Світоліна: В Україні тенісистові піднятися складніше, ніж в Англії чи Франції

Перша "ракетка" України та п'ята тенісистка у світовому рейтингу Еліна Світоліна завоювала чотири титули WTA тільки у цьому році.

Буквально кілька днів назад скарбничка 22-річної спортсменки поповнилася і ще одним трофеєм. Але на цей раз вже не спортивним - президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння Світоліній ордена "За заслуги" III ступеня.

Перебуваючи у щільному графіку медіа-заходів і підготовки до Вімблдону, Еліна знайшла час для розмови про останні позитивні тенденції у своєму житті, розвитку тенісу в Україні та власні захоплення поза кортом.

- Еліно, тебе нагородили орденом "За заслуги" третього ступеня. Як ти дізналася і як відреагувала на це визнання?

- Якщо чесно, то для мене це було трохи несподівано. Я випадково прочитала про це в Інтернеті. А вже потім мене з цим привітав Юрій Сапронов. Звичайно, дуже приємно, коли у моїй країні так оцінюють мої досягнення. Я ж, зі свого боку, намагаюся робити максимум для іміджу України у всьому світі.

- Багато надій покладалося на Ролан Гаррос. Що стало найскладнішим на цьому турнірі?

- Я думаю, що найскладнішим був чвертьфінал проти Сімони Халеп. Однозначно, це дуже складний матч на турнірі. Але, в цілому, згадувати ту поразку не хотілося б. Сторінку цієї книги вже перегорнуто. Я постаралася зробити максимум від себе, щоб досягти позитивного результату, але в силу збігу кількох обставин, зробити це на Ролан Гаррос у нинішньому році не вийшло. Тепер потрібно рухатися далі.

- Багатьох стурбувала твоя заява про можливість пропустити Вімблдон через пошкодження, яке зіграло свою роль на турнірі в Бірмінгемі. Як зараз себе почуваєш?

- Та вже краще. Ми з моєю командою ретельно порадилися щодо моєї участі на Вімблдоні, спираючись на медичні показники. Були побоювання, що цю травму можна посилити. В принципі, вони і зараз зберігаються, але ми все ж ризикнемо та спробуємо зіграти на Вімблдоні.

- Ти неодноразово на матчі одягала такий помітний кулон у вигляді державного герба України. Звідки він у тебе з'явився? І які талісмани є ще?

- Кулон нам перед Кубком Федерації подарував президент Федерації тенісу України Сергій Лагур. Ця дуже красива річ була зроблена спеціально для нас. А ще у мене талісман - це іграшкова собака. Вона зі мною з трьох років і завжди їздить по турнірах. По-моєму, не пропустила ще жодного. В принципі, начебто більше талісманів немає.

- У тебе дуже насичений графік. А як проходить класична відпустка?

- Відпустка у мене буває по одному тижню три рази на рік. Наприкінці року це два тижні, після сезону. В принципі, я люблю побувати кілька днів удома, потім поїхати з друзями кудись, відкрити для себе нові місця. У мене особливо багато часу немає, щоб відпочивати на морі. Я взагалі не дуже люблю довго сидіти на одному місці. У минулому році за один тиждень я побувала у чотирьох-п'яти різних країнах.

- Що ще, крім тенісу та вейкбордингу, входить у список хобі?

- Зазвичай я багато читаю. Це пов'язано з тим, що багато часу я проводжу у перельотах. У літаку особливо більше нічим зайнятися. Та й подорожувати я люблю. Теніс - це вид спорту, що відбирає багато сил, тому відновлюватися після матчів краще у горизонтальному положенні. Якщо я не читаю, то дивлюся якісь пізнавальні програми, намагаюся відкривати для себе щось нове та саморозвиватися.

- Раціон спортсмена - важлива річ. Це правда, що тобі подобається китайська кухня?

- Зараз уже більше мексиканська й українська. Коли до мене приїжджають батьки, то балують мене українськими стравами. А мексиканську дуже люблю - навіть хочу відкрити такий ресторан де-небудь в Україні. Напевно, коли-небудь це вийде.

- Одного разу титулований український легкоатлет Богдан Бондаренко сказав, що у Європі його часто впізнають на вулиці, а в Україні його популярність набагато нижча. Як у тебе справи з цим?

- Якщо чесно, в Україні буваю рідко, і мені складно судити. Коли приїжджаю, такий момент, безумовно, присутній. А у Європі мене часто впізнають, це правда. Але знову ж таки - порівнювати мені складно.

- Інтерес до жіночого тенісу, багато у чому, завдяки тобі, в останні роки збільшився. Уже зараз є юні тенісистки, які домагаються певних успіхів - і Марта Костюк, і Даяна Ястремська. Наскільки перспективно це покоління гравців, на твій погляд?

- Дуже здорово, що у жіночому тенісі у нас є перспективні спортсменки, яким вдається показувати хороші результати. Хотілося б, щоб хлопчики теж якось проявили себе. Я розумію, що це важко і з фінансової точки зору. Але сподіваюся, що у найближчі кілька років в Україні з'являться спонсори, готові допомагати розвитку спортсменів та інвестувати у поїздки на турніри й у тренувальний процес. Прикро, що після Стаховського, Долгополова та Марченка дуже мало хлопчиків, які в перспективі зможуть їх замінити. З дівчатками ситуація краща, і здорово, що всі вони будуть грати на високому професійному рівні.

- Сергій Стаховський у своїх інтерв'ю неодноразово підкреслював, що держава повинна вплинути на підготовку професійних спортсменів в Україні. Як ти вважаєш, яку роль державні структури повинні відігравати у розвитку спортсменів?

- Мені складно говорити про це, але на даний момент я бачу невеликі зміни на краще. Можу судити тільки по Кубку Федерації - у плані організації підхід став більш професійним. Точно можна сказати, що в Україні тенісистові піднятися дуже важко, напевно, раз в 10 складніше, ніж в Англії чи Франції. У тих же Нідерландах, наскільки я знаю, спортсменам теж допомагають.

- 4 перемоги на великих турнірах WTA, п'ятий рядок у світовому рейтингу. Ти могла собі уявити такий успіх рік тому?

- Якщо чесно, то я вірила у це. Для мене це було моє найважливіше завдання. Я багато працюю, щоб досягти високих результатів. Тому, я вірила у свій успіх і старалася, щоб ці амбіції завжди рухали мене вперед. Дуже добре, що так склалося, і весь цей період я відіграла дуже добре. Найбільше мене тішить те, як я граю і як прогресую з кожним місяцем.

- Цей сезон ти для себе назвеш успішним, якщо ...?

- Якщо закінчу його у топ-5 рейтингу WTA і зіграю на підсумковому турнірі у Сінгапурі.

За матеріалами terrikon.com