Юрій Філіппов: "Виступи у Росії підвищують наші шанси досягти успіху у єврокубках"

Влітку ВФВ вирішила допустити до участі у російському чемпіонаті представників ближнього зарубіжжя. Всупереч очікуванням хлопчиками для биття сусіди-дебютанти не стали, а харківський "Локомотив" і зовсім міцно закріпився у зоні плей-офф.

"Локомотив", кольори якого захищають виключно українські волейболісти, нещодавно зумів здобути перемогу над "Бєлогорьєм", яке є лідером у Зоні "Захід". Вирішальний перелом у хід поєдинку внесли зміни головного тренера Юрія Філіппов.

- Самі розцінюєте перемогу над "Бєлогорьєм" як суперсенсацію? - запитання 41-річному наставнику "Локомотива".

- У тому, що дамо бій, не сумнівався ні секунди. Не той у нашої команди характер, щоб заздалегідь здаватися. Але три очки ніхто, звичайно, не планував. Ми тільки-но програли вдома "Строітєлю". А тут у гості завітав найтитулованіший клуб Росії. Так, у "Бєлогорья" багато травмованих. Але однак це дуже серйозний суперник.

- За рахунок чого у такому разі перемогли?

- Завдяки концентрації та чітким командним взаємодіям. По персоналіях нікого виділяти не хочу. Та й не можу - кожен наш гравець, і не тільки стартового складу, зробив внесок у перемогу. Допомогло й те, що у міжсезоння ми кілька разів зустрічалися з "Бєлогорьєм" у контрольних матчах і добре вивчили його гру.

- Загалом, участю у чемпіонаті Росії Ви задоволені?

- Не те слово. Це величезна школа для нашої молоді. І вкрай важливий крок на шляху порятунку українського волейболу, який у новому столітті переживав не найкращі часи. Користуючись нагодою, хочу подякувати російській та українській федераціям, які дозволили "Локомотиву" брати участь у турнірі такого високого рівня. При цьому ми не збираємося дотримуватися олімпійського гасла. У цьому сезоні поставили завдання вийти у плей-офф. У наступному - можливо, піднімемо планку.

- Про путівку до плей-офф "Локомотиву" можна не турбуватися - відрив від сьомого місця за п'ять турів до кінця "регулярки" складає 7 очок. Але щоб серйозно конкурувати з лідерами російської суперліги, напевно, буде потрібно збільшувати бюджет...

- Питання не зовсім за адресою. Хоча сперечатися безглуздо: "Локомотив" не має у своєму розпорядженні таких засобів, як "Зеніт", "Бєлогорьє", "Динамо" або "Іскра". Водночас у нас хороша школа. Хлопцям залишилося набратися досвіду - тоді при збереженні нинішнього складу можна ставити перед собою високі цілі. Хоча якісні легіонери, звичайно, не завадять.

- Чи продовжує "Локомотив" брати участь у внутрішній першості паралельно із Суперлігою?

- Ми звільнені від попередньої стадії чемпіонату України. Вступимо у боротьбу за титул відразу із фінальної четвірки. Матчі цього турніру відбудуться у чотири кола - і будуть розведені по термінах з іграми російської суперліги. Плюс ми нещодавно брали участь у "Фіналі чотирьох" національного Кубку. І завоювали цей трофей.

- Чи можуть у російській першості у наступному сезоні з'явитися інші команди з України?

- Не беруся судити. Знаю тільки, що попередня угода про участь "Локомотива" у чемпіонаті Росії-2012/13 вже підписана. У цьому зацікавлений весь український волейбол. Адже "Локомотив" - базовий клуб збірної. До того ж Україна давно не добивалася результатів на міжнародній арені. Виступи у суперлізі помітно підвищують наші шанси досягти успіху у єврокубках.

- Чи здатний "Локомотив", вилетівши з Кубку ЄКВ, виграти Кубок Виклику-2011/12?

- Не хочу загадувати. Але у "Фінал чотирьох" ми виходити повинні. А там - все можливо. Звичайно, було б чудово завоювати трофей, яким раніше "Локомотив" уже володів у 2004 році.

- Після розпаду СРСР багато українців виступали за збірну Росії. Можна згадати Яковлєва, Косарєва, Хтея, Полтавського, Мусерського... Не прикро?

- А чого ображатися? У Росії гравцям створювалися інші, набагато більш комфортні, умови. Ось вони і робили свій вибір на користь вашої країни. Втім, ситуація потихеньку починає змінюватися. Принаймні "Локомотив" робить все можливе, щоб утримати своїх кращих вихованців удома. Сподіваюся, не за горами часи, коли найсильніші українські волейболісти будуть виступати виключно за свою національну збірну.

- Ви ж останні два роки теж провели за межами батьківщини...

- Так, тренував на Кіпрі. І вважаю цей період для себе дуже плідним. Кіпрська ліга - пристойного рівня. Продовжуй "Локомотив" виступати в українській першості - я залишився б на Кіпрі. Але, дізнавшись, що команду допустили до участі у чемпіонаті Росії, відразу повернувся. Для мене - це серйозний професійний виклик. А "Локомотив" - по суті, рідний клуб. Як гравець і тренер я віддав Харкову 8 років кар'єри.

Спорт-Экспресс