Збірна України з індорхокею: ми Команда, на полі й поза полем

Для більшості українців, які цікавляться спортом, перемога збірної України на жіночому чемпіонаті Європи з індорхокею залишилася непоміченою. А для тих, хто стежив за перебігом подій у Дуйсбурзі, тріумф українок став справжньою несподіванкою. Адже і самі гравці та тренери не розраховували на такий успіх.

Чемпіонат збірна України розпочала з поразки від господарок - збірної Німеччини, яка вигравала останні чотири чемпіонати Європи. Але вже тоді, як зізналася тренер Світлана Макаєва, Україну вітали з красивою та чудовою грою. І результат не примусив довго чекати. У наступній грі українки всуху розібралися з командою Литви.

Далі Україна здолала сильну команду Шотландії і вийшла до півфіналу. У півфіналі з мінімальним рахунком була обіграна збірна Нідерландів - чемпіонки світу. А у фіналі, незважаючи на суддівство, українки здобули перемогу і над іспанками та стали чемпіонками континенту.

Це перші золоті медалі для України у змаганнях з індорхокею. А той факт, що у складі новоспечених чемпіонок Старого світу виступають десять представниць "Сумчанки", дає українкам шанс добре виступити і на Кубку Чемпіонів, який відбудеться з 26 до 28 лютого у Сумах.

Чемпіонками Європи у складі України стали дванадцять гравців, а саме: Альвіна Будьонна (воротар), Тетяна Степанченко (воротар), Євгенія Мороз (захисник), Ольга Гризодуб (захисник), Яна Сітало (захисник, півзахисник), Ольга Гуленко (захисник, півзахисник), Богдана Садова (півзахисник, нападник), Галина Глиненко (півзахисник, нападник), Яна Ворушило (півзахисник, нападник), Марина Виноградова (півзахисник, нападник), Марина Хілько (півзахисник, нападник), Олена Деркач (нападник).

Журналісту "Чемпіона" вдалося поспілкуватися із головним тренером збірної та МХК "Сумчанка" Світланою Макаєвою та найкращим гравцем Чемпіонату Мариною Виноградовою.

- По-перше, вітаю Вас з перемогою на турнірі! Який матч на цьому тріумфальному для нас Чемпіонаті був для Вас найважчим?

Марина Виноградова: Найважливішим матчем для мене була гра з Шотландією, це була практично вирішальна гра, адже ми могли опинитися як у першій четвірці й змагатися за медалі, так і у другій і втратити шанс потрапити на Чемпіонат Світу-2011.

Світлана Макаєва: У чемпіонатах Європи  такого рангу, а саме Дивізіоні "А", ми брали участь лише втретє, тому всі ігри

були важкими і морально, і фізично. Еліта європейського хокею склалася давно. В індорхокеї - це Німеччина, Іспанія, Шотландія, Нідерланди. І вони неохоче підпускають інших до п'єдесталу, тому нам потрібно було показати свою майстерність, характер.

Перша спроба була у 2007 році на Чемпіонаті світу у Відні, коли наша збірна у боротьбі 12 найкращих команд світу змогла вийти до півфіналу. І тоді ми лише у другому таймі поступилися 13-разовим чемпіонкам Європи з Німеччини та стали четвертими. Багато спеціалістів відразу ж помітили гру наших дівчат. Стало зрозуміло, що ми на правильному шляху.

Повертаючись до 15 чемпіонату Європи у Дуйсбурзі хочу звернути увагу на його високий рівень в цілому. Найцікавіший матч для мене був з Німеччиною, після якого всі нас вітали з неперевершеною видовищною грою, незважаючи на поразку 7:8 на останніх хвилинах. Залишалось небагато: красиву гру перетворити на результат у наступних матчах.

Найважчим психологічно був матч зі збірною Шотландії, саме у ньому вирішувалась доля четвірки найсильніших. Ось тоді й перевірилися всі елементи нашої підготовки: за 8 хвилин до кінця ми програвали 2:4, а після фінального свистка на табло був переможний рахунок 6:4.

А найдраматичніший матч - це, звичайно, з чемпіонами світу - зі збірною Нідерландів. З перших хвилин ми вели у рахунку і ні на хвилину не випускали гру. Саме у цій грі нам довелося боротися не лише з суперниками, а й з арбітрами. У другому таймі за рахунку 3:1 на останніх хвилинах через сумнівне порушення вилучили нашого гравця, довелося догравати вчотирьох, а голландки, змінивши воротаря на польового гравця, штурмували наші ворота вшістьох. Обороняючись у цій грі, ми відбили 16 штрафних кутових! Все, що вони змогли на останніх хвилинах - це заробити штрафний, після нього - реалізувати пенальті. Результат - 3:2. Після сирени у команді панувала радість, а у залі - тиша, адже ніхто не вірив, що нам під силу перемогти гравців такого класу!

На фінал дівчата вийшли із "золотими" іскорками в очах. Я знала, що вони свій шанс не впустять, і вони використали його на всі 100 відсотків.

- На яке місце розаховувала українська дружина напередодні Чемпіонату?

Марина Виноградова: Розраховували бути у першій трійці, але все могло статися, бо кожна гра була важкою. Іноді доводилося грати не тільки проти суперника, але й проти суддів.

Світлана Макаєва: Мінімальний запланований результат - потрапити на Чемпіонат світу у наступному році у Польщі (туди поїдуть від Європи перші 5 команд). Максимальний - медалі. Можна сказати, перевиконали взяті на себе зобов'язання (сміється).

- За рахунок чого збірній Україні вдалося здолати грандів європейського індор хокею?

Марина Виноградова: Нам вдалося виграти золото перш за все завдяки тому, що ми з першої і до останньої гри були завжди Командою, на полі й поза полем.

Світлана Макаєва: Відповідь дуже проста - з першої до останньої хвилини на Чемпіонаті у нас був колектив однодумців. Саме це - найважливіша перемога. Заховавши своє "его", кожен підпорядковувся інтересам команди. Дисципліна дала можливість піднятися на вершину. І саме за це я вдячна своїм дівчатам.

- Кого б у складі збірної України Ви виділили б?

Марина Виноградова: У складі збірної України я б виділила Команду.

Світлана Макаєва: Я вже казала, що виграла вся команда. Але, звичайно, потрібно відзначити лідера наших атак, капітана збірної, гравця, якого визнали найкращим на цьому Чемпіонаті - Марину Виноградову; бомбардира Марину Хилько, котра всі свої 8 м'ячів забила з гри; молодого воротаря Альвіну Будьонну, яка вперше зіграла на змаганнях такого рангу в основному складі; найнадійнішу пару захисників Євгенію Мороз-Ольгу Гризодуб, котрі майже всі матчі зіграли без замін; наймолодшого гравця команди Богдану Садову; двох тезок: найтехнічнішу Яну Сітало та "мотор" команди Яну Ворушило.

- Збірна складалася з 10 виконавців із "Сумчанки". Тепер можна сказати, що вони цілком можуть виграти Кубок європейських чемпіонів, який відбудеться у Сумах наприкінці лютого?

Марина Виноградова: "Сумчанка" цілком може претендувати на високе місце у Кубку Чемпіонів, я їм бажаю великих успіхів.

Світлана Макаєва: Так, 10 гравців з цього складу будуть представляти "Сумчанку" на Кубку Чемпіонів з 26 до 28 лютого у манежі УАБД м. Суми. Не хочу говорити про результат. По-перше, я марновірна людина. По-друге, є серйозні проблеми з підготовкою. І найскладніше - це двічі поспіль за короткий проміжок часу демонструвати високий клас гри. На Чемпіонаті Європи за три дні ми зіграли п'ять ігор! На Кубку Чемпіонів за три дні також необхідно зіграти п'ять ігор. Ви зустрічали такий графік в іншому виді спорту? Можу лише пообіцяти, що всі, хто прийде вболівати за нашу команду, побачать як "Сумчанка" буде боротися з першої до останньої хвилини.

Хочу від усієї команди подякувати за створення муніципального клубу та будівництво хокейного ігрового поля зі штучним покриттям мера міста Геннадія Мінаєва і депутатський корпус міськради, ректора УАБС (Українська академія банківської справи) Анатолія Єпіфанова за порозуміння в усіх питаннях, а також федерацію на чолі з Владленом Ковтуном.

Довідка. Індорхокей - різновид хокею на траві. Але на відміну від традиційного хокею на траві, не входить в олімпійську програму. Від традиційного хокею на траві відрізняється перш за все тим, що матчі проводяться у закритих приміщеннях (залах). Кількість гравців у командах - по 6 у кожній з команд (5 польових і 1 воротар), тоді як у хокеї на траві - по 11. Гра триває 2 тайми по 20 хвилин. Ворота мають 2 метри у висоту, 3 метри у ширину. Ключки та м'ячі схожі на ті, що використовуються у хокеї на траві, але, як правило, легші. Гравцям заборонено бити по м'ячу, його можна лише просувати або відхиляти, також м'яч не можна піднімати у повітря.