидва м'ячі.

А раділи найбільше цій перемозі чехословацькі футболісти. Вони несподівано програли в останньому турі збірній Мексики, і перемога Бразилії дозволила їм зайняти друге місце в групі.

Група 4

Ще заплутаніше вийшла турнірна ситуація в 4-й групі – для визначення учасників плей-офф там довелося підраховувати різницю забитих і пропущених м'ячів.

До останнього туру угорці підійшли з 4 очками, аргентинці і англійці з 3, Болгарія очок не мала. При цьому угорців в матчі з Аргентиною могла навіть влаштувати поразка з різницею в 1-2 м'ячі – у них була дуже велика різниця м'ячів.

Аргентинці дуже прагнули забити, але ворота угорської команди залишилися на замку – 0:0. З таким же рахунком закінчився і паралельний матч, і далі пройшли англійці.

Стадія плей-офф

Треба сказати, що чвертьфінальні матчі принесли відразу три несподіваних результату.

Чвертьфінали

Якщо стадія групового етапу і викликала багато питань, то стадія плей-офф стала справжнім футбольним бенкетом з великою кількістю яскравих матчів, забитих м'ячів і несподіваних розв'язок.

Чилі – СРСР 2:1 (2:1)

По-перше, мало хто очікував, що команда господарів здолає збірну СРСР, яка котувалася дуже високо, навіть називалася одним з претендентів на перемогу.

Чилійці, треба віддати їм належне, в цей раз перемогли без допомоги арбітрів, забивши два фантастичних голи – Санчес блискуче закрутив м'яч під час виконання штрафного, а Рохасу вдався чудовий удар метрів з 25-ти.

У Радянському Союзі винним за цю поразку чомусь призначили Льва Яшина, попутно пригадавши йому 4 пропущені голи в матчі з Колумбією, хоча та нічия не мала ніякого впливу на турнірне становище.

Чехословаччина – Угорщина 1:0 (1:0)

Несподіваним був результат і цієї зустрічі. Збірна Угорщини була, звичайно, не та, що на чемпіонаті світу 1954 року. Після кривавих подій 1956 року країну залишили ряд гравців, зокрема, той же Ференц Пушкаш приїхав на цей турнір в складі збірної Іспанії.

Але все одно угорці виглядали сильніше за своїх географічних сусідів, які до того ж, програвши Мексиці, дивом потрапили до чвертьфіналу. Однак чехи забили в дебюті зустрічі, а після зберегли свою хитку перевагу.

Югославія – ФРН 1:0 (0:0)

А ось тут говорити про сенсацію, дещо зайве. Збірна ФРН особливо не вразила на тому турнірі, а у Югославії завжди були хороші футболісти. Так, німці були фаворитами матчу, але команди показали рівну гру, а на 85-й хвилині удар Петара Родаковіча приніс югославській збірній путівку в півфінал.

Бразилія – Англія 3:1 (1:1)

Тут говорити про яку-небудь несподіванку не доводиться – збірна Англії практично беззапеляційно поступилася бразильцям, у яких, за відсутності Пеле, роль лідера на себе взяв Гаррінча.

На його рахунку «дубль» і асист, а доля матчу була вирішена в середині другого тайму, коли Гаррінча і Вава протягом 6 хвилин забили по м'ячу у ворота англійської збірної.

Півфінали

Чехословаччина – Югославія 3:1 (0:0)

Чехословацькі футболісти сильно додали у фізичній готовності в порівнянні з матчами групового етапу. У зустрічі з югославською командою вони виглядали значно краще, ніж в чвертьфінальному матчі.

Саме кращі фізичні кондиції дозволили збірній Чехословаччини в кінцівці матчу дотиснути югославів – другий і третій голи були забиті на 80-й та 84-й хвилинах.

Бразилія – ​​Чилі 4:2 (2:1)

Перед другим півфіналом висловлювалися побоювання, що чилійці не зможуть відповідати високому статусу поєдинку. Багато говорилося і про суддівство, при цьому згадувався той самий матч зі збірною Італії.

На щастя, побоювання не виправдалися. Гравці збірної Чилі виглядали цілком достойно на фоні своїх іменитих суперників, а те, що Бразилія впевнено перемогла ... Так вони і були краще за всіх на цьому турнірі.

Знову відзначався Гаррінча, який забив два голи і зробив одну гольову передачу. Що стосується суддівства зазначу, що перуанець Артуро Ямасакі відпрацював практично без нарікань.

Правда, в кінці матчу він видалив з поля Гаррінчу за відмашку в бік Рохаса, який в черговий раз брудно зігравший на ньому, але тут ні про яку упередженість мови йти не може, так як доля матчу була вже вирішена.

До слова сказати, дисциплінарна комісія прийняла рішення, що не має аналогів: дії судді були визнані помилковими, дискваліфікація була знята, і Гаррінча отримав можливість зіграти в фіналі.

Матч за 3-е місце

Чилі – Югославія 1:0 (0:0)

Господарі гідно завершили турнір, показавши кращий результат у своїй історії. Вирішальний гол Рохас забив на 90-й хвилині. Що стосується югославських футболістів, то до кінця турніру вони розгубили свої фізичні кондиції, і виглядали значно гірше, ніж у переможних матчах з Уругваєм, Колумбією і ФРН.

Фінал

Бразилія – ​​Чехословаччина 3:1 (1:1)

Фінальний матч в перший і останній раз судив представник радянської школи арбітрів – суддя Микола Латишев. Відсудив він об'єктивно, хоча з високих кабінетів долинали думки в необхідності «допомогти братам по соцтабору». До честі Латишева, він нікому допомагати не став.

Що стосується самого матчу, то першими відкрили рахунок Чехословацькі футболісти – це зробив їх кращий гравець Йозеф Масопуст, який забив перший гол на турнірі.

Однак, у відповідності зі сформованою на післявоєнних мундіалях традицією, команда, яка відкрила рахунок у фіналі, програла. У бразильців відзначилися Амарілдо, Зато і Вава.

Гаррінча в цій зустрічі не відзначався. Як з'ясувалося пізніше, він вийшов на гру з високою температурою, але все одно його присутність на полі виявилася корисною – мінімум двоє гравців збірної Чехословаччини постійно перебували поруч з Мане.

Ось так збірна Бразилії стала другою командою в історії світового футболу, який вдалося відстояти свій титул чемпіона світу. До речі, більше цього донині ніхто так і не зміг зробити.

Нарешті чемпіонат світу прибув на батьківщину футболу. Треба сказати, що до цього часу англійці втратили значну частину своєї зарозумілості, яка дозволяла їм раніше пропускати чемпіонати світу. Вони зрозуміли, що грають далеко не краще за всіх команд в світі, але, тим не менш, марили чемпіонським титулом.

Чемпіонат світу з футболу 1966 року

• Господарі турніру: Англія.
• Строки проведення: 11 - 30 липня.
• Кількість учасників: 16.
• Чемпіон: Англія.
• Кращий бомбардир: Еусебіо (Португалія) – 9 м'ячів.
• Кращий гравець – Боббі Чарльтон (Англія).

Відбірковий турнір

Відбірковий турнір до цього чемпіонату вийшов найскандальнішим в історії. Африканські команди в знак протесту на рішення ФІФА не давати Африці прямої путівки просто знялися з чемпіонату.

У підсумку переможець азіатської зони – команда КНДР поїхала на чемпіонат світу, минаючи планований фінальний відбірковий етап, де їй повинні були протистояти три кращі африканські збірні.

За рахунок команди Північної Кореї представництво континентів розширилося:

• Європа – 10 країн.
• Південна Америка – 4.
• Північна Америка – 1.
• Азія – 1.

Збірна СРСР

Але, за великим рахунком, чемпіонат світу так і залишився першістю кращих команд Європи і Південної Америки.

Що стосується Європи, то без путівок залишилися сильні команди Югославії і Чехословаччини, а також збірна Голландії, чий час, втім, ще не настав.

Викрадення Кубка світу

У січні 1966 року чинні чемпіони світу – бразильці передали «Золоту богиню Ніку» господарям першості, англійці виставили її на суспільний огляд в будівлі Вестмінстерського абатства.

Проте 20 березня 1996 року Кубок світу був викрадений, а організатори отримали вимогу про викуп призу за 15 тисяч фунтів стерлінгів – нечувані на ті часи гроші.

До честі знаменитого Скотленд-Ярду, злочинець був затриманий – ним виявився якийсь Едвард Бетчлі, що має кримінально минуле. Ось тільки «Золоту богиню» виявити так і не вдалося.

Її знайшов пес на прізвісько Піклс, який отримав за це довічний запас корму, а його господар – солідну грошову премію.

Формат чемпіонату світу з футболу 1966 року

Чемпіонат проводився за класичною схемою з груповим етапом і матчами на вибування.

Група 1: Англія, Уругвай, Мексика, Франція.

Група 2: ФРН, Аргентина, Іспанія, Швейцарія.

Група 3: Бразилія, Угорщина, Болгарія, Португалія.

Група 4: СРСР, КНДР, Італія, Чілі.

Груповий етап

Група 1

Незважаючи на очікування перемоги англійська команда, та й уболівальники, були далекі від шапкозакидальних настроїв. Вони прекрасно усвідомлювали силу суперників в боротьбі за титул.

Уже перший матч показав, що англійцям буде ох як не просто – в стартовому матчі з традиційно чіпкими і непоступливими уругвайцями була зафіксована нульова нічия.

Наступні два матчі з командами Мексики і Франції були виграні з однаковим рахунком 2:0, але без особливої ​​феєрії – тренер англійців Альф Ремзі наочно показав, що зробив ставку на дисципліновану гру, з мінімальним ризиком припуститися помилки.

Другу путівку отримав Уругвай, який зіграв теж прагматично, але при цьому трохи менш ефективно – нічия 0:0 з Мексикою і мінімальна перемога над французами.

Група 2

У цій групі Швейцарія виявилася не здатна на рівних протистояти іншим командам, а тому доля путівок до чвертьфіналу вирішувалася в матчах між ФРН, Аргентиною та Іспанією.

Після двох турів краще становище було у команди Аргентини – 3 очка і матч зі Швейцарією. А ось німці та іспанці вирішували, хто з них буде «третім зайвим», до того ж, збірну ФРН влаштовувала і нічия.

Рахунок відкрив півзахисник «Барселони» Хосеп Фустом, але західнонімецьким футболістам вольові перемоги ніколи не були в дивину – німці в черговий раз переломили хід невдало протікавшого для них матчу і перемогли 2:1.

Група 3

Чемпіони світу досить несподівано склали свої повноваження вже після групового етапу.

Перемігши в першому матчі збірну Болгарії 2:0 (відзначилися Пеле і Гаррінча), бразильці програли дві наступні зустрічі Угорщині та Португалії з однаковим рахунком 1:3. Цікаво, що в останній раз бразильці програвали на чемпіонатах світу в 1954 році, і теж угорській збірній.

І якщо збірній Угорщини бразильці програли цілком заслужено (Пеле пропускав зустріч через травму, багато помилок наробила оборона на чолі з голкіпером Жілмаром), то в матчі з Португалією європейці влаштували справжнє полювання за Пеле, в кінці-кінців, вивівши його з гри. Заміни тоді не дозволялися, і, хоча Король вийшов на поле з забинтованим коліном, збірна Бразилії грала фактично вдесятьох.

Оскільки болгари не змогли набрати жодного очка, долю першого місця вирішило протистояння Португалії та Угорщини, яке відбулося вже в першому турі. У ньому португальці перемогли 3:1, причому зробили це без гола, феєричного на тому турнірі Еусебіо – він почав забивати з другого туру.

Група 4

Перший тур у цій групі не віщував ніяких сенсацій. Фаворити групи – збірні СРСР та Італії спокійно розібралися з командами КНДР і Чилі. Італійців навіть не дуже засмутила мінімальна поразка від збірної СРСР в другому матчі – адже вони ще мали матч з північнокорейською збірною.

Але футболісти КНДР перемогли 1:0, створивши одну з найгучніших сенсацій в історії світових першостей, і вийшли до чвертьфіналу.

Стадія плей-офф

Чвертьфінали

Португалія – ​​КНДР 5:3 (2:3)

За крок від сенсації були вони і в матчі ¼ фіналу з португальцями – після перших 25 хвилин зустрічі на табло горіли цифри 3:0 на користь команди КНДР.

ФРН – Уругвай 4:0 (1:0)

У цьому протистоянні все було не так однозначно, як можна подумати, дивлячись на рахунок. Справа в тому, що до 70-ї хвилини рахунок був 1:0 на користь збірної ФРН, а на початку другого тайму з інтервалом у п'ять хвилин були видалені два гравці уругвайської команди.

До того ж суддівська бригада на чолі з англійцем Джимом Фінні залишила без уваги гру рукою гравця німецької збірної на лінії своїх воріт.

Англія – ​​Аргентина 1:0 (0:0)

У цьому матчі теж не обійшлося без неоднозначного суддівства. На 35-й хвилині арбітр вилучив аргентинця Антоніо Раттіна, а за 12 хвилин до кінця матчу Джеффрі Герст забив єдиний у матчі гол.

Пікантність ситуації полягала в тому, що капітан аргентинської збірної був видалений за нібито лайку на адресу головного арбітра, який не розумів іспанську.

Не розуміючи причини видалення Раттін, відмовився покинути поле, і для його видворення довелося вдатися до допомоги поліції. До того ж Раттін витер руки об кутовий прапорець, який представляв собою не що інше, як прапор Британії. Цей епізод багато в чому поклав початок англо-аргентинським футбольним війнам.

Цікаво, що судив той матч арбітр з ФРН Рудольф Крайтляйн. Ось так німці й англійці мимоволі (а може й ні) допомогли один одному, ще не знаючи, що чекає їх у вирішальному матчі.

СРСР – Угорщина 2:1 (1:0)

У цього матчу була своя політична складова. 10 років минуло після Угорської революції, яка була придушена ​​радянськими танками. Саме після цих подій перестала існувати легендарна збірна Угорщини Густава Шебеша.

Радянська збірна була фаворитом зустрічі, проте аж ніяк не беззаперечним – збірна Угорщини була досить сильна і всі тримали в голові її перемогу над Бразилією.

Матч так і склався – фаворит переміг, але не без зусиль: на голи Численка та Поркуяна угорці відповіли точним ударом Бене на 57-й хвилині і мали більше півгодини для того, що б зрівняти рахунок.

Півфінали

ФРН – СРСР 2:1 (1:0)

Матч вийшов безкомпромісним, а яким ще може бути півфінал світової першості? Блискуче зіграв голкіпер збірної СРСР Лев Яшин, відбивши кілька, здавалося б, “мертвих” м'ячів.

А ключовий епізод зустрічі трапився на 44-й хвилині: при рахунку 1:0 на користь німців Ігор Численко, в не ігровий ситуації вдарив по нозі Хелда і був вилучений з поля. Так збірна СРСР вже в кінці першого тайму виявилася фактично удев'ятьох, оскільки трохи раніше отримав травму (як вийвилося пізніше – перелом ноги) Йожеф Сабо й лише номінально брав участь в матчі.

У другому таймі Франц Беккенбауер відправив другий м'яч у ворота радянської збірної, а гол Поркуяна на 88-й хвилині змінити, на жаль, нічого вже не міг.

Англія – ​​Португалія 2:1 (1:0)

Цей матч, на загальну думку, став окрасою турніру. Обидві команди ретельно вивчили суперника – адже португальцям довелося грати проти господарів турніру, які не пропустили жодного м'яча, а англійцям – проти Еусебіо.

Англійцям вдалося закрити Еусебіо – він зміг відзначитися лише на 82-й хвилині, та й то з пенальті. На той час господарі вели 2:0 – обидва голи забив Боббі Чарльтон.

Матч за 3-е місце

Португалія – СРСР 2:1 (1:1)

У «втішному» фіналі Еусебіо забив свій дев'ятий м'яч на турнірі, відкривши рахунок з пенальті. Радянські футболісти відігралися в кінцівці першого тайму зусиллями Едуарда Малафєєва, але на 89-й хвилині пропустили другий гол.

Ці досягнення так і залишилися найвищими в історії цих двох збірних. Португальці 40 років по тому дійдуть до півфіналу німецького мундіалю, але програють в матчі за третє місце, а радянська команда більше не підійде так близько до заповітної вершини.

Я вже й не кажу про “правонаступницю” – російську збірну, її у півфіналі чемпіонату світу може бачити тільки хвора уява Віталія Мутко.

Фінал

Англія – ФРН 4:2 (1:1, 1:1, дод. час 2:0)

І ось настав час «того самого» фіналу, який, до речі, став двохсотим матчем у фінальних стадіях мундіалю.

Цей матч відомий всьому світу – основний час завершився внічию 2:2, причому німці, в кращих своїх традиціях, відігралися на останній хвилині зустрічі.

Відомий і найбільш спірний епізод в історії футболу – 101-а хвилина матчу, потужний удар Герста в поперечину, рикошет на лінію воріт. Головний арбітр матчу швейцарець Готфрід Дінст біжить до бокової лінії поля радиться з лайнсменом... Весь світ бачить рішучий кивок Тофіка Бахрамова – арбітра з СРСР. Гол був!

Чи був він насправді, досі достеменно невідомо. Але, якби подібна ситуація відбулася біля інших воріт, навряд чи б Бахрамов проявив подібну рішучість.

В ту пору жоден громадянин СРСР не міг виїхати за кордон без докладного інструктажу, і футбольні судді не були винятком. Так ось, на тих інструктажах, крім іншого, вимальовувалася загальна політична обстановка і взаємини Радянського Союзу з іншими країнами, які в ту пору з Англією були набагато краще, ніж з ФРН.

Сюди додамо й той факт, що англійці були господарями турніру, а радянська команда в півфіналі постраждала саме від німців. Так що мотиви рішучості Бахрамова цілком очевидні. Втім, кожен має право на власну думку.

Як би там, не було, англійці вперше в своїй історії стали переможцями великого турніру. До речі, більше до фіналів світових чи континентальних першостей вони так і не діставалися.

Цікаві факти

• До теперішнього часу Джеффрі Герст – перший і останній автор хет-трику в фінальних матчах чемпіонату світу.
• Турнір став справжнім раєм для пенальтістів – єдиний раз в історії все пенальті (а їх виявилося вісім) на чемпіонаті світу були реалізовані.
• У матчах чемпіонату за збірну Франції виходив Жан Джоркаефф. Через два роки у нього народиться син, який в 1998 році стане чемпіоном світу в складі збірної Франції.