Ярослав Попович: Якщо фінансова криза вгамується, в України буде своя велокоманда

Найтитулованіший український велогонщик Ярослав Попович цього року знову виступатиме разом з легендарним Ленсом Армстронгом. Обидва цього року битимуться під прапорами казахстанської "Астани". Про унікальність своєї нової команди і про багато іншого Ярослав розповів у інтерв'ю.

У новій команді вже адаптувалися?

Вже не почуваю себе новачком. Ще на початку грудня минулого року познайомився зі всіма членами "Астани". Зі всіма склалися хороші відносини, тому початком роботи в команді я задоволений. Зараз перебуваю на тренувальному зборі на Тенеріфе.

Вам вже довелося побувати в Казахстані. Яке враження на вас справила ця країна?

У Казахстані я вже вдруге. Цікава країна, динамічно розвивається. Правда, часу на вивчення пам'яток не було. Прес-конференції, зустрічі, офіційні обіди. У Алма-Ати поїхав разом зі своїми одноклубниками: генеральним менеджером Брюнелем, переможцем "Тур де Франс", іспанцем Контадором, призером "Великої петлі", американцем Лефаймером і казахом Базаєвим. Зустрічалися з президентом країни Нурсултаном Назарбаєвим. Він мило з нами поспілкувався, сказав, що є пристрасним уболівальником велоспорту, завжди стежить за виступами "Астани". Також зустрічалися з прем'єр-міністром і міністром оборони. Останній, до речі, один з головних спонсорів нашої команди.

У спортивному світі Казахстан відомий лише завдяки "Астані". Інших амбітних проектів у цій країні ніхто не реалізовував. Звідки у казахів така любов до велоспорту?

"Астана" стала такою багатою завдяки Олександру Винокурову (відомий казахстанський велогонщик, у 2007 році був дискваліфікований за вживання заборонених препаратів - "Лівий берег"). Він є рушійною силою нашої команди. Олександру вдалося задіяти своїх впливових знайомих і знайти кошти на існування "Астани". Винокуров у Казахстані - справжній національний герой, а тому має доступ до кабінетів посадовців найвищого рангу. Минулого року бюджет нашої команди становив $20 млн. Таких грошей, як у "Астани", немає навіть у футбольних клубів. Незважаючи на кризу, нам пообіцяли, що бюджет ніхто зменшувати не буде. Саме тому в Казахстані зібралися кращі велогонщики світу.

Попович: Казахстан має свою візитівку - "Астану". Фото cicloweb.it

Мені здається, що спонсори "Астани" ні на які дивіденди не розраховують. А зайнялися вони цією справою тому, що хотіли прославити свою батьківщину. Головним спонсором "Астани", як я вже говорив, є міністр оборони Казахстану. Вам просто важко уявити, наскільки ця людина багата. Для нього спонсорування команди не обтяжливе. У цілому, "Астана" має чотирьох впливових меценатів, вони всі долучаються до утримання нашої команди. Ви правильно відмітили, у спортивному світі Казахстан маловідомий. До недавнього часу в Америці чи навіть у Європі назва цієї країни у людей не викликала жодних спортивних асоціацій. А зараз Казахстан має свою візитівку - "Астану".

У футболі частину витрат можна компенсувати за рахунок продажу прав на трансляцію матчів, рекламних контрактів або трансферів футболістів. А на чому заробляють у велоспорті?

Велокоманди допомагають розкрутити бренд. Свого часу разом з Ленсом Армстронгом я виступав за Discovery Channel. Наші власники займалися продажем спортивних товарів. Так от, після першого ж вдалого сезону вони нам розповіли, що ефект від року реклами на телебаченні або у пресі навіть не порівняти з віддачею від виступів нашої команди. Рівень продажів виріс, товари стали впізнаваними.

Ваш легендарний напарник Ленс Армстронг повернувся у спорт після багаторічної перерви. Мабуть, це він зробив не заради грошей. Як думаєте, що спонукало його знову сісти на велосипед?

Є дві причини. Ленс вже давно фінансує акції боротьби з раком. Усю свою зарплату в "Астані" він збирається перераховувати до власного фонду боротьби з цією страшною хворобою. Крім того, наскільки мені відомо, Армстронг почав політичну діяльність і балотується на виборах мера свого рідного міста. А повернення на трасу як ніщо інше може підняти його рейтинг.

Лідером "Астани" є Ленс Армсторнг, а вам відводиться другорядна роль. Змінити це вам допоможе хіба що диво. Цей факт вас не дуже бентежить?

Контракт з "Астаною" з мого боку не був необдуманим вчинком. Я добре знав, на що йду. Окрім Армстронга в наший команді є ще кілька дуже сильних і відомих гонщиків. Я усвідомлюю, що у мене практично немає шансів на лідерство в цій команді. Але в роботі на других ролях я не бачу нічого поганого чи образливого. 2005 року я вже працював у парі з Армстронгом. Він став переможцем "Тур де Франс", а я був найкращим молодим гонщиком. Для мене головне - принести користь своїй команді, а хто буде в ній лідером, неважливо. З Брюнелем ми вже обговорили, як я діятиму в "Астані", де й кому допомагатиму. Тішить те, що хоч на маленьких, 6-7-денних гонках я зможу битися виключно за своє ім'я.

Чому у велоспорті так багато допінг-скандалів? Принаймні, ваш вид спорту лідирує в цьому плані.

Мене часто перевіряють на допінг. Навіть не знаю, чому так багато уваги до моєї скромної персони (Сміється.) Взагалі, на кожному змаганні у когось знаходять заборонені препарати. Але не думаю, що тільки у велоспорті вживають допінг. Він існував, існує і існуватиме - можливо, у меншій мірі. Тому що завжди знаходяться люди, які дурять: як у спорті, так і в житті, в бізнесі - в усьому.

"Італійський" Попович: Мій син Джейсон знатиме українську мову. Фото ЕРА

Українцем. Я давно міг би змінити громадянство - у моєї дружини Сінді італійський паспорт, і оформити собі такий після одруження не склало б труднощів. Але я навіть вінчався з Сінді в Україні. Зараз я приїжджаю на батьківщину три-чотири рази на рік. І все одно говорю всім своїм друзям-італійцям, що їду додому. Хоча реально моя нинішня обитель - це Кваратто, біля Флоренції. Тут кілька років тому я купив собі хороший будинок, тут народився мій син Джейсон. Я обіцяю, що він знатиме українську мову.

Це правда, що після закінчення контракту з "Астаною" ви збираєтеся повернутися до України?

Якщо все буде так, як зараз планую, то так і буде. Є ідея створення в Україні своєї команди. Якщо фінансова криза вгамується, ми обов'язково цю ідею реалізуємо.

Гліб Ваколюк, "Лівий берег", pik.org.ua