Біль, злість і єдинороги. 10 речей, про які думає кожен ультрамарафонець

Збираєшся пробігти свій перший ультрамарафон? Тоді будь готовим до цих дивних думок і почуттів, які можуть з'явитися протягом довгих кілометрів бігу.

Неможливо передбачити, як твої розум і тіло відреагують на ультрадовгу дистанцію бігу, понад 42,2 км, красивими віддаленими місцями, часто посеред ночі з незнайомцями.

1. "Чому мене переповнює злість?"

Ми можемо бути сердитими й роздратованими під час довгої дистанції просто тому, що забули найголовніше правило ультрамарафону: маєш поганий настрій = поїж. Якщо забути про біг, можна сказати, що ультрамарафонці змагаються в поїданні їжі. На чекпоінтах можна знайти все: від сандвічів з арахісовим маслом, фруктів і мармеладу до піци – а іноді навіть пиво чи текілу (на Hardrock Hundred).

Біг на ультрадовгі дистанції спалює дуже багато калорій, тому потрібно постійно поповнювати їхню кількість. Хороше співвідношення – 200-250 ккал/год. Тобто їсти потрібно небагато, але часто. Найшвидше енергія отримується від цукру, але що довший забіг, то більші шанси, що солодощі тобі набриднуть, а по-справжньому захочеться курячого супу. Тож, якщо помічаєш, що під час бігу стаєш занадто похмурим і дратівливим, тобі просто потрібен швидкий снек.

2. "Чому я плачу?"

Якщо ти на ногах 24 години й без сну, ти, ймовірно, почуватимешся фізично й емоційно виснаженим. Закінчення дистанції, яку, здавалося, не зможеш подолати, може викликати складні емоції. Фінішна пряма ультрамарафону може бути дивовижним місцем, повним історій, бурхливих емоцій, людяності й неконтрольованих сліз. Май на увазі, що ближче до кінця довгих забігів трапляються незначні моменти, які можуть викликати сильну емоційну реакцію. Наприклад, незнайомець, який піднімає обгортку від твоєї цукерки чи протягує тобі чашку чаю. Ти можеш випадково зійти з маршруту або зрозуміти, що в тебе раптово закінчилися снеки. Але добре поплакавши, ти майже завжди почуваєшся чудово.

3. "Чому цей єдиноріг не ділиться зі мною своїм батончиком?"

Якщо ти цілу ніч на ногах, утома й недосипання можуть робити дивні речі з твоїм розумом, тому під час ультрамарафонів галюцинації досить поширені. На забігу Spine Race я біг за великими червоними китайськими ліхтарями, що сильно збило мене з курсу. Насправді там не було ніяких ліхтарів. Але такі історії траплялися не тільки зі мною, і декому щастило навіть зустріти єдинорога.

4. "Чому так боляче?"

Можливо, тому, що ти недостатньо тренувався. Зрозуміло, що 160 км бігу в горах – це неабиякий стрес для твого тіла. Але якщо ти тренуєшся регулярно, ультрамарафон не має бути настільки болючим (але некомфортно тобі точно буде). Щоб підготуватися до ультрамарафону, не потрібно тренуватися занадто багато. Більшості достатньо буде звичайної програми підготовки до марафону. Основна відмінність у тому, що тривалі пробіжки є важливішими, ніж інтервальні сесії. Корисно буде кілька разів пробігти по 30 км.

Більшість ультрамарафонів дають достатньо багато часу на дистанцію, тому великі шматки маршруту можна просто пройти. Це не тільки дозволяється, але й заохочується. Ультрамарафон на 48 км на місцевості з м'яким рельєфом не травмуватиме тіло, особливо суглоби, так, як 42 км на рівному асфальті (така поверхня найжорсткіша для твого тіла). Тому іноді ультрамарафони можуть бути навіть простішими за марафони.

5. "Чому мені так складно?"

Імовірно, ти стартував занадто швидко. А ще не потрібно бігати по всіх пагорбах – навіть найшвидші бігуни переходять на ходу на найбільш стрімких підйомах, щоб зберегти м’язи. Ультрамарафон – це спорт, у якому черепаха перемагає зайця. Тож не намагайся бути найшвидшим у першій половині забігу (це стосується здебільшого чоловіків, оскільки різні дослідження показали, що ми суттєво гірше оцінюємо свій темп). Але й не сповільнюйся в другій половині. Ультрамарафон дійсно втомлює, іноді в тебе виникають нові фізичні відчуття, і майже завжди починаєш себе жаліти. Але все закінчиться швидше, якщо будеш продовжувати рухатися якомога ефективніше.

6. "Чому я холодний і мокрий?"

Більшість ультрамарафонів мають список обов'язкових речей, які потрібно мати із собою під час забігу. Як правило, це водонепроникний одяг, додатковий шар речей, телефон, ковдра з фольги, свисток, пляшки з водою тощо. Іноді прогноз погоди обіцяє палаюче сонце, а тобі кажуть взяти з собою водонепроникні штани, які, ти точно знаєш, не знадобляться. Але якщо забіг проходить у горах або, наприклад, у Великій Британії, погода може робити сюрпризи. Навіть легка застуда може призвести до жахливого НЗД (не закінчив дистанцію) або ще гірше. Звісно, у тебе завжди залишається надійний спосіб залишатися в теплі – бігти швидше.

7. "Ти будеш моїм новим найкращим другом?"

Ти біжиш багато годин у прекрасних місцях з незнайомими людьми. Усі вони переповнені ендорфінами й щирими емоціями, тож майже неможливо уникнути нових знайомств і розмов. Іноді все закінчується дружбою. Спільнота трейлранінгу – це гостинне й інклюзивне місце для людей різного віку, національностей і форм тіла. Під час бігу ти будеш обмінюватися історіями життя зі своїм новим найкращим другом, перш ніж дізнаєшся про це. Але правило номер один – намагайся дружити з бігунами, які мають з собою багато снеків.

8. "Як це жінки кращі за чоловіків в ультрамарафоні?"

Якщо подивитися на демографічні показники, хоча в багатьох британських ультрамарафонах може бути лише 10–20% жінок, вони успішніші в цьому спорті за чоловіків. Зазвичай чоловіки перемагають (адже найкращі спортсмени-чоловіки мають більше сили й вищий показник VO₂ max – максимальної швидкості споживання кисню), але вони також статистично мають набагато більше шансів на те, щоб зійти з дистанції.

Непересічна перемога Ясмін Періс на Spine Race 2019 року була одним із багатьох прикладів переваг жінок у спорті на витривалість. Для цього є кілька причин як наукових (краща регуляція температури, кращий метаболізм жиру й темп), так і побутових (жінки просто жорсткіші й розумніші). Це спорт, який справді підходить жінкам. Ультрамарафон – це набагато більше про рішучість, аніж про розмір м'язів.

9. "Чому я відчуваю дзен?"

Це спорт хіпі. Багато елітних ультрабігунів пристрасніше захищають дикі, зелені й гірські місця, ніж цікавляться атлетичною та змагальною стороною ультрамарафону. Багато досліджень показали, наскільки позитивно на нас впливає природа, а заняття в природних умовах підсилюють ефект біофілії – наша вроджена потреба бути пов’язаними з природою та її здатністю поліпшувати наш психологічний стан.

Побіжи трохи, і ти також отримаєш викид ендорфіну. Крім того, біг пересічною місцевістю означає, що тобі потрібно постійно бути уважним до того, куди ти ступаєш. Це допомагає залишатися в моменті й відповідає ідеї буддизму про присутність тут і тепер. Усе це робить ультрамарафон медитативним досвідом.

10. "Чому всі роблять селфі?"

Ультрамарафон – це досі занадто нішевий спорт для телебачення, але він добре працює в інтернеті, особливо в соціальних мережах. Але є деякі правила. Селфі на фінішній прямій є обов’язковими, а хештеги мають бути виснажливими (тегай щонайменше 17 товарів й отримуй шанс стати амбасадором бренда). Біговий блог також обов'язковий: детально описуй свій сніданок перед забігом і людей, яких зустрів під час реєстрації.