Українська правда

Сергій Стаховський: Вімблдон у плані організації неідеальний

Сергей Шемшученко — 29 червня 2008, 17:37

Схоже, серйозних успіхів нам доведеться почекати, принаймні, до чемпіонату США. Вже в другому раунді одиночний розряд покинули останні представниці України. Катерина Бондаренко програла росіянці Кузнецовій 2:6, 3:6, її сестра Олена через травму знялася з матчу проти чешки Стрікової. Позавчора обидві спортсменки знялися з парного розряду.

Нарешті, Тетяна Перебийніс не вистояла проти Маріон Бартолі - 2:6, 5:7. Єдиний, хто зробив прорив - Сергій Стаховський, не зважаючи на виліт у першому колі турніру.  Він став першим за останні сім років українцем, що пробився в основну сітку Вімблдону. І хто знає, як пішли б його справи, якби у поєдинку з Давидом Феррером Сергій не отримав травми.

- Під час матчу я посковзнувся і при падінні вибив ліве плече, - розповідає Стаховський, що взимку завоював перший в своїй кар'єрі титул ATР. - Гадаю, не впади я тоді, нас би чекав четвертий сет, а далі все могло піти за будь-яким сценарієм, адже матч був в цілому рівний. Шкода, адже я вже декілька років намагався пробитися в основну сітку, і нарешті це вийшло.

- Ви справді відчували, що можете виграти у Феррера? 

- Так, здолати іспанця мені було під силу. Хоча в цьому матчі у мене тремтіли руки: все-таки грав проти п'ятої ракетки світу. Тому і програв перші два сети. Але свою роль зіграло трав'яне покриття - грай ми на ґрунті, Феррер мав би куди більшу перевагу. У третьому сеті зробив брейк, повів 3:0, а потім - самі знаєте.

- Напевно через кваліфікації підійшли до основного турніру виснаженим? 

- Зовсім ні - чотирьох днів мені з головою вистачило для відновлення сил. Було б гірше, якби я підійшов до зустрічі з Феррером, не розігравшись у кваліфікації. Адже суперник буквально за день до нашого матчу виграв турнір в Хертогенбоші.

- На Вімблдоні все сподобалося? 

- Не зовсім. Там головне - традиції. А в плані організації турнір якраз не ідеальний. Наприклад, на «Ролан Гаррос» і на чемпіонаті Австралії всім тенісистам, навіть тим, хто пробився через кваліфікацію, на кожен матч видають декілька квитків, для друзів і родичів. А на Вімблдоні таким привілеєм користуються лише сіяні гравці, решта може провести на трибуни лише трьох своїх гостей. Є нюанси і з транспортом, що, втім, недивно для густонаселеного Лондона.

- Чому після перемоги у Загребі не змогли «блиснути» на інших турнірах? 

- Після Загреба сезон перейшов на ґрунт, де я відчуваю себе не так добре, як на харді або траві. Мені було важко відновити колишню форму після трьох місяців земляного сезону.

Тепер знов доведеться все починати з нуля. Адже три тижні без тенісу - це дуже багато.

- Чим займетеся тепер? 

- Все залежить від стану плеча. Воно досі болить, і лікарі ще не знають, коли я зможу грати. Хотілося б відновитися до матчу Кубка Девіса з Ірландією, який відбудеться з 18 по 20 липня. Але до цього часу я точно грати не буду.

Дмитро Дорошенко, Газета по-киевски