Павленко: керівництво деяких федерацій більше займається політикою, ніж розвитком спорту

Фінансова криза для українського спорту - це не явище світової економіки, а перманентний стан. В Україні немає жодного виду спорту, крім хіба що професійного футболу, представник якого сказав би, що йому добре живеться. При цьому деякі тренери і спортсмени бачать причини цього не лише складеному економічному стані держави, але й незадовільній роботі Міністерства молоді і спорту.

Саме про це йшлося в матеріалі "Чемпіону" "Фінансова криза українського спорту або як Танаджи Олімпіадою керував". Слід відзначити, що стаття не пройшла повз увагу міністерства. Керівник відомства Юрій Павленко оперативно зв'язався з редакцією і запросив "Чемпіон" вислухати і альтернативну точку зору.

Більше того, на зустріч з "Чемпіоном" міністр покликав своїх заступників та представників федерацій, чиї спортсмени добре виступили на Олімпіаді в Пекіні. Серед них заступник міністра Мирослав Дутчак, директор департаменту олімпійського спорту Ніна Уманець, голова Експертної ради Микола Костенко, державний тренер збірної України з кульової стрільби Андрій Петросюк, головний тренер збірної України з фехтування Вадим Гутцайт, державний тренер з легкої атлетики Валерій Александров і звісно герой попереднього матеріалу начальник "Укрспортзабезпечення" Геннадій Танаджи.

Розмова тривала майже дві години і представники міністерства намагалися переконати, що не все так погано у нашому королівстві.

"Чемпіон": Давайте почнемо з питання, що стосується найважливішого старту найближчого року - Олімпіади у Ванкувері. На початку року ви заявляли, що бюджетом передбачено достатньо коштів для фінансування підготовки, а ваш колега з НОК Сергій Бубка каже, що підготовка на межі зриву і позичає вам 3,1 мільйона гривень?

Юрій Павленко, Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту:

- Проблеми з фінансуванням - питання не лише 2009 року. Фінансування олімпійських видів спорту в січні при поворотній допомозі з боку НОК є стандартною ситуацією вже понад три роки. З Національним олімпійським комітетом України у нас є джентльменська угода: у січні НОК іде назустріч Міністерству і для пріоритетних видів спорту робить поворотну допомогу, а в лютому-березні ми повертаємо борг, залежно від того, коли надходять кошти.

До 2003 року виїзд українських спортсменів на змагання в борг протягом року був нормою. Цю "традицію" ми ламаємо.

Найбільші проблеми - у січні. Адже бюджет ухвалюється наприкінці року, ще на півтора місяці розтягуються технічні процедури переведення коштів. Раніше, за стабільної ситуації в країні, не було приводу для занепокоєння. Тепер, коли всі переобтяжені економічною кризою, виникло питання про те, що ці кошти уряд може не повернути.

Але підстав для таких побоювань нема. 27 лютого Державним казначейством України були повним обсягом (17 млн. грн.) виділені асигнування січня-лютого на спортивні заходи з олімпійських видів спорту. Розпочато фінансування, в тому числі погашено заборгованість, пов`язану з проведенням навчально-тренувальних зборів, всеукраїнських змагань та забезпеченням участі українських спортсменів в міжнародних змаганнях усіх рівнів.

У березні Міністерство повністю розрахувалося за заборгованість перед  спортсменами і тренерами, що виникла у січні-лютому у змаганнях з олімпійських видів спорту.  Також вже виплачена і більша частина коштів НОКу, який надав поворотну фінансову допомогу федераціям з видів спорту.

"Чемпіон": То які ж кошти ви отримали?

Юрій Павленко:

- Бюджетом передбачено 21 468 тисяч гривень за програмою "Підготовка та участь національних збірних команд в зимових Олімпійських іграх". Ця програма поширюється лише на кандидатів на участь у зимових Олімпійських іграх та їх тренерів.

Сума загалом задовольняє потреби в якісній підготовці спортсменів до зимових Ігор у Ванкувері, тобто ці кошти є додатковими до тих, що передбачені програмою "Проведення навчально-тренувальних  зборів і змагань з олімпійських видів спорту" - це 150 мільйонів, сума залишилася на рівні минулого року.

"Чемпіон": Вам вистачить цих грошей?

Юрій Павленко:

- Ми були незгодні з таким бюджетом, я не голосував за нього. Була домовленість, що видатки на підготовку олімпійських збірних не зменшуються, але Мінфін це прочитав по-своєму. З одного боку, сума залишилася така ж, як і у минулому році, але фактично фінансування скоротилось на 35-40%.

Проект Міністерства, визначений на основі запитів федерацій, складав 300 мільйонів гривень. Але спочатку Мінфін пропонував суму, у десять разів меншу від тієї, яку ми вибороли, отримали в бюджеті на цей рік.

Тому формування цьогорічного календарного плану спортивних заходів було  непростим. Було багато незадоволених, адже з 300 необхідних мільйонів, маючи 150, необхідно було розписати план в такий спосіб, щоб усі необхідні змагання були проведені. Головне: динаміку підготовки національних збірних ми не втратили.

На жаль, обсяги фінансування не задовольняють потреби у проведенні спортивних заходів з олімпійських видів спорту, оскільки  значно зросла вартість майже всіх послуг, пов'язаних із проведенням спортивних змагань.

"Чемпіон": При розподілі коштів між федераціями була якась пріоритетність?  

Юрій Павленко:

- Для підготовки до Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері за результатами попередньої туринської олімпіади визначено 5 пріоритетних видів спорту - біатлон, фігурне катання, санний спорт, фрістайл, лижні гонки. До речі, наказом пріоритетні зимові та літні види спорту затверджуються раз на чотири роки після закінчення Олімпійських ігор.

Система розподілу коштів між видами спорту базується на результатах участі спортсменів у чемпіонатах світу, Європи, етапах Кубку світу протягом олімпійського циклу. Який вид спорту показує кращі результати - той отримує вищий рівень фінансування. Деякі види умовно можна назвати "спонсорами" інших видів спорту, тобто вони діляться своїм заробітком. Критерії розподілу коштів об'єктивні. І про таку систему знали всі керівники федерацій, тренери, спортсмени, з якими міністерство погоджує остаточний розподіл.

Те ж було перед минулою олімпіадою, в Пекіні. З кожною федерацією була проведена нарада за участю міністра, керівників НОК, федерації, державного тренера, при потребі спортсменів. Детально розбиралася кожна деталь підготовки збірної, конкретного спортсмена - після цього формувався протокол зобов'язань з чіткими зобов'язаннями щодо Міністерства, НОК, федерацій, направленими на здобуття олімпійських нагород.

Скажімо, була домовленість про 4 нагороди для легкої атлетики - здобули 5. Або прогнозували 1 бронзову медаль у фехтуванні, а здобули 1 золоту. Є й такі, які не виконали взятих на себе зобов'язань.

Тому заяви у ЗМІ з боку деяких тренерів, про те, що їх не проінформували чи не допустили до участі в Олімпіаді - неправдиві. Кожен з учасників підготовки мав на руках цей документ.

"Чемпіон": І перед пекінською Олімпіадою, і зараз було багато нарікань від спортсменів щодо стану спортивного інвентарю або його відсутності взагалі. Ви хоч якось вирішуєте цю проблему?

Юрій Павленко:

- У нас була непроста проблема станом на 1 січня 2008 року. З'ясувалось, що інвентар, який мав бути закуплений у 2007 році в межах програми олімпійської підготовки, не був придбаний. Тобто у 2008-му ми підтягнули те, що було не було зроблено попередньою командою у Міністерстві.

По-друге, для того, щоб пришвидшити вирішення питання зі спец обладнанням, ми домоглися окремої процедури закупівлі інвентарю для олімпійських збірних команд. Переконаний, цю проблему також можна було вирішити ще в 2007-му.

Міністерство купувало лише найкращий інвентар і обладнання, який використовується всіма збірними командами при проведенні чемпіонатів світу та Європи, і до того ж, визнаний Міжнародними федераціями.

Павленко випробовує тренажери на виставці в Києві. Фото з сайту міністерства

Наші спортсмени з точки зору інвентарю, форми були укомплектовані на рівні провідних країн світу. Хоча якби необхідне обладнання було закуплено у 2007-му - не виключено, що результат був би ще кращим.

Цього року головний акцент у закупівлі обладнання ми робимо для зимової олімпійської команди.

"Чемпіон": Які федерації отримали нове обладнання?

Юрій Павленко:

- Наприклад, спортивна гімнастка. Ми закупили чотири повні комплекти обладнання як для чоловіків, так і жінок - у голландської фірми "Янсен- Фрітсен". Обладнання цього всесвітньо відомого виробника з 1965 року використовується під час проведення чемпіонатів світу, Європи та Олімпійських ігор. А Україні голландська фірма навіть два комплекти подарувала.

Спорядження було передане спеціалізованим дитячо-юнацьким школам Харкова, Луганська, Івано-Франківська, Донецька та Кіровограда, що дає змогу спортсменам-членам збірних команд у перерві між навчально-тренувальними зборами проходити підготовку безпосередньо за місцем проживання. Тренери ж мають змогу на новому обладнанні готувати резерв для збірних команд.

Придбали обладнання і для академічного веслування, веслування на байдарках і каное, боротьби, вітрильного спорту, кульової стрільби, велоспорту, фехтування та ін.

"Чемпіон": Фехтувальниці після Олімпіади скаржилися, що в Україні немає сучасних доріжок. Ця ситуація якось змінилася?

Вадим Гутцайт, головний тренер збірної України з фехтування:

- До чемпіонату Європи (липень 2008 року) Міністерством було закуплено 30 фехтувальних комплектів, 30 доріжок і апаратура. Чемпіонат Європи був проведений на найсучаснішому обладнанні, яке було передано в регіони - Миколаїв, Львів, Запоріжжя, Одесу, Харків, Хмельницький та олімпійську базу в Кончу-Заспу.

Чемпіонат Європи задав високу планку  і нашим спортсменам, які повернулися з нагородами. Андрій Погребняк з бронзовою медаллю, а шаблістки Ольга Харлан, Олена Хомрова, Ніна Козлова та Галина Пундик привезли "срібло".

Ніна Уманець, директор департаменту олімпійського спорту:

- Були свої нюанси  і у вітрильному спорті - там пізно прийшли щогли.  Якби гроші були в січні-лютому минулого року, перерахували б їх вчасно. Але є ще й інша обставина. Інвентар майже для усіх видів спорту закуповуємо за кордоном, а в постачальників є свої графіки виготовлення обладнання не лише для українських спортсменів, а й представників інших країн.

Враховуючи невеликий об'єм нашим замовлень, Україна у черзі на обслуговування не перша.

Протягом тривалого періоду спортсмени з академічного веслування на чемпіонатах світу, Європи, на Олімпійських іграх змагаються на човнах італійського виробництва, які не поступаються за якістю іншим країнам-виробникам, але коштують дешевше.

Трапилось так, що італійська фірма "Філіппі" не встигала виготовити усю замовлену партію до Олімпіади, запропонувала привезти два необхідні човни для спортсменів одразу в Пекін, а решту замовлення надати в жовтні. Ми погодилися: іншого виходу не було - адже гроші наперед  не були проплачені.

"Чемпіон": Гаразд, давайте візьмемо ситуацію в кульовій стрільбі. Навіщо було проводити тендер за кілька місяців до Олімпіади, якщо спортсменам треба "пристрілятися"?

Андрій Петросюк, державний тренер збірної України з кульової стрільби:

- У нас існує практика: під збірників пристрілюється патрон під кожну одиницю зброї індивідуально. Щороку головний тренер і група досвідчених спортсменів їздять до Німеччини на заводи-виробники і вибирають боєприпаси. Так було і минулого року.

При чому це було зроблено обсягом, який дозволяв закрити всі види програми не лише для збірників, але й для кандидатів у збірну. Отримані патрони відстріляли.

Мирослав Дутчак, заступник Міністра:

- Через складні тендерні процедури федерації були змушені шукати постачальників, які за власні кошти могли завезти патрони і надати їх збірним командам у борг у 2007- на початку 2008 року.

Юрій Павленко:

- Я можу лише подякувати нашому колективу, який працював на 200%, робив усе можливо, щоб проблем з підготовкою та участю в Олімпіаді виникало якомога менше, або не було зовсім.

Мирослав Дутчак, заступник Міністра:

- І не забувайте відоме правило: коли спортсмен програє -  винні всі навколо, а коли виграє - спортсмен сам цього досягнув.

"Чемпіон": Добре, давайте згадаємо тих, хто вже точно всупереч, а не завдяки. Як сталося, що півроку провідна українська пара фігуристів Волосожар-Морозов не може оплатити послуги тренера. Більше того, спортсмени не мають коштів, щоб їхати на чемпіонат світу, який є відбірковим до Олімпіади?

Юрій Павленко:

- Що стосується стосунків пари зі Штоєром - це окрема ситуація, яку я дуже добре знаю. Ми обговорили всі ці проблеми і зі Штоєром, і з парою під час етапу гран-прі в Москві. Йдеться, передовсім, про відсутність контракту тренера фігуристів Інго Штоєра з Українською федерацією фігурного катання, відповідно до якого і мала б здійснюватися оплата його роботи.

Ситуація в фігурному катанні під моїм особистим контролем. Найближчим часом будуть врегульовані всі непрості питання.

"Чемпіон": А ситуація з невиплатою зарплати і відсутністю грошей на квитки на чемпіонат світу?

Юрій Павленко:

- Чемпіонат стартував 23 березня у Лос-Анджелесі. Квитки, перебування Міністерство оплатило - ніяких заборгованостей нема.

Пара Волосожар-Морозов виступила на високому рівні, завоювавши 6 місце. Враховуючи, що минулого року вони здобули 9 місце - це досягнення. Переконаний: вони можуть сміливо боротися за медалі на Олімпійських іграх у Ванкувері.

Знаєте, навіть якби не було заяв спортсменів, ми б все одно все оплатили. Я з розумінням ставлюся до тренерів, спортсменів, у яких виникло занепокоєння, чи буде фінансування. Це природна реакція - на тлі загальної паніки, пов'язаної з кризою, коли закриваються банки, зарплат не платять.

"Чемпіон": Ви кажете, що Міністерство не може фінансувати іноземних тренерів. Але й втримати своїх ви теж не можете. Чому не вдалося підписати контракт з Олегом Остапенком, колишнім тренером збірної України зі  спортивної гімнастики?

Ніна Уманець:

- Не знаю, чому постійно піднімається тема щодо Олега Васильовича Остапенка. Будь-який тренер, який попрацювавши за кордоном, повертається в Україну і отримує пропозиції. Остапенко мав три - від України, Росії і Бельгії. Що робитиме людина в такій ситуації? Буде вибирати найвигіднішу. Олег Васильович обрав Росію, хоча у Міністерстві України йому пропонували підписати контракт на посаду головного тренера збірної, пропонували надбавку за профмайстерність. На додачу, і федерація гарантувала фінансову підтримку. Але більшість наших тренерів не женуться за великими грішми, за кордон українських тренерів виїжджає небагато.

Вадим Гутцайт:

- Мені федерація Росії пропонує набагато більше, ніж я отримую в Україні, від 5 до 10 тисяч доларів.  Федерація Італії теж. Але я не погоджуюся туди їхати.

Микола Костенко, голова Експертної ради

- У мене була особиста розмова з Олегом Васильовичем Остапенком. Президентом федерації було запропоновано суму, яка виходить за межі штатного розпису. У нас штатні тренери отримують від півтори тисячі гривень до  трьох з половиною тисяч.

 Але Олег - максималіст. Йому потрібні не лише зарплата, але й умови для роботи. Наші умови не є найкращими. Скрізь готуються майже в таких залах, як у нас, але окремо дівчата і хлопці. Наш зал забитий по вінця - 28-30 спортсменів працює одночасно. Він в таких умовах тренувати не хоче. І хай би ми йому 15 тисяч доларів запропонували, він все одно поїхав би.

Юрій Павленко:

- За останні роки Конча-Заспа як основна база олімпійської підготовки отримала фінансування на матеріально-технічне переоснащення - більше, ніж за всі попередні роки існування. У 2008 році завершився 1-й етап реконструкції бази. Наприклад, вже готовий зал для спортивної гімнастики - повністю переоснащений, включно з вентиляційною системою, вікнами, які давно не мінялись.

Сьогодні ми завершуємо процедуру оформлення акту на землю, який київська влада не видавала базі 18 років. Після цього переходимо до 2 етапу - будівництва нових спортивних споруд, де запланований новий гімнастичний зал для дівчат і хлопців, а також багато інших споруд. Упевнений, після завершення реконструкції олімпійська база у Конча-Заспі стане зразком для всієї України.

"Чемпіон": А що робиться все ж, щоб від нас не їхали тренери?

Юрій Павленко:

- Гадаю, за останній час щодо тренера, його соціального було захисту зроблено дуже багато. 23 липня 2008 року прийнята постанова Кабміну №680  "Про заохочення спортсменів і тренерів з олімпійських видів спорту". Збільшено розмір та кількість стипендій президента України для видатних спортсменів і тренерів. Ми збільшили нормативи харчування для тренерів.

А з 2010 року винагорода тренера і спортсмена за перемогу будуть однакові. Не так, як сьогодні - 50%. Крім того, з 2010 року не буде таких проблем, як в січні. Ми запровадили порядок фінансування, який буде діяти постійно. Таким чином, з січня 2010 року більше ніколи не буде проблем із затримками на початку року. Це також наша маленька перемога.

"Чемпіон": Але ж тренери все одно їдуть?

Мирослав Дутчак:

- Масового відтоку нема. В Україні навпаки є проблема надлишку вчителів і тренерів. Нам для природного обміну кадрів необхідно щороку 2,5 тисячі осіб, тренерів - 1,5, а вузи щороку випускають 5-6 тисяч фахівців. Природно, що виїздять за кордон і міняють фах -  працюють там не тренерами, а м'ясниками. Ми не ведемо моніторингу людей, які отримали диплом і виїхали за кордон. Міграція кадрів відбувається не лише у нашій сфері.

"Чемпіон": Але ж ідеться про провідних тренерів, з іменем...

Юрій Павленко:

- Після Олімпійських ігор відбулася колегія Міністерства,  рішенням якої оцінювався рівень виступів спортсменів і робота тренерів на іграх, визначалися завдання для підготовки до Олімпійських ігор 2012 року у Лондоні.

З тренерами, чия робота оцінена негативно, не продовжено контракт. Були проведені конкурси на заміщення вакантних посад державних і головних тренерів збірних з вітрильного спорту, фехтування, веслування на байдарках і каное, академічного веслування, волейболу, пляжного волейболу та ін. Тренери, які перемогли у цих конкурсах, надали цільові програми підготовки команд до Олімпійських ігор і працюють за ними.

Зокрема, після підбиття підсумків Пекінської Олімпіади було багато претензій до виступу плавців. Це при тому, що в плаванні було достойне фінансування. Тому думаю, що там потрібне було омолодження тренерського складу.

В результаті поїхав з України особистий тренер Олега Лісогора Віктор Турчин. Зараз він працює у Туреччині. Як з'ясувалось згодом, переговори про перехід велись задовго до Олімпіади.

Також Міністерство не продовжило контракт з головним тренером збірної Іваном Сіваком. Після оголошення конкурсу на цю посаду, головним тренером став Сергій Бондар. Те, що я бачу за перші три місяці (після зміни головного тренера) - обнадіює.

"Чемпіон": Від нас їдуть не тільки тренери, але й спортсмени. Дуже дивно було бачити Аліну Козіч під прапором Узбекистану. Причиною зміни федерації вона назвала відсутність змоги в України стартувати на міжнародних турнірах. Це правда?

Юрій Павленко:

- Ситуація з Козіч для мене теж була відкриттям. До федерації спортивної гімнастики - у мене є цілий ряд питань. І з точки зору конфлікту, створеного перед олімпіадою, і з точки зору нинішнього конфлікту з кубком Стели Захарової, і з точки зору неадекватної критики. А також  чому керівництво федерації погодило перехід Козіч, не поінформувавши Міністерство. Складається враження, що керівництво федерації більше займається політикою, ніж розвитком спорту.

Аліна Козіч - вже не українка. Фото Reuters

Я провів нараду з тренерським складом федерації. Ми детально розглянули усі проблемні питання, визначили план дій. Намітили план участі у кубках світу, визначили пріоритети на цей рік. Є повне розуміння щодо того, що далі робити.

Мирослав Дутчак:

- Спортивна гімнастика за результатами минулого року "заробила" трохи більше 2 мільйонів. Міністерство, враховуючи, що це стратегічно важливий для України вид спорту, виділило 3,9 мільйони, забрали в інших видів, за їхнім погодженням.

Тренерському складу збірної необхідно було оперативніше вирішити питання участі команди в етапах Кубка світу. За вимогами Міжнародної федерації гімнастики Україна мала підтвердити участь своєї команди в етапах Кубка світу до 4 січня 2009 року.

А  на "Кубок Стелли Захарової" Міністерство традиційно виділяє кошти на оренду Палацу спорту.

Вадим Гутцайт:

- Зі складної ситуації з фінансуванням у перші місяці для участі спортсменів нашої збірної у міжнародних змаганнях ми вийшли наступним чином. Я зібрав спортсменів і сказав: "У нас непроста ситуація, але олімпійський цикл почався - треба виступати. Хто зі мною?". Після цього жодного кубка команда не пропустила, жодного тренувального збору не зірвали. Я заклав свої гроші, допоміг президент федерації. Нічого страшного - спортсмени допомогли.

Юрій Павленко:

- Молодці, замість плакатись, поїхали на турнір серії Гран-прі з фехтування на шаблях в Москві і перемогли - сьогодні на першому місці у рейтингу.

Ніна Уманець:

- Ситуація з фінансуванням у перші два місяці  викликала серйозні занепокоєння та невдоволення частини спортсменів та тренерів, але зараз все вирішено. Календарний план проведення зборів і змагань виконаний майже повністю, деякі змагання просто перенесені.

Валерій Александров, державний тренер з легкої атлетики:

- Трапляється, через конфлікти всередині федерації використовуються спортсмени і з'являється бруд у пресі. Тому журналісти повинні об'єктивно висвітлювати інформацію, давати точку зору різних сторін.

Штучно створений конфлікт був і в нашій федерації. В 2001 році ми не дуже добре виступили на чемпіонаті світу в Канаді. Зрозуміло, рівень фінансування зменшився. Конфлікт спровокували самі спортсмени.

Згадайте, які були заголовки в пресі - "Геноцид в легкій атлетиці"! Я в метро зайти не міг: скрізь мої фотографії, люди впізнавали. Федерація пішла не на конфлікт зі спортсменами, а створила комісію атлетів, яка донині співпрацює з федерацією.

Головою обрали Олександра Крикуна, який до цього налаштовував пресу проти федерації. І не він один - а й спортсменка Інга Бабакова, яка зараз працює в складі виконкому федерації, атлет Андрій Скварук, який тепер за поданням федерації працює старшим тренером збірної України з легкої атлетики.

Тепер про тендери. Ми до кожного тендеру пишемо технічне завдання. Інакше не буває. Звідки "Укрспортзабезпеченню" знати, які мені треба шести, а стрільцям - патрони?

Кім Ткаченко, державний тренер збірної України з важкої атлетики:

- "Укрспортзабезпечення" без технічного завдання не може купити ні шпаги, ні штангетки, ні тріко - це нісенітниця.

"Чемпіон": Ви кажете, що замовлення проходять через вас і враховуючи потреби спортсменів. Чому ж тоді перед Олімпіадою були нарікання деяких спортсменів, що отримана форма або мала, або незручна?

Павленко, Бубка, безсонова і Годунко приміряють олімпійську форму

Юрій Павленко:

- Екіпіровкою на Олімпіаду вперше займався НОК, був визначений спонсор, який надав форму для Ігор в Пекіні. Цього року буде закуплено спеціальну спортивну форму для участі у зимових Олімпійських іграх 2010 року. Виробника чи спонсора парадної форми ще не визначено.

З минулого року моїм наказом затверджена нова система забезпечення формою та інвентарем. Наше завдання - за 3 роки зробити так, що щоб усі команди - дитячі, юнацькі, молодіжні національні збірні - були забезпечені якісною формою єдиного зразку. Перші кроки були зроблені минулого року, у 2009-му робота буде продовжена.

І такої ганьби, коли спортсмени збірної на міжнародному змаганні виходять в різній формі - за 2-3 роки більше вже не буде. Наказ про затвердження нормативно-правових актів з питань забезпечення спортивним одягом, взуттям та аксесуарами, спортивним інвентарем індивідуального користування почав діяти у 2008.

Сьогодні ми опрацьовуємо єдиний стандарт і єдиний дизайн - після цього на тендері буде визначений виробник форми.

"Чемпіон": Яка зараз  ситуація із закупівлею авіаквитків?

Юрій Павленко:

- Враховуючи особливості підготовки та участі збірних команд у змаганнях, Міністерство робить усе можливе, щоб якомога спростити процедуру закупівлі авіаквитків. З метою економії кошти укладаємо договори безпосередньо з авіаперевізниками.

Усі маршрути, дати польотів та ціни на квитки відпрацьовуються з головними тренерами, остаточне рішенням - за ними.

"Чемпіон": До речі, чому "Трансавіатур"?

Геннадій Танаджи, начальник "Укрспортзабезпечення:

- "Трансавіатур" -  не єдина фірма, а одна із восьми фірм, з якою "Укрспортзабезпечення" має прямі договори. Заборгованість перед  "Трансавіатур" була півмільйона, але її вже погасили. Ця фірма єдина на початку року пішла на поступки - дала квитки в борг.

"Чемпіон": Також опоненти вас звинувачували у закупівлі медалей за завищеними цінами. Що ви можете сказати з цього приводу?

Геннадій Танаджи:

- Я первірив ці цифри. У 2006 році ми закуповували медалі за 20 гривень, але лише для юніорів. В 2007 році закуповували їх  за 50 гривень, цього року така ж ціна, а не 58. Ми змінили дизайн медалей, зробили кращими, збільшили діаметр, додали емаль, але вартість залишилась та сама.

"Чемпіон": Чому все таки на чолі державного спортивного забезпечення юрист, а не фінансист або людина якимось чином пов'язана зі спортом?

Юрій Павленко:

- "Укрспортзабезпечення" - орган, який не визначає політику в спорті. Це технічний орган, завдання якого грамотно провести закупівлю. Пропозиції щодо обладнання, проведення змагань надають і формують  політику у спорті Мирослав Дутчак, Ніна Уманець та Олександр Артем'єв (директор департаменту фізичного виховання та не олімпійських видів спорту), а також держані тренери. А "Укрспортзабезпечення" забезпечує лише технічне виконання. Його завдання юридично правильно все робити.