Шлях до Євро
Уже зовсім скоро наша збірна дебютує у фінальному турнірі чемпіонату Європи-2012. Незважаючи на те, що українська національна команда не проводила відбірковий цикл, тому що є одним з двох організаторів цього турніру та має гарантоване місце у групі, тим не менш, збірна України подолала довгий шлях до цього дебюту. Протягом чотирьох відбіркових циклів, починаючи з кваліфікації до Євро-1996, Україна безуспішно намагалася отримати путівку до фінальної стадії континентальної першості.
Перед найпершим відбором на чемпіонат Європи українські футболісти два з половиною роки проводили лише товариські матчі, а перший тур кваліфікації у вересні 1994 року став першим офіційним матчем нашої збірної в її історії. Давайте ж поглянемо на те, як національна збірна України виступала у кваліфікаційних турнірах до чемпіонатів Європи, хто грав за збірну, хто забивав і хто нею керував.
Чемпіонат Європи 1996 року проходив в Англії. Господарі Євро-96 потрапили до фінального турніру автоматично, аналогічно Україні та Польщі у 2012 році, а за інші 15 місць у 1994 році у боротьбу вступили 47 європейських збірних, серед яких вперше опинилася збірна України.
Українці потрапили до групи під номером 4, нашими суперниками були збірні Італії, Хорватії, Литви, Словенії й Естонії. Явним фаворитом у тій групі здавалася наддосвічена збірна Італії, а Україна мала б повести боротьбу за друге місце з іншими командами, які так само робили свої перші кроки у великому європейському футболі.
На справі ж вийшло все інакше. Лише збірна Хорватії спромоглася нав’язати реальне суперництво італійцям за вихід на Євро, набравши однакову кількість очок з ними, але випередивши Італію за додатковими показниками. Україна ж зайняла четверте місце, пропустивши вперед не лише збірні Хорватії та Італії, а й посередню збірну Литви.
Збірна України у тому відбірковому циклі святкувала перемоги двічі над Естонією та по разу над Хорватією і Литвою, внічию зіграли лише одного разу - зі збірною Словенії у Києві, а інші матчі програли. Ключовими гравцями української команди були Олег Лужний, який у той час виступав за "Динамо" Київ, Геннадій Орбу ("Шахтар" Донецьк), Тімерлан Гусейнов ("Чорноморець" Одеса), Олександр Євтушок ("Карпати" Львів), Сергій Коновалов ("Динамо" Київ), Олег Суслов ("Чорноморець" Одеса), Юрій Калитвинцев ("Динамо" Київ), Віктор Скрипник ("Дніпро" Дніпропетровськ), Євген Похлебаєв ("Динамо" Київ), Сергій Нагорняк ("Дніпро" Дніпропетровськ)...
Кращим бомбардиром української збірної у тому відборі став форвард одеського "Чорноморця" Тімерлан Гусейнов, який у семи іграх забив п’ять голів. Вже тоді на офіційні матчі збірної почали викликати Андрія Шевченко й Олександра Шовковського, але тоді ці гравці не були основними.
Відбір до Євро-96 став унікальним для України у тому плані, що продовж цього турніру збірна не мала постійного тренера. Лише після третьої гри команду очолив Анатолій Коньков, який і керував українськими гравцями до кінця відбіркового циклу. На першу гру Україну проти Литви, яку наші футболісти програли на своєму полі з рахунком 0:2, вивів Олег Базилевич, а вже у наступних двох іграх проти Словенії й Естонії головним тренером збірної був Йожеф Сабо, якого і замінив Анатолій Коньков. Цікаво, що після провального відбіркового циклу до Євро-96, Анатолій Коньков був відправлений у відставку, а змінив його Йожеф Сабо, який і керував збірною на відборі до Чемпіонату світу-1998 та Євро-2000.
Чемпіонат Європи 2000 року вперше в своїй історії проходив на території двох країн. Євро-2000 спільними зусиллями організовували Нідерланди та Бельгія. Господарі турніру традиційно отримали місця на чемпіонаті, що вони проводили, а інші 14 місць мали заповнити кращі серед 49 європейських збірних, які й почали відбірковий цикл у 1998 році.
Збірна України знову потрапила в групу під номером 4, але суперників українці отримали нових. Нашій команді протистояли збірні Франції, Росії, Ісландії, Вірменії й Андорри. Перед початком турніру явним аутсайдером виглядала збірна Андорри, яка такою й виявилася, програвши всі матчі у циклі. Фаворитами здавалися французи, а росіяни й українці мали розіграти друге місце між собою.
Загалом, так і вийшло, але щоб зайняти перше місце Франції довелося потрудитися. Збірна України у відборі на Євро-2000 зайняла друге місце, відставши від першої Франції усього на одне очко, та відправилася до плей-офф. Суперником по нокаут-раунду для українців жереб визначив збірну Словенії. Спочатку Україна здавалася явним фаворитом, але, на жаль, на Євро-2000 поїхали словенці. Після поразки у Любляні 2:1 збірна України не змогла обіграти балканців удома. Матч у Києві завершився з рахунком 1:1.
У цьому відбірковому циклі українці святкували перемоги двічі над Андоррою та по разу над Росією, Вірменією й Ісландією. Внічию матчі завершилися з Росією, Вірменією, Ісландією, обидва матчі із Францією та домашня гра-відповідь зі Словенією. Програла Україна лише одного разу - збірній Словенії, але та поразка коштувала нашій збірній поїздки на Євро.
Основу збірної України у відбірковому циклі на Євро-2000 складали гравці київського "Динамо": Олександр Головко, Владислав Ващук, Андрій Шевченко, Сергій Ребров, Олександр Шовковський, Андрій Гусін, Юрій Дмітрулін, Віталій Косовський та Олег Лужний, який у ході відбіркового циклу змінив "Динамо" на лондонський "Арсенал", захисники донецького "Шахтаря" Сергій Попов і Володимир Микитин, півзахисник із "Шахтаря" Сергій Ковальов, нападник московського "Торпедо" Сергій Скаченко, півзахисник німецького Вердера Юрій Максимов... Кращим бомбардиром нашої збірної став Сергій Ребров, який забив 5 голів у 12 іграх.
Як би там не було, але відбір до Євро-2000 був найуспішнішим для збірної України, адже так близько до виходу у фінальну частину чемпіонату Європи українці ніколи не були. Керував тією збірною Йожеф Сабо, який після поразки від Словенії був змушений піти у відставку, а замінив його на посаді головного тренера збірної Валерій Лобановський.
Чемпіонат Європи 2004 року проводила Португалія. Інші 15 вакансій розіграли 50 європейських збірних у 2002-2003 роках. Україна потрапила у групу 6, де суперниками були збірні Іспанії, Греції, Вірменії та Північної Ірландії. На відміну від двох попередніх відбіркових циклів, в одній групі з Україною не виявилося збірної, яку з упевненістю можна було б назвати аутсайдером. Будь-яка з команд могла завдати багато проблем своїм суперникам. Можливо, саме до цього і не були готові українці.
Наша збірна зайняла лише третє місце з величезним відставанням до першого та другого, що було рівносильне вильоту з подальшої боротьби за путівки на Євро-2004. Групу, у якій брала участь збірна України, виграла Греція. Греки невдало стартували, але фінішний ривок дозволив їм обійти Іспанію, яка здобувала свою путівку у плей-офф.
Україна здобула лише дві перемоги - у Києві над Грецією й у Львові над Вірменією. Чотири гри завершилися внічию - проти Вірменії, Іспанії та двічі Північної Ірландії. Обіграти "жовто-блакитну" збірну змогли по одному разу Іспанія та Греція. Ключові ролі у збірній на той час виконували Андрій Воробей ("Шахтар" Донецьк), Анатолій Тимощук ("Шахтар" Донецьк), Андрій Воронін ("Майнц", Німеччина), Олег Лужний ("Арсенал", Англія), Андрій Несмачний ("Динамо" Київ), Андрій Гусін ("Динамо" Київ), Геннадій Зубов ("Шахтар" Донецьк), Сергій Ребров ("Фенербахче", Туреччина), Максим Калініченко ("Спартак" Москва), Сергій Федоров ("Динамо" Київ), Андрій Шевченко ("Мілан", Італія)... Кращим бомбардиром збірної відбіркового циклу до Євро-2004 став Андрій Шевченко, забивши 3 голи у 4 матчах.
Третю спробу нашої збірної потрапити на чемпіонат Європи очолював Леонід Буряк, але після провалу він був змушений залишити свою посаду, а йому на заміну прийшов Олег Блохін.
Чемпіонат Європи 2008 року став другим, який проходив відразу у двох країнах. Його організаторами виступили Швейцарія й Австрія. Інші 14 місць отримали кращі серед 50 європейських збірних, що пройшли відбірковий цикл. Жереб відправив збірну України у групу "В" до збірних Італії, Франції, Шотландії, Литви, Грузії та Фарерських островів. Безумовними фаворитами перед стартом виглядали Італія та Франція, які на той момент були чемпіоном та віце-чемпіоном світу відповідно.
Відбірковий турнір у групі "В" пройшов без сюрпризів, та дві кращі команди світу за підсумками Чемпіонату світу-2006 Італія та Франція зайняли перші місця. Недалеко від них розташувалася збірна Шотландії, а Україна на четвертому місці на 7 очок відстала від тріо лідерів. Українські вболівальники очікували значно більшого від своєї збірної, навіть незважаючи на присутність у групі Італії та Франції, особливо у світлі успішного Чемпіонату світу 2006 року, де українці досягли чвертьфіналу.
Українці здобули п’ять перемог, стільки ж програли та дві гри завершили внічию. Святкувати успіх українцям вдалося у матчах проти Литви, Шотландії, Грузії та двічі Фарер, внічию завершилися по одній грі проти Грузії та Франції. Решту п’ять ігор Україна програла.
Основні ролі у тій збірній відвели Анатолію Тимощуку ("Шахтар" Донецьк/"Зеніт" Санкт-Петербург), Андрію Вороніну ("Байєр", Німеччина), Олександру Шовковському ("Динамо" Київ), Володимиру Єзерському ("Дніпро" Дніпропетровськ), Олегу Гусєву ("Динамо" Київ), Андрію Русолу ("Дніпро" Дніпропетровськ), Олегу Шелаєву ("Дніпро" Дніпропетровськ), Андрію Несмачному ("Динамо" Київ), Андрію Воробею ("Шахтар" Донецьк/"Дніпро" Дніпропетровськ), Андрію Шевченку ("Челсі", Англія), Максиму Калініченку ("Спартак" Москва), Сергію Назаренку ("Дніпро" Дніпропетровськ)... Кращим бомбардиром збірної у тому циклі став Андрій Шевченко, забивши 5 голів у 8 іграх.
Як це не дивно, але такий провальний результат у відбірковому циклі до Євро-2008 показав найуспішніший тренер в історії збірної України Олег Блохін. Після чвертьфіналу Чемпіонату світу 2006 року у Німеччині всі очікували, що "жовто-блакитна" дружина, як мінімум, нав’яже боротьбу Італії та Франції за перше та друге місця, а, як максимум, випередить одного з фіналістів останнього Чемпіонату світу. Після цього турніру Олег Блохін залишив розташування збірної України, поступившись місцем Олексію Михайличенку. Тим не менш, готувати національну команду до домашнього Євро-2012 було доручено саме Олегу Володимировичу Блохіну.