Кольтурі, Франц, фон Алльмен та інші. 10 талановитих лижників, які здивують усіх у новому сезоні
Зимовий сезон у лижних видах спорту набрав обертів, проте всі головні баталії ще попереду. Кожна зима запалює нові зірки. У цьому матеріалі спробуємо спрогнозувати, хто з молодих талантів у новому сезоні по-справжньому вистрелить і перетвориться на зірку першої величини.
Емма Айхер (Німеччина, 21 рік, гірські лижі)
Жіночий Кубок світу з гірських лиж суттєво "молодший" за чоловічий: талановиті юніорки здатні закріпитися на високому дорослому рівні значно раніше, ніж їхні колеги у чоловічому гірськолижному спорті. Саме тому, вибір молодих талантів серед жінок у цьому виді спорту просто величезний. Проте, навіть на фоні цілої плеяди талановитих юніорок виділяється Емма Айхер. Виділяється, перш за все, своїм універсалізмом.
На Кубку світу вона дебютувала у листопаді 2021 року, і в перших же трьох стартах набрала очки, при чому, непогані: 19 місце в паралельній дисципліні в Лех/Цюрсі, 14 та 23 місце на слаломах у Леві. На дорослому рівні Айхер розпочинала як чиста слаломістка, хоча на молодіжному виступала в усіх дисциплінах. І вже у березні 2022 року універсалізм Емми проявився у повній мірі: на юніорському чемпіонаті світу вона завоювала три срібла: у слаломі, гіганті та у швидкісному спуску.
З наступного сезону Айхер почала ходити швидкісні види і на дорослому рівні, при чому, доволі швидко вийшовши у них на той же рівень, що і у слаломі. На даний момент із 6 потраплянь німкені у топ-10 на Кубку світу 3 – саме у швидкісних видах, зокрема і найкращий результат в кар’єрі: 5 місце у супергіганті в Квітф’єллі у березні 2023 року.
Останніми роками Айхер прогресувала не зовсім тими темпами, якими би хотілося, стабільності не вистачає, і, ймовірно, це пов’язано саме з надлишковим універсалізмом. Не допомагає в цьому плані й кадрова криза у збірній Німеччині: Бундестіму дуже не вистачає сильних гірськолижників у швидкісних видах, і затикати дірки доводиться своїм головним молодим талантом.
У такому віці Еммі було б корисніше зосередитися на 1-2 дисциплінах, вийти у них на топ-рівень, і лише після того розширювати свою спеціалізацію. У будь-якому випадку, німкеня, будучи одним із головних талантів покоління, засиділася у "молодих і перспективних": прийшов час виходити на якісно новий рівень.
Дженіфера Германе (Латвія, 21 рік, гірські лижі)
Для гірськолижного спорту Латвія вважається зовсім екзотичною країною, проте вже найближчим часом вона може отримати свою лижницю топового рівня. Йдеться про Дженіферу Германе. На Кубку світу вона дебютувала ще у січні 2023 року, проте на постійній основі виступати на змаганнях дорослого рівня почала лише по ходу минулого сезону. І одразу дуже успішно: вже у своїй четвертій гонці на Кубку світу Дженіфера вперше фінішувала у топ-10, і до завершення сезону ще двічі повторила цей успіх, щоразу посідаючи восьме місце.
Статус найбільш талановитої слаломістки свого покоління латвійка підтвердила на юніорському чемпіонаті світу у Франції на початку лютого, завоювавши золото у боротьбі з такими талантами як Корнелія Елунд, Беатріче Сола та Джордія Колломб.
Новий сезон Германе розпочала не надто вдало: 21 місце в Леві та схід з дистанції у першій спробі в Гурглі. Втім, робити трагедію з цього не варто. Для слаломісток найбільш насичений відрізок сезону розпочнеться наприкінці грудня, і саме тоді очікуємо від Дженіфери регулярних потраплянь до топ-10 з періодичною боротьбою за подіум.
Лара Кольтурі (Албанія, 18 років, гірські лижі)
Втім, найперспективнішою гірськолижницею нового покоління слід вважати не Германе, не Айхер, і не шведок Елунд і Аронссон-Елфман, а Лару Кольтурі, яка також представляє екзотичну за гірськолижними мірками країну – Албанію. Втім, це, значною мірою, формальність. Вона – італійка, дочка олімпійської чемпіонки 2002 року в супергіганті, Даніели Чеккареллі, та відомого тренера Алессандро Кольтурі. Саме вони і утворюють її тренувальну команду – ні з якою збірною Албанії Лара не тренується.
Таке спортивне громадянство Кольтурі разом з батьками вибрали для того, щоб мати гарантоване місце в складі на Кубку світу на ранніх етапах кар’єри, коли Ларі ще було б важко витримувати конкуренцію в зірковій жіночій збірній Італії. І такий крок дозволяє їй регулярно виступати на елітному рівні з 15-річного віку. Подейкують, що у Кольтурі та її батьків є домовленість з албанською лижною федерацією: як тільки Лара відчує, що уже може вигравати конкуренцію за місце у складі збірної Італії – вона зможе повернутися під знамена "Скуадри адзурри".
Лара – ще одна представниця технічних дисциплін, проте на юніорському рівні активно виступала і в супергіганті, саме в цій дисципліні завоювавши своє єдине (принаймні, поки що) золото ЮЧС. У свої 18 років італо-албанка вже встигла пройти непростий період у кар’єрі – розрив хрестоподібних зв’язок коліна у 2023 році. У той час, як у гірськолижному спорті повернення на топ-рівень після такої травми дається спортсменам дуже важко, камбек Кольтурі вийшов на диво легким та безболісним.
Уже у поточному сезоні Лара почала повною мірою виправдовувати статус суперталанта: перший в кар’єрі подіум на Кубку світу в слаломі в Гурглі, після чого – два поспіль потрапляння у топ-10 в Кіллінгтоні. Схоже, рівня, за якого Кольтурі вже може вигравати конкуренцію за місце в складі збірної Італії, вона досягла вже у 18-річному віці. Пора переходити до "Скуадри адзурри"? Побачимо. Ймовірно, Лара допрацює цей олімпійський цикл як албанка, після чого повернеться під знамена своєї батьківщини. Можливо, вже у статусі зірки першої величини: Кольтурі мчиться до нього на всіх парах.
Едуард Халльберг (Фінляндія, 21 рік, гірські лижі)
Якщо Кольтурі, Айхер чи Германе – імена вже добре відомі тим, хто пильно слідкує за гірськолижним спортом, то Едуард Халльберг – постать абсолютно нова, яка гучно заявила про себе саме у поточному сезоні. Фін ще у січні 2023 року завоював срібло юніорського чемпіонату світу в гіганті, проте на Кубку світу дебютував лише у минулому сезоні. Доволі дивно, враховуючи відверто низький рівень конкуренції у сучасній збірній Фінляндії.
У минулому сезоні на елітному рівні Халльберг тричі стартував у гіганті (у Валь д’Ізері, Адельбодені та Шладмінгу), і жодного разу не зумів пробитися до другої спроби. Проте у новому сезоні Едуард почав пробувати свої сили у слаломі – і зразу дуже вдало. На домашній трасі в Леві він з 40-м стартовим номером показав восьмий результат після першої спроби. На жаль, під тиском незвичної для себе відповідальності перед домашньою публікою фін у другій спробі перегорів та відступив аж на 24 підсумкове місце.
Проте вже через тиждень у Гурглі Халльберг своїх помилок не повторював. Показавши 11-й результат у першій спробі, він у другому заїзді не лише зберіг свої позиції, а й піднявся на восьме підсумкове місце. На те, щоб заробити запас психологічної міцності у стресових ситуаціях, багатьом гірськолижникам потрібні роки, Едуарду, схоже, знадобилася лише одна гонка.
Едуард прекрасно проявив себе у слаломі своєю по-справжньому породистою технікою, і це при тому, що його профільною дисципліною є гігант – чекаємо від нього подвигів і у цьому виді. Збірна Фінляндії останніми роками переживала глибоку кризу, проте в особі Халльберга Суомі можуть отримати гідного спадкоємця легендарного Калле Палландера та людину, яка, сподіваємося, поверне інтерес до гірськолижного спорту серед фінських уболівальників.
Франьо фон Алльмен (Швейцарія, 23 роки, гірські лижі)
У швидкісних видах, особливо чоловічих, досвід є набагато більш вагомим фактором, тому зазвичай спортсмени виходять топовий рівень у більш солідному віці. Втім, Франьо фон Аллльмен гучно заявив про себе на весь світ уже в 22 роки. Наприкінці січня поточного року він посів третє місце у супергіганті в Гарміш-Партенкірхені, діставшись подіуму лише у своїй 12-й гонці на Кубку світу – дуже рано за мірками швидкісних видів.
Цей успіх не був разовим чи випадковим: сумарно у минулому сезоні він чотири рази фінішував у топ-10 на Кубку світу. Успіхи швейцарця не повинні нікого дивувати: він виблискував і на молодіжному рівні, завоювавши три срібла на юніорському чемпіонаті світу 2022 року – в обох швидкісних видах і в комбінації.
Прогрес Франьо не випадковий: його тренером з фізпідготовки є Габріель Гвердер, який також працює з самим Марко Одерматтом. Старт нового сезону для фон Алльмена вийшов невдалим: багато необов’язкових дрібних помилок на етапі в Бівер Кріку і як підсумок – 28 та 33 місця. Втім, усі головні баталії ще попереду, а Франьо не звикати долати труднощі. У 17-річному віці його майбутнє у гірськолижному спорті взагалі було під загрозою через раптову смерть батька, який і був його головною підтримкою, в тому числі – фінансовою. Тоді знайти кошти на продовження занять гірськими лижами вдалося лише за допомогою краудфандінгу, а вже наступного року в результатах фон Алльмена стався прорив, і він потрапив у збірну Швейцарії.
Тейт Франц (США, 19 років, стрибки з трампліна)
У збірної США зі стрибків з трампліна раптово виросло покоління дуже талановитих тінейджерів: Ерік Белшоу, Тейт Франц, Джейсон Колбі. Кожен з них уже набирав очки на Кубку світу. Тривалий час головним талантом із цієї трійці вважався Белшоу, проте по ходу минулого сезону Франц вийшов з його тіні. У поточній зимовій кампанії Тейт взагалі претендує на звання головного відкриття сезону.
Ще у минулому сезоні він неодноразово показував дуже високі результати в тренуваннях, проте в основних змаганнях задовольнявся лише періодичними потрапляннями у топ-20. Все змінилося у новій зимовій кампанії, яку американець розпочав із двох поспіль десятих місць у Ліллехаммері. Наступні два етапи – у Руці та Віслі – були для Франца слабкішими. Це було пов’язано, зокрема, із форс-мажором: важкі погодні умови у Фінляндії, дискваліфікація у першому старті в Польщі.
За своїм рівнем Тейт готовий регулярно потрапляти до топ-10 та навіть періодично замахуватися на щось більше. Не виключено, що вже у поточному сезоні він принесе збірній США перший подіум на Кубку світу у ХХІ столітті. Новий директор Кубку світу зі стрибків з трампліна Сандро Пертіле одним зі своїх головних стратегічних завдань назвав розширення географії цього спорту та вихід на нові, ще не освоєні ринки. Повернення Кубку світу до США після майже 20-річної перерви, успіхи Франца, Белшоу та компанії – все це може дозволити стрибкам з трампліна набути популярності на такому величезному ринку, як американський і принести у цей спорт багато додаткових грошей.
Штефан Ембахер (Австрія, 18 років, стрибки з трампліна)
Австрійська школа стрибків з трампліна продовжує рік за роком, немов на конвеєрі, штампувати нові молоді таланти. Найбільш обдарованим представником нового покоління вважається Штефан Ембахер, який у минулому сезоні завоював золото чемпіонату світу серед юніорів. Ще до цього він встиг вперше виступити на Кубку світу, при чому, дебют вийшов просто феєричним – 13 місце на етапі Турне чотирьох трамплінів у Інсбруку. Уже наприкінці минулого сезону в Лахті Ембахер вперше в кар’єрі потрапив до топ-10 на Кубку світу.
Новий сезон Штефан розпочав не настільки феєрично, проте набрав очки у чотирьох із шести перших стартів на Кубку світу. У міжсезоння Міжнародна лижна федерація (FIS) внесла зміни в регламент турніру, згідно з яким медалісти останнього юніорського чемпіонату світу отримують додаткову квоту на Кубок світу до того моменту, поки не будуть розіграні комплекти нагород нової юніорської першості. А це значить, що у Штефана є гарантоване місце в основному складі збірної Австрії на більшу частину поточного сезону. І, хоча за чисто спортивним принципом Ембахер, можливо, не потрапляв би зараз у основу команди Андреаса Відхьольцля, він отримав змогу спокійно розвиватися у боротьбі з найкращими стрибунами світу. І можна не сумніватися в тому, що отриманий досвід принесе свої плоди. Можливо, вже у поточному сезоні.
Матес Делож (Франція, 22 роки, лижні гонки)
Одним із відкриттів стартового відрізку нового сезону Кубку світу з лижних гонок став Матес Делож, який сенсаційно потрапив у топ-10 масстарту вільним стилем у Руці, після чого став 12-м у скіатлоні в Ліллехаммері. У 10-кілометрових розділках 22-річний француз також набирав очки, проте посідав місця у третьому десятку – схильність до контактних дистанційних гонок очевидна.
Делож не з’явився на такому високому рівні нізвідки. По юніорах француз не виблискував, проте на молодіжному рівні в минулому сезоні в Планіці став чемпіоном світу у віковій категорії до 23 років у масстарті вільним стилем.
Делож наразі очолює молодіжний залік і на Кубку світу. Втримати лідерство під натиском більш досвідченого та універсального шведа Едвіна Ангера до завершення сезону буде важко, проте Матес здатен ще не раз дивувати високими результатами в контактних дистанційних гонках. У той час, як зі спринтом у чоловічої збірної Франції все досить непогано, у дистанційних видах із відходом Моріса Маніфіка яскраво вираженого лідера, здатного систематично боротися за найвищі місця, немає. І Матесу цілком під силу зайняти цю нішу на багато років наперед.
Софія Локлі (США, 24 роки, лижні гонки)
У жінок у молодіжній віковій категорії цікавих молодих талантів, які здатні показувати високі результати уже цієї зими, наразі на горизонті не видно, тому виділимо Софію Локлі, яка з андерівської вікової категорії вийшла зовсім недавно. Донедавна американка була відома не своїми спортивними успіхами, а зізнаннями про те, що у міжсезоння вона щотижня відривається на вечірках і у немалих кількостях вживає алкогольні напої.
Проте все це не заважає їй добиватися високих результатів на засніжених зимових трасах. На Кубку світу на рахунку 24-річної американки вже є два подіуми та навіть одна перемога, проте цих успіхів вона досягала на найбільш специфічній гонці сезону – фінальному підйомі на Альпе де Черміс на Тур де Скі.
Але поступово Локлі починає досягати високих результатів і на "традиційних" дистанційних гонках Кубку світу. Зокрема, у масстарті в Руці, де Софія замкнула топ-10 попри те, що відпрацювала на партнерку по команді Джессіку Діггінс. Ризикну спрогнозувати, шо у поточному сезоні Локлі вперше підніметься на подіум на рядовому етапі Кубку світу, а також фінішує у топ-10 загального заліку Тур де Скі. Ну і, безумовно, Софія буде дуже потрібна збірній США на чемпіонаті світу в Тронхеймі, особливо враховуючи проблеми багаторічного другого номера американок, Розі Бреннан.
Ніклас Малачінскі (США, 21 рік, двоборство)
У лижному двоборстві зараз із національним різноманіттям усе дуже погано, і спортсменів, здатних кидати виклик гегемонії великої трійці (Німеччини, Норвегії та Австрії), вкрай небагато. Більше того: навіть тим, хто намагається це робити, для цього часто потрібна допомога якоїсь із топ-збірних. Наприклад, тому ж Крістьяну Ілвесу – естонець вже не перший рік тренується зі збірною Норвегії.
Ніклас Малачінскі перетворився на одного із найперспективніших двоборців світу також саме завдяки співпраці зі скандинавами. Американець, який не хапав зірок на юніорському рівні, у минулому сезоні дуже додав. Влітку співпраця Нікласа зі збірною Норвегії могла перерватися через брак фінансування двоборства у США, проте віднайти необхідні кошти все ж вдалося.
І результат одразу ж не заставив себе чекати: у другому особистому старті в Руці Малачінскі посів 13 місце – його особистий рекорд на Кубку світу. Цілком імовірно, вже у поточному сезоні Ніклас почне потрапляти до топ-10 та перетвориться на одного з тих спортсменів, які здатні розбавляти гегемонію трьох топ-команд.
Варті згадування: Максімільян Ортнер (Австрія, стрибки з трампліна), Альвар Мюльбак (Швеція, лижні гонки), Елія Барп (Італія, лижні гонки), Корнелія Елунд (Швеція, гірські лижі), Ханна Аронссон Елфман (Швеція, гірські лижі), Маттео Бо (Франція, лижне двоборство)