Ребрик: "Щоб виграти Олімпіаду-2012 потрібно метнути спис у район 69-70м"

17 медалей, з них 4 золоті, привезли українські легкоатлети з чемпіонату Європи у Гельсінкі. У тріумфі Ольги Саладухи у секторі для потрійного стрибка практично ніхто не сумнівався, за великим рахунком чекали і перемоги на 200-метрівці від Марії Рємєнь.

Золото в естафеті 4х400 Юлії Ольшевської, Ольги Земляк, Наталія Пигиди й Аліни Логвиненко, звичайно, приємно здивувало. Але, мабуть, перше місце 23-річної Віри Ребрик з Ялти у метанні списа, та ще й з рекордом Україні, стало навіть більшим сюрпризом.

- Медаль у вигляді бублика у Вашій колекції вже була - чи це перша?

- Медалі у мене були всякі, і традиційні круглі, і трохи менш звичні овальні, і навіть прямокутні, але ось такої з дірочкою всередині - ніколи. По-моєму, дуже навіть оригінальний дизайн.

- Один дуже титулований метальник списа передбачив Вашу перемогу ще на старті попередніх змагань. Але, по-моєму, Ваша перемога стала сюрпризом для всіх, крім нього, тобто чемпіона світу, призера Олімпійських ігор (188, 1992, 1996) фіна Сеппо Рятю?

- Я про це не знала! Здорово! Але, чесно зізнатися, ми з тренером розраховували виграти цей чемпіонат Європи. Не завжди, звичайно, розрахунки збігаються з реальністю, але цього разу у нас все вийшло.

Я змагаюся з юніорського віку. Страшно мені не було, я вже звикла виступати у такій титулованій компанії. Як я себе відчувала з другим кращим результатом у сезоні на цьому чемпіонаті Європи? Можна навіть сказати, фавориткою!

- Навіть на офіційному сайті Європейської легкоатлетичної федерації зазначили, з яким криком Ви метнули свій спис у п'ятій переможної спробі. Ви завжди так кричите або тільки коли рекорди встановлюєте?

- Ні, звичайно я так не кричу. (Сміється) У Гельсінкі я просто зірвалася у п'ятій спробі, вклалася у неї та відчула, що спис летить далеко, точно за 65!

- Наскільки близька до істини була французька газета Le'Equipе, яка написала, що Ви "обвели навколо пальців суперниць з Німеччини"? Іншими словами, яке значення мало те, що Ви в передостанній спробі показали переможний результат - 66.86?

- Обергфелль, далеко метнувши спис у першій спробі, розслабилася. Думала, що її ніхто вже не дістане. А тут я - у передостанній вискочила зі своїм національним рекордом. Німкеня хотіла під завісу змагань далі метнути, але у неї це не вийшло.

- Ви і свій попередній особистий рекорд - 66.53 встановили у п'ятій спробі на чемпіонаті України у Ялті, і на Всесвітній універсіаді у Шеньчжені, де, правда, зупинилися за крок від п'єдесталу. Водночас, на зорі кар'єри кращі показники у Вас були на початку змагань, зокрема Ви у другій спробі встановили світовий рекорд серед юніорів - 63.01. Свідомо змінили тактику, якщо так, то чому?

- Несвідомо, просто "розметалась". Те, що я ряд своїх найвищих результатів показала у п'ятій спробі - не збіг, але і не тактика. У мене результати росли поступово, сходинка за сходинкою додавала. Який підхід більш ефективний? Я вважаю, що потрібно працювати від початку до кінця, кожен раз намагаючись додати. У всякому разі, не можна здаватися, інакше станеться те, що було з німкенею у Гельсінкі. Вона подумала, що вже чемпіонка і заспокоїлася.

- 64.77 Ви вважали гідним завершенням європейського чемпіонату або ж все-таки розраховували на більше в останній спробі?

- Коли ти вже знаєш, що виграв, останню спробу можна і пропустити. 64.77 - це хороший результат, і головне - ознака стабільності. У Гельсінкі у мене взагалі непогана серія вийшла, не рахуючи першого виходу в сектор.

- До речі, коли емоції були більш яскравими, коли Ви встановили юніорський рекорд світу у Бидгощі або ж зараз, коли метнули далі національного рекорду у Гельсінкі?

- Світовий рекорд серед юніорів - це, звичайно, добре, але зараз це вже дорослий спорт і тут результати важливіші будуть.

- Спис, який приніс вам європейське золото, після закінчення змагань на радощах не цілували? Може, саме з ним будете виходити у сектор для метань на олімпійському стадіоні у Лондоні?

 - Цілувати - не цілувала, але я цим списом вже не перший старт виграю. Точніше списами цієї фірми. Свої я рідко вожу на змагання - дороге задоволення. Ніхто не дасть мені грошей на транспортування такого багажу. У Гельсінкі після кваліфікації я зустрілася з виробником списів, якими зазвичай метаю.

- У багатьох видах легкої атлетики світовий рекорд тримається вже з десяток років, навіть у метанні списа у чоловіків ось уже шістнадцятий рік непорушними залишаються 98.48 чеха Яна Железни, а ось у жінок і вище світове досягнення - 72.28 встановлено порівняно недавно Шпотаковою у Штутгарті-2008, і на чемпіонаті світу у Тегу до нього дуже близько підібралася Абакумова - 71.99. Як вважаєте, Вам пощастило, або, навпаки, виступати в один час з такими сильними спортсменками?

- Пощастило однозначно! Є за ким тягнутися! Шпотакова, до речі, з недавніх пір тренується у Яна Железни. У її техніці з'явилися деякі нові нюанси, та й у розминці теж. Думаю, вона тренується не тільки під керівництвом Железни. Ще й по його системі.

- Фахівці відзначають, що у Шпотакової й Абакумової абсолютно різна техніка метання списа. Чий стиль, на Вашу думку, ближче до ідеалу, якщо такий взагалі є?

- У тому-то й річ, що ні. Універсального рецепта, за яким могли б метати всі, не існує. Техніка підбирається індивідуально під спортсмена. Немає навіть якихось антропометричних стандартів. Тренер звертає увагу і на зріст, і на швидкість. Абакумова метає за рахунок своєї потужності. Шпотакова, втім, теж далеко не слабка спортсменка. За рахунок чого вона домагається таких результатів? Це дуже складно пояснити. Щоб описати всі технічні тонкощі, напевно, газети не вистачить.

- З якими почуттями згадуєте про свою першу у житті Олімпіаду?

- Фінал я дивилася з трибун, так що почуття не дуже хороші. Тим більше, що після повернення мені наклали гіпс, і я ще місяць з ним ходила. У мене був перелом стопи, як визначили лікарі вже тут, в Україні.

- Наскільки далі Ви готові були метати спис, ніж зробили це тоді в кваліфікації - 59.05?

- Була готова метати за 63.

- Після стрімкого юніорського зльоту у Вас було кілька невдач поспіль, зокрема Ви не пройшли кваліфікацію на чемпіонаті Європи у Барселоні-2010 і на останній світовій першості у Тегу. Переживали або ж сприйняли це по-філософськи, як природний процес становлення у дорослому спорті?

- Я, звичайно, дуже засмутилася через невдачі у Барселоні. Перед тим чемпіонатом ми були на зборі у Конча-Заспі. Думаю, спека, у якій ми тренувалися, потім позначилася на змаганнях. У Тегу було не просто спекотно, а шалено спекотно. Я ходила з мокрим рушником на голові. Думала, свідомість втрачу.

- Ярослав Литвинов ще після срібла на Всесвітній універсіаді у Белграді зазначив в одному з інтерв'ю на запитання про плани Віри Ребрик: "Мінімум вона повинна стати призером на Олімпіаді у Лондоні-2012"? Коли Вам план тренера здавався більш реальним тоді, три роки тому, чи зараз?

- Зараз, звичайно!

- Як думаєте, на скільки потрібно буде метнути спис для того, щоб виграти Олімпіаду-2012?

- Думаю, у районі 69-70. Для того щоб потрапити у трійку, може вистачити і 67.

За матеріалами Спорт-Экспресс в Украине