Василь Іванчук: "Я здійснив шахове самогубство"
Після невдачі в другому раунді Кубку світу Василь Іванчук виглядав як людина, яка перенесла величезне горе. Було очевидно: він, геній, просто не може змиритися з поразкою від юного і поки що маловідомого філіпінця Веслі Со. Немає сумніву, що саме з цим пов'язана емоційна заява Іванчука про закінчення кар'єри шахового професіонала.
- Я сам зробив шахове самогубство, - розповідає Іванчук. - У першій партії здавалося, ось-ось повинен виграти. Я був практично впевнений, що перемагаю! А потім... Потім просто збожеволів! У якийсь момент міг дати вічний шах, але позиція видавалася перспективною, і я вирішив продовжити боротьбу. Це, можливо було б правильно, - коли б не цейтнот. Маючи 2 хвилини проти 10, я був приречений. Тобто є певна неадекватність в оцінці ситуації, яка призвела до трагедії. У другій партії я ще спробував виправити становище, але чогось не вистачило. Суперник, до речі, грав при цьому жахливо!
- Ви стежили за грою Веслі Со раніше? Як могли б його охарактеризувати?
- Звичайно ж, я бачив якісь його партії. Характеризувати його можна, але... немає сенсу. Я не в тому стані, щоб давати об'єктивні оцінки.
- Минулі ваші візити до Ханти-Мансійська також не можна назвати вдалими. Багато хто вважає, що причина провалів - у великій кількості партії і турнірів, які граєте протягом року.
- Та до чого тут кількість партій! Нещастлива смуга почалася з останньої партії Меморіалу Таля, де я міг, але не обіграв в останньому турі Володимира Крамника. З цього почалася справжня трагедія. На московському бліці мені не таланило так, як ніколи в житті. Підставляв все, що можливо - ферзів, тури, легкі фігури. У тому бліці мене просто як обличчям об асфальт ударили! А тепер ще і ця поразка.
Вважаю, що після цього матчу в серйозних шахах мені робити немає чого. Віднині шахи для мене просто хобі. Так, я виконаю контрактні зобов'язання - візьму участь у всіх турнірах, де пообіцяв зіграти. Можливо, спеціально придумаю собі який-небудь передноворічний турнір. Треба ж мені хоч десь виграти! Але на цьому - все! Якісь серйозні плани, цілі - все закінчилося...
- Це усього лише один міні-матч. Напевно, не варто так зневірятися?
- Це не просто матч - доленосний матч... Упевнений: тепер я повинен забути про якісь серйозні цілі у шахах. Мені просто більше нічого не потрібно... Починається нове життя з абсолютно іншими цілями. А шахи... Залишуся простим любителем: дивитимуся варіанти, стежитиму за виступами колишніх колег.
- Вважається, що Іванчук і шахи - це дві речі, які не можуть існувати одне без одного.
- Цей вислів справедливий, але - в минулому часі. А зараз шахи мене просто вбивають. Вони грають проти мене! Вони мене знищують! Я б сприйняв поразку в матчі нормально, якби суперник був сильніший, краще підготовлений. Але те, як я програв - це знак долі, яка кричить: "Облиш, Васю, це не твоє".
- Складається враження, що ви робили серйозну ставку на цей турнір.
- Я просто зобов'язаний був його виграти. Не важливо як, - але зобов'язаний.
(Нагадаємо, перемога на Кубку світу давала Іванчуку можливість взяти участь у турнірі претендентів, переможець якого отримував право зіграти матч за світову шахову корону з чинним чемпіоном світу індусом Вішванатаном Анандом - прим. "Чемпіона").
- У житті як у шахах: смуга чорна, смуга біла... Чорна обов'язково закінчиться!
- Можливо. Але поки що відчуваю, що весь світ довкола просто обвалився. Все проти мене і жодного виходу я не бачу.
За матеріалами офіційного сайту Кубку світу ФІДЕ