Українська правда

"Перед "Соколом" стоять високі завдання"

Сергей Шемшученко — 23 липня 2008, 16:18

Центрфорвард Олег Шафаренко повертається в київський "Сокіл" у статусі двократного чемпіона Білорусі. За чотири роки мандрів російськими й білоруськими теренами 26-річний кандидат у збірну України вперше допоміг "озолотитися" спочатку мінському "Динамо", а минулої весни і його землякам з "Кераміну", який не ступав на білоруський трон з 2001 року.

"Керамін" хотів зберегти Шафаренка у складі, пропонувала змінити клубну прописку мінська "Юність", але кращий бомбардир плей-офф-2008 екстраліги надав перевагу повернутися до рідного "гнізда". Виправдовувати надії, які покладаються на нього, новачок "Сокола" почав вже з першого льодового заняття команди у Броварах, коли у "двосторонці" за лічені секунди до сирени врятував команду від поразки.

- З поверненням до рідних пенатів! Які відчуття від перших занять у новій-старій команді?

- Важко поки. Координація слабка, але у навчанні ніколи легко не буває. Добре, що ми почали кататися за два місяці до старту у відкритому чемпіонаті Росії. Чим раніше виходимо на лід, тим краще для підготовки. Принаймні, для мене. Не забувайте, що через проблеми зі здоров'ям торік я став на ковзани лише 1 грудня, а почав грати аж 10 січня. Отже хокеєм не "наївся".

- Апетит відчувається. Вже у першій "двосторонці" ви відмітилися закинутою шайбою... 

- Поки задоволений собою, але ж і партнери у мене які! Кожне ім'я - глиба!

- Цікаво, а кого зі своїх нинішніх партнерів ви щиро вважаєте зірками українського хокею?

- Віталія Литвиненко, Романа Сальникова, Дмитра Цируля. Це досвідчені хлопці. Дивлячись на їх гру, зростатимуть і решта хлопців.

- Чому відкинули пропозиції мінських грандів - "Кераміну" і "Юності"? Скучили за домом або ж "Сокіл" зробив кращу пропозицію? 

- Я довго вибирав між цими трьома командами і зрештою зупинив свій вибір на київському клубі, здебільшого завдяки старанням генменеджера В'ячеслава Завальнюка. Так, фінансова сторона київського контракту мене влаштувала, угода вийшла не гірше, ніж пропонували білоруси. Але основну роль в переході зіграв чинник команди: у Києві підібрався дуже грізний і сильний колектив. Вважаю, сьогоднішній "Сокіл" за підбором виконавців перевершує "Керамін" і "Юність", а значить, я зробив правильний вибір. Чим сильніше команда, тим приємніше у ній грати.

- Є хокеїсти, які своїм переходом у "Сокіл" заохотили вас? 

- Звичайно, у мене багато друзів у команді. Це і мої однолітки - Побєдоносцев, Лахматов, екс-партнері по "Кераміну", Цируль... Всіх і не перерахуєш. З цими хлопцями хочеться грати і добиватися високих результатів.

- А чинник виступу "Сокола" у вищій лізі Росії якось позначився на вашому рішенні?

- Безумовно. Вважаю, що зі зменшенням ліміту на легіонерів (з семи до п'яти) рівень білоруської екстраліги трохи знизився... До того ж хотілося змінити обстановку. Знаю, у вищій лізі Росії мене чекає більш швидкісний хокей. До того ж перед "Соколом" стоять високі завдання - зайняти місце у трійці кращих команд "Заходу" і пробитися у плей-офф мінімум до півфіналу.

- Чого чекаєте від самого себе у майбутньому чемпіонаті? 

- Разом з партнерами хочемо втілити в життя швидку, красиву комбінаційну гру, яка б повернула в Україні уболівальників на трибуни. Від себе ж вимагатиму досягнень бомбардирів. У тих клубах, за які я виступав останнім часом, мені начебто вдавалося високо піднімати снайперську планку.

В'ячеслав Волков, Команда