Українська правда

Сергій Лебідь: Приціл у мене лише один - на перемогу

Сергей Шемшученко — 9 грудня 2008, 09:57
- Сергію, як то воно, виходити на старт, коли жоден твій результат нижче першого місця вже не сприйматиметься, як високе досягнення?

Це абсолютно нормально, коли вболівальники хочуть бачити не тільки видовищне змагання, а ще й переможний фініш саме свого атлета. Втім, я сам у цьому винен (сміється). Виграти половину із проведених чемпіонатів Європи з кросу - це досить висока планка. Зараз мені головне не заморочуватися, не напружувати і не терзати самого себе подібними думками. Стартом в Брюсселі я відкриваю свій зимовий сезон. Так що подивимося, у що виллється підготовка останніх місяців...

- Тобто, ти не впевнений, чи зможеш ввосьме поборотися за титул чемпіона Європи з кросу?

Якщо заздалегідь знаєш, що не зможеш боротися за першу сходинку п'єдесталу, то який сенс виходити на змагання? Приціл у мене лише один - на перемогу! Але ж хтозна, як складатиметься біг. Загадувати наперед ніколи не варто.

- Брюссельська кросова траса тобі добре відома?

Я стартував на ній, можливо, разів з 10, і трасою якоїсь підвищеної складності її б не назвав. Так, є деякі нелегкі ділянки, - і багнюка по литки, і підступні гірочки, - такі невеличкі свої складнощі. Але я до них готовий.

- Тактику бігу продумуєш заздалегідь?

Жодних задумок і жодної тактики наперед! Як складатиметься біг, таку тактику й підбиратимемо по ходу. Зазвичай у мене вона однакова. До останнього триматися серед лідерів з розрахунком на фінішний спурт. Спрацьовувало завжди, - сподіваюся спрацює і цього разу.

- Крім індивідуальних нагород на чемпіонатах Європи та світу з кросу розігруються ще й командні. То ж деяким збірним поняття "командна тактика" дуже добре знайоме. А українцям?

Насправді, якщо мова йде про чемпіонати світу, призові місця на яких оплачуються, то такі команди як Ефіопія чи Кенія й справді можуть щось придумати. Але що? Рвати біг, вимотувати суперників? Але вони ж самі також будуть вимотуватися не на жарт. То ж командну тактику на чемпіонат Європи ми не розробляли. Хоча... Вона у нас існує давно, - чим вище твій особистий результат, тим вище підніметься команда у загальному заліку. Просто і геніально!

Вся наша команда повернулася з учбово-тренувального збору в Кисловодську
- На спортивних форумах пишуть, що кросменів обділяють у підготовці...

Кого особисто? Зараз вся наша команда повернулася з учбово-тренувального збору в Кисловодську. Не було лише Жені Божка. Але з об'єктивних причин. Він брав участь у міжнародних пробігах і марафонах. Не стану казати за всю команду, але щодо мене, то починаючи з 1998-ого року, відколи я виграв свій перший чемпіонат Європи з кросу, жодних нарікань на підготовку я не маю. Якщо і виникали якісь фінансові труднощі в Міністерстві спорту, то завжди підстраховувала федерація легкої атлетики. Ось і цього року. Жовтень - на зборі в Євпаторії, листопад - в Кисловодську. Все, що було заплановано, я зробив. Так що гріх жалітися...

- Не можу не торкнутися в нашій розмові олімпійську тематику. Адже минулого року ти так прагнув показати кваліфікаційний норматив до Пекіну, що приніс в жертву частину зимового сезону, відмовившись від цілеспрямованої підготовки та участі на березневому чемпіонаті світу з кросу. Одначе... Норматив відбору до Пекіна показати тобі так і не вдалося.

Я то знаю чого... Спершу одна травма. Ледь отямився і почав набирати форму, - одразу друга. Та що тепер згадувати. Звісно, прикро було, але прокинувся наступного ранку, зітхнув востаннє і почав готуватися до зими. Тепер вже час думати про новий сезон. А згадувати колишні прикрощі чи досягнення, - немає сенсу.

uaf.org.ua