Неймовірна Бразилія та перший в історії Мундіаль для України. ФОТО. ВІДЕО

Цей турнір став першим, які пройшли за межами Європи й обох Америк і першим, який приймали дві країни.

Чемпіонат світу з футболу 2002 року

• Господарі турніру: Південна Корея і Японія.
• Терміни проведення: 31 травня – 30 червня.
• Кількість учасників: 32.
• Чемпіон: Бразилія.
• Кращий бомбардир: Роналдо (Бразилія) – 8 м'ячів.
• Кращий гравець – Олівер Кан (Німеччина).

Одна з найкращих збірних Бразилії в історії

Відбірковий турнір

Справжньою сенсацією відбору в Європі стало непотрапляння на турнір збірної Нідерландів. Показавши 100%-й результат в матчах проти команд, що не претендують на вихід, голландці провалили матчі з прямими конкурентами – всього два очки в чотирьох матчах проти Португалії та Ірландії, що і вирішило результат.

З інших подій можна виділити протистояння одвічних суперників Англії та Німеччини. Вони набрали однакову кількість очок, обмінявшись гостьовими перемогами. Але якщо німці обмежилися в Лондоні скромними 1:0, то англійці в Мюнхені здобули одну з найбільш значущих перемог в протистоянні цих збірних – 5:1, при тому, що німці відкрили рахунок. В результаті краща різниця м'ячів у англійців і вирішила долю першого місця.

Втім, в стикових матчах збірна Німеччини досить легко здолала команду України (1:1 і 4:1). Наша збірна втретє поспіль програла стикові матчі. Бельгійці двічі по 1:0 обіграли збірну Чехії, Словенія пройшла румунів (2:1 і 1:1), а турки після виїзної поразки від Австрії 0:1, вдома взяли більш ніж переконливий реванш 5:0.

У Південній Америці приголомшливий футбол продемонструвала збірна Аргентини. 13 перемог і 4 нічиї в 18 матчах, і, як наслідок 12-очковий відрив від другого місця, яке несподівано для всіх зайняла команда Еквадор. Збірна Уругваю тільки за різницею м'ячів випередила Колумбію і відправилася в стикові матчі з Австралією, де перемогла за сумою двох зустрічей (0:1 і 3:0).

В Африці переможцями п'яти груп фінальної частини стали збірні Камеруну, Нігерії, Тунісу, ПАР і Сенегалу, яка тільки за різницею м'ячів зуміла випередити команду Марокко.

В Азії путівки, крім господарів отримали збірні Саудівської Аравії та Китаю, а команда Іраку поступилася в стикових матчах збірній Ірландії (0:2 і 1:0).

У зоні КОНКАКАФ дуже впевнено виступила команда Коста-Ріки, яка виграла фінальний етап з шести команд з 6-очковим відривом. Услід за нею збірні Мексики та США досить впевнено випередили три інші команди.

Путівки розподілилися наступним чином:

• Європа – 15 країн.
• Південна Америка – 5.
• Північна і Центральна Америка – 3.
• Азія – 4.
• Африка – 5.

Фінальна частина

Церемонія відкриття проходила в Сеулі, на «Стадіоні чемпіонату світу» – саме так дослівно перекладається назва арени. Гімном турніру стала пісня «Boom», виконана американською співачкою Anastacia.

А матч відкриття Франція – Сенегал завершився сенсаційною перемогою африканської команди 1:0.

Французи грали без травмованого Зідана, але це не виправдання для діючих чемпіонів світу, які напередодні турніру розглядалися як один з двох, поряд з Аргентиною, його головних фаворитів.

До речі, цікава деталь: в стартовому складі збірної Франції тільки Франк Лебеф представляв французький чемпіонат, тоді як всі гравці збірної Сенегалу, за винятком другого і третього воротарів, були з французьких клубів.

Груповий етап

Група A: Франція, Данія, Уругвай, Сенегал.

Група B: Іспанія, Словенія, Парагвай, ПАР.

Група C: Бразилія, Туреччина, Коста-Ріка, Китай.

Група D: Південна Корея, Португалія, Польща, США.

Група E: Німеччина, Ірландія, Камерун, Саудівська Аравія.

Група F: Аргентина, Англія, Швеція, Нігерія.

Група G: Італія, Хорватія, Мексика, Еквадор.

Група H: Японія, Бельгія, Росія, Туніс.

Група A

Нульова нічия з Уругваєм у другому турі залишала французам непогані шанси – в останньому матчі їм потрібно було обіграти збірну Данії, що не виглядало нездійсненним завданням, тим більше що в дію повернувся Зідан. Але данці зв'язали французів, що називається, по руках і ногах, і, забивши в кожному таймі по м'ячу, здобули заслужену перемогу.

У схожому стилі в першому турі збірна Данії змогла перемогти і команду Уругваю. Чотири з п'яти м'ячів скандинавів забив форвард «Фейєноорда» Йон-Даль Томассон.

Що стосується команди Сенегалу, то в матчі третього туру з Уругваєм її влаштовувала нічия. Але про яку нічию могла йти мова, якщо до 38-й хвилини Сенегал вів 3:0? Однак виявилося, що ще як могла. У другому таймі уругвайці зрівняли рахунок і мали можливість вирвати перемогу, але захисник збірної Сенегалу підстрахував свого воротаря, вибивши м'яч з лінії воріт.

Група B

Іспанці впевнено виграли групу, здобувши три перемоги, причому перемога над Словенією стала свого роду історичною – вперше за 52 роки збірна Іспанії змогла виграти стартовий матч чемпіонату світу.

Словенці ж, навпаки, стали першою європейською збірною, яка залишила чемпіонат. Не останню роль в цьому зіграв конфлікт між головним тренером Сречко Катанецом і лідером команди Златко Заховичем, в результаті якого останній після стартового матчу відбув з розташування збірної.

Іспанія - ПАР

Таким чином, за друге місце боролися збірні Парагваю та ПАР, які в першому турі розійшлися миром, причому африканці відігралися з рахунку 0:2. А в останньому турі вони зазнали прикрої поразки від Іспанії, яка вже вирішила свої завдання і вийшла на матч наполовину резервним складом.

А ось матч Словенія – Парагвай несподівано вийшов драматичним. На 22-й хвилині півзахисник Карлос Паредас побачив перед собою другу жовту картку, а в доданий до першого тайму час Міленко Ачимович відкрив рахунок. У цьому епізоді не обійшлося без помилки Хосе Луїса Чілаверта. Треба сказати, що колись кращий голкіпер світу виглядав помітно слабше, і це була його друга результативна помилка на турнірі.

Але у головного тренера парагвайців Чезаре Мальдіні знайшлося своя «секретна зброя» – форвард «Рівер Плейта» Нельсон Куевас, який, вийшовши на заміну, забив два голи і допоміг своїй команді здобути важку перемогу.

Група C

В цій групі впевнено перемогли бразильці. Правда, перемога над збірною Туреччини залишила кілька неприємних вражень через симуляцію Рівалдо. На останній хвилині матчу при розіграші кутового біля воріт збірної Туреччини Хакан Унсал відкинув м'яч в сторону бразильця, щоб той по швидше виконував стандарт, і потрапив йому в стегно.

Рівалдо ж впав і схопився за обличчя, цим вбив двох зайців: потягнув час і домігся видалення суперника. Цей епізод, як би показував, що бразильці готові домагатися результату будь-якими способами. На щастя виявилося, що це не так.

Збірна Бразилії продемонструвала яскраву атакуючу гру, зав'язану на індивідуальних діях сильних футболістів: Роналдо, Рівалдо і зовсім ще молодого Роналдіньо. Сильно виглядали фланги в особі Кафу і Роберто Карлоса.

Заочне протистояння збірних Коста-Ріки і Туреччини завершилося на користь останніх – завдяки кращій різниці м'ячів турки зайняли друге місце в групі.

Бора Мілутінович, який очолював збірну Китаю, вперше за п'ять чемпіонатів світу не зміг вивести свою команду з групи. До речі, команду Коста-Ріки тренував Олександр Гімараес, якій на чемпіонаті світу 1990 року виступав за збірну під керівництвом Мілутиновича.

Група D

Перший тур приніс два несподіваних результати. І якщо першу перемогу господарів на чемпіонатах світу, добуту в матчі з поляками, все ж можна зрозуміти, то успіх збірної США в матчі з «золотим поколінням» португальців був дійсно сенсацією.

Причому європейські збірні програли у функціональній готовності і тактичній підготовці, тобто в традиційно сильних для себе компонентах.

Луїш Фігу (ліворуч) та Лендон Донован

У другому турі збірні Південної Кореї і США зіграли внічию, а героєм матчу став голкіпер американців Боб Фрідель, який відбив кілька небезпечних ударів, в тому числі й пенальті. А розлючені поразкою португальці каменя на камені не залишили від оборони збірної Польщі, хет-трик на свій рахунок записав Педро Паулета.

Втративши всі шанси поляки зім'яли збірну США, вже до 5-й хвилині забивши двічі. Дивлячись на гру збірної Польщі в тому матчі, мимоволі виникало питання: а де ви, хлопці, були раніше? Відійти від нокдауну американці так і не змогли.

Знали про розвиток подій в паралельному матчі футболісти збірних Південної Кореї і Португалії могли спокійно грати внічию, але португальців підвела характерна для них нестриманість і не дисциплінованість. Жоау Пінту отримав пряму червону картку на 27-й хвилині, Бету – другу жовту на 66-й.

Хто б що не говорив про суддівство на користь Південної Кореї, це буде пізніше, а в цьому матчі обидва видалення були у справі. Отримавши таку перевагу господарі вже не могли дозволити собі грати на нічию, щоб не бути звинуваченими в змові, а пішли вперед і забили переможний гол.

Так одна з найяскравіших, а може й найяскравіша команда в історії Португалії безславно залишила турнір, де від неї чекали зовсім іншого результату.

Група E

Першою вирішила свої турнірні завдання збірна Ірландії, зігравши внічию з Камеруном і Німеччиною. В обох матчах «кельти» відігравалися, проявивши свої бійцівські якості, причому в двобої з німцями зробили це на останній хвилині. Зате в третьому турі для виходу з групи їм потрібно було обіграти абсолютного аутсайдера – збірну Саудівської Аравії з різницею, більше ніж в один м'яч, що вони успішно і зробили.

Карстен Янкер проти Рігобера Сонга

Таким чином, матч Німеччина – Камерун перетворювався в гру на виліт, з тією лише різницею, що німців влаштовувала нічия. Зараз це звучить дико, але фаворитом тієї зустрічі був Камерун, чиї футболісти виступали в провідних європейських чемпіонатах. Це відчуття посилилося, коли на 40-й хвилині з поля був видалений захисник збірної Німеччини Карстен Рамелов.

Але німці вистояли в першому таймі, а на початку другого Марко Боде забив гол, після чого африканські футболісти знітилися. В кінці матчу склади команд зрівнялися, і Мирослав Клозе забив другий гол. До речі, це був найбрудніший матч чемпіонату – 16 жовтих і 2 червоні картки.

Група F

У першому турі «групи смерті» аргентинці завдяки голу Габріеля Батістути перемогли молоду команду Нігерії, а Швеція і Англія розійшлися внічию. У другому турі шведи здобули вольову перемогу над Нігерією. Але всі чекали іншого поєдинку.

Матчі збірних Англії та Аргентини завжди проходили з особливою напругою, а тут ще були свіжі в пам'яті події чотирирічної давнини, коли провокація Дієго Сімеоне привела до видалення Девіда Бекхема. Обидва «героя» того епізоду були на полі. Бекс помстився аргентинцям, забивши єдиний у матчі гол з пенальті в кінці першого тайму.

Девід Бекхем у грі з Аргентиною

Аргентинці, які поряд з французами були головними фаворитами чемпіонату, в останньому турі повинні були обігрувати шведів, які грали максимально просто, відійшовши в глуху оборону. А коли на 67-й хвилині Андерс Свенссон відкрив рахунок чудовим ударом зі штрафного, завдання Аргентини дуже ускладнилося. Вони тільки змогли зрівняти рахунок, чого, звісно не вистачило для виходу з групи.

Збірна Англії не змогла перемогти команду Нігерії, та й одного очка в тому матчі англійцям виявилося достатньо.

Група G

Для багатьох виявилось несподіваним посередня гра збірної Хорватії в першому матчі проти Мексики, адже всі пам'ятали їх блискучий виступ чотири роки тому. Але зрозуміти все досить просто – лідерам атаки збірної Давор Шукер, Роберту Просінечкі і Олену Бокшичем вже перевалило за 30, та й грали вони не в найсильніших клубах ( «Мюнхен 1860», «Портсмут» і «Мілдсбро», відповідно).

На другий матч хорвати вийшли без Шукера і Просінечкі і команда "відродилась". Взагалі, матч Італія – Хорватія був одним з кращих на груповому етапі. Італійці, до цього в академічному стилі переграли Еквадор, відкрили рахунок на початку другого тайму – свій третій гол на турнірі забив Крістіан Вієрі.

Але протягом трьох хвилин молоді Мілан Рапаїч і Івіца Оліч перевернули гру, двічі вразивши ворота Буффона. Відмінну гру зіпсував добре відомий англійський арбітр Грем Полл, який прийняв ряд дивних рішень, в тому числі, не зарахував два голи італійців.

Збірна Мексики, яка здобула в перших двох турах дві перемоги, ризикувала опинитися за бортом 1/8 фіналу в разі поразки від італійців – адже в здатності хорватів обіграти Еквадор ніхто не сумнівався. Мексиканці зіграли вдало і досягли потрібного результату, а прикрасою матчу став гол Хареда Боргетті, який перетворив не простий навіс в красивий гол.

Італійці не вибули з турніру завдяки збірній Еквадору, яка обіграла Хорватію, у котрої всі її якості, продемонстровані в матчі проти Італії, кудись випарувалися.

Група H

Ну ось ми і дісталися до збірної Росії. Тут все розвивалося за стандартним сценарієм: розмови про легку групу, про необхідність зайняти перше(!) місце, що б не потрапити в 1/8 фіналу на бразильців.

Японія - Росія

На ділі ж після перемоги над збірною Тунісу команда Росії програла спочатку Японії, а потім і Бельгії в ситуації, коли вистачило б і нічиєї. Так були певні питання по суддівству, коли в матчі з Японією не поставили пенальті після порушення на Семшові, але хто, скажіть мені, заважав Володимиру Бесчастних забивати тим же японцям в порожні ворота?

А поразка від вікової збірної Бельгії, яка відскочила в матчі з Японією і не змогла обіграти Туніс? Єдиною світлою плямою стала гра 18-річного нападника Дмитра Сичова, котрий взяв участь у всіх голах збірної Росії.

А групу виграли господарі чемпіонату, вони продемонстрували дисциплінований футбол. Француз Філіп Труссьє, який очолював команду, зміг використовувати сильні сторони японських футболістів, а лідером команди став опорний півзахисник Інамото Дзюніті, який забив Бельгії та Росії.

1/8 фіналу

Німеччина – Парагвай 1:0 (0:0)

Після битви з Камеруном наймолодший тренер чемпіонату Руді Феллер втратив через дискваліфікацію трьох гравців основи, в не найкращому стані вийшов і лідер німців Міхаель Баллак, участь якого у грі була взагалі під питанням.

У Чезаре Мальдіні таких проблем не було, але вони з'явилися після півгодини гри, коли через травму був замінений Роке Санта Крус – головна ударна сила парагвайців, який виступав, до речі, в «Баварії».

Розв'язка напруженого поєдинку настала на 88-й хвилині. У збірної Німеччини спрацювала зв'язка леверкузенського «Байєра» – Бернд Шнайдер проскочив по флангу, а Олівер Нойвілль замкнув його простріл.

Іспанія – Ірландія 1:1 (1:0, 0:1, дод. час 0:0), по пенальті 3:2

Матч складався з двох різних таймів. У першому іспанці забили швидкий гол і могли зняти всі питання щодо переможця матчу. А в другому домінували вже ірландці.

І знову доводиться говорити про суддівство – шведський арбітр Андерс Фріск призначив у ворота іспанців два пенальті. Другий був досить спірним, а ось першого не було взагалі. Однак захисник Іан Харт його не реалізував, а ось Роббі Кін на 90-й хвилині був точний.

У додатковий час іспанці вже відверто відбивалися – після того, як травму отримав Альбельда, вони залишилися вдесятьох, тому що всі заміни були вичерпані. У серії пенальті їх виручив Касільяс, який відбив удари Конноллі і Кілбейна, а Холланд влучив у поперечину.

США – Мексика 2:0 (1:0)

Упевнена гра збірної Мексики на груповому етапі робила її безперечним фаворитом матчу, а найбільш оптимістично налаштовані вболівальники «ацтеків» почали говорити про фінал. Ще й американці своєю потворною грою проти Польщі налаштували мексиканських футболістів на легкий матч.

Дербі США - Мексика

Як з'ясувалося, даремно. Вже на 8-й хвилині Брайан Макбрайд відкрив рахунок в матчі. Надалі американці віддали м'яч збірній Мексики і наглухо перекрили підступи до своїх воріт, шукаючи шанс на контратаках. Такий аони отримали в середині другого тайму і Лендон Довован збільшив розрив у рахунку

А в кінцівці матчу капітан мексиканців Рафа Маркес був видалений з поля за навмисний і абсолютно невиправданий фол, що як би підкреслило безпорадність збірної Мексики в цій зустрічі.

Англія – Данія 3:0 (3:0)

До матчу шанси команд котирувалися приблизно однаково – у англійців більше класних футболістів, але всі пам'ятали, що Данія вибила з турніру діючих чемпіонів світу, а Англія забила лише два голи, причому один – з пенальті .

Не скажу, що англійці володіли якоюсь помітною перевагою, або приголомшили суперника незвичними ходами. Просто бувають матчі, коли всі обставини складаються на користь однієї команди.

Оуен забиває в ворота Сорренссена

Спочатку помилився голкіпер данців Томас Соренсен, що призвело до голу Ріо Фердинанда, потім оборона данців проґавила ривок Майкла Оуена, а в кінці тайму Еміл Хескі забив, що називається «в роздягальню». Оговтатися від такого удару данці не змогли, і другий тайм перетворився на порожню формальність.

Сенегал – Швеція 2:1 (1:1, 0:0, дод. час 1:0, «золотий гол»)

На груповому етапі обидві команди доклали руку до вильоту головних фаворитів чемпіонату: Сенегал обіграв збірну Франції, а Швеція не пустила в плей-офф Аргентину.

Глядачі стадіону «Великий очей» японського міста Оіта побачили матч рівних команд. У першому таймі збірні обмінялися голами, другий залишився «сухим». У додатковий час «золотий» гол мало не забив Андерс Свенссон – автор голу Аргентині, але м'яч після його удару влучив у штангу. А ось Анрі Камара був точний і це був його другий гол в матчі.

Бразилія – Бельгія 2:0 (0:0)

Знову суддівство. На жаль, це тема була головною на тому чемпіонаті та до неї доведеться повернутися ще не раз. Збірна Бельгії немов перетворилася після невиразно проведеного групового етапу і зіграла потужно і натхненно.

А на 35-й хвилині її капітан Марк Вільмортс відкрив рахунок. Але ямайський арбітр із звучним прізвищем Прендергаст з незрозумілих причин гол не зарахував. Рідкісний випадок – після перерви арбітр вибачився перед Вільмортсом, але треба думати, що того ці вибачення не втішили.

Голкіпер збірної Бразилії Маркос пізніше сказав, що для нього це був найскладніший матч на чемпіонаті. І дійсно, він не менше трьох разів рятував свою команду від вірного гола. У підсумку все вирішила індивідуальна майстерність бразильських зірок. Спочатку Рівалдо забив ефектний гол, правда, не без допомоги рикошету, а потім Роналдо реалізував вихід один на один з воротарем.

Південна Корея – Італія 2:1 (1:0, 0:1, дод. час 1:0, «золотий гол»)

Джованні Трапаттоні зіткнувся з серйозною проблемою: матч пропускала основна пара центральних захисників – Фабіо Каннаваро перебрав жовтих карток, а Алессандро Неста був травмований. Їх місця зайняли Марк Юліано і номінальний крайній захисник Пауло Мальдіні.

Скандальна гра Пд.Корея - Італія

Господарі почали агресивно і вже на 5-й хвилині заробили пенальті. Правда, гравець італійської "Перуджі" Ан Чжун Хван його не реалізував. А незабаром Крістіан Вієрі після розіграшу кутового, продавив південнокорейських захисників і відкрив рахунок.

В кінці матчу корейці влаштували справжній штурм, Гус Хіддінк кидав в бій нових форвардів, довівши їх число на полі до п'яти. У підсумку на 88-й хвилині позиційно помилилися центральні захисники збірної Італії, а потім і Крістіан Пануччі, який жахливо обробив м'яч, в результаті чого Сів Кі Хьюн з близької відстані розстріляв Буффона.

Було цікаво, як корейці, в складі яких залишився лише один номінальний захисник, гратимуть в додатковий час. Але тут їм на допомогу прийшла суддівська бригада.

Спочатку еквадорський арбітр Брайан Морено видалив Тотті нібито за симуляцію, хоча капітан «Роми» впав після контакту з суперником, а потім боковий арбітр зафіксував уявний офсайд у Томмазі, відібравши у збірної Італії «золотий» гол.

Футболісти Південної Кореї не могли не скористатися такими подарунками, і на 117-й хвилині Ан Чжун Хван, виправляючись за нереалізований пенальті, ударом головою вивів свою команду до чвертьфіналу.

Туреччина – Японія 1:0 (1:0)

Японські футболісти, які впевнено посіли перше місце в групи, напередодні матчу досить недвозначно висловлювали впевненість у перемозі над Туреччиною, а дехто, знаючи, що в чвертьфіналі переможця чекає збірна Сенегалу, говорили і про півфінал.

Філіп Труссьє застерігав команду від шапкозакидальних настроїв, і, як з'ясувалося, мав рацію. Пропустивши на самому початку матчу після розіграшу кутового, японці натрапили на добре організовану оборону міцної європейської збірної. Цей горішок виявився їм не по зубам – до кінця матчу збірна Японії зуміла створити лише кілька моментів, які з натяжкою можна назвати небезпечними.

І все ж для збірної Японії це був величезний навіть не крок, а стрибок вперед – перше очко на чемпіонатах світу, перша перемога і перший вихід в плей-офф. До того ж, на відміну, від своїх сусідів – південнокорейців, вони не забруднили свого імені сумнівним, якщо не сказати більшого, суддівством на свою користь.

Чвертьфінали

Бразилія – Англія 2:1 (1:1)

Легендарний гол Роналдінью в ворота Девіда Сімена

Яких тільки епітетів не придумали цьому матчу! «Краща атака проти кращого захисту» – цілком зрозуміло, а ось «Достроковий фінал» – досить спірно. Адже були ще збірні Іспанії та Німеччини, які нехай і була далекі від своїх попередників, але яку ще потрібно було обіграти.

У першому таймі команди обмінялися голами – на м'яч Оуена бразильці відповіли комбінацією Роналдіньо – Рівалдо, коли шикарний пас першого ударом з ходу замкнув другий.

На 50-й хвилині бразильці отримують право на штрафний метрах в 35-ти і трохи праворуч від воріт збірної Англії. Голкіпер Девід Сімен готується до навісу, але Роналдіньо шикарним ударом перекидає м'яч через голкіпера. А через сім хвилин герой матчу отримує червону картку.

І знову питання до арбітра, на цей раз мексиканцю Рамосу Рісо – накладка проти Міллза була грубою, але фол був в боротьбі і не привів до травми суперника, тому жовта картка була б оптимальним покараннням.

Тут же Луїс Філіпе Сколарі замінив Роналдо на опорного півзахисника Еділсона, і бразильці спокійно довели матч до перемоги. Хоча певний ризик в цьому рішенні був – зрівняй англійці рахунок, забити бразильцям було вкрай важко, адже на полі залишився тільки один «фантазіста» – Рівалдо.

Німеччина – США 1:0 (1:0)

Збірна США вже перевиконала свою задачу. Після перемоги над Мексикою до гравців на базу приїхали дружини і діти, футболісти вели себе розкуто, роздаючи численні інтерв'ю. Збірна ж Німеччини перебувала в неоднозначному становищі: з одного боку від команди Руді Феллера на Батьківщині багато чого і не чекали, з іншого – виліт від збірної США пояснити було б важкувато.

Так команди і зіграли: американці вільно і розкуто, створивши при цьому кілька моментів біля воріт Олівера Кана, німці – дисципліновано в обороні і раціонально в атаці – один свій момент вони реалізували. Не скажу, що американці не хотіли виграти, просто відчувалося, що в разі програшу трагедії ніхто робити не буде.

Був і в цьому матчі епізод, пов'язаний із суддівством, коли після чергового сейва Кана м'яч потрапив в руку Торстену Фрінгсу, що стояв на лінії воріт. Умисної гри рукою не було, але вона, як зараз полюбляють говорити, перебувала в не природньому стані. Формально привід для пенальті був, але свисток арбітра промовчав.

Скандалу не вийшло – адже в цьому матчі переможених не було.

Туреччина – Сенегал 1:0 (0:0, 0:0, дод. час 1:0, «золотий гол»)

Ель Хаджи Діуф проти Емре

Яким би не виявився результат цього протистояння, це вже була сенсація. Перед початком чемпіонату ніхто не припускали жодної з цих команд у півфіналі.

Грали, по суті, дві рівні команди. Не треба нагадувати про те, що грали вони з крайньою обережністю. У турків пару моментів не реалізував Хакан Шукюр. Преса і вболівальники давно вимагали від головного тренера Шенола Гюнеша прибрати його зі стартового складу, але тренер продовжував довіряти своєму капітанові.

Правда, в цьому матчі Шукюра замінив форвард «Бешикташа» Ільхан Манзис і саме він на 94-й хвилині забив «золотий» гол.

Південна Корея – Іспанія 0:0, по пенальті 5:3

У цьому матчі зустрічалися дві протилежності: дисципліновані, без яскравих особистостей, але монолітні корейці та іспанські зірки. Втім, Хосе Антоніо Камачо вдалося згуртувати гравців.

Правда, це стосувалося атмосфери в роздягальні, на полі ж проблем у іспанців було вдосталь. Парі іспанських центральних захисників Йерро – Надаль на двох виповнилося 69 років (вам це нічого не нагадує?) – не випадково іспанці пропускали у всіх чотирьох матчах. В атаці Камачо так і не зміг знайти оптимального поєднання гравців (наприклад, в цьому матчі кращим у іспанців став Хоакін, який до цього зіграв тільки в одному матчі), та ще й Рауль не вийшов на поле через травму паху.

Але все ж іспанці повинні були перемогти в цьому матчі. Повинні хоча б тому, що вони забили два голи. На початку другого тайму єгипетський арбітр Гандур скасував гол Барахи після стандарту, угледівши порушення правил у діях Івана Ельгери. Той дійсно штовхався з захисниками, але це робили всі гравці, причому з обох сторін.

А в додатковий час Хоакін навісив на Мор'єнтеса, але за мить до того, як форвард відправив м'яч у сітку, пролунав свисток арбітра, відреагувавши на піднятий прапорець бокового судді Рагуната з Тринідаду і Тобаго. Той сигналізував про те, що м'яч перетнув лицьову лінію, хоча м'яч навіть не торкнувся лінії, не кажучи про те, що б перетнути її повністю.

І хоча обидва м'ячі були забиті після свистка, тобто формально голів ніхто не відміняв, перемогти при такому суддівстві, м'яко кажучи, дещо важкувато.

Єдиний пенальті в серії не забив якраз Хоакін, і тут, звичайно питання до тренера. Навіщо відправляти бити пенальті молодого гравця (напередодні матчу Хоакину виповнився 21 рік), який відбігав більше всіх за 120 хвилин, коли у тебе є більш досвідчені і свіжі футболісти?

Півфінали

Німеччина – Південна Корея 1:0 (0:0)

До матчу, були побоювання з приводу суддівства – вже дуже наочним було воно в матчах Південної Кореї з Італією та Іспанією. Але, забігаючи вперед, скажу, що швейцарський арбітр Урс Майер відпрацював бездоганно.

А при перегляді самого матчу не покидало відчуття не реальності того, що відбувається. Ну не в'язався цей матч з півфіналом чемпіонату світу. Блякла Німеччина, найгірша з тих, що довелося бачити на чемпіонатах світу як до, так і після, і Південна Корея, яка без допомоги суддів могла претендувати максимум, на вихід з групи.

Загалом, матч завершився так, як і повинен був завершитися – перемогою, нехай і не легкою, збірної Німеччини. Ось тільки гратися він повинен був на більш ранніх стадіях.

Бразилія – Туреччина 1:0 (0:0)

Другий півфінал, хоча і теж не порадував вивіскою, був більш цікавим. По-перше, збірна Бразилії, хоча її перед початком турніру не відносили до безумовним фаворитам, мала в своєму складі, як мінімум, п'ять гравців світового класу.

По-друге, вона продемонструвала найяскравішу гру в атаці. По-третє, збірна Туреччини – це вам не Корея, а міцна європейська збірна, кілька гравців якої виступали за клуби, які прийнято називати грандами.

І все ж мало хто з сторонніх спостерігачів бажав перемоги збірної Туреччини. Все-таки фінал чемпіонату світу – особливий матч і вивіска Німеччина – Туреччина, виглядала б не дуже привабливо.

Як і в першому матчі, турки не знітились перед грізним суперником, а сміливо йшли вперед і створювали моменти, як втім, і збірна Бразилії. У підсумку, як вже стало звичним на цьому турнірі, все вирішив індивідуальний клас однієї з бразильських зірок, в цей раз Роналдо. Свій блискучий індивідуальний прохід він завершив навіть не ударом, а стусаном, чим дезорієнтував Річбера Рюшту.

До речі, напередодні матчу Роналдо мав проблеми з коліном, але доктор команди сказав, що той може зіграти, але тільки, можливо, не повний матч. Так в результаті й вийшло, Роналдо замінили на 68-й хвилині, але відведеного часу йому цілком вистачило, що б зробити свою справу.

Матч за 3-е місце

Туреччина – Південна Корея 3:2 (3:1)

Нарешті відзначився Хакан Шукюр, який забив найшвидший гол чемпіонату – вже на 11-й секунді матчу. Корейці відповіли на 9-й хвилині, але ще в першому таймі Ільхан Манзис, який вийшов на цей раз в парі з Шукюром, двічі засмутив південнокорейського голкіпера.

Хоча матч проходив на досить високих швидкостях, відчувалося, що команди не ставили перед собою завдання перемогти будь-що, адже своїм виступом вони перевиконали навіть найсміливіші очікування своїх шанувальників.

Другий тайм так і проходив – корейці за інерцією атакували, але робили це якось без емоцій, мабуть, залишивши їх в попередніх зустрічах. У підсумку в кінці матчу господарі забили гол, чим і задовільнилися

А в Кореї ейфорія з приводу виступу збірної досягла того, що головного тренера національної команди Гуса Хіддінка стали пророкувати в президенти країни.

Фінал

Бразилія – Німеччина 2:0 (0:0)

Безперечним фаворитом фіналу були, звичайно ж, бразильці. Але і у збірної Німеччини були свої козирі. Перш за все, це відмінна оборона, на чолі в великим Олівером Каном, пропустила в шести матчах всього один гол.

Напередодні матчу Кану вручили приз імені Льва Яшина, як найкращому голкіперу чемпіонату. Тоді ще ніхто не знав, що в фіналі Кан допустить свою єдину помилку на турнірі, яка і стане фатальною.

Олівер Кан і Роналдо

Склад збірної Бразилії був оптимальним – до складу повернувся відбувший дискваліфікацію Роналдіньо. У німців же, навпаки, матч пропускав Баллак, що, безсумнівно, ослабило і без того не видатну атаку збірної Німеччини.

Бразилія атакує, Німеччина контратакує – таким був сценарій цього матчу. Були шанси і у німців, особливо після стандартних положень. Розв'язка настала на 67-й хвилині: Рівалдо завдав сильного удару з-за меж штрафного майданчика, Кан не зміг утримати м'яч, а зреагувший першим Роналдо добив його в сітку.

Другий гол Бразилії був забитий за всіма правилами футбольного мистецтва – простріл Клеберсона, дотепний пропуск м'яча Рівалдо і точний удар Роналдо, який став кращим бомбардиром чемпіонату.

А приз кращого гравця чемпіонату світу, незважаючи на свою помилку, отримав Олівер Кан. У голосуванні журналістів він набрав 147 голосів проти 126, відданих за іншого героя турніру – Роналдо.

Чемпіонат світу в Німеччині поклав початок домінуванню європейських збірних – вони виграли вже три титули поспіль, а до фіналу за три останніх мундіалі тільки один раз дісталася не європейська команда.

Чемпіонат світу з футболу 2006 року

• Господарі турніру: Німеччина.
• Терміни проведення: 9 червня – 9 липня.
• Кількість учасників: 32.
• Чемпіон: Італія.
• Кращий бомбардир: Мирослав Клозе (Німеччина) -5 м'ячів.
• Кращий гравець – Зінедін Зідан (Франція).

Збірна Італії

Відбірковий турнір

У Європі обійшлося без сенсацій. Хіба тільки збірна Іспанії посіла друге місце у своїй відбірковій групі, пропустивши вперед команду Сербії і Чорногорії. Втім, в стикових матчах іспанці не залишили шансів збірній Словаччини 5:1 і 1:1.

Збірна Росії поступилася другим місцем в групі вже згаданій Словаччини за додатковими показниками.

18 вересня 2003 на прес-конференції у Києві, Григорій Суркіс представив нового тренера нашої збірної — Олега Блохіна, який одразу ж заявив про те, що виведе Україну на ЧС 2006 з першого місця у відбірній групі. А 3 вересня 2005 року,розписавши мирову з грузинами стали не досяжними для збірних Данії та Туреччини виграли ту відбіркову групу.

Блохін виконав свою обіцянку, і тепер став головним тріумфатором України, яка вперше в історії їхала на «мундіаль».

У Південній Америці Бразилія і Аргентина впевнено зайняли два перших місця, ще дві путівки дісталися збірним Еквадору та Парагваю. Зайняв п'яте місце, Уругвай в серії пенальті програв збірній Австралії (команди обмінялися домашніми перемогами 1:0).

Кілька несподіванок відбулося в африканській частині відбору – на чемпіонат не поїхали, уже звичні, Камерун і Нігерія. І якщо Камерун поступився першим місцем в групі сильній збірній Кот д'Івуару, то нігерійці за додатковими показниками – команді Анголи. А чвертьфіналіст чемпіонату світу 2002 року Сенегал програв боротьбу збірної Того. Таким чином, чотири з п'яти африканських команд поїхали на чемпіонат світу вперше.

В Азії дві путівки вже за традицією дісталися командам Японії і Південної Кореї, до яких приєдналися Іран і Саудівська Аравія. Збірна Бахрейну обіграла команду Узбекистану в боротьбі за право зіграти стиковий матч з командою КОНКАКАФ.

А там збірні США, Мексики і Коста-Ріки не зустріли особливих проблем у відборі, а Тринідад і Тобаго з однаковим рахунком 1:0 двічі обіграв в стиках Бахрейн.

Путівки розподілилися таким чином:

• Європа – 14 країн.
• Південна Америка – 4.
• Північна і Центральна Америка – 4.
• Азія – 4.
• Африка – 5.
• Океанія – 1.

Фінальна частина

Відразу вісім збірних: Ангола, Гана, Кот д'Івуар, Того, Сербія і Чорногорія, Чехія, Україна, Тринідад і Тобаго дебютували на мундіалях.

Склад груп

Група A: Німеччина, Польща, Еквадор, Коста-Ріка.

Група B: Англія, Швеція, Парагвай, Тринідад і Тобаго.

Група C: Аргентина, Голландія, Сербія і Чорногорія, Кот д'Івуар.

Група D: Португалія, Мексика, Ангола, Іран.

Група E: Італія, Чехія, Гана, США.

Група F: Бразилія, Хорватія, Австралія, Японія.

Група G: Франція, Швейцарія, Південна Корея, Того.

Група H: Іспанія, Україна, Туніс, Саудівська Аравія.

Гімном чемпіонату стала пісня "Celebrate the Day" у виконанні Герберта Грюнмаейера, Амаду Багайоко і Меріам Дамби.

У першому матчі турніру збірні Німеччини і Коста-Ріки видали відмінний атакуючий футбол, початок якому поклав шикарний удар Філіпа Лама. Загальний клас гравців збірної Коста-Ріки був набагато нижче, ніж у німців, але їх форвард Пауло Ванчопе повністю відповідав рівню турніру.

Спочатку він зрівняв рахунок, а потім скоротив до мінімуму. Тільки за три хвилини до кінця матчу Торстен Фрінгс вбив інтригу, встановивши остаточний рахунок 4:2.

Група A

Поляки вважались головними претендентами на друге місце в групі, несподівано, але разом з тим безапеляційно поступилися збірній Еквадору. У Європі мало хто міг що-небудь сказати про цю команду – в її заявці тільки захисник Улісес де ла Крус грав за європейський клуб.

Виявилося, що це дуже грамотна команда, яка переграла поляків тактично. Віддавши ініціативу і центр поля, еквадорські футболісти змогли забити в першому таймі, а в другому впіймали суперника на контратаці.

Таким чином, полякам потрібно було, як мінімум, не програти збірній Німеччини в другому турі. Нулі на табло горіли майже до самого кінця, але в доданий час Давид Одонкор і Олівер Нойвілль спорудили переможний гол.

Але як з'ясувалося на наступний день, нічия нічого б не дала збірній Польщі, так як Еквадор розгромив Коста-Ріку 3:0 і очолив турнірну таблицю. Тому матчі останнього туру представляли інтерес тільки з точки зору боротьби за перше місце, яке в підсумку залишилося за німцями, матч Польща – Коста-Ріка носив статус товариського поєдинку.

А вболівальники збірної Німеччини зітхнули з полегшенням – адже до початку чемпіонату результат збірної викликав певні, цілком обґрунтовані, побоювання. Але Юрген Клінсманн, єдиний, хто не побоявся встати біля керма національної команди, побудував гру на основі швидкості, пресингу та взаємодії гравців.

Німці додавали з кожним матчем, остаточно сформувався ударний дует форвардів Клозе – Подольські, і було видно, що ця команда нікого не боїться і просто з нею не буде ні кому.

Група B

Тут здивувала збірна Тринідаду і Тобаго, пропустила перший гол після закінчення 152-х хвилин ігрового часу. Голландський фахівець Лео Беенхаккер перевів форварда Дуайта Йорка – єдину зірку збірної, який на той момент догравав в австралійському «Сіднеї», в опорну зону і досвід 34-річного гравця там знадобився.

Спочатку трмнідадці зіграли внічию зі Швецією, а потім мало не протрималися до неї в матчі з англійцями – Пітер Крауч забив тільки на 83-й хвилині, і збірна Англії достроково оформила вихід з групи.

Прикро було парагвайським уболівальникам – їхня збірна виглядала цілком гідно, але зазнала двох поразок у двох стартових турах, причому в матчі з англійцями все вирішив автогол капітана команди Карлоса Гамарра, а шведи забили Парагваю на 89-й хвилині.

Так що останній тур тут теж содна було не грати. Чисто теоретичні шанси на друге місце залишалися у Тринідаду і Тобаго – для цього їм необхідно було обігрувати Парагвай та чекати поразки шведів від англійців. Ні того, ні іншого не сталося.

Група C

І в цій групі матчі третього туру перетворилися на формальність. Хоча очікувалося, що в «групі смерті», як її відразу охрестили після жеребкування, збірні Кот д'Івуара та Сербії і Чорногорії, які володіли пристойними складами, чинитимуть опір фаворитам.

На передньому плані Горан Гавранчич і Естебан Камбьясо

На практиці ж Аргентина і Голландія виявилися сильнішими, причому аргентинці виграли у балканської збірної з непристойним рахунком 6:0, а другий гол, забитий Естабаном Камбьяссо трапився після комбінації у 23 точних передач поспіль.

В останньому турі лідери, не обтяжуючи себе, відкатали нульову нічию, оскільки на той момент матчі в групі «D» вже закінчилися, і стало ясно, що їм належить грати або з Португалією, або з Мексикою, а тому сенсу вмирати на полі за перше місце не було ніякого.

Група D

До останнього в цій групі на вихід претендувала збірна Анголи, у котрої був найскромніший склад серед інших представників африканського континенту. Спочатку вони з мінімальним рахунком поступилися колишній метрополії, а потім зіграли внічию з Мексикою.

Збірна Португалії, яка забезпечила собі вихід з групи, не стала відбувати номер в заключному матчі з Мексикою і перемогла 2:1, причому мексиканці мали шанс зрівняти рахунок з пенальті, але Омар Браво пробив вище воріт.

Таким чином, Анголі потрібна була перемога з різницею в три м'ячі над позбавленим будь-яких шансів Іраном. Тут-то і з'ясувалося, що, коли мова зайшла про креатив, пред'явити ангольським футболістам особливо і немає чого. На 60-й хвилині Флавіо подарував Анголі надію, але на більше ангольські футболісти виявилися не здатні, і більш того, пропустили гол у відповідь.

Група E

Фаворити групи «Е» Італія і Чехія почали з впевнених перемог, відповідно, над Ганою і США, однак у другому турі всі карти сплутались. Ганці перемогли чехів, а американці зіграли внічию з Італією.

В результаті все вирішувалося в останньому турі, де збірна Італії перемогла чехів, а збірна Гани переграла США, ставши єдиною африканської збірної, що вийшла в плей-офф.

Розпач Павела Недведа

Що стосується чехів, то вони стали, мабуть, головним розчаруванням групового етапу. Склад у них був що треба: Петер Чех, Марек Янкуловськи, Томаш Уйфалуші, Томаш Росіцкі, Павел Недвед, Ян Коллер, Мілан Барош представляли прекрасний сплав молодості і досвіду і цілком могли розраховувати на чвертьфінал.

Група F

У першому турі зустрічалися лідери групи, збірні Бразилії та Хорватії, за рахунок гола Кака перемогли бразильці. У паралельному матчі збірна Австралії під керівництвом Гуса Хіддінка, який вже підписав контракт з РФС, обіграла команду Японії. Японці вели в рахунку, а долю матчу вирішили зроблені Хіддінком заміни – дубль оформив Тім Кехілл, третій гол забив Джон Алоїзі.

У другому турі бразильці перемогли Австралію і оформили вихід з групи, а збірна Хорватії не змогла забити японцям – 0:0. Таким чином, в третьому турі Хорватія і Австралія в очній суперечці оскаржували друге місце. Теоретичні шанси залишалися і у японців, але в їх перемогу над Бразилією не вірив ніхто.

У поєдинку хорватів і австралійців головною дійовою особою став англійський арбітр Грем Полл. Не те що б його дії сильно вплинули на результат матчу, просто безглуздість його помилки вийшла за всі мислимі рамки. Хорват Йосип Шимунич був видалений з поля після третьої жовтої картки! Як з'ясувалося, після першого попередження Полл записав його прізвище скорочено «Sim», а після пред'явлення другої вирішив, що цей запис стосується Даріо Шиміча.

А сам матч видався напруженим – двічі хорвати виходили вперед і двічі австралійці зрівнювали рахунок, другий раз – на 79-й хвилині.

Група G

Французи почали без блиску, зігравши внічию зі збірними Швейцарії та Південної Кореї, а в останньому турі обіграли збірну Того. Такий варіант явно прораховувався, тому команди Швейцарії та Південної Кореї, що мали по чотири очки фактично грали на виліт.

Швейцарію влаштовувала навіть нічия, але вони здобули впевнену перемогу – Філіп Сандерос і Олександр Фрай забили по м'ячу в середині кожного тайму.

Група H

Дебют збірної України на чемпіонатах світу вийшов гірше не придумаєш. Минуло трохи більше чверті години, а Олександр Шовковський вже двічі витягнув м'яч із сітки своїх воріт. Потім українці начебто взяли себе в руки і у них щось почало виходити, але відразу після виходу з роздягальні було видалення Ващука і пенальті, після реалізації якого гру можна було закінчувати.

Але в подальшому наші хопці реабілітувалися, здобувши дві перемоги, і посіли друге місце в групі. Туніс здорово зіграв з Іспанією – африканці вели в рахунку, а три голи пропустили в останні 20 хвилин матчу. А ось зустрічі з Саудівською Аравією і Україною їм вдалися менше.

Андрій Воронін у грі з Тунісом

Підводячи підсумки групового етапу, довелося констатувати абсурдність рішення про розширення числа учасників чемпіонату до 32 команд. Чемпіонат світу 1998 року був першим таким турніром, в 2002 році були не в порядку багато грандів, та й суддівство було далеко неоднозначним.

Зараз же в Німеччині все стало на свої місця. П'ять африканських збірних в сумі набрали 12 очок, і тільки одна з них вийшла з групи. Чотири азіатських збірних – 7 очок, три команди із зони КОНКАКАФ (не рахуючи збірної Мексики) – 2 очка.

На мундіалі стало занадто багато баласту, і, на жаль, це не тільки триває, а й поширилося далі – на чемпіонати Європи. Зараз почалися розмови про розширення числа учасників чемпіонату світу до 48 збірних. Не дай Бог…

1/8 фіналу

Німеччина – Швеція 2:0 (2:0)

Лукас Подолський

У цьому матчі очікувалася запекла боротьба, але німці просто зім'яли суперника, забивши двічі вже до 12-й хвилині. Обидва голи стали результатом взаємодії зв'язки форвардів. Спочатку Лукас Подольські зіграв на добиванні після удару Клозе, а потім Миро витягнув на себе захисників і вивів Польді один на один з голкіпером.

На 35-й хвилині Тедді Лучич отримав другу жовту картку, і становище шведів стало зовсім безнадійним. Правда, на початку другого тайму Хенрік Ларссон заробив пенальті, але сам же і направив м'яч набагато вище поперечини. Це був остаточний нокаут, після якого матч можна було сміливо завершувати.

Аргентина – Мексика 2:1 (1:1, 0:0, дод. час 1:0)

У перші десять хвилин команди обмінялися голами зі стандартів – відзначилися Рафа Маркес і Ернан Креспо, хоча у випадку з голом аргентинців мав місце автогол Борхетті, але м'яч записали на форварда аргентинців. Втім, ніякого значення це не має.

Максі Родрігес забиває у ворота Мексики

Наприкінці матчу Нестор Пекерман, мабуть, не бажаючи доводити справу до додаткового часу, а тим більше, до серії пенальті, кидає на поле Тевеса, Мессі і Аймара (як вам лава збірної Аргентини ?!), але результат матчу вирішують не вони.

Максі Родрігес, у якого на тому чемпіонаті залітало все, що можна, на 98-й хвилині наважується на дальній удар практично з кута штрафного майданчика. М'яч за красивою дугою залетів у дальню дев'ятку.

Англія – Еквадор 1:0 (0:0)

Вийшовши з групи, Еквадор вже виконав своє завдання, а тому був дуже небезпечний. Тактично грамотна команда, складена з технічних гравців, над якими не висить обов'язковість досягнення певного результату – грізна сила.

Уже в дебюті матчу Джон Террі не зміг перервати довгу передачу, підкоригувавши м'яч на хід Карлосу Тенорьо. Той вискочив один на один з воротарем, встиг підробити м'яч і озирнутися. Англійців врятував Ешлі Коул – він у відчайдушному стрибку зачепив м'яч і той влучив в поперечину.

Подібних моментів у англійців не було. Зате в її складі був Девід Бекхем, який зумів перетворити в гол один з штрафних ударів, закрутивши м'яч у ближній нижній кут воріт.

Португалія – Нідерланди 1:0 (1:0)

Цей матч увійшов в історію чемпіонатів світу, як найгрязніший. За кількістю жовтих карток він повторив рекорд чотирирічної давності, встановлений у зустрічі Німеччина – Камерун (16), а за кількістю червоних – 4 це абсолютний і до сих пір не перевершений рекорд.

До цього можна додати травму Кріштіану Роналду, через яку він був замінений вже на 33-й хвилині. Російський арбітр Валентин Іванов отримав після матчу солідну порцію критики, в тому числі від тодішнього президента ФІФА Йозефа Блаттера, але пізніше всі прийняті ним рішення були визнані правильними.

Що стосується самого матчу, то португальці перемогли за рахунок голу опорного півзахисника Маніше, забитого в середині першого тайму. А матч увійшов в історію світового футболу як битва при "Нюрнберзі".

Португаля - Нідерланди

Італія – Австралія 1:0 (0:0)

Після завершення групового етапу всі дружно пророкували італійцям півфінал, адже їм треба було зустрітися з Австралією, а потім, в разі перемоги, з переможцем пари Україна – Швейцарія.

Але гравці збірної Італії не поспішали форсувати події – в першому таймі вони створили один по справжньому небезпечний момент, коли Лука Тоні, розвернувшись в штрафному, бив у протихід Шварцеру, але той ногами встиг відбити м'яч.

А в таймі другому на перший план вийшов іспанський арбітр Луїс Медіна Конталехо. Спочатку він абсолютно незаслужено видалив з поля Марко Матерацці – той дійсно порушував правила проти свого тезки Брешіано, але цей фол тягнув максимум на жовту картку.

Австралійці стали тиснути, Гус Хіддінк посилив атаку, але дві заміни залишив, мабуть тримаючи в розумі додатковий час. Його, однак, не сталося – вже по закінченню 90 хвилин Фабіо Гроссо в штрафний австралійців обіграв Лукаса Ніла і спіткнувся об нього. Конталехо не зрозуміло з якого переляку вказав на точку, адже чітко було видно, що захисник збірної Австралії не робив нічого, для того, що б збити суперника.

Тотті пенальті реалізував, Австралія вирушила додому, італійці – в чвертьфінал, а Гус Хіддінк – тренувати збірну Росії.

Україна – Швейцарія 0:0, по пенальті 3:0

Перед матчем Олег Блохін зіткнувся в кадровою проблемою – обидва основні центральні захисники збірної України – Русол і Свідерський пропускали матч через дискваліфікацію. Це зумовило обережну тактику української збірної.

Та й Швейцарія не рвалася вперед – занадто великі були ставки в матчі. Загальний рівень швейцарських футболістів, звичайно, вище, але в складі українців є справжня зірка світового рівня – Андрій Шевченко. В результаті за 120 хвилин ігрового часу команди по разу потрапили в поперечину, та Воронін з Гусєвим пробили повз ворота.

У серії пенальті перший бив Шевченко, але його удар відбив Цубербюлер, Шовковський у відповідь парирував постріл Штреллера. Артем Мілевський виконує «панєнку», чим, заспокоює своїх і змушує нервувати швейцарців. Барнетта заряджає в поперечину, а удар Кабаньяса відбиває Шовковський.

Збірна України після серії пенальті у грі зі Швейцарією

Рідкісний випадок, коли в серії пенальті один з суперників не зміг реалізувати жодної спроби. Тим смим СаШо встановив рекорд. Ще одна рідкість – збірна Швейцарії не пропустила жодного м'яча, але вирушила додому вже після 1/8 фіналу.

Бразилія – Гана 3:0 (2:0)

Передстартові розклади всіх без винятку фахівців залишали небагато шансів збірній Гани – індивідуальний клас бразильців був помітно вище. Ще й ключовий гравець ганців Майкл Ессьєн пропускав матч через дискваліфікацію.

Початок матчу спантеличило – стало зрозумілим, що сербський тренер збірної Гани Ратомір Дуйковіч вирішив грати в обороні за допомогою штучного положення «поза грою». Рішення сумнівне, з огляду на рівень африканських захисників і клас гравців атаки збірної Бразилії.

Вже на 5-й хвилині Роналдо, скориставшись пасом від Кака, вискочив один на один з голкіпером і відкрив рахунок. Це був 15-й гол Феномена в фінальних стадіях чемпіонату світу, і рекорд, що здавався вічним, Герда Мюллераздавався пав.

Роналдо

Створивши ще кілька моментів, бразильці заспокоїлися, чим скористалися футболісти збірної Гани, які створили кілька гарних моментів. Але наприкінці першого тайму вони проґавили контратаку, і Андріано забив другий гол, практично знявши всі питання. Мінімальний офсайд у форварда арбітри не помітили, оскільки атака була дуже швидкою.

Другий тайм запам'ятався безглуздим видаленням Асамоа Гьяна і голом Зе Роберто, який реалізував черговий вихід один на один.

Франція – Іспанія 3:1 (1:1)

Ранній вихід з групи, схоже, зіграв з іспанцями злий жарт. На нічого не значущий матч з Саудівської Аравії Луїс Арагонес виставив резервістів. Як часто буває на великих турнірах, це не стільки послужило відпочинком основним гравцям, скільки вибило їх з ігрового ритму.

Другою проблемою для іспанців стала відсутність серйозного досвіду у більшості гравців, особливо на тлі вікової французької команди. Це впало в очі в двох моментах матчу – після того, як збірна Іспанії відкрила рахунок, її гравці толком не знали, що робити далі. Другий раз – в останні чверть години, коли іспанці вирішили чекати додаткового часу, відмовившись від активних дій.

Що стосується французів, то вони до кінця гнули свою лінію і на 83-й хвилині Патрік Вієйра забив переможний гол. М'яч же Зідана вже практичного значення не мав.

Чвертьфінали

Німеччина – Аргентина 1:1 (0:0, 1:1, дод. час 0:0), по пенальті 4:2

Перший тайм команди відіграли обережно, «промацуючи» один одного, але на самому початку захисник аргентинців Роберто Айяла чудовим по красі і виконання ударом головою відкрив рахунок.

Природно, німці були змушені піти вперед, при цьому аргентинці мимоволі підіграли супернику, практично відмовившись від активних дій. На 71-й хвилині в зіткненні з Мирославом Клозе травму отримує голкіпер аргентинців Роберто Аббондасьері, і його змінює Лео Франко. За хвилину Хосе Пекерман замість Хуана Романа Рікельме випускає на поле Естебана Камбьяссо, остаточно давши команді зрозуміти, що грати потрібно на утримання рахунку.

Мирослав Клозе

На 80-й хвилині німці забивають гол «за підручником»: навіс Баллака, знижка Боровскі і удар головою Клозе. Незабаром Філіп Лам валить в своєму штрафному Максі Родрігеса, але свисток словака Любоша Міхела мовчить.

У серії пенальті нерви виявилися міцнішими у гравців збірної Німеччини – вони реалізували всі свої спроби, а ось Айяла і Камбьяссо переграти Леманна не змогли.

А після серії відбулася грандіозна бійка за участю футболістів і тренерів обох команд. Її організатором виступив аргентинський захисник Леонардо Куфре, який атакував П'єра Мертезакера, за що після отримав червону картку, на яку йому було, в общем-то, наплювати.

Італія – Україна 3:0 (1:0)

Для української збірної, дебютанта світової першості, чвертьфінал вже був відмінним досягненням. Але апетит, як відомо, приходить під час їжі, тим більше що італійці не справили до цього особливого враження.

Марчело Ліппі

До того ж Марчелло Ліппі зіткнувся з проблемами в центрі оборони: змінивший травмованого Алессандро Несту Марко Матерацці відбував дискваліфікацію після вилучення в матчі 1/8 фіналу. У підсумку пару Фабіо Каннаваро склав 25-річний захисник «Палермо» Андреа Барцальї.

Українці пропустили вже в дебюті матчу – Джанлука Дзамбротта забив гол після сольного проходу. Гол хоча і був хороший, але дорікати гравцям збірної України можна: Дзамбротті дали пройти, не накрили удар, та й Шовковський, не те що б помилився, скажімо так, не виручив.

До кінця першого тайму Олег Блохін змінив цент оборони: спочатку він зняв з гри В'ячеслава Свідерського, який отримавши жовту картку, продовжував діяти в агресивній манері, а потім травму отримав Андрій Русол.

Але все ж у другому таймі українці змогли створити ряд моментів біля воріт Буффона, двічі італійців врятувала перекладина. Однак забивали італійці, обидва рази це зробив Лука Тоні.

Португалія – Англія 0:0, по пенальті 3:1

«Битва» з Нідерландами не пройшла для португальців безслідно – через дискваліфікацію матч пропускали Коштінья і Деко. Але все одно португальці в центрі поля виглядали креативніше, багато в чому завдяки зусиллям Луїша Фігу.

Гра була рівною до середини другого тайму, а потім у англійців почалися неприємності. Спочатку Бекхем попросив заміну – в перерві у нього виявили пошкодження, він все ж вийшов на поле, але, як з'ясувалося, продовжити гру вже не зміг.

Потім підвів Руні – після підкату у виконанні Рікарду Карвалью, він наступив на захисника португальців, за що був видалений з поля. Після цього з грою у англійців стало зовсім погано, сподіватися можна було тільки на стандарти та дальні удари Джеррарда і Лемпарда. Португальці мали перевагу, але будь-яких по-справжньому небезпечних моментів не створили.

Далі англійців чекав черговий жах під назвою «серія післяматчевих пенальті», хоча на цей раз все було в їхніх руках – Уго Віана потрапив в штангу, а Петіт пробив повз ворота. Але чудовий Рікарду відбив удари Джеррарда, Лемпарда і Каррагер (зауважте, що двоє перших були майстрами ударів з 11-метрової позначки), і вивів свою команду в півфінал.

Франція – Бразилія 1:0 (0:0)

У цьому матчі сталася сенсація. Це зараз, за давністю років вивіска Франція – Бразилія виглядає непередбачувано. Тоді ж, у 2006-му, Бразилія, особливо після вильоту аргентинців вважалася явним фаворитом чемпіонату. Французів, незважаючи на їх впевнену перемогу над Іспанією і раніше не сприймали як претендентів на титул.

Після цього матчу стали сприймати. Надійна була їх оборона, центр поля Вієйра – Макелеле виглядав непрохідним, гостро грав молодий Франк Рібері, став схожий на самого себе Тьеррі Анрі. Але найголовніше – Зінедін Зідан, як і в кращі роки тримав в руках всі нитки гри. Саме після його передачі Анрі забив єдиний у матчі гол.

Тьєрі Анрі та Діда

Що стосується бразильців, то вони не впоралися з цілою купою проблем. Роналдо грав із зайвою вагою, Роналдіньо не був схожий на себе після важкого сезону, малоефективно діяли Кафу, Роберто Карлос і Кака. Коли суперники були нижче класом, з цими проблемами бразильці справлялися.

Можливо, Карлосу Альберто Парейрі слід було освіжити склад, але він продовжував довіряти перевіреним гравцям, нехай і не в найкращих кондиціях.

Півфінали

Італія – Німеччина 2:0 (0:0, 0:0, дод. час 2:0)

На чемпіонаті команди видали чимало хороших матчів, але не було жодного, який можна було б назвати «великим». І ось, нарешті, його час настав.

Напередодні одноматчевую дискваліфікацію отримав «мотор» німців Торстен Фрінгс, що виглядало досить дивним, так як здавалося, що розбір польотів бійки після матчу Німеччина – Аргентина вже закінчилися. Як з'ясувалося пізніше, в руках ФІФА якимось чином опинився запис активної участі Фрінгса в бійці. Це до слова про «фейр-плей» і інших гучних словах, вигаданих чиновниками ФІФА.

Рівна гра в основний час, яскраві додаткові півгодини і зовсім чудова кінцівка. Спочатку Андреа Пірло з лінії штрафного майданчика видав геніальний пас на Фабіо Гроссо і той пробив невідпорно. Німці пішли вперед і отримали контратаку, яка завершилася передачею п'ятою у виконанні Джіралдіно і відмінним обвідним ударом дель П'єро.

Після матчу стадіон вітав свою збірну – таке ставлення до програв доводиться бачити досить рідко, а Італія підтвердила свою прихильність до астрологічним циклу появи в фіналах чемпіонату світу – 1970, 1982, 1994 2006-й.

Франція ‐ Португалія 1:0 (1:0)

На відміну від першого півфіналу, це протистояння вийшло досить нудним. На Євро-2000 ці команди так само зустрічалися в півфіналі. Тоді все вирішив удар Зідана з 11-метрової позначки в додатковий час.

Цього разу історія повторилася, з тією лише різницею, що пенальті був призначений в основний час, а гол Зізу так і залишився єдиним у матчі.

Матч за 3-е місце

Німеччина – Португалія 3:1 (0:0)

На відміну від деяких подібних матчів, обидві команди вийшли грати на перемогу – німців до цього зобов'язував традиційний максималізм і рідні трибуни, а збірна Португалії вперше за останні 40 років зайшла так далеко.

Єдине, що дозволив собі Юрген Клінсманн так це дати можливість зіграти Оліверу Кану. Решта змін у складі збірної Німеччини були викликані травмами гравців і завершенням дискваліфікації Торстена Фрінгса.

Але все ж відчувалося, що тягар відповідальності на команди тисне не так сильно – вони грали розкуто і не боялися помилитися. У другому таймі німці видали ударну двадцятихвилинку, де між двома голами Швайнштайгера вмістився автогол Петіта.

Все, на що вистачило португальців – це гол престижу, забитий Нуну Гомешом за дві хвилини до кінця зустрічі.

Фінал

Італія – Франція 1:1 (1:1, 0:0, дод. час 0:0), по пенальті 5:3

Матч почався з призначення пенальті у ворота італійців, який чітко реалізував Зідан.

Однак незабаром винуватець його призначення Марко Матерацці зрівняв рахунок, прийшовши на розіграш кутового. У першому таймі італійці могли двічі виходити вперед, але удар Луки Тоні заблокував Тюрам, а трохи пізніше форвард італійців влучив м'ячем у поперечину.

У другому таймі і в додатковий час перевагою володіли вже французи, а останній в матчі момент втратив Зідан – Буффон врятував Італію після його удару головою.

Але головна драма була попереду. На 109-й хвилині Зідан б'є Матерацці головою в груди, той падає на газон, і аргентинський арбітр Орасіо Елісондо показує лідеру французів пряму червону картку.

Взагалі, виступ Марко Матерацці на турнірі вийшив досить цікавим: він приїхав туди в якості запасного, вперше вийшов на поле тільки в матчі третього туру проти Чехії, замінивши травмованого Несту, і відкрив рахунок в матчі. Потім він був вилучений у поєдинку з Австралією і пропустив чвертьфінал. І ось, нарешті, в фіналі зрівняв рахунок, спровокував лідера суперника на видалення і реалізував пенальті в післяматчевій серії.

Єдиний нереалізований пенальті в серії припав на долю Давида Трезеге – він пробив у поперечину. Так Італія стала єдиною збірною, що змогла виграти та програти титул чемпіона в післяматчевих пенальті.

Невідомий призер 30-го та тріумф італійців у 1934 році. Історія чемпіонатів світу.

Другий поспіль тріумф італійців та перерва у 12 років. Історія чемпіонатів світу.

Битва при Берні та сходження Короля. Історія чемпіонатів світу.

Всесвітнє визнання Пеле та найскандальніший фінал в історії мундіалів. Історія чемпіонатів світу.

Тріумф Аргентини та 40-річний чемпіон Діно Дзофф.

"Рука Бога", крах надій команди Лобановського та величний Франц Беккенбауер. Історія чемпіонатів світу.

Божествений хвостик у США та геніальний Зідан у фіналі домашньої першості. Історія чемпіонатів світу.