Юрій Філіпов: Україна нарешті має вийти до фінальної частини крупного змагання
Новий головний тренер чоловічої збірної України з волейболу Юрій Філіпов невдовзі після свого призначення дав коментар.
Нещодавно на Виконкомі Федерації волейболу України Юрій Іванович був призначений наставником чоловічої збірної України.
Тож тепер він буде поєднувати дві посади - у національній команді та клубі.
- Юрію Івановичу, як Ви сприйняли цей черговий виклик у своїй професійній діяльності?
- По-перше, маю подякувати своїм колегам - тренерам клубів Суперліги та вищої ліги - за довіру. Саме їхнє рішення взяв до уваги Виконком Федерації, тож тепер я буду намагатися виправдати всі ці сподівання. Зроблю все можливе, щоб, незважаючи на важкі часи, які ми переживаємо у країні, та в українському волейболі зокрема, національна команда України нарешті вийшла до фінальної частини крупного змагання - чи то чемпіоната світу, чи першості Європи або ж Олімпійських ігор.
- Нещодавній успіх студентської збірної України у Кореї наближає нас до вершин, про які Ви щойно обмовились?
- Так, гадаю, що друге місце на Універсіаді неабияк надихнуло всіх нас і змусило повірити у наш великий потенціал. Я, звісно, уважно слідкував за виступами нашої команди на студентському форумі, дивився практично всі ігри. Ще б пак - шестеро гравців цієї збірної так чи інакше пов’язані з харківським Локомотивом.
На мою думку, друге місце - це великий успіх і дуже гідний результат. Могли б зазіхнути і на золото - не вистачило зовсім трішки. Але однак у фіналі українці проявили бійцівські якості, і я вітаю наших хлопців з цим значним досягненням.
- Що очікує на національну збірну у найближчій перспективі? Вас, звичайно, не влаштовує той факт, що головна команда країни в останні роки практично не проводить товариських зустрічей?
- Звичайно, не влаштовує. Але це питання, швидше, до керівників Федерації, а також до відповідальних осіб Міністерства молоді та спорту. Я своє завдання бачу у тому, щоб розробити план підготовки команди та представити керівництву своє бачення тренувального процесу. А далі - справа за волейбольними організаторами.
- Перейдемо до теми Вашого клубу - харківського Локмотиву. Чи задоволені Ви тим, як проходить міжсезоння?
- У нас усе відбувається за планом. Позаду залишилися два підготовчих збори, які ми провели у Миргороді. Увесь цей час команда працювала над загально-фізичними вправами, не використовуючи м’ячі. Хлопці займалися на тренажерах, плавали, стрибали - і так кілька тижнів у режимі дворазових занять. Звичайно, за цей час за м’ячами усі скучили (посміхається).
На початку серпня продовжили роботу вже вдома у Харкові, перед цим пройшовши обов’язкове медичне обстеження. Зараз приступили до безспосередньої роботи з м’ячами. У цьому місяці плануємо взяти участь у товариському турнірі на День міста (харків'яни будуть його відзначати 23 серпня).
- Скільки гравців долучаєте до спільних занять?
- Десять гравців основного складу плюс волейболісти-вихованці нашої школи резерву - хлопці віком 15-17 років. Дві-три людини з них, я думаю, мають шанси потрапити до заявки першої команди на сезон... Якщо брати в цілому, триває процес планового омолодження колективу, який, я сподіваюся, негативно не вплине на наші результати.