Пономарьов: "За відсутності Іванчука мені легше було стати чемпіоном України"

Добіг кінця ювілейний, 80-й чемпіонат України з шахів . Головний приз дістався фаворитові змагань – 16-му чемпіонові світу Руслану Пономарьову.

Він розповів "Чемпіону" про турнірну боротьбу, власні перспективи у рейтинзі ФІДЕ, а також зізнався, на що витрачатиме здобуту матеріальну винагороду.

- Вітаємо тебе, Руслане! Що для тебе означає титул чемпіона України з шахів?

- Дякую. На відміну від кількох учасників чемпіонату України з шахів, я ще жодного разу не був чемпіоном своєї держави. Приємно, що, як мінімум рік, я втримуватиму це високе звання.

Турнір виявився дуже цікавим, до останнього туру трималася інтрига. У вирішальній партії проти Олександра Моїсеєнка на шляху до золотої медалі мене влаштовувала навіть нічия. Тим паче, я грав чорними, а це завжди складніше. Та мені вдалося здобути перемогу. Аналізуючи фінальну партію зазначу, що в Олександра були шанси мене здолати. Однак він дуже ризикував і наприкінці десь прорахувався. Я став чемпіоном, а він через поразку посів лише четверте місце за підсумками чемпіонату.

- Хто тебе найбільше здивував своєю грою?

- Якихось супер-несподіванок не сталося. От є у нас збірна України, яка минулого року стала у Ханти-Мансійську олімпійським чемпіоном - усі збірники опинилися на перших ролях. Я став чемпіоном, Павло Ельянов – другим, Захар Єфименко – третім, а Олександр Моїсеєнко – четвертим.

- За день до вирішальної партії проти Моїсеєнка, ти скаржився на те, що вам довелося грати не о 15:00, як це було впродовж усього турніру, а на три години раніше. Це вплинуло на результат?

- Важко сказати, адже я виграв. Я вважаю, що всі професіональні шахові турніри мають починатися в один і той же час, щодня. Це дуже важливо для нас, адже шахісти також дотримуються спортивного режиму. Відповідно, ми мали на три години менше часу на підготовку. Я казав про це організаторам, але вийшло так, як вийшло.

- Яку партію можеш назвати найскладнішою на шляху до чемпіонства?

- Зрозуміло, що турнір складається не лише з однієї партії. Мені вдався старт, перші чотири партії я виграв. Але я не можу сказати, що зробив це без проблем. Андрій Волокітін і Антон Коробов створили для мене їх цілу купу, особливо Коробов у першій партії чемпіонату. Можливо, та партія стала вирішальною для нас обох - я почав відриватися у турнірній таблиці, а в Антона надалі гра не пішла.

- Чи може цей чемпіонат допомогти молодим українським шахістам вийти на якісно новий рівень майстерності?

- Так, вони можуть удома випробувати себе на високому рівні. Я пам’ятаю час, коли ще у 1994 році мене тренер возив до Москви для того, щоб я просто подивився, як гросмейстери сидять за дошками, грають. Там я вперше побачив гру Веселіна Топалова, Гарі Каспарова. І мені було дуже цікаво дивитися на них, аналізувати гру. Мені здається, що 80-ий чемпіонат України з шахів також дає таку можливість юним українським шахістам подивитися на лідерів, брати з них приклад, повчитися чомусь.

- На закритті турніру власною персоною був присутній президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов. Як вважаєш, перемога на чемпіонаті України допоможе тобі повернутися до "десятки" рейтингу ФІДЕ?

- Коли я був чемпіоном світу, у рейтинзі Міжнародної федерації шахів я був на шостому місці - це мій найвищий показник. Головний коментатор внутрішньої першості, мій помічник Михайло Голубєв вважає, що ця перемога допоможе мені повернутися до ТОП-10 рейтингу ФІДЕ. Поживемо - побачимо.

- Через щільний особистий графік у Києві не зіграв Василь Іванчук. Шкодуєш, що він не приїхав?

- З одного боку, хочеться, щоб грали найсильніші. Звідси - підвищення рейтингу турніру. З боку іншого, мені легше було стати чемпіоном України. Та я вважаю, що з Василем Іванчуком ми ще немало партій зіграємо. Ми цьогоріч уже грали один проти одного у Російській лізі. Але добре, що, окрім Василя, усі найсильніші українці змогли зіграти.

- Цьогоріч призовий фонд ЧУ сягнув рекордні 600 тис. грн., і близько третини цих грошей дістанеться тобі. На що витрачатимеш?

- Чудово, що призовий фонд збільшили, тому що до цього року він був геть малим. Але не скажу, що 600 тисяч гривень - це дуже великий призовий фонд, якщо порівнювати з тією таки Росією. На що витрачу? Коли ти професіонально займаєшся спортом, ти несеш матеріальні втрати. На того таки помічника, перельоти, збори, шахові програми... Цього ніхто не оплачує, ми самі. Тож, гроші, які я виграв на чемпіонаті України з шахів, буду витрачати на удосконалення самого себе.