Українська правда

Наші "білі" надії у Ванкувері

Сергей Шемшученко — 11 лютого 2010, 16:06

У п'ятницю, 12 лютого, у найбільшому тихоокеанському порту Північної Америки - Ванкувері - розпочнеться ХХІ Зимова Олімпіада. Разом з Ванкувером треті канадські Ігри (раніше ОІ гостювали у Монреалі-1976 та Калґарі-1998) прийматиме місто Вістлер. У змаганнях, які триватимуть до 28 лютого, візьмуть участь 47 українських спортсменів у 9 видах спорту.

Біатлон

Українська надія на Олімпіаді 2010 року - передусім біатлон. Саме цей вид спорту приніс бронзу Ліллехамера-1994 (Валентина Цербе стала третьою у спринті на 7,5 км), згодом клас наших "лижних снайперів" підтвердила Олена Петрова у 1998-му (срібло Нагано в індивідуальній гонці на 15 км). Після безмедального Солт-Лейк Сіті у 2002-му, на попередніх Іграх у Туріні третє місце посіла Лілія Вайгіна-Єфремова (спринт на 7,5 км).

На цій Олімпіаді претендувати на медалі може вся наша провідна четвірка - Віта та Валя Семеренко, Оксана Хвостенко й Олена Підгрушна. Може позмагатися за місце в естафеті й Лілія Вайгіна-Єфремова. До речі, саме в цьому виді програми, попри провальний виступ на чемпіонаті світу, наші можуть скласти реальну конкуренцію провідним біатлонним країнам.

На думку головного тренера нашої збірної Євгена Колупаєва, зараз українська команда суттєво сильніша за турінський склад.

"У Турін ми їхали, розуміючи, що тільки Єфремова за умови точної стрільби зможе показати високий результат. А зараз на це здатні і Седнєв, і Дериземля, і Семенов. Я вже не кажу про дівчат. Будь-яка може бути на п'єдесталі. Нинішня команда настільки мобільна та сильна, що її навіть не варто порівнювати з тією, що була у Туріні. Різниця дуже велика", - запевнив Колупаєв.

Щодо чоловіків, то на високий результат сподіватися не варто. Адже витримати конкуренцію усіх найкращих буде дуже не просто. Такої ж думки дотримується і президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак.

"Чого чекати від наших чоловіків на Олімпіаді? Поживемо - побачимо. Ми ставимо перед ними, так само, як і перед жінками, лише одне завдання - виступити якнайкраще. Конкретних місць не плануємо", - наголошував керівник федерації після перших результатів українців у січні.

Фігурне катання

[VR]

Українські медалі зимових ОІ:

1994 Ліллехамер, Норвегія. Золото - Оксана Баюл (фігурне катання), бронза - Валентина Цербе (біатлон).

1998 Нагано, Японія. Срібло - Олена Петрова (біатлон).

2002 Солт-Лейк Сіті, США. Жодної нагороди

2006 Турін, Італія. Бронза - Лі­лія Єфремова (біатлон), бронза - Олена Грушина та Руслан Гончаров (фігурне катання)

[/VR]Українські фігуристи Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов номінально є головною надією України на олімпійські медалі. Насправді ця надія досить примарна. У заліку за результатами етапів гран-прі українці посідають лише восьме місце. Це означає, що на Олімпіаді вони скоріше змагатимуться за 4-8 місця.

Втім, як відомо, крига слизька, а нерви не залізні. Таню та Стаса має надихати приклад олімпійської чемпіонки Шизукі Аракави, яка на чемпіонаті світу перед тим була лише 9-ою. Хоча правду кажучи, за рік до того, вона була чемпіонкою. А Тані та Стасу так і не вдалося за 4 роки пробитися до світового п'єдесталу. У їхньому активі лише 4 місця на чемпіонаті Європи, світу та у фіналі гран-прі.

Решта команди з фігурного катання (Антон Ковалевський і танцюристи Задорожнюк-Вербилло) їдуть на Олімпіаду з гаслом де Кубертена "головне не перемога, а участь". У Ванкувері вони можуть змагатися лише за місця у перших 15-ти.

Тому, попри сподівання міністра спорту Юрія Павленка, чекати на повторення успіху Оксани Баюл 1994 року (до речі, це єдине наше "золото" "білих" Олімпіад) чи хоча б Олени Грушиної та Руслана Гончарова зразка 2006 року - не варто.

Лижні гонки

Головною надією на успіх у цьому виді спорту є Валентина Шевченко, яка рік тому стала третьою на чемпіонаті світу у марафоні, а цього сезону показала найкращий результат на етапі Кубку світу у Лівіньо. Шевченко - у найкращому розумінні цього слова ветеран нашої збірної. Валентина брала участь в усіх Олімпіадах починаючи з 1998 року, а у Солт-Лейк Сіті стала п'ятою в індивідуальній гонці на 30 км.

Тренер збірної України з лижних гонок Андрій Нестеренко у коментарі кореспонденту "Чемпіона" наголосив, що у Ванкувері можуть виникнути проблеми, пов'язані з акліматизацією і зміною часових поясів.

"Найбільш критичні дні - 4-5-6 день, коли важко бігати. Але перша гонка у нас - 15 лютого, і за цей час ми встигнемо пристосуватися до місцевих умов", - запевнив тренер.

"На жаль, за п'єдестал пошани у нас може поборотися лише Валентина Шевченко. Її основна дистанція - 30 кілометрів, у неї є шанси, і ми зробимо все можливе, щоб ця медаль з'явилася. Є невелика надія, що жіноча естафетна команда потрапить у першу шістку", - додав наставник.

Українська лижниця Марина Анцибор не приховує, що їде у Канаду не боротися за нагоди: "Їду до Ванкувера набиратися досвіду і спробую якомога ближче наблизитися до еліти. Завдання - особисто потрапити у тридцятку. Поки мені ще зарано думати про призові місця, потрібно працювати і докласти багато зусиль".

Стрибки з трампліну

Наш провідний стрибун з трампліна Віталій Шумбарець у Ванкувері може розраховувати хіба що на подолання кваліфікаційного бар'єру, який стартує вже о 20.00 у п'ятницю.

Як розповів "Чемпіону" Роман Рудницький, державний тренер збірної України зі стрибків на лижах з трампліну і лижного двоборства, українцям під силу потрапити до 30-ки найсильніших.

"Наші спортсмени - вже досить досвідчені, однак про те, щоб потрапити на п'єдестал пошани, не йдеться. Сподіваємося потрапити до 30-ки найкращих. На жаль, ми поки що не можемо боротися зі світовими лідерами", - сказав Рудницький.

Тренер не проминув нагоди пояснити свої слова: "В Україні немає хороших умов для тренувань. Той трамплін, який є у Ворохті, вже не відповідає необхідним вимогам. Щоб його реконструювати, потрібно близько мільйона гривень. Тому ми тренуємося переважно за кордоном".

Нагадаємо, у стрибках на лижах з трампліну Україну представлятимуть Володимир Бощук, Олександр Лазарович і Віталій Шумбарець, а у лижному двоборстві - Володимир Трачук.

Фрістайл

Завдання, яке поставив тренерський штаб збірної України з фрістайлу - вийти до фінальної стадії змагань.

Державний тренер з фрістайлу Антоніна Данилова вважає, що за рівнем технічної підготовки українці не поступаються представникам світових лідерів, програма виступів - достатньо складна.

"Є можливість претендувати на найвищі місця. Інша справа, що фрістайл є дуже непередбачуваним видом спорту, у якому багато залежить від чіткого приземлення після стрибка - все може вирішити один несподіваний випадок", - каже Данилова.

Мають наші лижні акробати (Україну представлятимуть шість спортсменів) за плечима і по три Олімпіади (Енвер Аблаєв, Станіслав Кравчук) та перемогу і призові місця на етапах кубку світу (Кравчук).

Сноубординг

Наші представники у цьому виді спорту - Аннамарі Чундак та Йосип Пеняк - здатні у Ванкувері потрапити до десятки найкращих. Однак завдання тренерський штаб поставив мінімальні. Як розповів "Чемпіону" провідний тренер збірної України зі сноубордингу Олександр Кострома, тренери будуть задоволені і 25-им місцем.

"Завдання на Олімпіаді у нас - 25 місце. Я хочу сказати, що ці двоє спортсменів одні з найсильніших спортсменів у світі, вони можуть потрапити в фінал і навіть у десятку найкращих. За медалі зачепитися складно, але ми будемо сподіватися. Ви ж розумієте, що це молодий вид спорту, вони вперше потрапили на Олімпійські ігри, тому розраховувати на нагороди дуже складно, хоча вони дуже талановиті спортсмени", - пояснив Кострома.

Гірськолижний спорт

Наші гірськолижники Богдана Мацьоцька, Анастасія Скрябіна та Ростислав Фещук навряд чи зможуть поборотися за медалі. На рахунку українців поки немає серйозних здобутків на міжнародному рівні. Єдиний приємний виняток - перемога на міжнародних змаганнях категорії UNI в італійському Пінцоло.

Санний спорт

Головна наша надія - Наталія Якушенко, яка двічі за сезон ставала четвертою на етапах Кубка світу. На рахунку Якушенко є бронза чемпіонату світу минулого року. Але у 2010-му Якушенко та Лілія Лудан посіли лише 11-те та 12-та "світові місця" відповідно.

Президент НОК Сергій Бубка пояснює таку ситуацію відсутністю спортивних споруд.

"Наші не найкращі виступи на зимових Олімпіадах пов'язані з тим, що у нас довгий час ці види не розвивалися. В Радянському Союзі було чітко поділено, де який вид спорту розвивається. У нас слабенька інфраструктура. Наприклад, в Україні немає жодної траси для санного спорту. Це дуже болюче питання. Тому багато наших спортсменів тренуються за кордоном, чемпіонат України з санного спорту проводиться у Латвії", - сказав головний олімпієць на проводах збірної у Ванкувер.

Невпевнений Бубка і в тому, чи наші співвітчизники взагалі здатні здобути нагороди: "Не знаю, поживемо - побачимо. Як говорив П'єр де Кубертен, головне - участь. Тому ми готові до участі, а якщо будуть медалі, ми будемо дуже раді".