Світлана Чернявська: "Я вже давно готова стати першим номером збірної"

Не так давно в Албанії закінчився чемпіонат Європи з важкої атлетики. Збірна України виступила в Тирані дуже вдало, здобувши три золота і дві бронзи. Одну з медалей найвищої проби приміряла представниця надважкої ваги (+75 кг) Світлана Чернявська.

Найважча учасниця чемпіонату Європи (113 кг) розповіла "Чемпіону" про свій шлях до континентальної вершини.

- Вітаємо тебе, Світлано! Що для тебе особисто означає перемога на чемпіонаті Європи?

- Для мене це, в першу чергу, перший у кар'єрі вдалий виступ на міжнародних змаганнях. Я і раніше виступала на серйозних турнірах, однак тепер привезла на рідну землю медаль найвищої проби. Такий собі своєрідний почин.

- Твій результат у сумі - 255 кг, що на 26 кг перевищує досягнення найближчої конкурентки. Ти задоволена своїм показником?

- Зізнатися, я була готова підняти й більше, при чому в кожному з підходів. Але цього результату, який я продемонструвала, сповна вистачило для того, щоб виграти чемпіонат Європи.

- Тобто, ти будувала власну стратегію, відштовхуючись від можливостей суперниць?

- Зовсім ні. Річ у тім, що моє безпосереднє завдання - виходити і піднімати штангу. А все решта має робити тренер: контролювати перебіг подій на помості, замовляти початкову вагу, варіювати вагою штанги впродовж змагань. Це вже тактика, і саме тренер веде тактичну боротьбу. І наші наставники, я вважаю, блискуче впоралися зі своїм завданням! На чемпіонаті Європи мене секундували тренер жіночої команди Юрій Кучинов, а також спеціаліст, який готував мене впродовж зборів, Микола Авраменко.

- Так вже повелося що надважка категорія - знакова для збірної України. Впродовж останнього десятиріччя своїми перемогами нас радували Вікторія Шаймарданова, Юлія Довгаль та Ольга Коробка. Чи готова ти, в першу чергу психологічно, стати першим номером збірної України в абсолютній вазі?

- Я вже давно до цього готова. Треба лишень не зупинятися на досягнутому, і продовжувати працювати. Тим паче, є над чим.

- На чемпіонаті Європи не виступала титулована росіянка Татьяна Каширіна. Це полегшило тобі завдання?

- Я ніколи не дивлюся на конкурентів. Є завдання, яке потрібно виконувати - штанга твій конкурент. Навіть коли я розминаюся, перебуваю в тренувальному залі зі своїми суперницями, то не звертаю увагу ні на них самих, ні на їхню роботу - тільки своє знаю. Тим паче, Микола Авраменко мене дуже добре налаштував. Дав зрозуміти, що якщо ти вже виступаєш на рівні чемпіонату Європи, то маєш бути загартованою психологічно.

У жовтні у Варшаві відбудеться чемпіонат світу. Там буде і Каширіна, і всі решта провідних важкоатлеток планети. І польський поміст покаже, хто з нас на що здатен.

- Нещодавно Федерацію важкої атлетики України очолив Олександр Герега. Як вважаєш, чи під силу йому з успіхом керувати такою могутньою і сильною - в прямому розумінні цього слова - організацією?

- Думаю, що так. Маю надію, що відтепер жіночій команді буде приділятися більше уваги з боку керівництва. У нас збірна дуже сильна, лише потрібно допомогти дівчатам - не в останню чергу матеріально, і робити ставку саме на жіночу важку атлетику.