Українська правда

Найвеличніший шоумен зі світу тенісу. Неймовірна історія Гаеля Монфіса

Getty Images
Найвеличніший шоумен зі світу тенісу. Неймовірна історія Гаеля Монфіса

15 жовтня виповнилося 2 роки Скай Монфіс – дочці відомих тенісистів Еліни Світоліної та Гаеля Монфіса. На честь цього дня згадуємо неймовірну історію француза, який продовжує грати в теніс найвищого рівня у свої 38 років.

Більшість знає Монфіса, як найвеличнішого шоумена у світі тенісу, і він зовсім не проти такого статусу. З самого початку кар'єри його головною мотивацією на корті були не стільки перемога, як любов глядачів.

"Я люблю грати перед великою аудиторією. Я граю краще, коли за матчем спостерігає більше людей. Я намагаюся догодити глядачам і розважитися сам", – казав Гаель у 19 років, коли його зірка ще сходила. Через 19 років мало що змінилося.

Широкому загалу Монфіс став відомий у 2004 році, коли починалась ера домінування Роджера Федерера. На 5 років старший швейцарець у тому сезоні виграв усі турніри Grand Slam окрім Ролан Гаррос, розпочавши фантастичне п'ятирічне домінування у дорослому чоловічому тенісі. Гаель у 2004-му став першою ракеткою світу серед юніорів, а також виграв за сезон три з чотирьох мейджорів.

У фіналі юніорського Відкритого чемпіонату Австралії Монфіс розтрощив співвітчизника Жослена Ванна (6:0, 6:3), про якого навряд чи хтось пам'ятає. Але тоді 17-річний француз зупинив у півфіналі 16-річного Новака Джоковича, який згодом на дорослому рівні став справжнім кошмаром для Гаеля. На Відкритому чемпіонаті Франції Монфіс у матчі 1/4 фіналу декласував на рік молодшого і теж суперталановитого Фабіо Фоніні (6:1, 6:1), а на Вімблдоні здолав у півфіналі відомого француза Жеремі Шарді (6:4, 6:2).

Француз Гаель Монфіс позує з трофеєм після перемоги над американцем Алексом Кузнєцовим у фіналі юніорського турніру Відкритого чемпіонату Франції з тенісу на Ролан Гаррос у Парижі, 06 червня 2004 року

Гаель Монфіс виграв юніорський Ролан Гаррос

Getty Images

На жаль, виграти юніорський Відкритий чемпіонат США Гаелю не вдалося, у третьому колі він поступився сербу Віктору Троїцькі. Якби не завадила травма коліна, на той момент Монфіс міг би стати першим тенісистом після Стефана Едберга у 1983-му, який за рік виграв усі юніорські Грендслеми. До речі, той US Open мав би запам'ятатися і українським вболівальникам, адже у фіналі 18-річний Сергій Стаховський змагався з 17-річним Енді Марреєм. В матчі за титул британець був сильніший – 6:4, 6:2.

Гаель завершив 2004 рік в статусі найкращого юніора світу, уже стартувавши в професійному тенісі. Ще у 2003-му він розпочав виступати на фьючерсах, а до кінця наступного сезону зайшов до топ-300. Заключний поєдинок сезону він провів проти на той момент 3 ракетки світу австралійця Ллейтона Г'юїтта у другому раунді основи на Мастерсі в Парижі (3:6, 6:7). Два роки тому офіційний канал ATP виклав огляд матчу першого кола проти шведа Томаса Енквіста.

Чим же найбільше виділявся Гаель серед гравців свого покоління? За словами екгравця топ-50 Тьєррі Шампйона, що тренував нашого героя з 2004 по 2006 рік, найбільша перевага Монфіса – його статура. Незважаючи на зріст 193 см, Гаель завжди був надзвичайно спритний. Це дозволяло йому закривати весь корт. Також сильною стороною француза був убивчий форхенд, а через потужну подачу, що летіла за 200 км/год, його спочатку навіть порівнювали з американцем Енді Роддіком.

Ще один відомий тенісист із США Джеймс Блейк відзначав неймовірну швидкість Гаеля:

"Без сумніву, він найшвидший гравець в Турі. Якби Гаель почав займатися цим з дитинства, то міг би стати спринтером світового класу. Він був би до біса успішним на дуже високому рівні".

Блейк також зазначав, що швидкість Монфіса завжди ускладнювала суперникам можливість виграти очко швидко. Навіть якщо опонент вважав, що зробив хороший удар, який міг би завершити розіграш, француз продовжував повертати м'яч, змушуючи людину на іншій частині корту робити додаткові удари.

Щодо високої швидкості, то Монфіс ще у шкільні роки вважався спортивним вундеркіндом. Гаель виграв чемпіонати Франції серед дітей до 13 і до 14 років з бігу на 100 метрів. Тренер з легкої атлетики вважав, що у хлопця був потенціал потрапити до олімпійського фіналу з бігу на 100 м, але любов до тенісу завадила йому продовжити змагання на вищому рівні.

До речі, на Олімпіаді Гаель все ж виступив, і не на одній. Француз – учасник чотирьох тенісних турнірів на ОІ (Пекін-2008, Ріо-2016, Токіо-2020 і Париж-2024), це один із найкращих показників для цього виду спорту. На двох останніх Олімпіадах він вибув у першому колі одиночного розряду, а на двох перших був близький до медалей, поступаючись у чвертьфіналах. За цей час Гаель не зіграв тільки на ОІ-2012 в Лондоні, тоді через травму коліна він пропустив ще й Ролан Гаррос, Вімблдон і US Open.

На спритності і статурі Монфіса потрібно зупинитися трохи детальніше, згадавши з чого все починалося. Гаель народився 1 вересня 1986 року і виріс у XVII окрузі Парижа в сім'ї мігрантів. Його мати, Сільвет Картессе, з невеликого острова під назвою Мартиніка, працювала медсестрою, а от батько був ближчим до спорту.

Тато Гаеля, Руфін Монфіс, – колишній професійний футболіст, кар'єру якого передчасно завершила травма. Після цього Руфін вирішив займатися тенісом, а коли підріс Гаель, то взяв його з собою на змагання і навчив грати. Звісно, тренування юного тенісиста проходили під пильним наглядом суворого батька, який у подальшому подбав про те, щоб син навчався у найкращих спеціалістів.

"Приємно дивитися, як гарно грає мій син. А якщо він грає погано, то я йому про це кажу. Я кажу Гаелю, що він не завжди ідеальний", – зізнавався Руфін.

Успіх Гаеля намагався повторити і його молодший брат Деріл, але у нього не склалось. Хоча в 2012-му брати-Монфіси разом виступили в парному розряді на турнірі ATP 250 в Монпельє, програвши в першому колі. В одиночному розряді старший брат тоді зіграв у фіналі.

Гаель з батьком і молодшим братом

Гаель з батьком і молодшим братом

Instagram

Як і багато інших спортсменів, Гаель у дитинстві і юності займався не тільки тенісом. До прикладу, йому дуже подобався баскетбол. Ймовірно, успіху в цьому виді спорту він би також досяг без проблем, певні елементи француз переніс і в теніс. Його слем-данк смеші – справжнє видовище, хоча сам тенісист не радить повторювати цього без належної підготовки:

"Маю сказати вам правду, я не раджу виконувати цей удар, бережіть себе. Я займався баскетболом, з дитинства вчився забивати зверху. Я в повітрі – як риба у воді. Я роблю це, тому що впевнений в собі. Я бачу м'яч і розумію, що маю природний дар стрибати високо. З моєю баскетбольною координацією я здатен на таке".

Насправді такі трюки не наважуються виконувати і професійні спортсмени. Колишня шоста ракетку світу Жиль Сімон якось отримав перелом хребця, коли вирішив позмагатися із Монфісом у стрибках на батуті.

"Я вирішив, що можу стрибати цілих півгодини, як це робить Гаель – ось і поплатився. З боку може здатися, що це дуже легко", – з сумом резюмував Сімон.

Потрібно уточнити, що Монфіс далеко не перший, хто почав виконувати слем-данк смеші. Вболівальники зі стажем можуть пригадати, що такий удар, наприклад, був у арсеналі 14-разового переможця мейджорів Піта Сампраса. І все ж, легендарний американець грав у зовсім іншому стилі, і виконував такі ігрові елементи зазвичай для виграшу очок, а не для того, щоб розважити вболівальників.

Головним же натхненником Монфіса для занять саме тенісом був американець Артур Еш – єдиний темношкірий тенісист-чоловік, який виграв титули в одиночному розряді на Вімблдоні, Відкритому чемпіонаті США та Відкритому чемпіонаті Австралії.

"Я дуже захоплююся Артуром Ешем, я бачив документальний фільм про нього, коли мені було 12 чи 13 років, і він мені дуже сподобався. А потім, коли я дізнався, що він допомагав [чемпіону Ролан Гаррос 1986] Янніку Ноа, Артур Еш сподобався мені ще більше", – розповідав Гаель.

Тепер ви знаєте велику кількість вихідних даних, на основі яких далі буде легше оцінювати здобутки Гаеля в дорослому тенісі. Уже в 2005 році Монфіс залетів до першої півсотні світового рейтингу, а також виграв свій дебютний титул ATP International (зараз би це був турнір категорії ATP 250), ставши переможцем грунтових змагань у польському Сопоті. У фіналі він переграв менш рейтингового на той момент німця Флоріана Маєра, а до кінця сезону програв фінал у Марселі 16 ракетці світу Івану Любічичу і фінал у Ліоні №3 ATP Енді Роддіку. Що цікаво, наступного року Гаель взяв реванш у обох, хоч і на більш ранніх стадіях інших змагань.

Варто зазначити, що більшу частину кар'єри справи Монфіса у фіналах йшли кепсько. В перших 24 матчах за титул він здобув лише 5 перемог, тільки після 30 років ця статистика покращилась – 7 виграшів у 10 наступних фіналах. Була в сезоні-2005 і перша перемога у грі з суперником із топ-10 – над аргентинцем Гастоном Гаудіо в Досі, Катар. Це сталося ще на початку року, в січні. На той момент Гаель був 239-ю ракеткою світу. В подальшому він виграв ще 37 із 138 матчів проти суперників з першої десятки.

Роддік і Монфіс

Роддік і Монфіс

Getty Images

У топ-50 стрімкий прогрес Гаеля призупинився, але залишалась стабільність. Чого тільки вартує той статистичний факт, що з 2005-го він 19 років поспіль грав як мінімум у одному фіналі турніру ATP в кожному сезоні. За цим показником Монфіс на рівні з такими легендами, як Рафаель Надаль, Джиммі Коннорс і Новак Джокович, більше тільки у Роджера Федерера (20).

На турнірах Grand Slam в перші роки грандіозних успіхів не було, хоча на Ролан Гаррос 2006 Гаель вперше вийшов до 1/8 фіналу, де його зупинив Ноле. Справжній прорив на мейджорах стався через два роки. Сезон-2007 він завершив достроково через травму коліна в середині вересні, повернувшись тільки в березні наступного року.

Відразу стати на переможний шлях не вийшло, але на початку травня француз виграв грунтовий Челенджер у Марракеші, а через кілька тижнів зіграв у півфіналі Відкритого чемпіонату Франції. На кортах Парижа Гаель здолав на той момент 30 ракетку світу Любічича і №5 Давида Феррера. В боротьбі за путівку до фіналу француза переграв Федерер (6:2, 5:7, 6:3, 7:5). Після того матчу Монфіс причиною поразки назвав надірвану лінзу, яка заважала йому грати на повну силу:

"Я погано бачив, тому спробував капати очні краплі на початку матчу. Але це не допомогло, і я попросив лікаря вийти на корт. Це теж не допомогло. Думаю, що частина моєї контактної лінзи залишилася в оці. Мені вдалося вийняти іншу частину, але частинка залишилася".

За наступні 8 років Гаель ще шість разів діставався до чверьфіналів мейджорів, але знову подолати цю стадію зумів лише з дев'ятого разу – на US Open 2016, де далі йому шлях знову перегородив Новак. Насправді гра против Великої трійки на турнірах Grand Slam – справжній біль для Гаеля. Він зіграв 5 матчів против Федерера і против Джоковича, а також 3 гри проти Надаля, і у всіх поступився. Більше того, майже у всі поєдинках без особливих шансів.

Щоправда, у 2005-му мав вигравати у серба на US Open, але у фінальному сеті не витримав (5:7, 6:4, 6:7, 6:0, 5:7), хоча загалом виграв 175 очок проти 151 у суперника. За офіційною статистикою, Монфіс програв 19 із 19 матчів Джоковичу, і все ж, на дорослому рівні одна перемога над Новаком була. В 2004 році на ф'ючерсі в Італії з призовим фондом у $15.000 француз здобув перемогу в 1/4 фіналу, але офіційний сайт ATP рахує цей матч окремо.

На турнірах інших категорій Монфісу вдавалося обігрувати і Роджера, і Рафу. Перша перемога над Федерером сталася на Мастерсі в Парижі у 2010-му, на стадії півфіналу Гаель вирвав перемогу у дуже рівному поєдинку з трьома тай-брейками. Взяти титул завадив швед Робін Содерлінг. Через 3 роки Монфіс здолав Роджера на Мастерсі в Шанхаї, у 2014-му швейцарця вдалось переграти під час матчу збірних на Кубку Девіса. На жаль, це було єдине очко французів у тому фіналі, Федерер і Стен Вавринка у 2014-му виграли поки що єдиний титул для своєї збірної. Загалом же у Монфіса 12 перемог в 15 матчах за команду Франції, але без титулів. У 2017-му французи стали чемпіонами без нього. Остання перемога Гаеля над Роджером сталась у 2015-му на кортах грунтового Мастерса в Монте-Карло.

Монфіс і Федерер

Монфіс і Федерер

Getty Images

З Надалем француз зіграв на 2 матчі більше (16 проти 14), але зміг виграти лише двічі. Що цікаво, обидва рази це вдавалось зробити в Досі (у 2009-му і 2012-му). Під час першої із цих зустрічей в Катарі іспанець навіть був лідером світового рейтингу. Сам Гаель свій найкращий результат у світовій кваліфікації вперше показав аж у 2016 році – шосте місце.

Після півфіналу US Open 2016 Монфіс ще двічі діставався стадії 1/4 фіналу на мейджорах, але обидва рази поступався італійцю Маттео Берреттіні в п'яти сетах. На US Open 2019 він програв на фінальному тай-брейку, на Australian Open 2022 вдалось з 0:2 за сетами зробити 2:2, але на цьому сили закінчилися. Загалом же статистика 5-сетових матчів у Гаеля досить рівна – 18 виграшів і 19 поразок, хоча на початку кар'єри цей показник був значно кращим.

Перемоги і досягнення це, звісно, добре, але час уже поговорити і про обіцяне шоу на корті. Для створення хорошого настрою Монфіс ніколи не боявся експериментувати, приймаючи під час гри нестандартні рішення. Як от в матчі з аргентинцем Дієго Шварцманом на турнірі у Відні в 2021-му. В одному з розіграшів Монфіс зміг дотягнутися до м'яча, але втратив ракетку. Після наступного удару суперника француз не мав жодних шансів на виграш очка, але жестом показав Дієго направити м'яч в нього і відбив рукою, чим неабияк потішив глядачів на трибунах. Звісно, обоє розуміли, що Гаель програв очко, але заряд позитиву отримали всі присутні.

Окрім успіхів у спорті неймовірна пластичність Гаеля дозволила йому стати ще й чудовим танцюристом, в цьому вболівальники тенісу також могли переконатися неодноразово. Чого тільки вартує ось цей денс батл проти Лорана Локолі на Ролан Гаррос у 2014 році під час передтурнірних благодійних матчів.

Щодо улюблених виконавців, то француз зізнавався, що любить Бейонсе, а перед кожною грою слухає денсхолл – жанр ямайської популярної музики, що виник наприкінці 1970-х років. Три роки тому перед Ролан Гаррос улюбленою на той час піснею він назвав трек Chris Brown – Go Crazy, а також додав, що в дитинстві найбільше фанатів від французького хіп-хоп виконавця Doc Gynéco, а після перших перемог у кар’єрі слухав трек Crank That – Soulja Boy.

Не потрібно забувати і про гарне почуття гумору Гаеля. У 2020-му в мережі завірусилось відео, де люди танцюють під пісню "Push The Feeling On" від Nightcrawlers, але з реміксованим рядком "It's Friday then...". Ця версія стала популярною завдяки відео, в якому чоловік виходить з машини і починає танцювати під цю пісню. Звісно, до пародійного тренду долучився і Монфіс.

Як ви помітили, це відео знімала Еліна Світоліна, яка на той час була в статусі дівчини француза. Більшість вболівальників тенісу дізнались про їхні стосунки на Australian Open 2019. Під час матчу другого кола француз сидів у боксі українки, а після зустрічі Еліні довелося відповідати на несподіване пряме запитання, чи Гаель – її бойфренд? Дехто здогадувався про це і раніше, за кілька місяців до того була опублікована їхня спільна фотографія на яхті однієї тенісистки, ім'я якої згадувати не дуже хочеться.

А ось як розповідала українка про початок стосунків:

"З Гаелем ми були знайомі досить давно, оскільки постійно брали участь в одних і тих самих турнірах. Але спілкувалися дуже мало: він знав, що я була в тривалих стосунках. І ось в кінці 2018 року, після перемоги на Підсумковому турнірі, я поїхала святкувати до паризьких друзів. Виставила фото в Instagram, і Гаель написав мені.
Ми зустрілися і вже не змогли розлучитися. Це був дивовижний збіг, що ми одночасно опинилися в Парижі, адже я жила в Лондоні, а Гаель, хоча і родом з Парижа, жив у Женеві. Ми обоє приїхали відпочити лише на кілька днів".

На той час це були другі публічні стосунки Світоліної, з кінця 2016-го до лютого 2018-го її хлопцем був гравець збірної Англії з крикету Ріс Топлі. Найвідоміші романи Монфіса були також із тенісистками – зі словачкою Домінікою Цибулковою та француженкою Алізе Корне.

Гаель і Еліна досить швидко створили спільний Instagram аккаунт G.E.M.S life. Що цікаво, ініціатором був саме француз. Загалом він завжди йшов у ногу з часом. Наприклад, одним із джерел його доходів є стріми на сервісі Twitch. У 2020-му він через це навіть не зміг зіграти на віртуальному турнірі в Мадриді, поки сезон був призупинений через пандемію коронавірусу. Тенісні змагання транслювалися у Facebook, тому міг відбутися конфлікт інтересів між платформами. Також Еліна зізнавалась, що Гаель став її провідником у віртуальний світ NFT і криптовалюти, а вдома він зовсім не такий, як на корті.

"На корті Гаель – шоумен, але люди не бачать, яку роботу він виконує поза кортом. Здається, що у нього все легко виходить, це абсолютно не так. Люди не бачать, що відбувається за лаштунками. У звичайному житті він дуже відкрита людина і дуже чутливий, він довіряє своїм близьким, своїй сім'ї. Він спокійний і ще він дуже креативний"

На підтвердженні цих слів акканут G.E.M.S life досить продуктивно створював популярний контент. Гаель і Еліна знімали дуже багато цікавих і якісних відео з повсякденного життя. Одним із найвідоміших точно був ролик, в якому Світоліна в стилі метальника кинджалів розстрілювал Монфіса на тенісному корті. Ось як потрібно перевіряти довіру партнера.

Монфіс дуже швидко побував в Україні, побачив Київ та Одесу, скуштував борщ і познайомився з бабусею Світоліної. Що цікаво, одне з його прізвиськ – Sliderman – походить від англійського дієслова "to slide" – ковзати. В українській адаптації можна сміливо називати француза Ковзаченком.

Звісно, як і у кожної пари, у Еліни з Гаелем були і непрості періоди. У червні 2019-го вони нібито розірвали стосунки, але ненадовго. В кінці лютого наступного року це сталось ще одного разу, але в кінці березня вони знову були разом. Через кілька днів стало відомо, що Монфіс наважився зробити пропозицію, а українка відповіла згодою. На заручини Еліна отримала у подарунок розкішний Mercedes і обручку за 700 тисяч євро. "Він поводиться зі мною як з королевою", – не могла натішитися Еліна.

"Думаю, що шлюб зі Світоліною допоміг Монфісу. Вона неймовірно вольова спортсменка. Думаю, що їхнє партнерство стало вдалим для них обох", – говорив семиразовий чемпіон турнірів Grand Slam Джон Макінрой.

Цю тезу можна підтвердити і статистичними даними. У 2019 році Гаель показав найкращий старт сезону за 15 років професійної кар'єри. Тоді він виграв 14 із 17 перших матчів і став чемпіоном турніру ATP 500 в Роттердамі, перемогу на якому захистив ще й наступного сезону. Також у 2019-му він був близьким до повернення в топ-10, але зробив це вже у 2020-му.

Наступна визначна подія в цій історії сталась уже в 2022 році, коли Монфіс дізнався, що стане батьком. Це сталося на початку року, але через початок повномасштабного російського вторгнення російської армії в Україну громадськості повідомили лише в травні. 15 жовтня Еліна народила дочку, в ім'я якої додали український символ – букву "Ї". Латиницею воно пишеться, як Skaï. Що цікаво, батьки досі так і не показали обличчя малечі, хоча фотографій із нею в різних ракурсах достатньо.

У 2022-му Гаель через травми зміг зіграти лише 21 матч, у наступному – на 10 більше, а цьогоріч на його рахунку вже 45 зіграних поєдинків і 24 перемоги. Наразі він займає 41 стрічку світового рейтингу, вище за нього немає жодного тенісиста, який був би старший. Літом на Мастерсі в Цинциннаті Монфіс сенсаційно здолав 3 ракетку світу Карлоса Алькараса, а на недавньому турнірі такої ж категорії у Шанхаї дійшов до 1/8 фіналу, здолавши двох більш рейтингових суперників.

У 2022-му Гаель говорив, що хоче грати до 40, він був впевнений в тому, що ще років чотири буде залишатиметься складним суперником для молодих тенісистів. Поки що все йде за планом. Якщо у випадку з Надалем кар'єру справді уже потрібно було завершувати, щоб через травми не перетворитися на бліду тінь себе колишнього, то Монфісу поспішати немає куди. Поки він буде отримувати задоволення від матчів, доти глядачі на корті точно не залишаться без приємних емоцій.

Еліна Світоліна Гаель Монфіс статті