Українська чемпіонка світу через байдужість держави може емігрувати до Франції
- Який чемпіонський титул дався тобі найважче?
- Після кожної перемоги переживаєш різні почуття. Перший раз, в Італії, було приємно обігнати всіх десятьох конкуренток. Зараз, як і два роки тому, я перемогла у матчі. Тут своя специфіка. Суперниця одна-єдина, і багато вирішує домашня підготовка, а вона у мене виявилася кращою. Задоволена, що вдалося реабілітуватися за невдачу на торішньому чемпіонаті в Якутську, коли втратила титул з власної вини. Просто тоді не дуже серйозно поставилась до поєдинку і зіграла внічию з явним аутсайдером. А конкурентка її обіграла, і у результаті це очко виявилося вирішальним.
- Даша не лише краще справлялася з емоціями, - хвалить підопічну тренер, - але і менше втомлювалася фізично. Це має велике значення, адже гра триває шість годин. До того ж вона врахувала досвід попереднього матчу, коли вона повела в рахунку, а потім розслабилася і програла партію. Зараз обійшлося без зривів.
- Скільки заробить нова чемпіонка світу?
- Призовий фонд матчу - 60 тисяч доларів, - пояснює Петро Кравець. - 40 тисяч виділила башкирська сторона і 20 тисяч - українська. Ці гроші повинні були ділитися навпіл. Але, оскільки українці свою долю так і не перерахували, росіянці дістанеться 30 тисяч, а Даші - 10. Все піде на оплату тренерів. У Дніпродзержинську їх було п'ять, а до Уфи взяли трьох секундантів - вирішили трохи заощадити. І харчуємося ми, до речі, на свої гроші.
 |
| Дар'я Ткаченко під час матчу з Тамарою Тансиккужиною. Фото сайту Федерації міжнародних шашок РФ |
- Два роки тому, у Києві, Даші допомагав знаменитий голландський шашкіст Харм Вірсма. А зараз?
- Екс-чемпіон світу вже давно опікується Дашою, але у зв'язку з нашою достроковою перемогою його допомога не знадобилася. Сюди ж він прилетів як кореспондент декількох голландських газет, оскільки шашки у Країні тюльпанів дуже популярні.
 |
| Фото Shashki.com |
- Торік я з червоним дипломом закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, поступила до аспірантури на кафедру ботаніки.
- Час на особисте життя залишається?
- У своєму гуртожитку для аспірантів я познайомилася з майбутнім чоловіком. Тигран разом з батьками переїхав на Закарпаття після того, як на його батьківщині почалися міжнаціональні конфлікти. Він громадянин України, але зараз навчається у аспірантурі на факультеті кібернетики в одному з вузів Франції. Чоловік першим встиг мене привітати. Під час матчу переговорювалися по Інтернету - так дешевше. А ось батьки і сестра, які живуть в місті Сніжне Донецькій області, у мене не такі просунуті: з ними спілкувалася sms-ками.
- Що вирішила: залишишся в Україні або виїдеш до чоловіка?
- До Франції збираюся вже найближчим часом. А який тут вибір? Живу як і раніше у гуртожитку. Квартиру обіцяли виділити ще три роки тому, та лише віз і нині там. У Києві знімати квартиру вже дорожче, ніж у Франції, а стипендії для аспірантів там значно вищі. Що ж мені залишається робити?